Справа № 357/8162/25
3/357/3726/25
11.11.2025 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гавенко О.Л. розглянувши матеріали, що надійшли з Національної поліції України Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Київській області полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 341973 від 26.05.2025, 26.05.2025 о 09 год.13 хв. траса а/д М-05 Київ-Одеса 79 км, ОСОБА_1 керував транспортним засобом 21063 д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, неприродня блідість. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку у найближчому закладі охорони здоров'я у лікаря нарколога водій категорично відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 «Правил Дорожнього руху», чим вчинив правопорушення за що відповідальність передбачена за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання правопоршник ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд справи повідомлявся. Суд з прав людини (зокрема, рішення "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року) наголошує, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Вказаним рішенням закріплено принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. З аналізу постанови Верховного Суду від 15.05.2019 у справі N 0870/8014/12 вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнов проти України", відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. У зв'язку з вище викладеним і у відповідності до вимог ст. 268 КУпАП та пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року № 14 суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
До суду захисником ОСОБА_1 адвокатом Дмитренко О.О. надано письмові пояснення правопорушника які долучені до матеріалів справи. Відповідно до наданих пояснень, ОСОБА_1 свою винуватість у поставленому йому в провину правопорушенні не визнав, просив складений протокол закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що він працює на СТО в м. Біла Церква. 25.05.2025 зламався його автомобіль ВАЗ 21063, номерний знак НОМЕР_3 , а саме не запускався двигун. Тому наступного дня він збирався відвести авто для ремонту на сто, де працює. 26.05.2025 близько 08:00 год. у зв'язку з поломкою він вирішив запустити двигун автомобіля механічним способом. Автомобіль знаходився на його подвір?ї в смт. Дослідницьке. Близько 30 хвилин він разом з ОСОБА_2 штовхали автомобіль, намагаючись запустити двигун, але їхні намагання виявилися марними. Тоді вони вирішили завезти автомобіль з буксиру. Протягнувши її близько 0,5 км, двигун автомобілю запустився. Він відразу поїхав на автомобілі на роботу. Коли він повернув з траси на с. Терезине, його зупинили працівники поліції. Причину зупинки жоден з поліцейських не повідомив. Поліцейська перевірила документи та повідомила, що він перебуває в стані наркотичного сп'яніння. Назвала ознаки - блідне обличчя, тремтіння пальців рук та нереагуючі на світло зіниці очей. Він відразу пояснив, що взагалі не вживає наркотичних засобів. Щодо обличчя та пальців рук - могло бути, оскільки він щойно штовхав автомобіль. Поліцейські запропонували пройти огляд у лікаря-нарколога в лікарні в Таращі. З їх слів це був найближчий медичний заклад. При цьому, поліцейські запевнили, що його що обов'язково візьмуть кров на аналізи і що результат покаже всі наркотичні засоби, вживані, на що він здивувався, оскільки останньому було відомо, що на аналізи беруть сечу, а не кров. Але відразу погодився, тому що наркотичних засобів та будь-яких інших заборонених речовин ніколи не вживав. Після його згоди поліцейська перевірила зміст його речей та карманів. Сіла в службовий автомобіль, щоб виписати направлення на огляд. Він разом з іншим поліцейським чекав біля службового авто, щоб їхати до лікаря-нарколога. Поліцйеський відкрив двері службового авто і поліцейська показала йому калькулятор на свожєму мобільному телефоні із цифрою 600, питально сказала « Ууу?», « або Тараща». Він зрозумів, що остання питала про гроші, щоб не проходити огляд щоб закрити справу, проте він був здивований, оскільки від своїх знайомих нерідко чув, що на даному повороті поліцейські «вирішують» питання за гроші у разі порушення ПДР та правил військового обліку. Він ій нічого не відповів, оскільки ні в , відповідно не мав наміру надавати будь-яку неправомірну вигоду поліцейським. Враховуючи нестандартну ситуацію (не вживання ним наркотичних засобів та одночасно протиправні вимоги поліцейських), він зрозумів, що потребує юридичної