Справа № 357/12780/25
1-кп/357/1049/25
11.11.2025 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора Білоцерківської окружної прокуратури - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біла Церква кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025111030001385 від 15.06.2025, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Біла Церква Київської області, громадянина України, із середньою освітою, непрацевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, -
1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що не має передбаченого законом дозволу на носіння телескопічної дубинки, 14.06.2025, близько 08 год. 30 хв., перебуваючи поблизу кафе «Карс», шо по вулиці Київській, 25-Б, в м. Біла Церква Київської області, придбав - знайшов телескопічну дубинку, яка лежала в смітнику біля вищевказаного кафе.
Розуміючи, що вказаний предмет є холодною зброєю, всупереч встановленому Законом порядку, ОСОБА_4 умисно, усвідомлюючи протиправний і суспільно небезпечний характер своїх дій, забрав її із собою та носив при собі у сумці до моменту вилучення працівниками поліції
У подальшому, 14.06.2025, близько 11 год. 23 хв., ОСОБА_4 , знаходячись поблизу АЗС «БРСМ» по вул. Київській, 96, в м. Біла Церква Київської області, під час спілкування із працівниками поліції, на запитання про наявність заборонених в обігу речей повідомив, що має при собі телескопічну дубинку, яка знаходиться в його сумці.
У зв'язку з цим, 14.06.2025, близько 12 год. 39 хв., працівниками поліції виявлено та після огляду вилучено телескопічну дубинку, яка відноситься до неклинкової холодної зброї ударно-дробильної дії, виготовлена саморобним способом, яку ОСОБА_4 незаконно носив при собі без передбаченого законом дозволу.
Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.2 ст.263 КК України, без кваліфікуючих ознак, а саме як носіння іншої холодної зброї - телескопічної дубинки без передбаченого законом дозволу.
2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
2.1. Позиція сторони захисту та сторони обвинувачення.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України визнав повністю, підтвердивши обставини, а саме час, місце, мотив та спосіб вчинення ним інкримінованих злочинів, викладених в обвинувальному акті, які відповідають дійсності.
2.2. Обсяг доказів.
Судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст фактичних обставин, встановлених в обвинувальному акті.
Судом було поставлено на обговорення питання щодо доцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Судом роз'яснено обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстав вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України.
Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, врахувавши, що обвинувачений ОСОБА_4 не оспорює фактичні обставини скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, і як встановлено судом, правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження інших доказів по справі, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідженням письмових матеріалів щодо речових доказів, процесуальних витрат та матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.
2.3. Показання обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав в повному обсязі та додатково пояснив, що 14.06.2025 зранку біля смітника поблизу кафе «Карс», яке знаходиться по вул. Київській в м.Біла Церква, знайшов телескопічну дубинку, яку взяв собі та пішов додому. Після чого на виїзді з м.Біла Церква на тій же вул.Київській він був зупинений працівниками поліції та під час поверхневого огляду в нього було виявлено телескопічну дубинку.
2.4. Дослідження доказів.
До матеріалів справи надано документи, зокрема довідку про витрати на проведення експертизи, постанову про визнання та приєднання до матеріалів справи речових доказів від 24.06.2025, квитанцію про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 800 від 27.06.2025.
2.5. Дослідження матеріалів, які характеризують обвинуваченого.
До матеріалів справи надано копію заяви про видачу паспорта ОСОБА_4 на підтвердження особи обвинуваченого, та документи, які свідчать, що обвинувачений має постійне місце проживання, характеристика за місцем проживання відсутня, не перебуває на обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 , до Збройних Сил України ІНФОРМАЦІЯ_3 не призивався, не отримує медичну допомогу у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, перебуває на обліку Білоцерківського РВ № 1 філії ДУ «Центр пробації» у м.Києві та Київській області за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.02.2024.
