29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"11" листопада 2025 р. Справа № 924/127/24
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюка І.В. за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С. розглянувши матеріали скарги стягувача (позивача) АТ "Сенс Банк" на рішення державного виконавця у справі
за позовом Акціонерного товариства "Сенс Банк" м. Київ
до Нетішинської міської ради, м. Нетішин, Хмельницької області
про звернення стягнення на предмет іпотеки та встановлення способу його реалізації
представники сторін:
від позивача (заявника) - не з'явився
від відповідача - не з'явився
від ДВС - не з'явився
В засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
встановив: Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 07.05.2024р. у позові відмовлено.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2024р. вказане рішення скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: приміщення телемайстерні, загальною площею 323,30 кв.м., що знаходиться за адресою: Хмельницька обл., м. Нетішин, вул. Курчатова, буд. № 6Д, яке було передано у власність Нетішинської міської ради як відумерлу спадщину, на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк", ЄДРПОУ - 23494714, п/р - НОМЕР_1 в АТ "Сенс Банк", МФО 300346, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100 в рахунок погашення заборгованості за договором не відновлювальної кредитної лінії № 892/26-332 НКЛ 3 від 14.04.2008, що станом на 19.01.2024 становить 222329,71 доларів США 71 цент: за кредитом: 74685,93 дол. США, по відсотках: 147535,06 дол. США, за комісіями: 108,72 дол. США шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України "Про виконавче провадження", за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Крім цього, вказаною постановою стягнуто з Нетішинської міської ради (30100, Хмельницька обл, м. Нетішин, вул. Шевченка 1, код 25939741) на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код. 23494714) 30 147, 71 грн. судового збору за розгляд позовної заяви та 36 177, 25 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
На виконання постанови на підставі ст. 327 Господарського процесуального кодексу, 02.10.2025р. видано накази.
29.10.2025р. через підсистему "Електронний суд" надійшла скарга стягувача (позивача) АТ "Сенс Банк" на рішення старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ніколова Анатолія Вікторовича від 17.10.2025р. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
У поданій скарзі просить визнати рішення старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ніколова Анатолія Вікторовича про повернення виконавчого документу, наказу виданого 02.10.2024р. Господарським судом Хмельницької області у справі № 924/127/24 на виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.09.2024 на підставі статті 327 Господарського процесуального кодексу України про стягнення з Нетішинської міської ради на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" 30 147, 71 грн. судового збору за розгляд позовної заяви та 36 177, 25 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги, стягувачу без прийняття до виконання незаконним і зобов'язати державного виконавця усунути порушення.
Ухвалою від 03.11.2025р. вказану скаргу призначити до розгляду в судовому засідання на 11:00 год. 11 листопада 2025 року.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи строк розгляду скарги передбачений ст. 342 ГПК України, скарга розглядається за наявними матеріалами.
При розгляді скарги по суті суд бере до уваги наступні обставини.
Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до п. 1, 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частиною 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження").
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження").
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження")
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї за відомо неправдивих відомостей (ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Пунктом 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України встановлено, що бюджетні установи - органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок), який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
Згідно з п. 2 Порядку боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.
Згідно з п. 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Боржником у справі № 917/127/25, є Нетішинська міська рада.
Листом №04-17-09/2726 від 24.04.2025р. Головне Управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області повернуло АТ "Сенс Банк" наказ без виконання та повідомило про те, що в Нетішинської міської ради відсутні відкриті рахунки в органах Казначейства.
Як зазначено у п. 7.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", якщо у відповідача відсутні кошти на рахунку в банку або коли їх не вистачає для покриття заборгованості, господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про звернення стягнення на його майно. Також, не виключається право господарського суду з метою захисту порушених відповідачем майнових прав позивача зазначити у виданому ним наказі й конкретне майно відповідача, на яке слід звернути стягнення, якщо в розпорядженні суду є достовірні дані про його наявність у відповідача, обрати найбільш ефективний та справедливий спосіб виконання судового рішення.
