Справа № 293/683/25
Провадження № 2/293/448/2025
04 листопада 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,
за участі секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Черняхові справу за позовом ОСОБА_1
до Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області
про визнання права власності на земельні ділянки у порядку спадкування за законом
Процесуальні дії по справі.
19.06.2025 ОСОБА_1 звернулась із позовом до Черняхівської селищної ради, за змістом якого просить:
визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки, які належали ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом після смерті його сина ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:
на земельну ділянку площею 3,1144 га, з кадастровим номером 1825683200:01:000:0516, що знаходиться на території Черняхівської селищної територіальної громади Житомирського району Житомирської області,
на земельну ділянку площею 0,2519 га з кадастровим номером 1825683200:01:000:0057, що знаходиться на території Черняхівської селищної територіальної громади Житомирського району Житомирської області та
на земельну ділянку площею 0,2632 га з кадастровим номером 1825683200:01:000:0056, що знаходиться на території Черняхівської селищної територіальної громади Житомирського району Житомирської області.
Ухвалою від 24.06.2025 суд позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав позивачу 7-денний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали.
03.07.2025 на адресу суду на виконання вимог ухвали суду від 24.06.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою від 07.07.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 11.08.2025.
Одночасно п.9 даної ухвали суд, в порядку ст. 84 ЦПК України, витребуваву державного нотаріуса Черняхівської державної нотаріальної контори Пилипчука В.І. (12301, Житомирська область, Житомирський район, с-ще Черняхів, вул. Шевченка, 4):
-належним чином засвідчену копію спадкової справи № 279/2020, що заведена до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ;
-інформаційну довідку зі спадкового реєстру щодо спадкової справи, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
06.08.2025 на адресу суду надійшла копія спадкової справи № 279/2020, що заведена після смерті ОСОБА_2 та інформаційні довідки із спадкового реєстру про відсутність інформації про заведену спадкову справу відносно ОСОБА_3 .
Ухвалою від 11.08.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 22.09.2025.
22.09.2025 розгляд справи не відбувся у зв'язку з пребуванням судді Лось Л.В. в нарадчій кімнаті у кримінальній справі №276/109/24.
Наступне судове засідання з розгляду справи по суті суд призначив на 21.10.2025.
Ухвалою від 21.10.2025, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, занесена до протоколу судового засідання від 21.10.2025, суд відклав розгляд справи по суті на 04.11.2025.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 .
Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, зокрема, на земельні ділянки площею 3,1144 га, з кадастровим номером 1825683200:01:000:0516, площею 0,2519 га з кадастровим номером 1825683200:01:000:0057 та площею 0,2632 га з кадастровим номером 1825683200:01:000:0056, що знаходиться на території Черняхівської селищної територіальної громади Житомирського району Житомирської області, які ОСОБА_2 отримав у спадок після смерті сина ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач зазначає, що є єдиною спадкоємицею за законом після померлого ОСОБА_2 . Інших спадкоємців, які прийняли спадщину не має.
Однак, скористатись своїм правом на спадкове майно не має можливості, оскільки ОСОБА_2 за життя право вланосності на спадкові земельні ділянки не оформив.
Постановою Черняхівської державної нотаріальної контори від 27.11.2024 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 , які він прийняв після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 сина ОСОБА_3 .
Позивач за захистом свого права звернулась з позовом до суду за місцем знаходження спадкового майна.
Сторони в судове засідання не з'явились. Про дату час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.
24.10.2025 позивач подала до суду заяву, згідно якої просить справу розглядати без її участі та одночасно зазначає, що підтримує позовні вимоги (а.с. 104).
Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, про причини такої неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його вдсутності до суду не надійшло.
Відповідач у порядку ст. 178 ЦПК України у визначений строк відзиву на позовну заяву не подав.
Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Оскільки явка сторін, зокрема, відповідача судом не визнавалась обов'язковою, участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, а також враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
В ході розгляду справи, суд відповідно до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.
У судовому засіданні від 04.11.2025 відповідно до ч.6 ст. 259, ст. 268 ЦПК України, суд підписав скорочене (вступну та резолютивну частину) рішення суду.
Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Дівочки Черняхівського району Житомирської області помер ОСОБА_3 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 13.04.2004, виданого виконкомом Дівочківської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, актовий запис №8 (а.с.14).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на земельні ділянки площею 3,1144 га, з кадастровим номером 1825683200:01:000:0516, площею 0,2519 га з кадастровим номером 1825683200:01:000:0057 та площею 0,2632 га з кадастровим номером 1825683200:01:000:0056, що знаходиться на території Черняхівської селищної територіальної громади Житомирського району Житомирської області.
Відповідно до листа Відділу №1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №1568/30-24 від 04.10.2024 за даними Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю, договорів оренди землі, а саме Книги №9 "Дівочківська сільська рада Черняхівського району Житомирської області", має місце запис про державний акт на право власності на земельні ділянки за кадастровими номерами: 1825683200:01:000:0516, 1825683200:01:000:0057, 1825683200:01:000:0056 серії ЖТ №003292 від 18.08.2004 на гр. ОСОБА_3 , реєстраційний номер 48. Підпис у графі "підпис про отримання" відсутній (а.с.11).
Згідно із наданою інформацією у листі Відділу №1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №33/0/30-25 від 07.04.2025, за даними Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю, договорів оренди землі, а саме Книги №9 "Дівочківська сільська рада Черняхівського району Житомирської області", має місце запис про державний акт на право власності на земельні ділянки за кадастровим номерами: 1825683200:01:000:0516, 1825683200:01:000:0057, 1825683200:01:000:0056 серії ЖТ №003292 від 18.08.2004 реєстраційний номер 48 на гр. ОСОБА_3 на підставі Розпорядження голови Черняхівської РДА від 24.05.2004 за №204. Підпис у графі "підпис про отримання" відсутній (а.с.12).
Відповідно до копії розпорядження голови районної державної адмінстрації №204 від 24.05.2004 "Про затвердження протоколу зборів щодо розподілу земельних часток (паїв) реформованого КСП "Авангард" Дівочківської сільської ради", затверджений протокол зборів по розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) реформованого КСП "Авангард" Дівочківської сільської ради із заначенням площи, вартості угідь, що підлягають паюванню, вартості земельних часток паїв, середнього розміру земельної частки (паю) та земель запасу (а.с.13).
На підтвердження набуття права власності на земельні ділянки ОСОБА_3 за життя, як власника земельних часток (паїв) реформованого КСП "Авангард" Дівочківської сліької ради позивач також додає копію архівної копії історичної довідки про створення плодорозсадницького радгоспу "Авангард", копію архівної копії довідки про перейменування плодорозсадницького радгоспу "Авангард" в КСП "Авангард" та про перейменування КСП "Авангард" в ПСПО "Авангард"; копії архівних довідок за № 183, 184, 185 від 01.07.2025 про нарахування заробітної плати колгоспникам ПСПО "Дівочки" (КСП "Авангард", с. Дівочки) за 1987-1990, 1991-1995, 1996-1997, серед яких є відомості про заробітну плату та відпрацьовані людино-дні ОСОБА_3 , копію архівного витягу № 186 від 01.07.2025 з наказу № 66-А від 05.06.1991 по плодорозсадницькому радгоспу "Авангард" про прийняття на роботу ОСОБА_3 (а.с.43-48).
Позивач доводить, що спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняв ОСОБА_2 , що підтверджує копією витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та надані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), згідно із якою за параметрами запиту відносно спадодавця ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості відсутні (а.с. 17) та даними копії довідки №15 від 25.01.2023, виданої Дівочківським старостинським округом, за змістом якої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований та проживав у будинку АДРЕСА_1 . За шість місяців до смерті, на день смерті та протягом шести місяців після смерті гр. ОСОБА_3 разом з ним за зареєстрованим місцем проживання був зареєстрований батько - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.21).
ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Дівочки Черняхівського району Житомирської області помер ОСОБА_2 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 13.03.2006, виданого виконкомом Дівочківської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, актовий запис №3 (а.с.16).
Відповідно до копії матеріалів спадкової справи №279/2020 (а.с.62-85) до складу спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , входить дочка померлого ОСОБА_1 , якій строк прийняття спадщини продовжено на підставі рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 03.08.2020 у справі №293/2299/19. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину не має.
