Справа № 357/17176/24
Провадження № 2/357/6245/25
іменем України
10 листопада 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Орєхова О. І. ,
за участі секретаря - Кича М. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитними договорами,-
У листопаді 2024 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитними договорами, посилаючись на наступні обставини.
11 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 04078-10/2023.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 8 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.
Відповідно до п.п. 1.1 п. 1 Кредитного договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
29.04.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 29042024-1, у відповідності до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» Права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно п. 1.1. Договору факторингу,фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 29042024-1 від 29.04.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 33 092,50 грн, з яких:6 100 грн- сума заборгованості за основною сумою боргу; 26 992,5 грн - сума заборгованості за відсотками; 00,00 грн- сума заборгованості за пенею.
21 листопада 2023року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 12079-11/2023.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 8 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.
Відповідно до п.п. 1.1 п. 1 Кредитного договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно з п.п. 3.3 п. 3 Кредитного договору,обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
28.05.2024 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 28052024, у відповідності до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права вимоги, а ТОВ «ФК«ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» Права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно п. 1.1 Договору факторингу,фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 28052024 від 28.05.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 17 250 грн, з яких:3 000 грн- сума заборгованості за основною сумою боргу; 14250 грн- сума заборгованості за відсотками; 00,00 грн- сума заборгованості за пенею.
11 жовтня 2023року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 14465-10/2023.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 8 Кредитного договору, реквізити і та підписи сторін.
Відповідно до п.п. 1.6 п. 1 Кредитного договору, кошти кредиту надаються ТОВ «Аванс Кредит» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Аванс Кредит» суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.п. 1.6 п. 1 Кредитного договору.
21.03.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 21032024, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» Права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно п. 1.1 Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до Реєстру боржників від 21.03.2024 до Договору факторингу № 21032024 від 21.03.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 22 250 грн, з яких:5 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17 250 грн- сума заборгованості за відсотками.
04 листопада 2023року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 05394-11/2023.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 8 Кредитного договору, реквізити та підписи сторін.
Відповідно до п.п. 1.6 п. 1 Кредитного договору, кошти кредиту надаються ТОВ «Аванс Кредит» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Аванс Кредит» суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.п. 1.6п. 1 Кредитного договору.
21.03.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 21032024, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» Права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно п. 1.1 Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Відповідно до Реєстру боржників від 21.03.2024 до Договору факторингу № 21032024 віт 21.03.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 8 950 грн, з яких:2 000 грн- сума заборгованості за основною сумою боргу;6 950 грн- сума заборгованості за відсотками.
11 жовтня 2023року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 14646-10/2023.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 8 Кредитного договору, реквізити та підписи сторін.
Відповідно до п.п. 1.6 п. 1 Кредитного договору, кошти кредиту надаються ТОВ «Аванс Кредит» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «Аванс Кредит» суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.п. 1.6п. 1 Кредитного договору.
21.03.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 21032024, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права вимоги а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Аванс Кредит» Права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно п. 1.1 Договору факторингу, фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб -боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Відповідно до Реєстру боржників від 21.03.2024 до Договору факторингу № 21032024 від 21.03.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 27 145 грн, з яких:6 100 грн- сума заборгованості за основною сумою боргу;21 045 грн- сума заборгованості за відсотками.
Згідно умов Кредитних договорів, позичальник зобов'язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим Договором.
Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати надані кредити в строки, передбачені Кредитними договорами.
Після відступлення позивачу прав грошових вимог до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів.
З моменту отримання прав вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Просили суд стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» загальну суму заборгованості за Кредитними договорами в розмірі 108 687,50 грн та понесені судові витрати(т. 1 а.с. 1-8).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2024 (т. 1 а.с. 95) головуючим суддею визначено Орєхова О.І. та матеріали передані для розгляду.
На виконання вимог статті 187 ЦПК України, після отримання відомостей з Єдиного державного демографічного реєстру № 936999 від 02.12.2024, сформованого засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» за запитом судді щодо визначення підсудності, ухвалою судді від 03 грудня2024 року прийнято позовну заяву до провадження та відкрито провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання у справі 15 січня 2025 року (том 1 а.с. 101-102).
Заочним рішенням від 15.01.2025 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитними договорами, задоволено та було стягнуто з ОСОБА_1 на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Кредитним договором № 04078-10/2023 у розмірі 33 092,50 гривень, за Кредитним договором № 12079-11/2023 у розмірі 17 250 гривень, за Кредитним договором № 14465-10/2023 у розмірі 22 250 гривень, за Кредитним договором № 05394-11/2023 у розмірі 8 950 гривень, за Кредитним договором № 14646-10/2023 у розмірі 27 145 гривень та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028 гривень, загалом 111 715,50 гривень ( т. 1 а. с. 110-131 ).
11.08.2025 надійшла заява про перегляд заочного рішення від 15.01.2025 та поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення, визнавши причини пропуску поважними ( т. 1 а. с. 141-153 ).
Ухвалою від 26.08.2205 поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення та прийнято заяву до розгляду, призначивши її розгляд на 09.09.2025 ( т. 1 а. с. 207 ).
Ухвалою суду від 09.09.2025 задоволена заява, скасовано заочне рішення суду від 15.01.2025 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням ( викликом ) сторін в судове засідання на 07.10.2025 ( т. 1 а. с. 213-218 ).
06.10.2025 судом отримано від позивача ( його представника ) клопотання про витребування доказів ( т. 2 а. с. 1-3 ).
07.10.2025 за вх. № 57333 судом отримано відзив на позовну заяву ( т. 2 а. с. 6-11 ), в якому просили визнати причини пропуску для подання відзиву поважними, прийняти відзив та відмовити позивачу у задоволенні вимог в повному обсязі. Відзив обґрунтований тим, що з боку сторони позивача не було надано доказів, первинних документів щодо перерахування відповідачу коштів за договорами, відповідно надано кредит саме в сумі заявлених позовних вимог. Розрахунки заборгованості, на які посилається позивач, не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту та позики. Крім того, позивачем не надано доказів повідомлення боржника про відступлення права грошової вимоги. Позивачем не надано доказів сплати новим кредитором грошових коштів первісним кредитором за передачу права грошової вимоги, та зарахування їх на рахунок останніх. У якості доказу переходу права вимоги позивачем були подані лише окремі копії сторінок договорів факторингу. Таким чином, подані копії окремих аркушів договорів факторингу не є належними доказами на підтвердження правонаступництва позивача. Крім того, позивачем не надано суду доказів того, що наявні в матеріалах справи паперові копії кредитного договору створювалися у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Ухвалою суду від 07.10.2025 задоволено клопотання представника позивача та витребувано у АТ КБ «Приват Банк» інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 карткових рахунків, відкритих у банку на 11.10.2023, чи було емітовано на ім'я ОСОБА_1 платіжні картки № НОМЕР_1 , виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів за платіжною карткою НОМЕР_1 за період з 11.10,2023 по 26.11.2023, чи знаходиться номер телефону ( НОМЕР_2 ) в анкетних даних у ОСОБА_1 ( т. 2 а. с. 25-29 ).
07.10.2025 було відкладено судове засідання до 10.11.2025 ( т. 1 а. с. 24 ).
14.10.2025 за вх. № 58895 судом отримано від представника позивача відповідь на відзив.
20.10.2025 за вх. № 60085 отримано від представника відповідача заперечення ( на відповідь на відзив ).
05.11.2025 за вх. № 64371 судом отримано з АТ КБ «ПриватБанк» запитувана інформація на виконання ухвали суду.
В судове засідання 10.11.2025 учасники справи не з'явились, будучи повідомленими належним чином.
Так, звертаючись до суду 14.10.2025 з відповіддю на відзив, представник позивача ОСОБА_2 у прохальній його частині, окрім іншого, просила судові засідання проводити за відсутності представника позивача.
10.11.2025 за вх. № 65198 судом отримано від представника відповідача - адвоката Погребняк В.О. заяву, в якій просив суд провести судове засідання, призначене на 15 годину 00 хвилин 10 листопада 2025 року, за відсутності відповідача - ОСОБА_1 та його представника - адвоката Погребняка Володимира Олексійовича. Позицію, викладену у відзиві та запереченні на відповідь на відзив, підтримують в повному обсязі. Просили відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.
Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів ( ч. 3 ст. 211 ЦПК України ).
В свою чергу, учасники справи скористувалися вимогами ч. 3 ст. 211 ЦПК України.
Крім того, сторони скористувалася своїми права щодо надання доказів, а також виклали свою позицію стосовно позовних вимог ( відзив на позов, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив ).
За вказаних обставин, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутністю учасників судового розгляду, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року.
В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».
Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
В судовому засіданні встановлено, що11 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 04078-10/2023 (т. 1 а.с. 9-14).
Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 Договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 6 100 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернутим кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Тип кредиту - кредит, мета отримання кредиту - на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 11.10.2023, дата погашення кредиту 04.10.2024 (п.п. 1.2 п. 1 Договору).
Згідно п.п. 1.4, за користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована.
Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2 Договору. Клієнт зобов'язується сплачувати проценти кожні 25 днів.
Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.
Згідно п.п. 4.1.1, 4.1.2 п. 4 Договору, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов'язань, передбачених цим Договором.
У разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, позичальник має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, відповідно до процедури встановленої чинним законодавством України. При цьому позичальник погоджується, що повідомлення про повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» направляється Товариством в Особистий кабінет клієнта.
Згідно п.п. 7.1 п. 7, Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання клієнтом зобов'язань за ним.
Підписанням договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства, розміщених на веб-сайті Товариства. Також підтверджує, що отримав від товариства інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та інформацію, яка вимагається відповідно до закону України «Про споживче кредитування» (п.п. 7.6, 7.7. п. 7 Договору).
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який містить адресу, реквізити та підписи сторін.
