Справа № 293/1049/25
Провадження № 2/293/642/2025
11 листопада 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді Проценко Л.Й.
за участю секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
І.Короткий зміст позовних вимог
02.09.2025 Товариство з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» в особі представника - адвоката Усенка М.Г., який діє на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги №0107 від 01.07.2025, звернулось до суду з вказаним позовом, за змістом якого просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №100650650 від 15.02.2024 в сумі 41100 грн., сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.02.2024 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №100650650, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 12 000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкції, що передбачені договором. Договір кредиту укладений в електронній формі.
ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строки, визначені умовами кредитного договору.
25.06.2024 між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №109-МЛ/Т від 25.06.2024, в тому числі за договором №100650650 від 15.02.2024.
Однак, у строк, встановлений кредитним договором відповідачем не були сплачені кредитні кошти, комісія і проценти за користування кредитом.
Сума та розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором були передані позивачу від первинного кредитора, що становить 41 100 грн, та складається з:
- простроченої заборгованості за сумою кредиту - 12 000 грн;
- простроченої заборгованості за сумою відсотків - 27900 грн;
- простроченої заборгованості за комісією - 1200,00 грн.
Вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку, разом з сумою сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.
ІІ. Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 02.09.2025, справа передана на розгляд судді Проценко Л.Й.
На виконання вимог ч.7 ст.187 ЦПК України, 03.09.2025 судом направлено запит до виконавчого органу Черняхівської селищної ради про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 .
Ухвалою від 08.09.2025 суд прийняв справу до розгляду та відкрив провадження. Визначив проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін, перше судове засідання призначив на 11 год. 00 хв. 06.10.2025 (а.с.42).
29.09.2025 до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с.48-49).
06.10.2025 сторони в судове засідання не з'явились. В матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи у його відсутності. Відповідач причини неявки до суду не повідомив, правом на подання відзиву на позов не скористався. Про день та час розгляду справи в суді повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки за адресою, зареєстрованого місця проживання. Однак, поштовий конверт, повернувся до суду без вручення адресату з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.47).
Відповідно до вимог п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомлений про день та час розгляду справи в суді, оскільки днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку.
Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, зазначених у рішенні у справі «Вячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16 - учасник справи, що повідомлявся за допомогою пошти за однією із адрес, за якою він зареєстрований, ухилявся від отримання судової повістки, тому йому повинно було бути відомо про час і місце розгляду справи. Він також міг стежити за ходом його справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.
06.10.2025 ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання розгляд справи відкладено на 10 год. 30 хв. 11.11.2025 (а.с.52).
11.11.2025 відповідач повторно не з'явився в судове засідання, належним чином повідомлений про розгляд справи згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України (а.с.55).
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки явка відповідача судом не визнавалась обов'язковою, участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.8 ст.178 ЦПК України.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, суд постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження
Судом встановлено, що 15.02.2024 між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №100650650, за умовами якого відповідач отримав кредит в сумі 12 000,00 грн строком на 105 днів з 15.02.2024 і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів, що настає з дати видачі кредиту та звершується 01.03.2024. Поточний період складає 90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 30.05.2024 (п.1.2 - 1.3.2. договору).
Згідно п.1.5. загальні витрати позичальника за пільговий період складають 4260,00 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за пільговий період складає 16 260,00 грн. Загальні витрати позичальника за кредитом за весь строк кредитування складає 41100,00 грн.
Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду - 3060,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,70 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду 24840,00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.
Згідно п.1.5.1 комісія за надання кредиту становить 1200,00 грн., яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (а.с.6-11).
Згідно платіжного доручення №82896736 ТОВ «Мілоан» перерахувало відповідачу кошти у сумі 12000,00 грн згідно договору 100650650 (а.с.15).
25.06.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №109-МЛ/Т, за умовами якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «Кредит Капітал» за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними в реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (а.с.17-21).
Згідно витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимог №109-МЛ/Т від 25.06.2024 за №1977 значиться ОСОБА_1 , кредитний договір №100650650 від 15.02.2024 на загальну суму заборгованості 41100 грн. (а.с.27 зворот).
Платіжною інструкцією № 3442 від 25.06.2024 підтверджується оплата ТОВ «ФК «Кредит Капітал» згідно договору відступлення прав вимог №109-МЛ/Т від 25.06.2024 на користь первісного кредитора ТОВ «Мілоан» (а.с.27).
Згідно відомостей про щоденні нарахування та погашення, поданих ТОВ «Мілоан» в період строку кредитування 105 днів заборгованість ОСОБА_1 по відсотках становить 27900,00 грн" (а.с.15 зворот - 16).
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором №100650650 від 15.02.2024 ОСОБА_1 вбачається, що заборгованість станом на 20.08.2025 складає 41100 грн. та складається з наступного:
- простроченої заборгованості за сумою кредиту - 12000,00 грн;
- простроченої заборгованості за комісією - 1200,00 грн;
- простроченої заборгованості за відсотками - 27900,00грн. (а.с.16 зворот).
ІV. Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, мотиви суду
Між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно із ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Кредитний договір між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Підписання кредитного договору електронним підписом свідчить про те, що відповідач ознайомився з умовами кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, та прийняв запропоновані умови.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Пунктом 1 ч.1 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, відповідно до умов укладеного договору в розмірі 12 000,00 грн
25.06.2024 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредіт капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №109-МЛ/Т від 25.06.2025 відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило за плату право вимоги за кредитним договором №100650650 від 15.02.2024 щодо ОСОБА_1 .
Факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора до позивача підтверджується матеріалами справи. Суд вважає дані докази переходу таких прав належними та допустимими.
