10 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 911/1291/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Вронської Г. О., Губенко Н. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2025
(суддя - Бабкіна В. М.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2025
(головуюча - Руденко М. А., судді: Пономаренко Є. Ю., Барсук М. А.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до Садівничого товариства "Заліське"
про визнання недійсними рішень правління та загальних зборів.
1. ОСОБА_1 (далі позивач, скаржник) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Садівничого товариства "Заліське" (далі - відповідач, СТ "Заліське") про визнання недійсними рішення правління від 11.07.2007 та рішення загальних зборів членів від 28.07.2007.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є членом СТ "Заліське" і 28.07.2007 було проведено загальні збори членів товариства, результати яких оформлені протоколом від 28.07.2007, з порушенням норм законодавства, а саме: без встановлення дійсної кількості членів СТ "Заліське" та без встановлення кворуму на загальних зборах. Окрім цього, 11.07.2007 було проведено засідання правління СТ "Заліське", результати якого оформлені протоколом № 2 від 11.07.2007, за головуванням Коновалової Л. Л. , яку рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 31.07.2007 у справі № 2-2472/07 було позбавлено повноважень голови правління СТ "Заліське".
3. 03.04.2025 Господарський суд Київської області ухвалив рішення, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2025, яким у задоволенні позову відмовлено.
4. Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що позивач не довів порушення своїх корпоративних прав оспорюваними рішеннями загальних зборів СТ "Заліське", оформленими протоколом від 28.07.2007, та рішеннями правління СТ "Заліське", оформленими протоколом № 2 від 11.07.2007, а також не довів наявності негативних наслідків для позивача за фактом прийняття відповідних рішень. Суд також не встановив підстав для визнання недійсними рішення правління від 11.07.2007 та рішення загальних зборів членів від 28.07.2007, окрім як рішення у протоколі загальних зборів членів від 28.07.2007 зазначеного у пункті 8 про затвердження форми доручення, оскільки таке питання не включалось до порядку денного та не обговорювалося зборами при розгляді питання "різне", що є підставою для визнання такого рішення недійсним. Водночас, відповідач заявив про застосування до вимог позивача у цій справі наслідків спливу строку позовної давності, тому в цій частині щодо визнання недійсним пункту 8 рішення загальних зборів від 28.07.2007 також було відмовлено, однак внаслідок спливу позовної давності.
5. 20.10.2025 позивач подав до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить судові рішення попередніх інстанцій скасувати й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник визначає випадки, передбачені пунктами 1, 3 та 4 частини другої статті 287 цього Кодексу.
7. Обґрунтовуючи наявність випадку відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми статті 261 Цивільного кодексу України, і не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 27.10.2021 у справі № 914/1049/19, Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18, Верховного Суду України від 18.05.2016 у справі № 6-658цс1.
8. Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не застосували до спірних правовідносин норми права, і відсутній висновок Верховного Суду щодо їх застосування, а саме:
- статті 236 Цивільного кодексу України щодо застосування, або не застосування зазначеної норми права для визначення моменту недійсності рішень загальних зборів;
- статті 261 Цивільного кодексу України щодо початку спливу позовної давності для рішень загальних зборів, які не вичерпали свою дію в момент їх прийняття та діють в невизначений, на майбутнє, час - триваюча підстава для порушення прав;
- статті 245 Цивільного Кодексу України щодо застосування норми пункту 5 статті 245 Цивільного Кодексу України в часі, до правовідносин коли цього пункту ще не було прийнято Законом України; визначення того яка особа мала б право посвідчувати довіреності для участі в загальних зборах і чи могло бути, таке посвідчення, прирівняним до нотаріального.
9. В обґрунтування підстави касаційного оскарження відповідно до пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає, що в ухваленні рішення брали участь судді апеляційного суду, яким було заявлено відвід (пункт 2 частини першої статті 310 ГПК України), а також суди порушили норми процесуального права, пункт 2 статті 74 ГПК України, що призвело до неправильного вирішення справи, оскільки суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання позивача про зобов'язання відповідача надати докази вчинення дій або про наявність події, які мали/чи не мали місце у 2007 році (пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України). Водночас у тексті касаційної скарги скаржник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми пункт 2 статті 74 ГПК України.
10. З огляду на зміст касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, ураховуючи її відповідність вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні, тому відкриває касаційне провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1, 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.
11. У касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
12. Відповідно до частин першої, другої статті 197 ГПК України учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
13. Учасник справи, його представник бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина четверта статті 197 ГПК України).
14. Рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджено положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення).
15. Відповідно до пункту 49 розділу 3 Положення для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті. Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв'язку, для роботи із системою відеоконференцзв'язку.
16. Враховуючи, що право на участь у розгляді своєї справи гарантоване Конвенцією, Конституцією України та ГПК України, беручи до уваги введення воєнного стану в Україні, з огляду на необхідність забезпечення своєчасного розгляду господарської справи, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання та провести судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Керуючись нормами статей 197, 234, 288, 290, 294, частини четвертої статті 197, пунктами 1, 3 та 4 частини другої статті 287, частини третьої статті 301 ГПК України, Верховний Суд
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 911/1291/24 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Київської області від 03.04.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2025.
2. Призначити до розгляду касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі № 911/1291/24 на 09 грудня 2025 року о 10:00 год у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 2 (кабінет № 209).
3. Явка учасників справи в судове засідання не є обов'язковою.
4. Установити Садівничому товариству "Заліське" строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів скаржнику з урахуванням положень статті 42 ГПК України до 28 листопада 2025 року.
5. Клопотання ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задовольнити.
6. Забезпечити участь ОСОБА_1 у судовому засіданні у справі № 911/1291/24 в режимі відеоконференції відповідно до положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та здійснити проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку https://vkz.court.gov.ua.
7. Інструкція користувача підсистеми відеоконференцзв'язку розміщена на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою https://wiki.court.gov.ua.
8. Для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду учаснику необхідно за допомогою свого Електронного кабінету та власних технічних засобів використовувати комп'ютерну техніку або смартфони з доступом в мережу Інтернет, які дозволяють передавати аудіосигнал та відеозображення, а також авторизуватися в системі відеокоференцзв'язку за 10 хвилин до часу судового засідання; активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камеру), перевірити їх працездатність та очікувати запрошення секретаря судового засідання до участі в судовому засіданні.
9. Попередити, що відповідно до частини п'ятої статті 197 ГПК України, пункту 46 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, зокрема, підсистеми відеоконференцзв'язку, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.
10. Роз'яснити відповідачу, що він також має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
11. Витребувати з Господарського суду Київської області або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 911/1291/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча І. Кондратова
Судді Г. Вронська
Н. Губенко
До уваги учасників судового процесу!
Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.
Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:
- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;
- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.
Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".
Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":
- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;
- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 15:00 год, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;
- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька,2 (2-ий під'їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";
- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;
- якщо за об'єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Касаційний господарський суд