Справа № 293/624/25
Провадження № 2/293/416/2025
03 листопада 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.
за участі секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.
позивача ОСОБА_1
представника позивача Павлової Д.Д. (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів справу за позовом ОСОБА_1
до Високівської сільської ради Високівської територіальної громади Житомирського району Житомирської області
про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом
Процесуальні дії по справі.
02.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовом до Високівської сільської ради Високівської територіальної громади Житомирського району Житомирської області, за змістом якого просить:
- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку, розташовану на території Високівської сільської ради (Високівської територіальної громади) Житомирського району, Житомирської області кадастровий №1825684000:07:000:0072, площею 2,0266 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та на земельну ділянку, розташовану та території Високівської сільської ради (Високівської територіальної громади) Житомирського району Житомирської області, кадастровий №1825684000:02:000:0025, площею 0,1801 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Ухвалою від 09.06.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 09.07.2025.
Одночасно п.п.9, 10 цієї ухвали суд, у порядку ст. 84 ЦПК України,витребувати:
- у державного нотаріуса Черняхівської державної нотаріальної контори Пилипчука В.І. (12301, Житомирська область, Житомирський район, с-ще Черняхів, вул. Шевченка, 4) належним чином засвідчену копію спадкової справи, що заведена до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 ;
- у приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Драч Н.В. (адреса, вул. Володимирська 14, с-ще Черняхів, Житомирський район, Житомирська область, 12301) належним чином засвідчену копію спадкової справи, що заведена до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 .
17.06.2025 на виконання вимог ухвали від державного нотаріуса Черняхівської державної нотаріальної контори Пилипчука В.І. надійшла Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 11.06.2025 та лист за змістом якого повідомлено про заведеня спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 за №82/2009, що передана на зберігання до Житомирського обласного державного нотаріального архіву (а.с.34,35).
27.06.2025 на адресу суду від приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Драч Н.В. надійшла копія спадкової справи № 110/2023, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 та Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 26.06.2025 (а.с.45,46-92)
Ухвалою від 09.07.2025, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, занесена до протоколу судового засідання від 09.07.2025, суд відклав підготовче судове засідання на 12.08.2025.
Ухвалою від 12.08.2025, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, занесена до протоколу судового засідання від 12.08.2025 суд відклав підготовче судове засідання на 24.09.2025.
Одночасно вказазною ухвалою суд витребував у Житомирського обласного державного нотаріального архіву копію спадкової справи, що заведена до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 .
22.08.2025 на виконання вимог ухвали від 12.08.2025 від Житомирського обласного державного нотаріального архіву надійшла копія спадкової справи № 82/2009, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 (а.с.131-147).
Ухвалою від 24.09.2025, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, занесена до протоколу судового засідання від 24.09.2025 суд закрив підготовче провадженнята призначив розгляд справи по суті на 23.10.2025.
23.10.2025 розгляд справи не відбувся через зайнятість судді Лось Л.В. в судовому засіданні з розгляду справи №278/3344/15-к.
Наступне судове засідання з розгляду справи по суті суд призначив на 03.11.2025.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його баба ОСОБА_2 .
Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, зокрема, земельну ділянку загальною площею 2,21 га, яка складається з двох окремих земельних ділянок площею 2,0266 га, кадастровий номер 1825684000:07:000:0072 та площею 0,1801 га, кадастровий номер 1825684000:02:000:0025, розташованих на території Високівської сільської ради (Високівської територіальної громади) Житомирського району, Житомирської області за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Вказує, що таку земельну ділянку ОСОБА_2 отримала у спадок після смерті чоловіка ОСОБА_3 про що має місце свідоцтво про право на спадщину за законом.
Позивач зазначає, що є онуком ОСОБА_2 та єдиними спадкоємцем за законом після померлої. Інших спадкоємців, які прийняли спадщину не має.
