18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"12" листопада 2025 р. м. Черкаси справа № 925/1392/25
Господарський суд Черкаської області у складі судді Грачова В.М., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» про забезпечення позову у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» до Фізичної особи-підприємця Чудного Сергія Анатолійовича про стягнення 567761 грн 22 коп.,
10.11.2025 року позивач - Приватне акціонерне товариство «Звенигородкаагрохім», через систему «Електронний суд», звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Чудного Сергія Анатолійовича (далі - відповідач) про стягнення, на підставі договору оренди кімнати у приміщенні майстерні та площадки господарського двору ПАТ «Звенигородкаагрохім» № 19-10/2015 від 19.10.2015 року, 567761 грн 22 коп. боргу та відшкодування судових витрат.
Позов мотивовано порушенням відповідачем умов договору оренди кімнати у приміщенні майстерні та площадки господарського двору ПАТ «Звенигородкаагрохім» № 19-10/2015 від 19.10.2015 року, з урахуванням внесених до нього змін, щодо оплати орендованих приміщень, майна за період з 19.10.2015 по 23.10.2025 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 12.11.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 925/1392/25 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено розгляд справи.
Разом з позовом позивач подав заяву про забезпечення позову (вх. № 16675/25), в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборону відчуження:
земельної ділянки площею 0,0999 га, вид цільового призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); категорія земель: землі житлової та громадської забудови; кадастровий номер 7121210100:01:002:0373, що розташована за адресою: Черкаська обл., Звенигородський р-н, м. Звенигородка, вулиця Бандуриста Варченка, земельна ділянка 5, що належить відповідачу на підставі договору дарування посвідченого приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Черкаської області Цвєтковою Н.В. від 25.11.2020 зареєстрований в реєстрі за № 449 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2231472371212);
будинку загальною площею 171,7 кв.м., за адресою: Черкаська обл., Звенигородський р-н, м. Звенигородка, вулиця Бандуриста Варченка, будинок 3, що належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності серія ЯЯЯ № 143931 виданого 12.10.2006 року Звенигородською міською радою.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначив, що існує ризик істотного ускладнення чи унеможливлення виконання можливого рішення суду про стягнення із відповідача на його користь грошових коштів, які складають предмет спору. Заявник повідомив, що згідно даних інформаційної довідки із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 451110117 від 07.11.2025 року відповідач є власником земельної ділянки площею 0,0999 га, вид цільового призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); категорія земель: землі житлової та громадської забудови; кадастровий номер 7121210100:01:002:0373, що розташована за адресою: Черкаська обл., Звенигородський р-н, м. Звенигородка, вулиця Бандуриста Варченка, земельна ділянка 5, і належить відповідачу на підставі договору дарування посвідченого приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Черкаської області Цвєтковою Н.В. від 25.11.2020 зареєстрований в реєстрі за № 449 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2231472371212), та будинку загальною площею 171,7 кв.м., за адресою: Черкаська обл., Звенигородський р-н, м. Звенигородка, вулиця Бандуриста Варченка, будинок 3, який належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності серія ЯЯЯ № 143931 виданого 12.10.2006 року Звенигородською міською радою. Заявник зауважив, що вартість земельної ділянки визначена в розмірі 60000 грн, а відомості інформаційної довідки містять інформацію, що вартість будинку складає 223816 грн. тобто їх загальна вартість не перевищує суми заборгованості у даному спорі.
Дослідивши заяву позивача про забезпечення позову та матеріали справи в частині, що її стосуються, суд відмовляє позивачу в задоволенні його заяви з таких підстав.
Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6, 8 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року N 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову оцінюється обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 25.03.2019 року у справі № 920/622/18).
Велика Палата Верховного Суду вже виснувала про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 року у справі N 914/1570/20).
Велика Палата Верховного Суду констатує, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії (судом врахована позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постанові від 24.04.2024 року у справі № 754/5683/22).
Отже, питання задоволення заяви про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру заявлених позовних вимог та обставин справи, а заявлений захід забезпечення позову має перебувати у зв'язку з предметом позовної вимоги.
Приватне акціонерне товариство «Звенигородкаагрохім» вказує, що Фізична особа-підприємець Чудний Сергій Анатолійович має не виконанні зобов'язання перед ним за договором оренди кімнати у приміщенні майстерні та площадки господарського двору ПАТ «Звенигородкаагрохім» № 19-10/2015 від 19.10.2015 року, з урахуванням внесених до нього змін, щодо оплати орендованого приміщення, майна за період з 19.10.2015 по 23.10.2025 року та продовжував користуватись приміщеннями та майном до 23.10.2025 року, заявник пропозицій про припинення Договору не заявляв, відповідних пропозицій від відповідача теж не отримував тому господарські відносини тривали, об'єкт оренди не повернено. 23.10.2025 року позивач уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоліссервіс» договір купівлі-продажу нежитлових будівель, предметом якого, в тому числі, є орендоваі відповідачем приміщення тому просить стягнути вказану заборгованість в судовому порядку.
Доводи заявника, зазначені ним в обґрунтування заяви про забезпечення позову, господарський суд оцінює критично. Відсутність у заяві будь-яких доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, а також того, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, суд приходить до висновку, що підстави для вжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову - відсутні. Саме лише посилання в заяві на існування ймовірності утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду, у випадку не вжиття судом заходів забезпечення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. До заяви про забезпечення позову не надано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування обраного заходу забезпечення позову.
Відповідно вимога позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборону відчуження: земельної ділянки площею 0,0999 га, кадастровий номер 7121210100:01:002:0373, що розташована за адресою: Черкаська обл., Звенигородський р-н, м. Звенигородка, вулиця Бандуриста Варченка, земельна ділянка 5, що належить відповідачу на підставі договору дарування посвідченого приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Черкаської області Цвєтковою Н.В. від 25.11.2020 зареєстрований в реєстрі за № 449 (Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2231472371212); будинку загальною площею 171,7 кв.м., за адресою: Черкаська обл., Звенигородський р-н, м. Звенигородка, вулиця Бандуриста Варченка, будинок 3, що належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності серія ЯЯЯ № 143931 виданого 12.10.2006 року Звенигородською міською радою не підлягає задоволенню, враховуючи триваючі господарські відносини сторін (10 років) за відсутності вимог позивача про погашення орендної плати, відсутність даних про наміри відповідача реалізувати вказаний будинок та/або земельну ділянку.
Оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття запропонованого ним заходу забезпечення позову, суд з урахуванням принципів розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, необхідності запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям такого заходу прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дійшов до висновку про необґрунтованість заяви позивача про забезпечення позову і з цих підстав у її задоволенні відмовляє.
Керуючись ст.ст. 136-137, 139, 140, 202, 233-235 ГПК України, господарський суд
У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Звенигородкаагрохім» (вх. № 166/75 від 10.11.2025) про забезпечення позову у справі № 925/1392/25 відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена у строки та в порядку, встановлені ст.ст. 253-259 ГПК України.
Суддя В.М. Грачов