допомоги. Він сказав поліцейським, що потребує допомоги адвоката. Поліцейська надала йому телефон адвоката. Він зателефонував, але за цим номером ніхто не відповідав. Поліцейський сказав, що не відповідають через тривогу. Сказав, що тривога через шахеди і вони не будуть чекати півдня на адвоката. Тоді він зателефонував своїм друзям, пояснив обставини, що він збирається проходити огляд у лікарні в Таращі та попросив терміново знайти адвоката. Відповіли, що пошукають та зателефонують йому. Через кілька хвилин поліцейський зняв нагрудну камеру та поклав її в службовий автомобіль. Інша поліцейська знаходилася в цей час в цьому авто. Залишившись наодинці, поліцейський запитав його чи згоден він заплатити показану суму в доларах, щоб вони не складали жодних матеріалів стосовно нього. Порадив погодитися на таку пропозицію. Сказав, що в противному випадку вони складуть на нього протокол за ст. 130 КУпАП і «проведуть» його через суд. Запевнив, що в лікарні сто відсотково в нього знайдуть в крові наркотичні засоби незалежно від того чи вживав я їх чи ні, після чого його обов'язково позбавлять права керування транспортними засобами на 1 рік. Інших випадків в його практиці ще не було. Він відмовився. Пояснив, що зараз в нього сімейні проблеми і не має таких грошей. Тоді поліцейський наполегливо радив йому відмовитися від проходження огляду у лікаря-нарколога. Він пояснював, що якщо він здасть кров, то дослідження буде тривати місяць-півтора і весь цей час йому буде заборонено керувати автомобілями. Після отримання аналізів на нього складуть протокол та позбавлять права керування на 1 рік. Водночас, поліцейський запевнив його, що за відмову від проходження огляду у лікаря нарколога він сплатить лише штраф, без позбавлення права керування транспортними засобами, та зможе далі керувати автомобілем. Було очевидно, що через відмову надавати гроші поліцейським останні складуть на нього протокол за керуванням транспортним засобом в стані наркотичного сп'яніння та зроблять все можливе, щоб притягнути його до відповідальності незалежно від того винен він чи не винен. Будучи введеним в оману, враховуючи вимагання поліцейськими грошей та відсутність проходження огляду, діючи під тиском поліцейських, він вимушено погодився відмовитися від проходження огляду. Далі поліцейський взяв свою нагрудну камеру в службовому автомобілі, причепив її та запитав в нього чи поїде він до лікаря-нарколога. Він відповів, що «ні». Поліцейська відразу сказала, що буде складено протокол за ст. 130 КУпАП. Наслідків складання протоколу йому взагалі не пояснювала (у тому числі безальтернативну відповідальність у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами). Через кілька секунд йому зателефонували його друзі. Повідомили, що розмовляли з адвокатом, який порадив нічого без нього не підписувати, беззаперечно погодитися пройти огляд в лікарні та їхати з поліцейськими до Таращі. Адвокат чекає його дзвінка та готовий зараз виїхати до лікарні в Таращу. Він відразу повідомив поліцейським, що згоден їхати на огляд до лікарні. Пояснив, що він помилився (не зрозумів обставини), коли відмовлявся. На той час протоколу чи будь-яких документів для ознайомлення чи підпису поліцейські йому не надавали. Проте, поліцейська відповіла, що матеріали вже складені і що він можу самостійно пройти огляд в лікарні упродовж 4-х годин. Він запевняв поліцейських, що він не відмовлявся від проходження огляду, що готовий їхати до лікарні, але останні сказали, що вже пізно. Потім поліцейські надали йому на підпис направлення та акт огляду, сказали підписати, що огляд не проводився та до лікаря його не возили. Він підписав. Поліцейська надала йому на підпис протокол. Він черговий раз повторив, що він не відмовлявся від проходження огляду. Не зважаючи на його позицію, поліцейська сказала підписати протокол. Він підписав. Потім приблизно годину поліцейські розбиралися з його обліковими документами та десь об 11.00 год. його відпустили. Він відразу зателефонував адвокату, пояснив обставини та хотів їхати проходити огляд до лікарні в Таращу. Але адвокат роз'яснив йому, що огляд він мав би пройти упродовж двох годин і цей час вже минув. Проходження огляду за спливом двох годин жодної сенсу та доказового значення не має. Порадив не проходити огляд, а доводити свою правоту в суді. Пояснив, що поліцейські навмисно його ввели в оману щодо чотирьох годин. Просив дані пояснення врахувати при прийняті рішення по справі.
Захисник ОСОБА_1 -адвокат Дмитренко О.О. в судовому засіданні пояснила, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 була здійснена працівниками поліції без законних підстав, передбачених ст.35 Закону України «Про Національну поліцію». На відеозаписі, долученому до матеріалів справи, відсутні обставини, які могли б свідчити про наявність правових підстав для зупинки останнього. Після складання протоколу водій ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом, що суперечить вимогам ч.1 ст.266 КУпАП. Під час проведення огляду поліцейський не роз'яснив ОСОБА_1 право на проходження огляду у найближчому медичному закладі, а навпаки - своїми діями схиляв його до відмови, повідомляючи, що «в лікарні буде все те саме» та «що так що так складатиметься протокол» (clip-0, 03:00-03:30). У направленні на медичний огляд було зазначено Таращанську міську лікарню, яка відповідно до наказу Департаменту охорони здоров'я КОДА №99-АДМ від 04.02.2025 не є найближчим уповноваженим закладом, оскільки у м. Біла Церква діють два медичні заклади, яким надано відповідне право - КНП БМР «Білоцерківська міська лікарня №2» та №4.
За клопотанням захисника ОСОБА_1 адвоката Дмитренко О.О. було викликана для надання пояснень працівників поліції, які складали вище зазначений протокол, а саме працівників поліції батальйону 1 роти 2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УППП в Київській області ДПП Грищенко М.І. та ОСОБА_3 .
У судовому засіданні поліцейська ОСОБА_4 пояснила, що під час несення служби спільно з напарником здійснювала патрулювання у визначеному районі. Близько 09 год.13 хв. було зупинено транспортний засіб марки ВАЗ 21063, державний номер НОМЕР_2 . З її слів, зупинка транспортного засобу проводилася в рамках виконання службових завдань, зокрема - перевірки осіб призовного віку та контролю за дотриманням правил дорожнього руху. Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 вона звернула увагу на певні ознаки, які, на її думку, могли свідчити про можливий стан сп'яніння, а саме - поведінку водія, розширені зіниці та емоційну реакцію. У зв'язку з цим водію було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку. Поліцейська зазначила, що відеофіксація подій здійснювалася нагрудною камерою, однак вона перебувала у фіксованому положенні, тому не всі обставини події могли бути зафіксовані повністю. На запитання суду та захисника щодо підстав зупинки транспортного засобу ОСОБА_5 пояснила, що діяла відповідно до наказу командира, який передбачав перевірку осіб призовного віку, та виконувала службові розпорядження керівництва. Конкретну норму закону, що стала підставою для зупинки, назвати не змогла. На запитання захисника про те, з яких саме ознак вона зробила висновок про можливий стан сп'яніння водія, поліцейська відповіла, що звернула увагу на розширені зіниці та певні ознаки поведінки, однак додаткових доказів цього не наводила. Під час допиту стороною захисту їй також було поставлено запитання щодо моменту, зафіксованого на відеозаписі, де вона демонструє водію екран свого особистого мобільного телефону, на якому видно три цифрові значення. На це запитання ОСОБА_5 спочатку відповіла, що нічого не показувала, потім зазначила, що, можливо, намагалася перевірити інформацію через базу МТСБУ, оскільки службовий планшет на той момент не працював, а згодом додала, що «такого не могло бути». Пояснила, що службовий планшет дійсно мав технічні несправності, тому вона могла користуватися власним телефоном для перевірки відкритих джерел інформації. При цьому наголосила, що жодних сторонніх чи неслужбових дій не вчиняла, а будь-які цифрові значення, відображені на екрані, не мали процесуального значення. Також повідомила, що поверхнева перевірка транспортного засобу проводилася у межах службових повноважень, оскільки існувала необхідність переконатися у відсутності заборонених предметів чи речовин. Конкретних об'єктивних даних, які б свідчили про їх наявність, не назвала, зазначивши, що діяла на підставі усного наказу керівництва. Наприкінці пояснила, що всі її дії були спрямовані на забезпечення публічної безпеки, дотримання законодавства та виконання покладених на неї службових обов'язків. Намірів перевищувати повноваження або порушувати вимоги закону не мала.