Додано Графік платежів, де загальна вартість кредиту складає 61 000 грн та включає в себе суму кредиту за договором/погашення суми кредиту у розмірі 6 100 грн та проценти за користування кредитому розмірі 54 900 грн. Реальна річна процентна ставка складає 133859,83% (а.с. 15).
Доданий Паспорт споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення Договору про споживчий кредит від 11.10.2023 (т. 1 а.с. 16-18).
Встановлено, що 21 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 12079-11/2023 (т. 1 а.с. 24-29).
Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 Договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 3 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернутим кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Тип кредиту - кредит, мета отримання кредиту - на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 21.11.2023, дата погашення кредиту 14.11.2024 (п.п. 1.2 п. 1 Договору).
Згідно п.п. 1.4, за користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована.
Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2 Договору. Клієнт зобов'язується сплачувати проценти кожні 25 днів.
Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.
Згідно п.п. 4.1.1, 4.1.2 п. 4 Договору, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення суми кредиту, та сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов'язань, передбачених цим Договором і додатками до нього.
У разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, позичальник має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, відповідно до процедури встановленої чинним законодавством України. При цьому позичальник погоджується, що повідомлення про повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» направляється Товариством в Особистий кабінет клієнта.
Згідно п.п. 7.1 п. 7, Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання клієнтом зобов'язань за ним.
Підписанням договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства, розміщених на веб-сайті Товариства. Також підтверджує, що отримав від товариства інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та інформацію, яка вимагається відповідно до закону України «Про споживче кредитування» (п.п. 7.6, 7.7 п. 7 Договору).
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який містить адресу, реквізити та підписи сторін.
Додано Графік платежів, де загальна вартість кредиту складає 30 000 грн та включає в себе суму кредиту за договором/погашення суми кредиту у розмірі 3 000 грн та проценти за користування кредитом у розмірі 27 000 грн. Реальна річна процентна ставка складає 133859,83% (т. а.с. 30-31).
Доданий Паспорт споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення Договору про споживчий кредит від 21.11.2023 (т.1 а.с. 32-34).
Встановлено, що 11 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 14465-10/2023 (т. 1 а.с. 43-48).
Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 Договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 5 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернутим кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Тип кредиту - кредит, мета отримання кредиту - на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 11.10.2023, дата погашення кредиту 04.10.2024 (п.п. 1.2 п. 1 Договору).
Згідно п.п. 1.4, за користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована.
Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2 Договору. Клієнт зобов'язується сплачувати проценти кожні 25 днів.
Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.
Згідно п.п. 4.1.1, 4.1.2 п. 4 Договору, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення суми кредиту, та сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов'язань, передбачених цим Договором і додатками до нього.
У разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, позичальник має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, відповідно до процедури встановленої чинним законодавством України. При цьому позичальник погоджується, що повідомлення про повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» направляється Товариством в Особистий кабінет клієнта.
Згідно п.п. 7.1 п. 7, Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання клієнтом зобов'язань за ним.
Підписанням договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства, розміщених на веб-сайті Товариства. Також підтверджує, що отримав від товариства інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та інформацію, яка вимагається відповідно до закону України «Про споживче кредитування» (п.п. 7.6, 7.7. п. 7 Договору).
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який містить адресу, реквізити та підписи сторін.
Додано Графік платежів, де загальна вартість кредиту складає 50 000 грн та включає в себе суму кредиту за договором/погашення суми кредиту у розмірі 5 000 грн та проценти за користування кредитом у розмірі 45 000 грн. Реальна річна процентна ставка складає 133859,83% (т. 1 а.с. 49).
Доданий Паспорт споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення Договору про споживчий кредит від 11.10.2023 ( т. 1 а.с. 50-52).
Встановлено, що 04 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 05394-11/2023 (т. 1 а.с. 54-59).
Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 Договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 2 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернутим кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Тип кредиту - кредит, мета отримання кредиту - на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 04.11.2023, дата погашення кредиту 28.10.2024 (п.п. 1.2 п. 1 Договору).
Згідно п.п. 1.4, за користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована.
Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2 Договору. Клієнт зобов'язується сплачувати проценти кожні 25 днів.
Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.
Згідно п.п. 4.1.1, 4.1.2 п. 4 Договору, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення суми кредиту, та сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов'язань, передбачених цим Договором і додатками до нього.
У разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, позичальник має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, відповідно до процедури встановленої чинним законодавством України. При цьому позичальник погоджується, що повідомлення про повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» направляється Товариством в Особистий кабінет клієнта.
Згідно п.п. 7.1 п. 7, Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання клієнтом зобов'язань за ним.
Підписанням договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства, розміщених на веб-сайті Товариства. Також підтверджує, що отримав від товариства інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та інформацію, яка вимагається відповідно до закону України «Про споживче кредитування» (п.п. 7.6, 7.7. п. 7 Договору).
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який містить адресу, реквізити та підписи сторін.
