Справа № 366/3507/25
Провадження № 2/366/1168/25
про залишення позовної заяви без руху
07.11.2025 селище Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Мовчан В.В., розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )
про розірвання шлюбу
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Іванківського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для розірвання шлюбу між позивачем та відповідачем, зареєстрований Козелецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції, актовий запис - № 58.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями було визначеного головуючого суддю Мовчана В.В.
Ознайомившись з вказаним позовом та доданими до нього документами, суд дійшов таких висновків.
Згідно з вимогами ст. 185 ЦПК України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим ст. 175, 177 цього Кодексу та чи належить позовну заяву розглядати за правилами цивільного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Розглянувши вказану позовну заяву суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 175-177 ЦПК України, а тому згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач у позовній заяві зазначає, що звільнений від сплати судового збору за подачу до суду позовної заяви, як учасник бойових дій, на підтвердження чого надав посвідчення серії НОМЕР_1 .
Так, за приписами п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У статті 22 вказаного Закону передбачено, що ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 зазначено, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі № 490/8128/17.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 11.09.2024 по справі № 567/79/23 (провадження № 14-93цс24) зазначила що із часу прийняття нею 09 жовтня 2019 року постанови у справі № 9901/311/19, як і постанови від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 із висновками щодо застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI з урахуванням вимог статей 12 та 22 Закону №3551-XII, відсутні підстави стверджувати, що відбулась зміна суспільних відносин чи нормативного регулювання, внаслідок чого цей висновок втратив зрозумілість, набув ознак неузгодженості, необґрунтованості, незбалансованості чи помилковості.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статтей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є розірвання шлюбу.
Отже, позов у цій справі не стосується соціального захисту позивача, саме, як учасника бойових дій. Відтак помилковим є твердження позивача про наявність підстав про звільнення від сплати судового збору за подачу даної позовної заяви, а відтак, згідно положень пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач не звільнений від сплати судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за вимогу немайнового характеру для фізичних осіб становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 1 211,20 грн. та надати до суду підтверджуючі документи.
Вищенаведені недоліки заяви унеможливлюють відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вищевказаних недоліків з роз'ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін заява буде визнана неподаною та повернута заявнику.
Керуючись ст. 175-177, 185, 260 ЦПК України, суд
1.Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
2.Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу.
3.Надати позивачу строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
4.Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
5.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Віталій МОВЧАН