Поліцейський ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив наступне. 26.05.2025 року він брав участь у зупинці транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а саме т/з 21063, його слів, зупинка автомобіля здійснювалася у межах виконання службових завдань та з метою перевірки водія на можливе сп'яніння наркотичного чи іншого неврахованого виду. Огляд проводився на місці зупинки, відповідно до вимог чинного законодавства та Інструкції МВС №1452/735, шляхом спостереження за поведінкою водія, реакцією зіниць на світло, координацією рухів та використанням тест-смужки/пристосування для швидкого тесту на наявність наркотичних речовин (за потреби). Поліцейський зазначив, що відеофіксація огляду здійснювалася нагрудною камерою, але не охоплювала всі дії повністю, тому окремі моменти могли залишитися поза кадром. ОСОБА_6 підкреслив, що жодних сторонніх дій, які могли б вплинути на результати огляду, не здійснював і керувався виключно службовими інструкціями та положеннями законодавства.
Крім того, за клопотанням захисника ОСОБА_1 адвоката Дмитренко О.О. було викликано для надання пояснень, свідка ОСОБА_7 , останній пояснив наступне. 25 травня 2025 року його ( ОСОБА_7 ) попросив приїхати до місця проживання ОСОБА_8 , щоб допомогти завезти автомобіль, який не заводився. Свідок прибув на місце проживання, що знаходиться у районі «Мис», і побачив заглухлий транспортний засіб. Свідок пояснив, що разом із ОСОБА_9 намагалися завести автомобіль, штовхаючи його та здійснюючи спроби запуску двигуна. Цей процес тривав приблизно пів години. Свідок ОСОБА_7 зазначив, що допомагав лише штовхати автомобіль, не сідав за кермо та не керував транспортним засобом. Після того, як автомобіль вдалося завести, ОСОБА_8 сів за кермо та поїхав, залишивши свідка на місці. Автомобіль, який намагалися завести, був марки 21063, колір беж. Свідок перевіряв лише стан двигуна та допомагав штовхати транспортний засіб. Жодних інших дій, пов'язаних із керуванням автомобілем, він не здійснював. Свідок пояснив, що разом із Прищепою намагалися завести автомобіль, штовхаючи його та здійснюючи спроби запуску двигуна. Цей процес тривав приблизно пів години. ОСОБА_7 зазначив, що допомагав лише штовхати автомобіль, не сідав за кермо та не керував транспортним засобом. Ці пояснення надано добровільно і щиро, для того щоб відобразити події, які він бачив і в яких брав участь.
