Єдиний унікальний номер № 273/1594/25
Провадження № 1-кп/0285/831/25
10 листопада 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі
головуючого-судді: ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження № 273/1594/25 (12025060550000041 від 06.08.2025) по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кашперівка, Баранівського району Житомирської області, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126 - 1 КК України, -
ОСОБА_4 , в порушення ст. 28 Конституції України, згідно з якого кожен має право на повагу до своєї гідності, а також Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», перебуваючи на профілактичному обліку у ВП № 2 Звягельського РВП ГУНП у Житомирській області, як кривдник, будучи особою, раніше неодноразово притягнутою, а саме: 14.04.2025, 08.05.2025 та 09.07.2025 Баранівським районним судом Житомирської області до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, що передбачено ч. 3 ст. 173-2 КУпАП відносно своєї співмешканки, з якою спільно проживає, відносно якого працівниками уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України в порядку ст. 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» 18.02.2025, 30.04.2025 виносились термінові заборонні приписи, вчинив умисний злочин проти життя та здоров'я особи за наступних обставин.
ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'янінні, 05.08.2025 о 17:28 за адресою: АДРЕСА_1 , маючи на меті самоствердитися за рахунок співмешканки ОСОБА_5 , з якою перебуває у фактичних сімейних відносинах, шляхом приниження її честі та гідності, переслідуючи при цьому прямий умисел на заподіяння психологічного насильства, що проявилось у словесних образах нецензурними словами, які принижують честь і гідність потерпілої, залякуванні та погрозами фізичною розправою, таким чином вчинив систематичне психологічне насильство над потерпілою ОСОБА_5 , що призвело до її психологічних страждань, погіршення якості життя, емоційної невпевненості та нездатності захистити себе.
Своїми умисними діями, які виразились в систематичному вчиненні домашнього насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до фізичних страждань, розладів здоров'я та погіршення якості життя потерпілої особи, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся.
Потерпіла в судове засідання не прибула, подала заяву, у якій просить розгляд справи проводи без її участі, щодо призначення покарання, у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого злочину, покладається на розсуд суду.
Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини в обсязі пред'явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті, правильно розумів зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого, а також у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції інших учасників судового провадження у зв'язку з чим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченого. При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.
Таким чином виходячи з вищевикладеного та на підставі допиту обвинуваченого, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ст. 126-1 КК України як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебував у близьких відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
При вирішенні питання щодо призначення ОСОБА_4 покарання суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України, приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого діяння, особу винного, наявність обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання і слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає щире каяття.
Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, ставлення обвинуваченого до вчиненого, який вину визнав, у вчиненому щиро розкаявся, в силу вимог ст. 89 КК України раніше не судимий, характеризується задовільно, а також думку потерпілої, суд приходить до висновку, що покарання необхідне та достатнє для перевиховання та виправлення, а також для запобігання вчиненню ОСОБА_4 нових злочинів в майбутньому слід призначити у виді пробаційного нагляду, оскільки такий вид покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень у майбутньому.
Крім того, враховуючи особу кривдника, суд вважає за необхідне застосувати до нього обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників згідно із вимогами п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України.
Згідно ч. 1 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов'язки: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; 2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; 3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; 4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; 5) направлення для проходження програми для кривдників.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, дане кримінальне правопорушення також пов'язане з домашнім насильством, оскільки вчинене обвинуваченим відносно своєї співмешканки, а тому суд приходить до висновку, що в інтересах потерпілої від кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством, необхідно застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 обмежувальні заходи, поклавши на нього обов'язок, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України.
Цивільний позов у справі не заявлений.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 370, 371, 374, 615 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років пробаційного нагляду.
Покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислюється з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі ч. 1 ст. 91-1 КК України направити ОСОБА_4 для проходження програми для кривдників строком на 3 (три) місяці.
Контроль за поведінкою засудженого покласти на органи пробації за місцем його проживання.
Запобіжний захід засудженому не продовжувався і суд не вбачає підстав для його обрання.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Звягельський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Суддя ОСОБА_1