Відповідно до змісту копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.01.2021, зареєстрованого в реєстрі №72, виданого на ім'я ОСОБА_1 до спадкового майна ОСОБА_2 , ОСОБА_1 є спадкоємцем до майна померлого ОСОБА_2 відповідно до ст. 1261 ЦК України (а.с.78 /зворотна сторона/).
Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та надані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за параметрами запиту відносно спадодавця ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , наявний запис за номером у спадковому реєстрі 66497278 стосовно спадкової справи №279/2020/статус чинний та запис за номером у спадковому реєстрі 67530096 стосовно свідоцтва про право на спадщину за датою видачі 21.01.2021/статус чинний (а.с.60).
Родинні відносини позивача ОСОБА_1 з померлим ОСОБА_2 підтверджуються копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_3 (а.с.19), де в графі "батько" зазначений ОСОБА_4 , копією експертного висновку від 14.01.2021 згідно із яким написання прізвищ " ОСОБА_5 " та " ОСОБА_6 " є ідентичними (а.с.70/зворотна сторона/), копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 (а.с.20), з якого вбачається, що ОСОБА_7 після реєстрації шлюбу змінила своє прізвище на шлюбне " ОСОБА_8 " (позивач).
Постановою Черняхівської державної нотаріальної контори від 27.11.2024 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 , які він прийняв після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 сина ОСОБА_3 , але не оформив свої спадкові права, а саме не подано документів, що підтверджують право власності ОСОБА_2 на на земельні ділянки на час відкриття спадщини (а.с.10).
Позивач доводить, що державний акт на правов власності на землю серії ЖТ 003292, запис про видачу якого має місце від 18.08.2004 - після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , проте останній за життя набув право на земельні ділянки, оскільки за життя був включений у списки осіб, які мають право на такі земельні ділянки та на підставі розпорядження голови районної державної адмінстрації №204 від 24.05.2004 останному відповідно відбувся їх виділ, а померлий ОСОБА_2 за життя не встиг оформити своє право власності на належні йому земельні ділянки, які увійшли до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 (сина спадкодавця ОСОБА_2 ).
Позивач вказує на те, що вона як спадкоємиця за законом не може в позасудовому порядку реалізувати свої спадкові права на спадкові земельні ділянки, оскільки відсутні правовстановлюючі документи, а тому за захистом своїх прав звернулась з позовом до суду.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до статті 15, 16 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна сторона має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Предметом даного спору є визнання за позивачем права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом.
Згідно зі статтями 1216 та 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до положень ч.2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
За приписами частини першої та частини другої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Частиною першою статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Як убачається з матеріалів справи позивач після смерті батька ОСОБА_2 прийняла спадщину як спадкоємиця за законом відповідно до ст. 1261 ЦК України.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Позивач доводить, що до складу спадщини ОСОБА_2 увійшли земельна ділянка площею 3,1144 га, з кадастровим номером 1825683200:01:000:0516, площею 0,2519 га з кадастровим номером 1825683200:01:000:0057 та площею 0,2632 га з кадастровим номером 1825683200:01:000:0056, що належали на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови районної державної адмінстрації №204 від 24.05.2004.
Проте, скористатись своїм правом на спадщину не має можливості, оскільки документ, що посвідчує право власності на спадкові земельні ділянки - Державний акт ЖТ 003292 від 18.08.2004, виданий після смерті спадкодавця ОСОБА_3 та останнім у зв'язку із смертю не отриманий, а спадкодавець ОСОБА_2 за життя не встиг оформити право власності на успадковані після смерті ОСОБА_3 земельні ділянки.
Згідно із ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування зі збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
В абзаці другому підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004 зазначено, що "відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Усі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України".
Отож, право позивача, яке перейшло в порядку спадкування від спадкодавця, не може бути звужено чи обмежено.
Частина 3 ст. 22 Конституції України стверджує, що при ухваленні нових законів або внесенні змін в чинні закони не допускається звуження обсягу та змісту існуючих прав і свобод.
Ця норма згідно зі ст. 8 Конституції України має найвищу юридичну силу і є нормою прямої дії, вона не може ігноруватися з тієї причини, що суперечить міжнародному договору або практиці Європейського суду.