Європейський суд з прав людини у справі «Раманаускас проти Литви» (заява №74420/01, рішення від 05.02.2008) наголошував, що підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли правоохоронці впливають на особу, спонукаючи її до певних дій, щоб створити підстави для притягнення до відповідальності. Аналогічна позиція висловлена у справах «Надточій проти України» та «Гурепка проти України», де ЄСПЛ визнав, що справи за ст.130 КУпАП мають кримінальний характер, а отже, до них мають застосовуватись гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - у тому числі право на справедливий судовий розгляд та допустимість доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, зокрема:
- протокол про адміністративне правопорушення від 26.05.2025 серії ЕПР 1 №341973;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння, підставою для проведення якого було виявлені ознаки: явного наркотичного сп'яніння, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, звужені зіниці очей, даний акт підписаний ОСОБА_1 ;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість від 26.05.2025 відповідно до якого ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд в медичному закладі в КНП «Таращанська міська лікарня №4»;
- лист головного директора КНП « БМЛ №2» Н.Головенко від 19.12.2024 відповідно до якого у КНП БМР « Білоцерківська міська лікарня №2» відсутні фахівці, які пройшли тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством та обладнання для проведення огляду водії транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння та які перебувають під впливом лікарських препаратів;
-лист головного лікаря КНП « БМЛ №4» І.І. Надточія від 02.01.2025 відповідно до якого огляди на стан алкогольного сп'яніння транспортних засобів проводяться лікарем наркологом, що пройшов відповідне навчання згідно з графіком роботи з ПН-ПТ з 08 год. 00 хв. по 15 год. 00 хв. Огляди для виявлення наркотичних засобів у водіїв транспортних засобів не проводяться у зв'язку з відсутністю необхідного для огляду лабораторного обладнання;
- лист директора КНП « Таращанська міська лікарня» Я.Троян відповідно до якого, станом на 30. 04.2025 року підготовку на відповідних курсах пройшла певно кількість лікарів КНП ТМР «Таращанська МЛ», яка забезпечує цілодобовість проведення вищезазначених оглядів. Умови для проведення лабораторного дослідження в закладі, відповідно до Інструкції наявні. Для якісного лабораторного визначення наркотичної речовини в біологічному середовищі обладнання, якої потребує повірки, не використовується (проводиться імунохроматографічним комбінованим методом). Для проведення огляду на алкогольне сп'яніння використовується газоаналізатор «Drager» (сертифікати повірки і дозвільні документи наявні). Сертифіковані експрес: тости, на якісне визначення наркотичної речовини в біологічному середовищі, наявні в достатній кількості. При направленні водіїв на визначення стану алкогольного або наркотичного сп'яніння прощу враховувати п.6 п.7 Порядку затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 року;
- довідку ст. інспектора ВАП батальйону №1 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області А.Кабак відповідно до якої на виконання вимог наказу № 1376 «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», повідомляємо Суд, що відповідно до бази ІПНП гр. ОСОБА_1 18.01.1988 року, протягом року притягався до адміністративної відповідальності: 11.05.2025 року ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП, складено протокол серії ЕПР1 N? 326960 КУпАП та відповідно до єдиного державного реєстру рішення відсутнє;
- форму виводу;
- розписку відповідно до якої гр. ОСОБА_10 забирає автомобіль ВАЗ 21063 н.з. НОМЕР_2 та зобов'язується доставити за адресою: вул.Сухоярська, 40 б та водія не допускати до керування;
- рапорт інспектора взводу №2 роти №2 Батальйону ППП в м.Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП М.Грищенко від 26.05.2025 відповідно до якого, 26.05.2025р. під час несення служби в складі наряду «Д-Вулк 0153» (молодший лейтенант поліції ОСОБА_4 , лейтенант поліції Кравченко Я.О.) о 09 год. 13 хв. за адресою: А/Д М-05 «Київ-Одеса» 79 км. (поворот на с. Терезине), було зупинено ТЗ ВАЗ 21063 з НЗ НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає: АДРЕСА_1 ). Під час спілкування гр. ОСОБА_1 , було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння, а саме виражене тремтіння пальців рук; звужені зіниці, що не реагують на світло; неприродна блідість. Гр. ОСОБА_1 , було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі у лікаря нарколога на що водій категорично відмовився. З даного приводу відносно гр. ОСОБА_1 було складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП, за порушення п.п.2.5 ПДР України серії ЕПР1 N?341973. Водія було відсторонено від керування ТЗ було передано під розписку тверезому водію. Подія зафіксована на БК Моторола VB400 477663, 477192, відео з реєстратора 70mai_d06 _alab;
- відеозапис з нагрудної камери поліцейських, та іншими долученими до матеріалів адміністративної справи доказами, заслухавши позицію адвоката, допитавши поліцейських та свідка, прийшов до наступних висновків.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до положень ст. ст. 245, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами тощо, а також іншими документами.