Станом на день вирішення спору в суді матеріали справи не містять доказів погашення відповідачем заборгованості перед позивачем.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-капітал»» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту в розмірі 12000,00 грн та одноразовою комісією за надання кредиту в розмірі 1200,00 грн є обґрунтованими, заявленими у відповідності до умов договору та підлягають задоволенню.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 27900,00 грн процентів за користування кредитом, суд зазначає наступне.
Згідно із ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ч. 2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі - Закон №3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (п.п.6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (п.п.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).
Відповідно до ч.5 ст.8 Закону3498-ІХ максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. При цьому, згідно з п.17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024 включно); - протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно).
Відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Із системного аналізу вказаних вище норм слідує, що дія п.17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки є загальною для всіх договорів споживчого кредитування, які укладатимуться, починаючи з 24.12.2023; крім того в силу приписів п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3498-ІХ дія вказаного пункту поширюється і на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом 24.12.2023, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Таким чином, за договорами про споживчий кредит, які укладатимуться зі споживачами після 24.12.2023 (дати набрання чинності Законом № 3498-IX), а також за договорами строк кредитування за якими буде продовжено після 24.12.2023, денна процента ставка повинна розраховуватися на дату укладення (продовження) договору про споживчий кредит з урахуванням законодавчих обмежень, встановлених саме на дату укладання (продовження) такого договору.
Пунктом 9 частини першої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що у договорі про споживчий кредит зазначається денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов'язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит.
За умовами договору процентна ставка за користування кредитом протягом пільгового періоду (15 днів) становить 1,70 % від суми кредиту від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом - 3060,00 грн, та проценти за користування кредитом протягом поточного періоду (90 днів) - 24840,00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 2,30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду (п.п. 1.5.2- 1.5.3 договору).
Згідно відомостей про щоденні нарахування та погашення, поданих ТОВ «Мілоан» (а.с.15 зворот - 16) в період строку кредитування 105 днів заборгованість ОСОБА_1 по відсотках становить 27900,00 грн, а саме:
- за період з 15.02.2024 по 01.03.2024 (12000,00 грн х 1,7 % х 15 днів) - 3060 грн ;
- за період з 02.03.2024 по 30.05.2024 (12000,00 грн х 2,30 % х 90 днів) - 24840 грн.
Разом з тим, оскільки договір про споживчий кредит №100650650 був укладений сторонами 15.02.2024, тобто в період дії згідно з п.17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та діяв в період після 23.04.2024 - максимальної денної процентної ставки - 1,5%, то, на думку суду, правомірним буде наступне нарахування відповідачу відсотків:
- за період з 15.02.2024 по 01.03.2024 (15 днів) - 1,7% денної процентної ставки, що становить 3060,00 грн (12000,00 грн х 1,7 % х15 днів);
- за період з 02.03.2024 по 22.04.2024 (52 дні) - 2,3% денної процентної ставки, що становить 14352,00 грн (12000,00 грн х 2,3%х52 дні);
- за період з 23.04.2024 по 30.05.2024 (38 днів) - 1,5 % денної процентної ставки, що становить 6840 грн.(12000,00 грн х 1,5 % х 38 днів).
Такими чином, правомірним є нарахування та стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом, в межах строку дії договору у розмірі 24252,00 гривень (3060,00 грн + 14352,00 грн + 6840 грн).
Відтак, вимога позивача про стягнення процентів за користування кредитом в розмірі 27900,00 грн є протиправною та підлягає частковому задоволенню в розмірі 24252,00 грн.
Отже, в частині стягнення процентів у сумі 3646,00 грн суд відмовляє за безпідставністю вимог.
З урахуванням наведених норм та з огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню на загальну суму 37452,00 грн, з яких: 12000,00 грн - заборгованість за кредитом, 24252,00 грн - заборгованість за процентами, 1200,00 грн - комісія за надання кредиту.
Відповідно до норм закріплених у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
За викладених фактичних обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
V. Розподіл судових витрат
Згідно із частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 2422,40 грн та витрат на правову допомогу в розмірі 8000 грн.
Оскільки позов задоволено частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, у сумі 2207,54 грн. (2422,40х 91,13%)
Щодо вимоги про стягнення правової допомоги, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких за частиною 3 статі 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, які за змістом статті 137 ЦПК несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Приписами статті 141 ЦПК України визначено: розмір витрат, які сторона сплатила у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд звертає увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частинами 4, 5 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 3 статті 141 ЦПК України закріплено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
Отже, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі №755/9215/15-ц.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовує розмір витрат на правничу допомогу у сумі 8000 грн наступними документами: копією договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025; копією ордеру на надання правничої допомоги серії ВС №1381377 від 02.07.2025; копією акту №Д/1049 наданих послуг від 20.08.2025; копію детального опіки наданих послуг до акту №Д/1049 від 20.08.2025 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 від 20.08.2025 (а.с.30 зворот- 32).
При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.
Таким чином, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, з урахуванням наявних у справі доказів фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторін, суд дійшов висновку про відшкодування позивачу судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.
Витрати позивача на професійну правничу допомогу у межах вказаної суми є співмірною зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Керуючись ст. ст. 77-81, 83, 89, 95, 141, 247, 263-265, 273, 279, 280, 283, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» заборгованість за кредитним договором № 100650650 від 15.02.2024 у розмірі 37452,00 (тридцять сім тисяч чотириста п'ятдесят дві)гривні 00 копійок, з яких: 12000,00 грн - заборгованість за сумою кредиту, 24252,00 грн - заборгованість за процентами; 1200,00 грн. - заборгованість за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» судовий збір у розмірі 2207 (дві тисячі двісті сім) гривень 54 копійки та 3000 (три тисячі) гривень витрат на правничу допомогу.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», адреса: 79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького, 1 корп.28, код ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне рішення виготовлено 11.11.2025.
Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО