8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про залишення позовної заяви без руху
"11" листопада 2025 р. м ХарківСправа № 922/3955/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
розглянувши матеріали
позовної заяви Слобідської окружної прокуратури в особі Харківської міської ради, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтоарсенал", м. Харків
про стягнення 7 652 501,25 грн
Слобідська окружна прокуратура (надалі - Прокурор) в особі Харківської міської ради (надалі - Позивач) звернулась до Господарського суду Харківської області 07 листопада 2025 року із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтоарсенал" (надалі - Відповідач) грошових коштів у сумі 7 652 501,25 грн. (з яких: 6 058 464,42 грн. - безпідставно збережені кошти пайової участі, 1 243 973,78 грн. - інфляційні нарахування, 350 063,05 грн. - 3 % річних), а також покласти судові витрати на Відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю сплати Відповідачем пайової участі до місцевого бюджету (підстава для звільнення від сплати пайової участі - пункт 13 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-IX від 20.09.2019), після отримання ТОВ "Укравтоарсенал" сертифікату про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів від 13.11.2023 № ІУ123231031530, яким засвідчено відповідність вказаного закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Так у позовній заяві з боку Прокурора не зазначено жодного ідентифікатора заявника позовної заяви, яка звернулася до суду.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. (п. 1 ч. 1 ст. 163 ГПК України)
Так з боку Прокурора не зазначено ціну позову.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Дослідивши прохальну частину позовної заяви Прокурора судом встановлено, що вимога у п. 2 викладена в такій редакції: "Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАВТОАРСЕНАЛ» (ЄДРПОУ 34265237, 61057, м. Харків, вул. Сумська , буд. 6 кв. 4) грошові кошти у сумі 7 652 501,25 грн., з яких: 6 058 464,42 грн. - безпідставно збережені кошти пайової участі, 1 243 973,78 грн. - інфляційні нарахування, 350 063,05 грн. - 3 % річних.".
Таким чином, з викладеного випливає, що Прокурор не конкретизує, на користь кого звернута така вимога, хто є стягувачем у разі задоволення позовних вимог.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 14 ГПК України)
Отже, суд не може на власний розсуд визначати, хто є стягувачем за вимогою Прокурора про стягнення коштів у випадку задоволення позовних вимог. На підставі викладеного суддя дійшла висновку про порушення прокурором вимог п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України - суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України - в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За ч. 3-4 ст. 174 ГПК України - якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. 162, 174, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, суддя
1. Позов залишити без руху.
2. Встановити Прокурору строк на усунення недоліків позовної, який не перевищує трьох днів з дня отримання даної ухвали, шляхом надання до суду уточнення позовної заяви щодо зазначення:
- особи, яка звертається до суду та іншими учасниками у відповідності до 162 ГПК України;
- ціни позову;
- виклад прохальної частини з зазначенням стягувачів та боржника, щодо заявлених вимог.
3. Роз'яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвалу підписано 11.11.2025
Суддя І.П. Жигалкін