12 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 903/240/25
Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Зуєв В.А.
розглянувши матеріали касаційної скарги Нововолинської міської ради Волинської області
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 (у складі колегії суддів: Миханюк М.В. (головуючий), Крейбух О.Г., Юрчук М.І.)
та рішення Господарського суду Волинської області від 30.06.2025 (суддя Дем'як В.М.)
за позовом Нововолинської міської ради Волинської області
до Виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області
про визнання права власності на нерухоме майно,
30.10.2025 через систему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Нововолинської міської ради Волинської області надійшла касаційна скарга на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 (повний текст складено 21.10.2025) та рішення Господарського суду Волинської області від 30.06.2025 у справі № 903/240/25.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд вирішив залишити зазначену скаргу без руху, виходячи з наступного.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
За змістом підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідну заяву або скаргу було подано до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Так, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року установлюється у розмірі 3 028,00 грн.
На підтвердження сплати судового збору за подання касаційної скарги заявником додано документ про сплату судового збору на суму 4 844,80 грн.
Колегія суддів зазначає, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно та витребування майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 вказано, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. […] Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».
З рішень судів попередніх інстанцій та з тексту касаційної скарги вбачається, що предметом позову є майнова вимога про визнання права власності за Нововолинською міською радою Волинської області на частину житлового будинку, розміром 17/50 частки, розташованого за адресою: вул. Тиха, 7, м. Нововолинськ, Волинська область.
Аналіз наведених норм ГПК України дозволяє дійти висновку, що законодавець пов'язує визначення ціни позову з моментом пред'явлення позову до суду.
Оскільки касаційну скаргу надіслано безпосередньо до суду касаційної інстанції, матеріали справи № 903/240/25 у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду відсутні, тому у Суду відсутня можливість встановити вартість спірного майна, а скаржником не додано до касаційної скарги документів, які містять відомості про вартість спірного майна.
В якості доказу вартості майна суду можуть бути надані договори купівлі-продажу цього майна, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, довідки про ринкову вартість майна в даній місцевості.
Таким чином, скаржник має надати Суду документи на підтвердження реальної вартості спірного майна на момент пред'явлення позову до суду і, за необхідності, доплатити судовий збір, виходячи із цієї вартості за формулою: вартість спірного майна х 1,5 % х 200 % х 0,8 (за умови подання через систему "Електронний суд"), за наведеними нижче реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007
Код банку отримувача (МФО): 899998
Код класифікації доходів бюджету: 22030102
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) у справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд)(назва суду, де розглядається справа).
Таким чином, з огляду на відсутність можливості у Суду встановити виконання вимог пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, вказана касаційна скарга залишається без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, шляхом подання документів на підтвердження реальної вартості спірного майна на момент пред'явлення позову до суду та, за необхідності, документу, що підтверджуватиме сплату судового збору, виходячи із цієї вартості (за вирахуванням раніше сплаченої суми).
З огляду на викладене та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Нововолинської міської ради Волинської області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 та рішення Господарського суду Волинської області від 30.06.2025 у справі № 903/240/25 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Зуєв