Справа № 357/8529/25
Провадження № 2/357/4159/25
11 листопада 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до: 1) ОСОБА_3 ; 2) ОСОБА_4 , третя особа: Орган опіки та піклування, в особі виконавчого комітету Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області, про встановлення порядку користування приміщенням квартири,
У червні 2025 року позивач ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом, в якому просить встановити порядок користування житловими приміщеннями квартири АДРЕСА_1 , а саме: 1) виділити в користування неповнолітній ОСОБА_2 непрохідну (ізольовану) кімнату, позначену на поетажному плані цифрою «5», площею 21,10 кв.м.; 2) виділити в користування відповідачу ОСОБА_3 непрохідну (ізольовану) кімнату позначену на поетажному плані цифрою «3», площею 16,30 кв.м.; 3) виділити в користування відповідачу ОСОБА_4 непрохідну (ізольовану) кімнату позначену на поетажному плані цифрою «6», площею 11,60 кв.м.; 4) підсобні приміщення: коридор площею 7,10 кв.м., кухню площею 10,80 кв.м., ванну, туалет і кладову - залишити в спільному користуванні.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що неповнолітня ОСОБА_2 є співвласником квартири АДРЕСА_1 . Іншими співвласниками квартири є біологічна мати ОСОБА_5 , та її дядько - ОСОБА_3 . Відносини між відповідачами та неповнолітньою напружені. Жити і спільно користуватися житловими приміщеннями квартири не є можливим. Відповідач ОСОБА_3 перешкоджає щодо користування кімнатою № 5 площею 21,10 кв.м., а також не сплачує комунальні платежі. Наведені вище обставини є підставою встановлення порядку користування квартирою. Найбільш придатною для здійснення неповнолітньою ОСОБА_6 навчального процесу та відпочинку є кімната № 5 площею 21,10 кв.м., що відповідає інтересам дитини. Підсобні приміщення слід залишити у спільному користуванні.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.
11.07.2025 ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання 21.08.2025.
21.08.2025 у підготовчому судовому засіданні відповідача-2 ОСОБА_4 позов визнала та 21.08.2025 подала через канцелярію суду заяву про визнання позову.
17.09.2025 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
11.11.2025 представник позивача - адвокат Шевчук Ю.І., подав до суду заяву про проведення розгляду справи без участі позивача та його представника, просить задовольнити позов у повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином за адресою реєстрації місця проживання, відзивів (заперечення) на позов на адресу суду не направили, тому відповідно до ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести по справі заочний розгляд.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є донькою ОСОБА_4 , що підтверджуються копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 11.11.2009, актовий запис № 108.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.07.2023 у справі № 357/2493/23 позбавлено батьківських прав ОСОБА_4 щодо її малолітньої дочки ОСОБА_2 , призначено ОСОБА_1 опікуном малолітньої ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від усіх її доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 07.03.2023 до досягнення дитиною повноліття.
Вказане рішення набрало законної сили 14.08.2023.
Рішенням виконавчого комітету Узинської міської ради від 25.09.2023 № 120 та № 121 неповнолітній ОСОБА_2 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, закріплено за нею житло на праві користування до досягнення повноліття за адресою: АДРЕСА_2 . За ОСОБА_1 закріплено обов'язок піклуватись про дитину і слідкувати щодо реалізації її прав в т.ч. житлових.
Свідоцтво про право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , видане виконкомом Узинської міської ради 22.09.2011 в рівних долях на чотирьох осіб: ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Рішення про державну реєстрацію за співвласниками права власності на частки (по 1/4) вказаної квартири здійснено реєстратором КП КОР «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації» Бурімською Н.І. 04.11.2011 за реєстраційним номером 35070559, номер запису 3076 в книзі 23, що підтверджується витягом № 31929411.
