10 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 522/6429/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Баранця О. М. - головуючого, Кролевець О. А., Мамалуя О. О.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області
у складі судді Д'яченко С.Г.
від 05.03.2025
та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Богацької Н.С., Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
від 02.09.2025
у справі за позовом ОСОБА_1
до відповідачів: 1) Лиманської районної ради Одеської області; 2) Комунального підприємства «Житлово-комунальне господарство «Лиманське» Лиманської районної ради Одеської області
про стягнення 1 029 310,05 грн матеріальної шкоди та 300 000 грн моральної шкоди,
ОСОБА_1 у квітні 2019 року звернулась до Приморського районного суду м. Одеси з позовом, пред'явленим до прокуратури Комінтернівського району Одеської області, Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, Державної казначейської служби України, Комунального підприємства "Доброслав" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17.09.2021 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, КП "Доброслав" про відшкодування шкоди відмовлено.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.12.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17.09.2021 скасовано; закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, КП "Доброслав" про відшкодування шкоди. Повідомлено ОСОБА_1 про те, що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції господарського суду. Роз'яснено ОСОБА_1 про наявність у неї права протягом десяти днів з дня отримання нею ухвали звернутися до Одеського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
10.01.2024 до Одеського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 , в якій остання просила справу № 522/6429/19 направити за підсудністю.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23.01.2024 заяву ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено; справу за позовом ОСОБА_1 до Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, Комунального підприємства "Доброслав" про відшкодування шкоди передано до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 прийнято справу № 522/6429/19 до провадження.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.03.2025 у справі № 522/6429/19, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2025, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Лиманської районної ради Одеської області, Комунального підприємства "Житлово-комунальне господарство "Лиманське" Лиманської районної ради Одеської області про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовлено.
09.10.2025 ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку, звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2025 та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 у справі № 522/6429/19. Матеріали касаційної скарги містять клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 у справі № 522/6429/19 та про відстрочення сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги до моменту ухвалення рішення касаційним судом.
Склад колегії суддів визначено протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2025 (головуючий суддя - Баранець О.М., судді Кролевець О.А., Мамалуй О.О.).
Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2025 відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті касаційного провадження, повернення касаційної скарги без розгляду або залишення касаційної скарги без руху за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2025 та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 у справі № 522/6429/19, до надходження матеріалів справи № 522/6429/19 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
31.10.2025 матеріали справи № 522/6429/19 надійшли до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Згідно вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст оскаржуваної постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 у справі № 522/6429/19 складено та підписано 05.09.2025. Враховуючи зазначене, останній день строку встановленого для оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 в касаційному порядку припадав на 25.09.2025.
Скаржник звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2025 та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 у справі № 522/6429/19 - 09.10.2025, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження.
Проте, матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 містять клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 у справі № 522/6429/19, яке мотивоване тим, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції отримано скаржником 09.09.2025, а пропуск встановленого процесуального строку стався з поважних причин, пов'язаних із погіршенням психоемоційного стану скаржника, адже місцем проживання останнього є місто Одеса, яке у відповідний період (вересень 2025 року) та протягом тривалого часу зазнає регулярних повітряних атак та обстрілів, що в свою чергу і призвело до подавленого психічного стану, що об'єктивно унеможливило концентрацію, пошук правової допомоги та своєчасну підготовку складного процесуального документа, яким є касаційна скарга.
Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що викладені в ньому причини пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
За змістом ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Як вбачається із матеріалів справи (а.с. 171 т. 5) постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 у справі № 522/6429/19 (суддя Богацька Н.С.) було надіслано 09.09.2025 одержувачу ОСОБА_1 (код ІПН/ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на її електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; (а.с. 189-194 т. 5) оскаржувану постанову було надіслано 10.09.2025 засобами поштового зв'язку (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу № 0610278825704) адресату: ОСОБА_1 на зазначену нею в апеляційній скарзі адресу, проте поштове відправлення повернулось до суду апеляційної інстанції у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, відмітка пошти - 16.09.2025.
Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, навіть з врахуванням зазначеного (дня вручення судового рішення згідно вимог п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України) скаржником пропущено строк на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 у справі № 522/6429/19.
В даному випадку судом апеляційної інстанції було належним чином направлено повний текст оскаржуваної постанови скаржнику - ОСОБА_1 .
Доводи скаржника, що пропуск встановленого процесуального строку стався з поважних причин, пов'язаних із погіршенням психоемоційного стану, не підтверджено жодними належними та допустимими доказами, що, в свою чергу, за відсутності належних та допустимих доказів останнього, не є безумовною підставою для визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними та, відповідно, для поновлення строку на касаційне оскарження.
Нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, у зв'язку з лише самим посиланням на вказані обставини. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, долучивши до нього на підтвердження поважності причин пропуску строку касаційного оскарження відповідні докази.
Враховуючи вищезазначене, суд касаційної інстанції визнає вказані у клопотанні підстави для поновлення строку неповажними, відтак вважає, що клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 у справі № 522/6429/19 з цих підстав не підлягає задоволенню.
Доводи про те, що місцем проживання скаржника є місто Одеса, яке у відповідний період (вересень 2025 року) та протягом тривалого часу зазнає регулярних повітряних атак та обстрілів, що в свою чергу і призвело до подавленого психічного стану, що об'єктивно унеможливило концентрацію, пошук правової допомоги та своєчасну підготовку складного процесуального документа, яким є касаційна скарга, на переконання колегії суддів скаржник в достатній мірі не обґрунтував та не подав суду належних та допустимих доказів того, яким чином часті повітряні тривоги унеможливили своєчасне звернення скаржником із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції.
Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
З огляду на вищезазначене, касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2025 та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 у справі № 522/6429/19 підлягає залишенню без руху на підставі ч. 3 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2025 та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 у справі № 522/6429/19 підлягає залишенню без руху, то розгляд клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору буде здійснено касаційним судом при розгляді питання про можливість відкриття касаційного провадження, у разі звернення скаржника із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження з інших підстав, у встановлені судом строки.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 234, 235, 288, ч. 3 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
1. Підстави наведені у клопотанні ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 у справі № 522/6429/19 - визнати неповажними.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 05.03.2025 та на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 у справі № 522/6429/19 залишити без руху.
3. Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених у цій ухвалі недоліків, який становить 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
4. ОСОБА_1 має право звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, навівши інші підстави для поновлення строку.
5. Роз'яснити, що наслідком невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є відмова у відкритті касаційного провадження.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді О. Кролевець
О. Мамалуй