Додано Графік платежів, де загальна вартість кредиту складає 20 000 грн та включає в себе суму кредиту за договором/погашення суми кредиту у розмірі 2 000 грн та проценти за користування кредитом у розмірі 18 000 грн. Реальна річна процентна ставка складає 133859,83% (т. 1 а.с. 60).
Доданий Паспорт споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення Договору про споживчий кредит від 04.11.2023 (т. 1 а.с. 61-63).
Встановлено, що 11 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 14646-10/2023 (т. 1 а.с. 65-70).
Відповідно до п.п. 1.1. п. 1 Договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 6 100 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернутим кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Тип кредиту - кредит, мета отримання кредиту - на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 11.10.2023, дата погашення кредиту 04.10.2024 (п.п. 1.2 п. 1 Договору).
Згідно п.п. 1.4, за користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована.
Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2 Договору. Клієнт зобов'язується сплачувати проценти кожні 25 днів.
Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки, протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту.
Згідно п.п. 4.1.1, 4.1.2 п. 4 Договору, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення суми кредиту, та сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов'язань, передбачених цим Договором і додатками до нього.
У разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, позичальник має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, відповідно до процедури встановленої чинним законодавством України. При цьому позичальник погоджується, що повідомлення про повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» направляється Товариством в Особистий кабінет клієнта.
Згідно п.п. 7.1 п. 7, Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє до повного виконання клієнтом зобов'язань за ним.
Підписанням договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства, розміщених на веб-сайті Товариства. Також підтверджує, що отримав від товариства інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та інформацію, яка вимагається відповідно до закону України «Про споживче кредитування» (п.п. 7.6, 7.7. п. 7 Договору).
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який містить адресу, реквізити та підписи сторін.
Додано Графік платежів, де загальна вартість кредиту складає 61 000 грн та включає в себе суму кредиту за договором/погашення суми кредиту у розмірі 6 100 грн та проценти за користування кредитом у розмірі 54 9000 грн. Реальна річна процентна ставка складає 133859,83% (т. 1 а.с. 71).
Доданий Паспорт споживчого кредиту, інформація, яка надається споживачу до укладення Договору про споживчий кредит від 11.10.2023 ( т. 1 а.с. 72-74).
Правила надання грошових коштів у позикує публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення Договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору.
Відповідно до Договорів, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та Товариством (заснованих як на першому Договорі, так і на всіх наступних Договорах, інших Договорах і Угодах, які будуть укладені між відповідачем та ТОВ у майбутньому) в якості електронного підпису позичальника буде використовуватись Логін особистого кабінету та Пароль особистого кабінету.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягни згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
В ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправления (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправления (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправления (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Також, приписами ст. 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (позика) цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Перша судова палата Касаційного цивільного суду у своїй правовій позиції у Постанові № 61-20799св19 по справі № 561/77/19 від 16.12.2020 щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора зазначає: «Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа....»
Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кошти, строки та умови користування ним, у Договорах передбачено умови та строки нарахування відсотків, що свідчить про ознайомлення позичальника зі всіма істотними умовами Договорів та про наявність волі відповідача для укладення Кредитних договорів в електронній формі, на погоджених умовах, шляхом підписання Договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання Одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і Пароля особистого кабінету кредитні договори між відповідачем та первісними кредиторами не було б укладено.
Наведене узгоджується з правовим висновком, сформованим у постановах Верховного Суду від 12 січня 2021 року № 524/5556/19, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 23 березня 2020 року № 404/502/18.
Отже, судом встановлено факт укладання відповідачем вищевказаних Кредитних договорів в електронній формі та підписання Договорів з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Надання копії електронного договору, підписаного таким ідентифікатором, є достатнім доказом прийняття оферти відповідачем.
Аналогічний висновок викладено в постанові Київського апеляційного суду від 11.06.2025 у справі № 357/657/24 ( провадження № 22-ц/824/1139/2025 ).
Як вбачається з матеріалів справи, первісні кредитори виконали взяті на себе зобов'язання, відповідач в свою чергу, не виконує зобов'язання за вищевказаними Договорами, у зв'язку з чим має заборгованість з повернення тіла кредиту, та відсотків, що передбачено умовами укладених Кредитних договорів, про що свідчать надані з боку позивача розрахунки заборгованості.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
29 квітня 2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 29042024-1, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати (сплатити) ТОВ «Стар Файненс Груп» суму фінансування, а ТОВ «Стар Файненс Груп» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за Кредитними договорами, Договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Згідно Акту прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 29042024-1 від 29.04.2024 клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників, після чого, з урахуванням п. 1.2 Договору факторингу, від клієнта до фактора переходять Права вимоги боргу від позичальників і фактор стає кредитором.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимог до Договору факторингу № 29042024-1 від 29.04.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув прав грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 33 092,50 грн, з яких: 6 100 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 26 992,50 грн - сума заборгованості за відсотками.
Окрім цього, позивачем додано до позовної заяви розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 04078-10/2023 від 11.10.2023.