Однак, скористатись своїм правом на спадкове майно не має можливості, оскільки спадкодавець ОСОБА_2 за життя не здійснила державну реєстрацію права власності на вказані земельні ділянки, а саме в Державному земельному кадастрі, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не міститься інформації про зареєстроване право власності ОСОБА_2 на земельні ділянки з відповідним цільовим призначенням.
Постановою приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Драч Н.В. від 30.04.2025 за вказаних підстав позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, розташовану на території Високівської сільської ради (Високівської територіальної громади) Житомирського району, Житомирської області кадастровий №1825684000:07:000:0072, площею 2,0266 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та на земельну ділянку, розташовану та території Високівської сільської ради (Високівської територіальної громади) Житомирського району Житомирської області, кадастровий №1825684000:02:000:0025, площею 0,1801 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, після бабаи ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач за захистом свого права звернувся з позовом до суду за місцем знаходження спадкового майна.
Позивач та його представник в судовому засіданні заявлений позов підтримали, просили його задовольнити.
Відповідач повноважного представника в судове засідання не прававив, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.
27.10.2024 на адресу суду від відповідача надійшла заява, у якій просить розгляд справи здійснювати без представника відповідача (а.с.166).
Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Зважаючи на подану стороною відповідача заяву про розгляд справи за його відсутності, суд здійснює розгляд на підставі наявних у матеріалах справи документів у порядку ч.3 ст. 211 ЦПК України.
В ході розгляду справи, суд відповідно до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.
У судовому засіданні від 03.11.2025 відповідно до ч.6 ст. 259, ст. 268 ЦПК України, суд оголосив скорочене (вступну та резолютивну частину) рішення суду.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Забріддя Черняхівського району Житомирської області помер дід позивача ОСОБА_3 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 19.10.2007, виданого виконкомом Забрідської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, актовий запис №17 (а.с.9).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, зокрема, наземельну ділянку загальною площею 2,21 га, яка складається з двох окремих земельних ділянок площею 2,0266 га, кадастровий номер 1825684000:07:000:0072 та площею 0,1801 га, кадастровий номер 1825684000:02:000:0025, розташованих на території Високівської сільської ради (Високівської територіальної громади) Житомирського району, Житомирської області, за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджує копія державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №073772, виданого Черняхівською районною державною адміністрацією Житомирської області від 20.08.2004 (а.с.11).
За даними копії матеріалів спадкової справи №82/2009 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , спадщину прийняла ОСОБА_2 (дружина спадкодавця) (а.с.132,135).
Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.02.2009, спадкоємцем цілої частки майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , є його дружина ОСОБА_2 . Спадкове майно за даними свідоцтва складається з земельної ділянки площею 2,21 гектара, розташованої на території Забрідської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, належної померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну діянку серії ЖТ №073772, виданного Черняхівською районною державною адміністрацією Житомирської області 20.08.2004 (а.с.149).
ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Забріддя Черняхівського району Житомирської області померла ОСОБА_2 (баба позивача), що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 16.02.2012, виданого виконкомом Забрідської сільської ради Черняхівського району Житомирської області, актовий запис №4 (а.с.8).
Відповідно до матеріалів спадкової справи №110/2023, спадкоємцем за законом після ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 є онук ОСОБА_1 , який спадщину прийняв відповідно до ст.1268 ЦК України (а.с.48).
Відповідно до змісту копії свідоцтв про право на спадщину за законом, зареєстрованих в реєстрі за №№901,902 від 20.03.2024, виданого на ім'я ОСОБА_1 до спадкового майна ОСОБА_2 , ОСОБА_1 є спадкоємцем до майна померлої ОСОБА_2 відповідно до ст. 1265 ЦК України (а.с.75,76/зворотна сторона/).
Відповідно копії витягів про реєстрацію в Спадковому реєстрі за №№76287937, 76287638 від 20.03.2024 до спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про реєстрацію видачі свідоцтва про право на спадщину за датою видачі - 20.03.2024/спадкова справа №110/2023 за номером у спадковому реєстрі 71016181/спадкодавець - ОСОБА_2 , спадкоємець - ОСОБА_1 (а.с.75/зворотна сторона/-76,77).
Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та надані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за параметрами запиту відносно спадодавця ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявний запис за номером у спадковому реєстрі 71016181 стосовно спадкової справи №110/2023/статус чинний та записи за номером у спадковому реєстрі 72176418/72176541 стосовно свідоцтв про право на спадщину/статус чинний (а.с.45).
Родинні відносини позивача ОСОБА_1 та померлої ОСОБА_2 підтверджуються копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_4 , виданого повторно від 28.03.2024 (а.с.12), де його батьками зазначені " ОСОБА_4 " та " ОСОБА_5 ", копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_5 , виданого повторно від 12.03.2019 (а.с.13), копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126,133,135 Сімейного кодексу України (а.с.15), де в графі мати та в розділі відомості про матір зазначено " ОСОБА_6 " та копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 від 11.05.1985 з якого вбачається, що ОСОБА_6 після укладення шлюбу змінила своє прізвище з " ОСОБА_7 " на шлюбне "ОСОБА_8 " (а.с.14).
Згідно із копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 вбачається, що ОСОБА_4 (батько позивача) помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Забріддя Житомирського району Житомирської область (а.с.17).
Згідно із копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_8 , виданого повторно 16.05.2025 встановлено, що син спадкодавиці ОСОБА_2 - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 в м. Житомир, актовий запис №2169 (а.с.16).
Постановою приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Драч Н.В. від 30.04.2025 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, розташовану на території Високівської сільської ради (Високівської територіальної громади) Житомирського району, Житомирської області кадастровий №1825684000:07:000:0072, площею 2,0266 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та на земельну ділянку, розташовану та території Високівської сільської ради (Високівської територіальної громади) Житомирського району Житомирської області, кадастровий №1825684000:02:000:0025, площею 0,1801 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, після бабаи ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , через відсутність інформації про зареєстроване право власності спадкодавця на такі земельні ділянки з відповідним цільовим призначенням та площею у Державному земельному кадастрі, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.18-20).
Позивач вказує на те, що він як спадкоємець за законом не може в позасудовому порядку реалізувати свої спадкові права на вищевказані земельні ділянки, а тому за захистом своїх прав звернувся з позовом до суду.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до статті 15, 16 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна сторона має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Предметом даного спору є визнання за позивачем право влосності на земельні ділянки в порядку спадкування за законом.
Згідно зі статтями 1216 та 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до положень ч.2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
За ч.1 ст. 1265 ЦК України, у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
За приписами частини першої та частини другої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Частиною першою статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).
Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Як убачається з матеріалів справи позивач після смерті баби ОСОБА_2 прийняв спадщину як спадкоємець за законом відповідно до ст.ст. 1265, 1268 ЦК України.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Позивач доводить, що до складу спадщини ОСОБА_2 увійшли земельні ділянки, розташовані на території Високівської сільської ради (Високівської територіальної громади) Житомирського району, Житомирської області, площею 2,0266 га кадастровий №1825684000:07:000:0072 та площею 0,1801 га, кадастровий №1825684000:02:000:0025, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належали спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.02.2009.
Проте, скористатись своїм правом на спадщину не має можливості, оскільки спадкодавець за життя не зареструвала своє право власності на належні їй земельні ділянки в порядку спадквання.
Про вказане свідчить відсутність інформації про зареєстроване право власності спадкодавця на такі земельні ділянки з відповідним цільовим призначенням та площею у Державному земельному кадастрі, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Згідно із ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування зі збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
В абзаці другому підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004 зазначено, що "відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Усі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України".
Отож, право позивача, яке перейшло в порядку спадкування від спадкодавця, не може бути звужено чи обмежено.
Частина 3 ст. 22 Конституції України стверджує, що при ухваленні нових законів або внесенні змін в чинні закони не допускається звуження обсягу та змісту існуючих прав і свобод.
