Справа № 361/12617/25
Провадження № 2-н/361/2228/25
12.11.2025
12 листопада 2025 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Червонописький В.С., вивчивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Київоблгаз Збут» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,-
29 жовтня 2025 року ТОВ “Київоблгаз Збут» звернулось до суду із заявою до ОСОБА_1 про видачу судового наказу, в якому просить стягнути заборгованість за спожитий природний газ за період з 01.08.2021 року по 30.04.2022 року в сумі 2 142 грн 43 коп., інфляційні втрати в сумі 122 грн. 10 коп., 3 % річних в сумі 26 грн 41 коп. та сплачений судовий збір у розмірі 302 грн 80 коп.
Згідно з п. 3 ч.1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Між тим, п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановленому законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Так, в поданій до суду заяві про видачу судового наказу стягувач зазначає період виникнення боргу з 01.08.2021 року по 30.04.2022 рік, однак заяву подано до суду 22 жовтня 2025 року, засобами поштового зв'язку, із пропуском строку позовної давності.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Частиною ч. 2 ст. 164 ЦПК України визначено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 165, 166, 167, 354 ЦПК України, суд, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “Київоблгаз Збут» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.
Копію ухвали разом із заявою та доданими до неї матеріалами надіслати заявнику.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстави передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою.
Роз'яснити заявнику, що внесена сума судового збору поверненню не підлягає. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Апеляційна скарга може бути подана в строк визначений статтею 354 ЦПК України шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Суддя В.Червонописький