28 травня 2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 28052024, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати (сплатити) ТОВ «Стар Файненс Груп» суму фінансування, а ТОВ «Стар Файненс Груп» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за Кредитними договорами, Договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Згідно Акту прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 28052024 від 28.05.2024 клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників, після чого, з урахуванням п. 1.2 Договору факторингу, від клієнта до фактора переходять Права вимоги боргу від позичальників і фактор стає кредитором.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимог до Договору факторингу № 28052024 від 28.05.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув прав грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 17 250 грн, з яких: 3 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 250 грн - сума заборгованості за відсотками.
Окрім цього, позивачем додано до позовної заяви розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 12079-11/2023 від 21.11.2023.
21 березня 2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 21032024, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати (сплатити) ТОВ «Аванс Кредит» суму фінансування, а ТОВ «Аванс Кредит» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за Кредитними договорами, Договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Згідно Акту прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу № 21032024 від 21.03.2024 клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників, після чого, з урахуванням п. 1.2 Договору факторингу, від клієнта до фактора переходять Права вимоги боргу від позичальників і фактор стає кредитором.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 21032024 від 21.03.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув прав грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Договором № 14465-10/2023в розмірі 22 250 грн, з яких: 5 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17 250 грн - сума заборгованості за відсотками; Договором № 05394-11/2023 в розмірі 8 950 грн, з яких: 2 000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 950 грн - сума заборгованості за відсотками; Договором № 14646-10/2023 в розмірі 27 145 грн, з яких: 6 100 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 21 045 грн - сума заборгованості за відсотками.
Окрім цього, позивачем додано до позовної заяви розрахунки заборгованостей за Кредитними договорами № 14465-10/2023 від 11.10.2023, № 05394-11/2023 від 04.11.2023, № 14646-10/2023 від 11.10.2023.
До того ж, разом з відповіддю на відзив, стороною позивача надано належних доказів ( договори факторингу, Реєстри боржників, Акти приймання-передачі Реєстру боржників за Договорами факторингу та платіжні інструкції), які спростовують доводи відповідача ( його представника ), які були викладені у відзиву, що з боку позивача не надано всіх договорів факторингу ( у повному їх обсязі ) та відповідно доказів сплати, в тому числі, позивачем коштів за умовами Договору факторингу, який було укладено між позивачем та попередніми кредиторами.
Встановлено, що всупереч умовам Кредитних договорів, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів.
Встановлено, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 р. у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні, саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ч. 1 ст. 517 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Аналогічної правової позиції дотримується і КЦС ВС в постанові від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13-ц.
В зазначеній постанові ВС зауважив, що неповідомлення боржника про зміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може вливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань.
Тому, не заслуговують на увагу і доводи сторони відповідача, що відповідач не отримував повідомлень про зміну кредитора, оскільки, не отримання повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості,а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Враховуючи, що отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку позивачу, який прийняв права вимоги до боржників, в тому числі і відповідача за Договорами факторингу не повернуті, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Звертаючись до суду з вищевказаними вимогами, позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість, яка виникла у відповідача за порушення умов Кредитних договорів № 04078-10/2023від 11 жовтня 2023 року, № 12079-11/2023 від 21 листопада 2023 року, № 14465-10/2023 від 11 жовтня 2023 року, № 05394-11/2023 від 04 листопада 2023 року, № 14646-10/2023 від 11 жовтня 2023 року.
Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою статті 16 ЦК України.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
На підставі ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За кредитним договором, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 5 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
В порушення вищезазначених вимог закону та умов вищевказаних Договорів, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконує, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Оскільки відповідач, як встановлено матеріалами справи отримав кредити, вказані кошти не повернув, позивач правомірно вимагає їх повернення, шляхом стягнення з відповідача за рішенням суду.
Не заслуговують на увагу доводи сторони відповідача, що викладені у відзиві на позовну заяву та в запереченнях на відповідь на відзив, що стороною позивача не доведено перерахування первісними кредиторами відповідачу грошових коштів за вищевказаним кредитними договорами, а додані розрахунки заборгованості не є первинними бухгалтерськими документами, які підтверджують перерахування відповідачу коштів за договорами, виходячи з наступного.
Так, відповідно до п. 1.6 Кредитних договорів № 04078-10/2023 від 11 жовтня 2023 року, № 12079-11/2023 від 21 листопада 2023 року, № 14465-10/2023 від 11 жовтня 2023 року, № 05394-11/2023 від 04 листопада 2023 року, № 14646-10/2023 від 11 жовтня 2023 року, Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149-62ХХ-ХХХХ-4554 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.
Відповідно до отриманої інформації, наданої на виконання ухвали суду АТ КБ «ПриватБанк», яка отримана судом 05.11.2025 вбачається, що дійсно на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_3 .
Також у відповіді зазначено, що номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_3 за період з 11.10.2023 по 26.11.2023, фінансовий номер телефону: НОМЕР_4 . Номер телефону НОМЕР_4 знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 .
Крім того, надано виписку по рахунку № НОМЕР_3 ( НОМЕР_5 ) за період з 11.10.2023 по 26.11.2023.
