12 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 925/1513/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду
Кондратової І. Д.,
розглянув касаційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.06.2025
(суддя - Скиба Г. М.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2025
(головуючий - Андрієнко В. В., судді: Шапран В. В., Буравльов С. І.)
у справі за позовом Фізичної особи ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників 10-поверхової 32-квартирної житлової блок-секції по бульвару Шевченка, 250 в м. Черкаси "Альфа"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кверетіс";
2) Фізичної особи ОСОБА_2
про визнання недійсними протоколу правління та рішення загальних зборів об'єднання співвласників багатоквартирної житлової блок-секції щодо затвердження тарифу на утримання ОСББ.
1. У грудні 2024 року фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Об'єднання співвласників 10-поверхової 32-квартирної житлової блок-секції по бульвару Шевченка 250 в м. Черкаси "Альфа" про визнання недійсним рішення № 3 порядку денного загальних зборів цього ОСББ, оформлених протоколом № 1 від 24.06.2020 про затвердження тарифу 3,50 грн за 1 кв. м (з урахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог).
2. 18.06.2025 Господарський суд Черкаської області ухвалив рішення, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2025, яким у задоволенні позову відмовив повністю.
3. Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що позивач належними засобами доказування не довів суду порушення його права як учасника об'єднання співвласників житла з боку ОСББ "Альфа".
4. 23.10.2025 позивач подав до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати й ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Скаржник також просив зупинити виконання оскаржуваних судових рішень.
5. 30.10.2025 до Верховного Суду від фізичної особи ОСОБА_2 надійшли пояснення щодо касаційної скарги.
6. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та установив, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, викладених статтею 290 ГПК України, тому наявні підстави для залишення її без руху з огляду на таке.
7. Частиною першою статті 300 ГПК України передбачено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
8. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
9. Таким чином правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.
10. Так, відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
11. Процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.
12. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що підставою касаційного оскарження є випадок, передбачений пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
13. Верховний Суд звертає увагу, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України).
14. Відповідно до сталої практики Верховного Суду у цьому випадку необхідно чітко вказати:
- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;
- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
15. В обґрунтування цієї підстави скаржник зазначає, що судами не було враховано сталі висновки Верховного Суду в цій категорії справ, викладені у постановах від 21.10.2021 у справі № 910/15071/20, від 12.02.2020 у справі № 910/7685/19, від 28.01.2020 у справі № 916/495/19, від 12.02.2020 у справі № 916/1253/19, від 03.11.2020 у справі № 916/3133/17, від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 12.01.2023 у справі № 916/1143/21, від 18.04.2018 у справі № 904/2796/17 та від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18 (щодо застосування вимог статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" в частині повідомлення співвласників про скликання зборів), що пов'язані з оскарженням рішень загальних зборів прийнятих за відсутності кворуму, а також суд апеляційної інстанції, не надав жодної правової оцінки суттєвим обставинам у цій справі, а саме відсутності визначеного законом та статутом ОСББ "Альфа" кворуму під час голосування, що мав складати 75% від кількості всіх співвласників.
16. Водночас у касаційній скарзі скаржник також зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що оскарження ОСОБА_1 протоколу № 1 від 24.06.2020 є наміром від ухилення від сплати боргу, при цьому, ОСББ не було подано суду жодних позовних заяв про стягнення з ОСОБА_1 боргу за період з жовтня 2012 року по грудень 2024 року в сумі - 324 115,17 грн. Такі висновки, на думку скаржника, суперечать вимогам чинного законодавства та судовій практиці, що сформувалась в даній категорії справ і жодним законом не встановлено обов'язок з виконання ОСОБА_1 незаконного на його думку рішення ОСББ. Натомість саме такий спосіб захисту порушеного права учасника товариства визначено в численній судовій практиці, що міститься в реєстрах судових рішень та правових висновках Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду.
17. Однак в цій частині касаційного оскарження скаржник конкретно не зазначає, які саме норми права неправильно застосовані чи порушені судами попередніх інстанцій, які саме постанови Верховного Суду та не наводить, який саме висновок щодо застосування конкретних норм права зроблений у них та не застосований судами попередніх інстанцій.
18. У касаційній скарзі скаржник також посилається на порушення судами вимог статті 80 ГПК України щодо порушення засад рівності та змагальності сторін, проте в цій частині підставу касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 287 ГПК України не визначає.
19. Верховний Суд звертає увагу, що враховуючи повноваження суду касаційної інстанції, передбачені вимогами статті 300 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга подається у зв'язку з порушенням норм процесуального права щодо дослідження доказів, то підставою касаційного оскарження в такому разі є пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України.
20. У такому разі касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 ГПК України призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
21. При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні узгоджуватися з визначеними скаржником підставами касаційного оскарження судових рішень.
22. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.
Керуючись нормами статей 174, 234, 288, пункту 5 частини другої статті 290, частини другої статті 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.06.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2025 у справі № 925/1513/24 залишити без руху.
2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:
- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у цій ухвалі;
- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази такого надіслання з урахуванням положень статті 42 ГПК України.
3. Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Кондратова