12 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 910/2132/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Бенедисюка І.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична Компанія "Укренерго"
на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2024,
додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"
до Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична Компанія "Укренерго"
про стягнення 171 680 801,12 грн
Приватне акціонерне товариство "Національна Енергетична Компанія "Укренерго" (далі - скаржник) звернулося 23.10.2024 через підсистему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 у справі № 910/2132/25 про задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі; скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2025 у справі № 910/2132/25 та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про розподіл судових витрат в повному обсязі.
Касаційна скарга позивача не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс).
Згідно зі статтею 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Відповідно до статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення; учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення; строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
Частиною першою статті 119 ГПК України унормовано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Постанова Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 у справі № 910/2132/25 (повний текст постанови складено 29.09.2025), отже строк на її оскарження закінчився 20.10.2025, відповідно до вимог частини першої статті 288 ГПК України.
З касаційною скаргою скаржник звернулося до Суду 23.10.2025, тобто з порушенням встановленого процесуального строку на касаційне оскарження, без клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.
Скаржник у тексті касаційної скарги зазначає, що текст оскаржуваної постанови отриманий касатором 02.10.2025 о 18:42 через електронний кабінет, отже останній строк подання касаційної скарги визначений 23.10.2025.
Відповідно до абзацу другого частини шостої статті 242 ГПК України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Верховний Суд звертає увагу на те, що до матеріалів касаційної скарги не додано доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.
Нормами ГПК України не передбачено автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження; учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази.
Відповідно до частини третьої статті 292 ГПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини третьої статті 292 ГПК України.
З урахуванням зазначеного, для усунення недоліку касаційної скарги в цій частині скаржнику необхідно подати заяву (клопотання) про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження із наведенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження із наданням суду відповідних доказів.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначено Законом України "Про судовий збір".
Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 200% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
З огляду на те, що касаційну скаргу подано через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" судовий збір підлягає сплаті з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 установлено у розмірі 3 028 ,00 грн.
Позов подано у 2025 році. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 у справі № 910/2132/25 позовні вимоги задоволено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 у справі № 910/2132/25 залишено без змін.
Відповідач оскаржує до касаційної інстанції судові акти повністю. Отже, предметом касаційного розгляду є одна майнова вимога.
Отже, з урахуванням наведеного, беручи до уваги майновий характер спору, при зверненні до суду з касаційною скаргою мав бути сплачений судовий збір у сумі 1 695 680,00 грн (2 684,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб) х 350 х 200% х 0,8).
Між тим додатки до касаційної скарги не містять документа про сплату судового збору за розгляд касаційної скарги позивача у справі № 910/2132/25.
Суд касаційної інстанції зазначає, що позивачу необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі, а саме: у сумі 1 695 680,00 грн за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- Отримувач коштів: ГУК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102;
- Найменування податку, збору, платежу: "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
- Призначення платежу: "Судовий збір за розгляд касаційної скарги …на рішення …у справі №…".
Таким чином, з урахуванням наведеного касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. При цьому, з метою надання можливості учаснику справи скористатися своїми процесуальними правами, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, Верховний Суд вважає за доцільне встановити процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
Керуючись статтями 169, 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична Компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2025, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 у справі № 910/2132/25 залишити без руху.
2. Надати Приватному акціонерному товариству "Національна Енергетична Компанія "Укренерго" строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Роз'яснити Приватному акціонерному товаристві "Національна Енергетична Компанія "Укренерго", що в разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Бенедисюк