Відповідно до виписки за період з 11.10.2023 по 26.11.2023 вбачається, що ОСОБА_1 є активним користувачем та за вказаний період на картку№ НОМЕР_3 відповідача ОСОБА_1 , окрім інших операцій, були зараховані перекази коштів у сумі 3000 грн, 6 100 грн, 6 100 грн, 5000 грн та 2000 грн, що в сукупності з наданим доказами з боку позивача, які містяться в матеріалах справи підтверджують зарахуванням вищевказаних сум на виконання вищевказаних договір.
Суд зазначає, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Проте, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Отже, виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за кредитом.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19 ), у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15ц).
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) та в постанові від 21.06.2023 року у справі № 916/3027/21.
В своїй постанові від 21.06.2023 року у справі № 916/3027/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що повертаючись до стандартів доказування, передбачених процесуальним законом, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що покладений на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.
Оскільки отримані та використані позичальником ( відповідачем ) кошти в добровільному порядку не повернуті, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту підлягають задоволенню та з відповідача підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором № 04078-10/2023 ( тіло кредиту ) у розмірі 6 100 грн, за Кредитним договором № 12079-11/2023 ( тіло кредиту ) у розмірі 3000 грн, за Кредитним договором № 14465-10/2023 ( тіло кредиту ) у розмірі 5000 грн,за Кредитним договором № 14646-10/2023 ( тіло кредиту ) у розмірі 6 100 грн та за Кредитним договором № 05394-11/2023 ( тіло кредиту ) у розмірі 2000 грн, загалом 22 200 гривень.
В свою чергу, з боку відповідача не було спростовано доводи позивача, що останній виконував взяті на себе зобов'язання та здійснював погашення заборгованості за отриманими Кредитними договорами з повернення кредиту ( тіла кредиту ).
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Так, вказану заборгованість відповідач має у зв'язку із неповерненням обумовлених сум у встановлений договором строк.
У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони.
Стосовно стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за Кредитним договором № 04078-10/2023від 11 жовтня 2023 року у розмірі 26 992,50 грн, № 12079-11/2023 від 21 листопада 2023 року у розмірі 14 250 грн, № 14465-10/2023 від 11 жовтня 2023 року у розмірі 17 250 грн, № 05394-11/2023 від 04 листопада 2023 року у розмірі 6 950 грн, № 14646-10/2023 від 11 жовтня 2023 року у розмірі 21 045 грн, з цього приводу суд зазначає про наступне.
Так, дійсно за умовами Кредитних договорів позичальник сплачує кредитодавцю проценти за користування кредитом у розмірах, порядку та строках визначених вищевказаними Кредитними договорами.
Суд звертає увагу, що між позивачем та відповідачем було укладено Кредитні договори, умовами яких передбачені та встановлені відсотки за користування кредитними коштами, з чим погодився відповідач підписуючи вказані Договори (з усіма його умовами).
До того ж, в правових позиція Верховного Суду зазначено про відсутність підстав для визнання договорів недійсними, зокрема, пунктів договору щодо нарахування процентів за користування кредитом та відсутність порушень зі сторони кредитодавця вимог ЗУ «Про захист прав споживачів», що відображено в постановах від 12.01.2022 у справі № 524/5556/19, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 28.04.2021 у справі № 234/7160/20, від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20, від 18.06.2021 у справі № 234/8079/20.
Волевиявлення сторони щодо підписання договору свідчить, що особа, яка погоджується укласти договір, отримала всі необхідні відомості для прийняття рішення про погодження умов договору.
Згідно ч. 1, 2 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» (в редакції, чинній на момент укладення спірного договору) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори з споживачем умови, які є несправедливими. Однак, умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України. Відповідач розумів розмір процентів, надаючи свою згоду на отримання кредитних коштів, що ним під сумнів не ставиться. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Так, умовами п.п. 1.1., 1.2., 1.4. п. 1 Кредитного договору № 04078-10/2023 від 11 жовтня 2023 року передбачено, що Товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 6 100 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернутим кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Тип кредиту - кредит, мета отримання кредиту - на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 11.10.2023, дата погашення кредиту 04.10.2024. За користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2 Договору. Клієнт зобов'язується сплачувати проценти кожні 25 днів. Вказаний договір не містить умов його пролонгації.
Згідно п.п. 4.1.1, 4.1.2 п. 4 Договору, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення суми кредиту, та сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов'язань, передбачених цим Договором і додатками до нього.
Додатком № 1 до Договору № 04078-10/2023 від 11 жовтня 2023 року погодженого Графік платежів, що за користування кредитними коштами, на строк який надається ( 360 днів - з 11.10.2023 по 04.10.2024 ), позичальник сплачує проценти за користуванням кредитом у розмірі 54 900 грн, загальна вартість кредиту складає 61 000 гривень.
Умовами п.п. 1.1., 1.2., 1.4. п. 1 Кредитного договору № 12079-11/2023 від 21 листопада 2023 року Товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 3 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернутим кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Тип кредиту - кредит, мета отримання кредиту - на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 21.11.2023, дата погашення кредиту 14.11.2024. За користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2 Договору. Клієнт зобов'язується сплачувати проценти кожні 25 днів. Вказаний договір не містить умов його пролонгації.