Відповідно до п. 6 Перехідних положень ЗК України, громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, не може бути позбавлений права переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.
Отже, в даному випадку позивач, успадкувавши право власності на земельну ділянку, відповідно до Перехідних положень ЗК України, повинен переоформити у встановленому порядку право власності на земельну ділянку.
Громадяни та юридичні особи, відповідно до частини 1 статті 116 ЗК України, набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Згідно з частиною 1 статті 126 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла до 01 січня 2013 року, документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, є державний акт на право власності. Тобто, державний акт, виданий після смерті спадкодавця при зазначенні в ньому дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про передачу у власність земельної ділянки за життя спадкодавця, свідчить про набуття спадкодавцем права власності на земельну ділянку.
Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації такого права.
У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно спадкодавця, спадкоємець має право, згідно з пунктом 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25 грудня 2015 року № 1127, подати документи, необхідні для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця. Перелік документів передбачений в статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та в Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. До них належать: документи, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.
Підставою для державної реєстрації права власності, відповідно до статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", є державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею, видані до 1 січня 2013 року.
Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації згідно з підпунктом 4.15 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, проводиться нотаріусом після подачі документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.
Статті 81, 131 ЗК України передбачають, що громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.
Тож, ураховуючи те, що державний акт, виданий після смерті спадкодавця при зазначенні в ньому дати прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про передачу у власність земельної ділянки за життя спадкодавця, свідчить про набуття спадкодавцем права власності на земельну ділянку.
Відповідно до п. "г" ст. 81, ч. 1 ст. 131 ЗК України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті сина ОСОБА_3 та відповідно набув право власності на земельні ділянки в порядку спадкування ще за життя, а відтак такі земельні ділянки увійшли до складу його спадщини.
Статтею 392 ЦК України визначено, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Отже, оскільки до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 увійшло право влансоті на земельну ділянку площею 3,1144 га, з кадастровим номером 1825683200:01:000:0516, площею 0,2519 га з кадастровим номером 1825683200:01:000:0057 та площею 0,2632 га з кадастровим номером 1825683200:01:000:0056, що належали на праві приватної власності ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови районної державної адмінстрації №204 від 24.05.2004, а позивач - ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті батька ОСОБА_2 , який за життя не встиг оформити свої спадкові права на спадкові земельні ділянки, а відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно позбавляє права позивача оформити у нотаріуса спадщину за законом на такі земельні ділянки після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , іншого позасудового порядку реалізувати свої спадкові права позивач не має можливості, відтак вимога позивача про визнання за нею права власності на такі земельні ділянки в порядку спадкування за законом є законною та в повній мірі обґрунтованою.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, що мають значення для вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи викладені вище обставини суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача.
Розподіл судових витрат
Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується частиною дев'ятою статті 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки спір виник не з протиправних дій відповідача, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354,355 ЦПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ), в порядку спадкування за законом, право власності на земельну ділянку площею 3,1144 га, з кадастровим номером 1825683200:01:000:0516, що знаходиться на території Черняхівської селищної територіальної громади Житомирського району Житомирської області, яка належала ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , в порядку спадкування за законом після смерті його сина ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7
2. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ),в порядку спадкування за законом, право власності на земельну ділянку площею 0,2519 га з кадастровим номером 1825683200:01:000:0057, що знаходиться на території Черняхівської селищної територіальної громади Житомирського району Житомирської області, яка належала ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , в порядку спадкування за законом після смерті його сина ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .
3. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ), в порядку спадкування за законом, право власності на земельну ділянку площею 0,2632 га з кадастровим номером 1825683200:01:000:0056, що знаходиться на території Черняхівської селищної територіальної громади Житомирського району Житомирської області, яка належала ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , в порядку спадкування за законом після смерті його сина ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга поданапротягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 )
Відповідач: Черняхівська селищна рада Житомирського району Житомирської області (місцезнаходження: вул. майдан Рад, 1, с-ще Черняхів, Житомирський район, Житомирська область, 12301, ЄДРПОУ 04344156)
Повне рішення складено 12.11.2025.
Суддя Людмила ЛОСЬ