Ця норма згідно зі ст. 8 Конституції України має найвищу юридичну силу і є нормою прямої дії, вона не може ігноруватися з тієї причини, що суперечить міжнародному договору або практиці Європейського суду.
Відповідно до п. 6 Перехідних положень ЗК України, громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, не може бути позбавлений права переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.
Отже, в даному випадку позивач, успадкувавши право власності на земельну ділянку, відповідно до Перехідних положень ЗК України, повинен переоформити у встановленому порядку право власності на земельну ділянку.
Громадяни та юридичні особи, відповідно до частини 1 статті 116 ЗК України, набувають право власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Згідно з частиною 1 статті 126 Земельного кодексу України в редакції, яка діяла до 01 січня 2013 року, документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, є державний акт на право власності.
Державний акт на землю - це документ, виданий уповноваженим державним органом, що підтверджує право власності або право користування громадянина чи юридичної особи на земельну ділянку. Державний акт на землю містить інформацію про власника земельної ділянки; підстави набуття права власності(права користування) на земельну ділянку; місце розташування, площу земельної ділянки; опис суміжних землекористувачів; обмеження та обтяження у використанні ділянки.
З 01.01.2013 земельні ділянки як об'єкти права реєструються в Державному земельному кадастрі (далі ДЗК), а права на них (власності, користування тощо) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Реєстрація прав щодо земельної ділянки можлива лише за умови, що таку ділянку зареєстровано в ДЗК.
Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації такого права.
У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно спадкодавця, спадкоємець має право, згідно з пунктом 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25 грудня 2015 року № 1127, подати документи, необхідні для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця. Перелік документів передбачений в статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та в Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. До них належать: документи, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.
Підставою для державної реєстрації права власності, відповідно до статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", є державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею, видані до 1 січня 2013 року.
Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації згідно з підпунктом 4.15 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, проводиться нотаріусом після подачі документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.
Статті 81, 131 ЗК України передбачають, що громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.
Відповідно до п. "г" ст. 81, ч. 1 ст. 131 ЗК України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Тож, ураховуючи те, що спадкодавець ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті чоловіка та отримала відповідно свідоцтво про право на спадщину за законом, свідчить про те, що остання набула право власності на земельні ділянки, а відтак такі земельні ділянки увійшли до складу її спадщини.
Статтею 392 ЦК України визначено, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Отже, оскільки до складу спадщини після смерті ОСОБА_2 увійшло право власності на земельні ділянки, розташовані на території Високівської сільської ради (Високівської територіальної громади) Житомирського району, Житомирської області, площею 2,0266 га кадастровий №1825684000:07:000:0072 та площею 0,1801 га, кадастровий №1825684000:02:000:0025, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а позивач - ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті баби ОСОБА_2 , яка за життя не встигла оформити право власності на ці земельні ділянки, а відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно позбавляє права позивача оформити у нотаріуса спадщину за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , іншого позасудового порядку реалізувати свої спадкові права позивач не має можливості, відтак вимога позивача про визнання за ним права власності на такі земельні ділянки в порядку спадкування за законом є законною та в повній мірі обґрунтованою.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, що мають значення для вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи викладені вище обставини суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача.
Розподіл судових витрат
Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується частиною дев'ятою статті 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Оскільки спір виник не з протиправних дій відповідача, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354,355 ЦПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на земельну ділянку, розташовану на території Високівської сільської ради (Високівської територіальної громади) Житомирського району, Житомирської області кадастровий № 1825684000:07:000:0072, площею 2,0266 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
3. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на земельну ділянку, розташовану на території Високівської сільської ради (Високівської територіальної громади) Житомирського району, Житомирської області кадастровий №1825684000:02:000:0025, площею 0,1801 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга поданапротягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Високівська сільська рада Високівської територіальної громади Житомирського району Житомирської області ( місцезнаходження: вул. Чеська,46, с. Високе, Житомирський район, Житомирська область, 12341, ЄДРПОУ: 04344191)
Повне рішення складено 12.11.2025.
Суддя Людмила ЛОСЬ