Згідно п.п. 4.1.1, 4.1.2 п. 4 Договору, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення суми кредиту, та сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов'язань, передбачених цим Договором і додатками до нього.
Додатком № 1 до Договору № 12079-11/2023 від 21 листопада 2023 року погодженого Графік платежів, що за користування кредитними коштами, на строк який надається ( 360 днів - з 21.11.2023 по 14.11.2024 ), позичальник сплачує проценти за користуванням кредитом у розмірі 27 000 грн, загальна вартість кредиту складає 30 000 гривень.
Умовами п.п. 1.1., 1.2., 1.4. п. 1 Кредитного договору № 14465-10/2023 від 11 жовтня 2023 року Товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 5 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернутим кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Тип кредиту - кредит, мета отримання кредиту - на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 11.10.2023, дата погашення кредиту 04.10.2024. За користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2 Договору. Клієнт зобов'язується сплачувати проценти кожні 25 днів. Вказаний договір не містить умов його пролонгації.
Згідно п.п. 4.1.1, 4.1.2 п. 4 Договору, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення суми кредиту, та сплати процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов'язань, передбачених цим Договором і додатками до нього.
Додатком № 1 до Договору № 14465-10/2023 від 11 жовтня 2023 року погодженого Графік платежів, що за користування кредитними коштами, на строк який надається ( 360 днів - з 11.10.2023 по 04.10.2024 ), позичальник сплачує проценти за користуванням кредитом у розмірі 45 000 грн, загальна вартість кредиту складає 50 000 гривень.
Умовами п.п. 1.1., 1.2., 1.4. п. 1 Кредитного договору № 05394-11/2023 від 04 листопада 2023 року Товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 2 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернутим кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Тип кредиту - кредит, мета отримання кредиту - на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 04.11.2023, дата погашення кредиту 28.10.2024. За користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2 Договору. Клієнт зобов'язується сплачувати проценти кожні 25 днів. Вказаний договір не містить умов його пролонгації.
Додатком № 1 до Договору № 05394-11/2023 від 04 листопада 2023 року погодженого Графік платежів, що за користування кредитними коштами, на строк який надається ( 360 днів - з 04.11.2023 по 28.10.2024 ), позичальник сплачує проценти за користуванням кредитом у розмірі 18 000 грн, загальна вартість кредиту складає 20 000 гривень.
Умовами п.п. 1.1., 1.2., 1.4. п. 1 Договору про надання фінансового кредиту № 14646-10/2023 від 11.10.2023 Товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 6 100 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернутим кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Тип кредиту - кредит, мета отримання кредиту - на власні потреби клієнта. Кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 11.10.2023, дата погашення кредиту 04.10.2024. За користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка становить 2,50% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2 Договору. Клієнт зобов'язується сплачувати проценти кожні 25 днів. Вказаний договір не містить умов його пролонгації.
Додатком № 1 до Договору №14646-10/2023 від 11.10.2023погодженого Графік платежів, що за користування кредитними коштами, на строк який надається ( 360 днів - з 11.10.2023 по 04.10.2024 ), позичальник сплачує проценти за користуванням кредитом у розмірі 54 900 грн, загальна вартість кредиту складає 61 000 гривень.
Вищевказані Додатки № 1 до вищевказаних Договорів, які погодили Сторони, Графіки платежів, підписані відповідачем в електронній формі та свідчать проте, що відповідач був обізнаний, погодився про необхідність окрім повернення отриманих кредитних коштів ( тіла кредиту ), сплатити проценти за користування ( строк на який надається кредит ).
До того ж, у вказаних вище Додатках № 1 до Договорів, визначені суми, які сплачуються позичальником щомісяця ( проценти за користування кредитом ).
Оскільки з боку сторони відповідача не було надано ніяких доказів виконання зобов'язань по сплаті процентів, в тому числі доказів невірного нарахування виниклої суми заборгованості щодо сплати процентів за користування кредитними коштами,а також не надано свого контррозрахунку розрахованих сум процентів, які просив стягнути позивач, суд погоджується з доданим до матеріалів справи розрахунками заборгованості відповідача по несплаченим відсоткам за вищевказаними договорами та приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість за відсотками за Кредитним договором № 04078-10/2023 від 11 жовтня 2023 року у розмірі 26 992,50 грн, № 12079-11/2023 від 21 листопада 2023 року у розмірі 14 250 грн, № 14465-10/2023 від 11 жовтня 2023 року у розмірі 17 250 грн, № 05394-11/2023 від 04 листопада 2023 року у розмірі 6 950 грн, № 14646-10/2023 від 11 жовтня 2023 року у розмірі 21 045 грн, що складає загальну суму 86 487,50 гривень.
Суд звертає увагу, що не згода відповідача із розрахунком заборгованості не позбавляє його можливості, на підтвердження своїх доводів, надати свій контррозрахунок.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 07.06.2023 року у справі № 234/3840/15.