Для всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи суддя повинен дослідити та оцінити за своїм внутрішнім переконанням усі обставини та докази по справі в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.
Порядок проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння визначено ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 N 1452/735 (далі Інструкції).
Згідно п. п. 1.6,1.7 Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (даліспеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаряфельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далізаклад охорони здоров'я).
В протоколі серії ЕПР 1 № 341973 від 26.05.2025 відсутні відомості про будь-яке конкретне порушення ПДР України, оскільки автомобіль під керуванням ОСОБА_1 було зупинено з порушенням вимог ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію». З відео бодікамери не вбачається, що ОСОБА_1 допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити.
Огляд на стан наркотичного сп'яніння працівниками поліції ОСОБА_1 у встановленому законом порядку (ст. 266 КУпАП, наказ МОЗ № 145 від 2009 року) не проводився, а результати медичного огляду у справі відсутні.
Наявні матеріали містять лише суб'єктивні припущення працівників поліції, оскільки до матеріалів справи приєднано акт огляду на стан наркотичного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів в якому зазначено: «Огляд проведено у зв'язку з виявленими ознаками: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей які не реагують на світло, неприродня блідність», однак з відео бодікамери не вбачається, що ОСОБА_1 вів себе якимось чином, що не відповідає обстановці на питання працівників поліції відповідав ствердно, надавав документи, тобто відеозапис демонструє адекватну поведінку правопорушника ОСОБА_11 та відсутність зовнішніх ознак сп'яніння. Крім того ОСОБА_1 прямо заявив, що наркотичні засоби не вживає, що має тремтіння пальців рук, оскільки перед цим штовхав свій автомобіль, після чого поліцейські фактично припинили дії, спрямовані на підтвердження стану сп'яніння.
Згідно зі змістом відеозаписів, поліцейські, виявивши ознаки можливого наркотичного сп'яніння у водія ОСОБА_1 , не роз'яснили йому обов'язок пройти огляд на стан сп'яніння, а також не повідомили про порядок проведення такого огляду, передбачений ст. 266 КУпАП, п. 2.5 Правил дорожнього руху України та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду (затвердженим постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 року). Натомість уповноважений поліцейський відразу запропонував водієві «варіант відмови» від проходження огляду, подаючи це як «законне право». При цьому жоден з поліцейських не роз'яснив наслідки відмови у вигляді притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.
Більше того, із відеозаписів убачається, що поліцейські ввели водія ОСОБА_1 в оману, заявивши, що в медичному закладі «обов'язково братимуть кров» та що «дослідження неодмінно підтвердить сп'яніння».
Також після переглянутого відеозапису, судом встановлено упереджене ставлення поліцейських до правопорушника ОСОБА_1 . Працівники поліції від самого початку пов'язували особу з попереднім притягненням до адміністративної відповідальності, що свідчить про упередженість та суперечить принципу об'єктивності.
Лише після того, як поліцейські «зафіксували» відмову від проходження огляду, вони вперше повідомили про наслідки таких дій. У цей момент правопорушник відразу заперечив свою відмову і висловив готовність пройти огляд у встановленому порядку.
Таким чином, встановлено, що так звана «відмова» від проходження огляду була результатом неповного та неправдивого інформування, а не свідомого волевиявлення особи.
