Справа № 357/13744/25
Провадження № 2/357/5799/25
( ЗАОЧНЕ )
12 листопада 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Бебешко М. М. ,
при секретарі - Старунська А. С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
26 серпня 2025 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» Волконітіна Ксенія Юріївна звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 08.09.2019-100000041 від 08.09.2019 в розмірі 8939,20 грн та просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» було укладено Договір факторингу № 030524-112 від «03» травня 2024 року. На виконання умов зазначеного договору укладено реєстр № 1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 08.09.2019-100000041 від 08.09.2019 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 .
Між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та відповідачем 08.09.2019 року укладено Кредитний договір (оферти) № 08.09.2019-100000041 шляхом підписання Заявки, що є невід'ємною частиною даного Договору. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 6000,00 грн., що підтверджується довідкою субконто (виписка) з первинним строком користування 14 календарних днів з дати отримання.
Проценти: 1 680 грн. 00 коп, що становить 28% в процентному значенні (фіксована незмінювана процентна ставка). Графік платежів: сума Кредиту 6 000 грн. 00 коп. та Проценти 1 680 грн. 00 коп. сплачуються до 21.09.2019 включно.
Відповідно до Заявки від 08.09.2019 Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 6 000,00 грн. з первинним строком на 14 днів, а Відповідачем отримано кредитні кошти, що підтверджується електронною квитанцією про переказ коштів у розмірі 6 000,00 грн. Отже, Кредитором виконано свої зобов'язання за Договором в повному обсязі. В свою чергу Відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 31.07.2025 утворилась заборгованість у розмірі 8 939,20 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 4 640,00 грн. та за відсотками - 1 299,20 грн., а також штраф у розмірі 3 000,00 грн. (який нараховано відповідно до п.5.4 Кредитного договору № 08.09.2019-100000041 від 08.09.2019 року), чим порушуються права та інтереси Позивача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2025 року справу передано на розгляд судді Бебешко М.М.
02 вересня 2025 року ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 02 жовтня 2025 року.
Відповідач в судове засідання 02 жовтня 2025 року не з'явився, у зв'язку з чим було відкладено розгляд справи на 12 листопада 2025 року.
Представник позивача в позовній заяві просила судові засідання проводити без її участі.
12 листопада 2025 року відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлялась належним чином за місцем зареєстрованого проживання, з відзивом на позов до суду не звертався, тому суд ухвалив провести по справі заочний розгляд відповідно до ст. 280 ЦПК України.
В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
08.09.2019 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 24.11.2020-100006229, шляхом підписання Заявки, що є невід'ємною частиною кредитного договору (а.с. 28-30).
Відповідно до умов кредитного договору № 08.09.2019-100000041 від 08.09.2019 Позичальнику надається Кредит на наступних умовах: Сума Кредиту: 6 000 грн. 00 коп.; Строк користування Кредитом: 14 календарних днів з дати отримання; Проценти: 1 680 грн. 00 коп, що становить 28% в процентному значенні (фіксована незмінювана процентна ставка); Графік платежів: сума Кредиту 6 000 грн. 00 коп. та Проценти 1 680 грн. 00 коп. сплачуються до 21.09.2019 включно; Усі терміни, не визначені цією Заявкою, мають значення, надане у пропозиції про укладення кредитного договору (оферті).
Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом підписання одноразовим електронним ідентифікатором J6692 відповідно до Закону України «Про електронну комерцю».
Згідно з п. 1.1, 1.2 Пропозиції на укладення кредитного договору (оферти), За цим Договором Кредитор зобов'язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити Проценти. Кредит надається для використання Позичальником на будь-які законні цілі, включаючи перекредитування, підприємницьку, незалежну професійну діяльність або виконання обов'язків найманого працівника. Сторони погодились, що Кредит за даним договором не є споживчим, а даний договір не є договором про надання споживчого кредиту.
Згідно з п. 5.4 Пропозиції у випадку невиконання/неналежного виконання Позичальником грошових зобов'язань за Договором Кредитор залишає за собою право нарахування штрафу, розмір якого щодня зростає на 2%, починаючи від 2% у перший день невиконання. Максимальний розмір штрафу встановлюється законом.
На виконання умов договору 08.09.2019 року відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 6000,00 гривень що підтверджується квитанцією FONDY.
Таким чином, позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.
03 травня 2024 року між ТОВ «Споживчий Центр» та ТОВ «Новий колектор» укладено договір факторингу № 030524-112, згідно якого ТОВ «Новий колектор» набуло право вимоги до боржників за кредитними договорами, укладеними з ТОВ «Споживчий центр», в тому числі за договором № 08.09.2019-100000041 від 08.09.2019, що підтверджується Додатком № 2 до Договору факторингу - Переліком № 1.
Вищенаведені обставини підтверджуються доказами, що містяться в матеріалах справи в електронному вигляді.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).
Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Передбачено ст. 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За ч 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію товариства відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором у заявці приєдналася до Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), визнає та погоджується на запропоновані позивачем умови користування та порядок надання товариством грошових коштів.
Отже, підписання кредитного договору № 08.09.2019-100000041 від 08.09.2019 свідчить про те, що ОСОБА_1 усі умови цілком зрозумів і своїм підписом письмово підтвердив та закріпи те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Вищевказаний кредитний договір № 08.09.2019-100000041 від 08.09.2019 підписаний відповідачем електронним підписом, а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19).
Отже, вказаний кредитний договір № 08.09.2019-100000041 від 08.09.2019 укладений між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 підписаний сторонами, є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, сторони визначили всі істотні умови договору, а тому, саме з 08.09.2019 між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.
Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Так, з довідки про стан заборгованості за кредитним договором № 08.09.2019-100000041 від 08.09.2019 (а.с. 20) вбачається, що заборгованість за вказаним договором становить 8939,00 грн, з яких: 4640,00 грн - основного боргу, 1299,20 грн - проценти, 3000,00 грн - штраф.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України невиконання зобов'язання є порушенням зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Згідно із частиною першою ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Таким чином, позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачем грошових коштів та порушення ним зобов'язання щодо їх повернення, тому, заборгованість за кредитним договором визначена розмірі 8939,20 грн, є доведеною та обґрунтованою.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач відзив з відповідними доказами із запереченнями проти позову та в спростування доводів позивача до суду не подала.
Позичальник, зокрема, мав належним чином виконувати свої зобов'язання за кредитним договором кредитної лінії по поверненню кредиту та сплаті процентів, однак таке своє зобов'язання не виконує. Отже, надавши оцінку доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Таким чином, аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача При вирішенні питання щодо стягнення судових витрат суд виходить з наступного:
На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати за сплату судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог
Таким чином, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір сплачений ним під час звернення з позовом до суду, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір, що підтверджено квитанцією про його сплату, в сумі 2422 грн. 40 коп.
На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, ЦК України, ст.ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за кредитним договором № 08.09.2019-100000041 від 08.09.2019 в розмірі 8939,20 гривень (вісім тисяч дев'ятсот тридцять дев'ять грн 20 коп).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» судові витрати у справі за сплату судового збору в розмірі 2422,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор». Місценаходження: вул. Генерала Алмазова, 13, офіс 601 м. Київ, 01133. Код ЄДРПОУ: 43170298.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Місце проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя М. М. Бебешко