У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що непогодження ( незгода ) з розрахунком, наданим позивачем, не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.
Крім того, суд враховує і позицію, яка викладена в постанові Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2025 року у справі № 357/16170/24 (Провадження № 22-ц/824/10034/2025).
В зазначеній постанові колегія суддів враховує, що відповідач ОСОБА_1 не надав до суду першої інстанції доказів на спростування доводів позивача, зокрема, не спростував розрахунок заборгованості банку і свій контррозрахунок не надав, з огляду на вищевикладене та з урахуванням того, що отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість вимог позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за наданим кредитом у розмірі 10 707,74 гривень.
Колегія суддів не може погодитись із судом першої інстанції в тому, що наявність і розмір заборгованості повинні доводиться виключно випискою по рахунку позичальника, а виконаний банком розрахунок заборгованості не підтверджує виникнення між сторонами кредитних правовідносин і не є достатнім доказом використання відповідачем кредитних коштів та розміру його заборгованості.
У справі «J.K. AND OTHERS v. SWEDEN» ЄСПЛ наголосив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри (постанова Верховного Суду від 10 вересня 2024 року у справі № 523/4865/18).
Враховуючи, що у справах про стягнення кредитної заборгованості до предмета доказування включаються серед іншого обставини щодо розміру заборгованості, відповідно розрахунок заборгованості є належним доказом наявності та розміру заборгованості.
Такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 548/15991/13-ц та від 30 жовтня 2019 року в справі № 361/2385/18-ц.
Зважаючи на викладені вище обставини справи та норми закону, суд вважає, що надані позивачем розрахунки заборгованості є належними доказами та допустимими засобами доказування у цій справі та в сукупністю з іншими доказами свідчать про отримання відповідачем кредитних коштів. При цьому відповідачем не було спростовано факт наявності та розміру заборгованості, хоча це є його процесуальним обов'язком.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.06.2020 у справі № 757/1782/18: «Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов'язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов'язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції. Застосовуючи принцип диспозитивності, закріплений у статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Отже, саме позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість. За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов'язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень».
До того ж суд звертає увагу відповідача, що за матеріалами справи, за користування кредитними коштами, відповідно до доданих Графіків платежів, які є Додатками № 1 до Договорів, з якими був обізнаний останній та погодився підписуючи їх, позивач просить стягнути відсотки в меншому розмірі, ніж ті, що визначені у вищевказаних Додатках, які повинен був він сплатити.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Тому, даючи оцінку наданим доказам, суд прийшов до висновку, що на користь позивача належить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитними договорами № 04078-10/2023від 11 жовтня 2023 року, № 12079-11/2023 від 21 листопада 2023 року, № 14465-10/2023 від 11 жовтня 2023 року, № 05394-11/2023 від 04 листопада 2023 року, № 14646-10/2023 від 11 жовтня 2023 року у загальному розмірі 108 687,50 гривень, яка складається з неповернутого тіла кредиту та нарахованих відсотків.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
Таким чином, враховуючи все вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Поняття судових витрат міститься в п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де судові витрати передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом (ст. 1 Закону України «Про судовий збір»).
Частиною 1 статті 131 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 028 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи Платіжною інструкцією № 85760 від 22.10.2024 ( т. 1 а.с. 93).
Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, у відповідності до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати понесені при зверненні до суду у вищевказаному розмірі.
Водночас, згідно доданого пенсійного посвідчення № НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що останній має 2 групу інвалідності, загальне захворювання ( т. 1 а. с. 200 ).
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України ( ч. 6 ст. 141 ЦПК України ).
Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а відповідач звільнений від сплати судового збору, то судові витрати понесені позивачем у розмірі 3 028 грн компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 16, 205, 207,526, 530, 536, 549, 610, 611, 612, 625, 626, 627, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 12, 19, 76, 77, 80, 81, 89, 131, 141, 187,211, 247, 263-265, 273, 274, 280-289 ЦПК України,Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»,Законом України «Про електронну комерцію»,Законом України «Про споживче кредитування», п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», Законом України «Про судовий збір», суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитними договорами, - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Кредитним договором № 04078-10/2023від 11.10.2023 у розмірі 33 092,50 гривень, за Кредитним договором № 12079-11/2023 від 21.11.2023 у розмірі 17 250 гривень, за Кредитним договором № 14465-10/2023 від 11.10.2023 у розмірі 22 250 гривень, за Кредитним договором № 05394-11/2023 від 04.11.2023 у розмірі 8 950 гривень, за Кредитним договором № 14646-10/2023 від 11.10.2023 у розмірі 27 145 гривень, загалом 108 687,50 гривень ( сто вісім тисяч шістсот вісімдесят сім гривень п'ятдесят копійок ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, ЄДРПОУ: 35625014);
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , паспорт, серія НОМЕР_7 ).
Повний текст судового рішення складено 10 листопада 2025 року.
Суддя О. І. Орєхов