Згідно з вимогою про попередні судимості ОСОБА_4 раніше судимий: 21.11.2002 Білоцерківським міським судом Київської області за ч.3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки, на підставі ст.ст.75,76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 (три) роки; 04.06.2003 Білоцерківським міським судом Київської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців, звільнений 26.12.2005 з Полтавської ВК № 64 умовно-достроково з невідбутим строком 1.(один) рік 4 (чотири) місяці 28 (двадцять вісім) днів; 04.06.2009 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 357, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 3 (три) місяці, звільнений 15.02.2002 з Білоцерківської ВК № 35 умовно-достроково з невідбутим строком 1 (один) рік 3 (три) місяці 18 (вісімнадцять) днів: 22.01.2014 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч. 3 ст. 185, ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ст. 70, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років 6 (шість) місяців, звільнився 07.12.2018 з Білоцерківської ВК №35 по відбуттю строку покарання; 25.01.2021 Оболонським районним судом м.Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки; 25.01.2022 Білоцерківським міським судом Київської області за ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки, звільнений 03.10.2023 з Коростенської ВК №71 по відбуттю строку покарання; 16.01.2024 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді обмеження волі строком 3 (три) роки, на підставі ст.75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 (два) роки; 05.02.2024 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч.1 ст.309, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді обмеження волі строком 5 (п'ять) років, на підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 (три) роки; 02.04.2024 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років; 01.08.2024 Білоцерківським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст.185, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70, ст.ст. 71,72 до покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років 3 (три) місяці. Згідно з ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області звільнений від відбування покарання у зв'язку з усуненням караності діяння на підставі ЗУ № 3886-ІХ від 18.07.2024, вважається засудженим 05.02.2024 Білоцерківським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 309, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді обмеження волі строком 5 (п'ять) років, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування показання з іспитовим терміном 3 (три) роки та покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України. 11.02.2025 звільнений з Коростенської ВК № 71 Житомирської області; 29.05.2025 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч.4 ст.185,ч.1 ст.71, ст.72 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років 1 (один) місяць
3.Кваліфікація дій обвинуваченого судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
Суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, в тому числі ті, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 , поза розумним сумнівом, у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, а саме у носінні іншої холодно зброї - телескопічної дубинки без передбаченого законом дозволу.
4. Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, яка відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає рецидив злочинів.
5. Мотиви призначення покарання.
5.1. Позиції учасників провадження щодо покарання.
Прокурор зазначив, що у судовому засіданні достеменно встановлено, що інкриміноване протиправне діяння скоєно обвинуваченим, просив призначити обвинуваченому за ч.2 ст.263 КК України покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки, на підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.05.2025 до покарання, призначеного за даним вироком, та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років 2 (два) місяці..
Захисник та обвинувачений погодились із запропонованою прокурором мірою покарання.
5.2. Висновки суду щодо покарання.
Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України, роз'ясненнями, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», та враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання, як втручання держави в приватне життя особи, повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, воно має бути законним, тобто несвавільним, пропорційним, тобто не становити надмірного тягаря для особи, виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів відповідно до ст. 12 КК України, обставини його скоєння, форму вини, наслідки діяння, особу винного, який має постійне місце проживання, відсутність офіційного місця працевлаштування, відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, а також обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, та дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, оскільки вважає, що ОСОБА_4 є особою небезпечною для суспільства, має деформацію життєвих принципів, систематично вчиняє кримінальні правопорушення, належних висновків для себе не зробив, що свідчить про його виняткову зухвалість, стійку злочинну, антисоціальну спрямованість.
Призначення ОСОБА_4 суворішого покарання відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь, саме така міра покарання буде необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, таке покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
При цьому, судом встановлено, що вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.05.2025 ОСОБА_4 засуджено за ч.4 ст.185, ч.1 ст.71, ст.72 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
У відповідності до ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Кримінальні правопорушення, яке скоєно обвинуваченим ОСОБА_4 , та яке є предметом вказаного кримінального провадження, скоєно обвинуваченим після ухвалення вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.05.2025, а тому суд остаточне покарання призначає на підставі ч.1 ст.71 КК України.
6. Цивільний позов не заявлено.
7. Вирішення питання про долю речових доказів, процесуальних витрат, заходів забезпечення кримінального провадження, інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Судом встановлено, що у даному кримінальному провадженні запобіжні заходи щодо обвинуваченого не застосовувались. Водночас, згідно з рапортом оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області від 07.08.2025 ОСОБА_4 затримано 07.08.2025 о 20:30 на виконання вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.05.2025 та поміщено до ІТТ № 8 ГУНП в Київській області.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Враховуючи, що процесуальні витрати, які складаються з витрат на проведення судової експертизи (висновок експерта від 23.06.2025 № СЕ-19/111-25/37432-ХЗ) у сумі 2 674,20 грн (дві тисячі шістсот сімдесят чотири гривні 20 копійок) документально підтверджені, тому вказані витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Питання щодо долі речових доказів слід вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 7, 100, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України, ст.263 КК України, суд,-
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.
Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.05.2025 до покарання, призначеного за даним вироком, та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років 2 (два) місяці.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту фактичного затримання - 07.08.2025.
Речові докази:
?телескопічну дубинку, яка відноситься до холодної зброї, виготовлена саморобним способом, по типу неклинкової холодної зброї ударно-дробильної дії та перебуває в спец.пакеті № 0012308, який відповідно до постанови про визнання та приєднання до матеріалів справи речових доказів від 24.06.2025, квитанції про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 800 від 27.06.2025 зберігається у кімнаті зберігання речових доказів Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати на проведення судової експертизи (висновок експерта від 23.06.2025 № СЕ-19/111-25/37432-ХЗ) у сумі 2 674,20 грн (дві тисячі шістсот сімдесят чотири гривні 20 копійок) на користь держави.
На вирок суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1