Аргументи захисника ОСОБА_1 адвоката Дмитренко О.О. щодо можливих процедурних порушень поліцейських та обмеженої відеофіксації були враховані судом, та останні спростовують наявних доказів і викликають сумнівів у встановлених фактах. Судом встановлено, що працівниками поліції під час складання вище зазначеного протоколу, було порушено принцип безперервності відео фіксації, відеозапис має перерви, ОСОБА_11 відводили в сторону, розмови між ним та поліцейськими не зафіксовані, поліцейський залишає бодікамеру в службовому автомобілі у продовж 4 хвилин спілкується з правопорушником, що виключає можливість перевірки повноти та достовірності доказів. ( clip №6 09:33:00 працівник поліції залишає камеру о 09:37:00 забирає камеру).
Поліцейські відмовили ОСОБА_1 в наданні юридичної допомоги адвоката. Отже, за таких обставин ОСОБА_1 спочатку помилково сприйняв відмову від огляду як законну альтернативу та не усвідомлював протиправність таких дій. Лише після «констатації» відмови правопорушника поліцейські пояснили йому наслідки такої відмови у вигляді складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП.
Також працівниками поліції було виписано направлення для проходження медичного огляду до Таращанської районної лікарні, яка не є найближчим місцем до місця складання протоколу що передбачено Пунктами 11, 12 розділу II Інструкції №1452/735 унормовано, що оформлення матеріалів огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Згідно з частиною 2 статті 266КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Однак Таращанська районна лікарня не є найближчим медичним закладом так відстань від місця складання протоколу до м. Тараща становить 43 км.
Також суд звертає увагу, на те, що зупинка транспортного засобу та складання протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції здійснювалися під час сигналу «Повітряна тривога!», що є порушенням права ОСОБА_1 на захист та безпеку його життя, оскільки він мав перебувати в цей час в укритті.
Крім того, у наданих поясненнях правопорушника ОСОБА_1 , зазначається, що працівник поліції Грищенко М.І. на своєму особистому телефоні показувала цифру «600». Втім, даний факт не підтверджений жодними письмовими чи іншими доказами, а саме від захисника або правопорушника до ДБР не надходили заяви щодо цього факту, інших матеріальних підтверджень чи свідчень сторонніх осіб, що підтверджували б наведене, у справі відсутні.
Відтак, суд не має можливості надати будь-яку оцінку зазначеним діям працівника поліції та не враховує їх при встановленні фактичних обставин справи.
Стаття 62 Конституції України та практика ЄСПЛ (“Кобець проти України», “Коробов проти України») вимагають, щоб вина була доведена поза розумним сумнівом. Сумніви тлумачиться на користь особи.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходам впливу інакше як на підставі закону. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є лише ті дані, що отримані належним чином.
Верховний Суд у постановах (наприклад, від 24.01.2019 у справі №127/18803/17, від 15.04.2021 у справі №522/1168/20) наголошує, що відсутність безперервної відеофіксації та непроведення медичного огляду унеможливлює встановлення факту перебування водія у стані сп'яніння, а отже, не може бути підставою для притягнення до відповідальності.?Гарантії справедливого розгляду.
ЄСПЛ у справі “Нечипорук і Йонкало проти України» вказав, що право на справедливий розгляд включає вимогу відсутності упередженості та свавілля з боку правоохоронних органів.
Суд, звертає увагу на те, що обовязок збирання доказів у справах про адміністративні правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Державні органи не мають права перекладати обовязок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи зазначені обставини, дослідивши надані матеріали, враховуючи вищевикладене в сукупності, а саме недоведеність факту правопорушення; неналежне оформлення адміністративного протоколу та враховуючи практику ЄСПЛ щодо необхідності об'єктивного та справедливого розгляду справи, а також враховуючи положення ст.62 Конституції України про тлумачення сумнівів на користь особи, яка притягується до відповідальності, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 27, 38, 40-1, 130 ч.1, 213, 247,251,283, 284 ч.1 КУпАП, -
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП .
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та потерпілим, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя О.Л. ГАВЕНКО