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 1/4 частку квартири успадкували ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 16.01.2016 та копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.07.2016, реєстровий № 2306.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 63690810 від 18.07.2016, право власності на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 974278832204, а саме 1/8 частку квартири за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 2306 від 18.07.2016 та рішення про державну реєстрацію з індексним номером 30501711 від 18.07.2016.
В матеріалах справи також міститься копія технічного паспорта КП КОР «Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 25.08.2011, відповідно до якого квартира АДРЕСА_1 є ізольованим приміщення загальною площею 70,20 кв.м. і складається з трьох ізольованих житлових кімнат площею 21,10 кв.м. (кімната «5»), 16,30 кв.м. (кімната «3»), 11,60 кв.м. (кімната «6»), кухні - 10,80 кв.м., ванної - 1,70 кв.м., коридора - 7,10 кв.м., кладової - 1,60 кв.м.
У вказаній квартирі зареєстровано 3 осіб: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відомостями Узинської міської ради № 11-14-835 від 02.06.2025.
Згідно з судовим наказом Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.04.2025 у справі № 357/4323/25, з ОСОБА_4 на користь КП «ВУЖКГ-1» стягнуто заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в сумі 53 304,21 грн, а також судовий збір в сумі 302,80 грн.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
При вирішенні справи суд зазначає наступне.
Статтею 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
Так, за статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Згідно зі ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
За статтею 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Згідно роз'яснень у пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 за № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
Відповідно до частини 3 статті 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Виходячи із часток власності кожного із співвласників, неповнолітній ОСОБА_2 належить право власності на 1/4 частину від усієї квартири, тобто 17,55 кв.м. (70,20/4), відповідачам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - по 1/4 та 1/8 частин цієї квартири, тобто по 26,325 кв.м. ((70,20/4)+(70,20/8)).
Суд також враховує, що відповідно до статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 (яка була ратифікована постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991 і набула чинності для України 27.09.1991) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Приймаючи до уваги те, що спільне майно сторін складається з трьох ізольований житлових кімнат, зважаючи на визнання відповідачем-2 позову в частині виділення їй меншої кімнати в квартирі, а також виходячи саме з принципу найкращого забезпечення інтересів дитини, якій призначено опікуна, суд вважає за можливе встановити між сторонами порядок користування спірним майном, виділивши у користування співвласників житлові кімнати, що не є ідеальними частками, однак дозволять в повній мірі забезпечити можливість кожному здійснювати свої майнові права, а саме:
виділити ОСОБА_2 кімнату, площею 21,10 кв.м.;
виділити ОСОБА_3 кімнату, площею 16,30 кв.м.;
виділити ОСОБА_4 кімнату, площею 11,60 кв.м.;
підсобні приміщення залишити в спільному користуванні співвласників.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову повністю.
Також суд звертає увагу, що встановлення судом порядку користування квартирою не впливає на права та інтереси сторін як власників часток цієї квартири.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 263-265, 259, 268, 273, 280, 282, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 - задовольнити повністю.
Визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наступним чином:
1) виділити в користування неповнолітній ОСОБА_2 непрохідну (ізольовану) кімнату, позначену на поетажному плані цифрою «5», площею 21,10 кв.м.;
2) виділити в користування відповідачу ОСОБА_3 непрохідну (ізольовану) кімнату позначену на поетажному плані цифрою «3», площею 16,30 кв.м.;
3) виділити в користування відповідачу ОСОБА_4 непрохідну (ізольовану) кімнату позначену на поетажному плані цифрою «6», площею 11,60 кв.м.;
4) підсобні приміщення: коридор площею 7,10 кв.м., кухню площею 10,80 кв.м., ванну площею 1,70 кв.м., туалет і кладову площею 1,60 кв.м. - залишити в спільному користуванні співвласників.
Позивач ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Відповідач-1 ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Відповідач-2 ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Третя особа Орган опіки та піклування, в особі виконавчого комітету Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області, адреса: вул. Незалежності, буд. 16/1, м. Узин, Білоцерківський район, Київська область, код ЄДРПОУ: 04054990.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Ю. Цуранов