Судом враховується, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Згідно з абз. 5, 10 ст. 1 вказаного Закону, представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.
Виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.
Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади (частини 1, 2 статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету (частина 1 статті 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 16 зазначеного Закону, органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Частина 2 статті 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачає, що сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.
Згідно із пунктом 18 статті 2 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Статтею 1 Бюджетного кодексу України (абз. 34) визначено, що місцеві бюджети - бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.
Водночас, ст. 22 цього Кодексу (абз. 3 ч. 2) до головних розпорядників бюджетних коштів віднесено виключно за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.
Згідно з Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабміну від 15.04.2015р. № 215, Держказначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра фінансів України і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Відповідно до покладених на Казначейство завдань, воно здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду. Держказначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (підп. 3 п. 4, п. 9 названого Положення).
Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначається Порядком.
Водночас з 01.01.2013р. набрав чинності Закон № 4901-VI, нормами якого встановлені гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом № 1404-VIII, та особливості їх виконання.
За приписами ст. 2 Закону № 4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган (ч. 1). Дія Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності (ч. 2).
Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до п. 9 Прикінцевих та Перехідних положень БК України рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
З наведених норм вбачається, що Держказначейство не є ані органом примусового виконання судових рішень, ані учасником, зокрема, стороною виконавчого провадження і, відповідно, не здійснює заходів з примусового виконання рішень у порядку, визначеному Законом №1404-VIII, а є встановленою Законом № 4901-VI та Порядком № 845 особою, що, зокрема, здійснює безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів.
За приписами п. 3 Порядку № 845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (зокрема, про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 17 січня 2025 року у cправі № 904/5377/18, аналіз наведених правових положень дає підстави для висновку, що виключно органами Казначейства здійснюється стягнення коштів за рішеннями судів про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів за механізмом, визначеним Порядком № 845 (п. 6), за яким виконавчі документи пред'являються до виконання у строки, встановлені Законом № 1404-VIII.
Ураховуючи викладене, виконавчий документ, боржником за яким є орган місцевого самоврядування чи установа (організація), яка повністю утримується за рахунок місцевого бюджету, підлягає виконанню органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а не органами державної виконавчої служби.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 02.07.2018 у справі № 233/1979/17, від 06.03.2019р. у справі № 199/7250/17, від 16.04.2020р. у справі № 804/5950/17, від 30.11.2020р. у справі № 52/125, близький за змістом висновок наведений Верховним Судом у постановах від 13.04.2023р. у справі № 910/13367/19, від 06.11.2023р. у справі № 906/624/22.
З огляду на зазначені вище положення чинного законодавства виконавчий документ - наказ Господарського суду Хмельницької області від 02.10.2024р. підлягає виконанню виключно органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до п. 9, 10 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Таким чином, старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ніколовим А.В., повідомлення від 17.10.2025р., яким повернуто виконавчий документ (наказ Господарського суду Хмельницької області від 02.10.2024р. у справі № 917/127/25) стягувачу без прийняття до виконання, винесено правомірно та з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (ч. 1 ст. 339 Господарського процесуального кодексу України).
За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (ч. 1 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України).
Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч. 3 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що скарга АТ "Сенс Банк" на рішення, дії та бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ніколова Анатолія Вікторовича щодо примусового виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 02.10.2024р. у справі № 917/127/25 є необґрунтованою, а отже не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні скарги Акціонерного товариства "Сенс Банк" на рішення, дії та бездіяльність старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Ніколова А.В. щодо повернення виконавчого документу, наказу Господарського суду Хмельницької області від 02.10.2024р. у справі №924/127/24 відмовити.
Ухвала набирає законної сили 11.11.2025р. та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-259 ГПК України.
Повний текст ухвали складено 12.11.2025р.
Ухвалу надіслати сторонам за допомогою підсистем ЄСІТС в електронні кабінети.
Суддя І.В. Заярнюк