Справа № 359/12391/23
Провадження № 1-кп/359/751/2023
21 грудня 2023 м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні під час підготовчого розгляду в залі суду з повною аудіо та відео фіксацією кримінальне провадження №12023111100002437 від 30.10.2023, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
У провадженні Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов'язковими для їх виконання слідчим і прокурором.
На думку суду, дані вимоги при складенні обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування дотримані. Копія відповідного обвинувального акту та реєстру матеріалів отримані обвинуваченим завчасно у встановленому КПК України порядку.
Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, складений у відповідності до вимог, встановлених ст. 291 КПК України.
Підстави для повернення його прокурору не встановлені.
За таких обставин, суд вважає, що є всі підстави призначити по даному кримінальному провадженню судовий розгляд на підставі обвинувального акта за №12023111100002437 від 30.10.2023, розгляд якого здійснювати у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово, за участю прокурорів групи прокурорів, потерпілого, обвинуваченого та його захисника.
Так, на початку підготовчого судового засідання в даному кримінальному провадженні, прокурором групи прокурорів у кримінальному провадження №12023111100002437 від 30.10.2023, прокурором Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_3 було заявлено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 діб, без визначення розміру застави, обґрунтовуючи тим, що досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується в умисному тяжкому злочині, тобто у вчиненні кримінального правопорушенні, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою із строком застосування до 28.12.2023. Раніше заявлені ризики при обрані запобіжного заходу не зменшилися, та продовжують існувати тобто встановлено, наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У підготовчому судовому засідані вищезазначене клопотання прокурор підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити з підстав зазначених в ньому. Просив суд призначити обвинувальний акт до судового розгляду.
Захисник у судовому засіданні, заперечував проти заявленого клопотання прокурором про обрання обвинуваченому запобіжного заходу строку тримання під вартою. Вважає його не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Просив суд призначити обвинувальний акт до судового розгляду.
Обвинувачений підтримав думку захисника. Просив суд змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м'який, а саме домашній арешт. Зобов'язався не порушувати обов'язків передбачених ст. 194 КПК України у разі зміни запобіжного заходу на домашній арешт.
Суд заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання, дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що запобіжний захід тримання під вартою обраний судом Бориспільського міськрайонного суду Київської області, обвинуваченому ОСОБА_4 закінчується 28.12.2023.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Згідно із ч. 1 ст. 183 цього ж Кодексу тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам переховування від суду та (або) перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі, наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в інформаційному листі №511-550/0/4-13 від 04.042013 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», при вирішенні питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою судам належить враховувати тяжкість покарання, що загрожує їм, та наявність або відсутність у них постійного місця проживання тощо.
Так судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину. Враховуючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, під тяжкістю покарання яке загрожує обвинуваченому, він може переховуватись від судового слідства, у зв'язку з чим на досудовому розслідуванні йому й було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, яка може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Приймаючи до уваги тяжкість можливого покарання, суд приходить до висновку про наявність ризику переховування від суду в будь який інший спосіб.
У п. 1 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» зазначено, що при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»).
Тому, враховуючи, що запобігання наведених ризиків становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні правопорядку та відправлення кримінального судочинства, цей інтерес має превалююче значення над принципом поваги до свободи особистості та виправдовує обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню обвинуваченого від суду, ризики щодо цього є дійсними та триваючими.
Таким чином, суд дійшов до переконання, що обвинуваченому ОСОБА_4 належить обрати запобіжний захід у вигляді тримання без визначення розміру застави.
Керуючись ст.31,п. 5 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 369, ч. 3 ст. 371, ст. 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, суд
Закінчити підготовчу частину.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні суддею одноособово на 14:30 год. 08.01.2024.
В судове засідання викликати прокурора, потерпілих, обвинуваченого та його захисницю.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24:00 год. 18.02.2024, без визначення розміру застави та утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала суду щодо обрання запобіжного заходу може бути оскаржена протягом семи днів до Київського апеляційного суду, в іншій частині оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали буде проголошено о 08:35 год. 22.12.2023.
Головуючий суддя ОСОБА_1