вул. М. Грушевського, 2 а, селище Лугини, Коростенський район, Житомирська область, 11301,
тел. (04161)9-14-72, e-mail: inbox@lg.zt.court.gov.ua, web: http://lg.zt.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 02896124
Справа № 281/320/25
Провадження по справі № 2-п/281/6/25
11 листопада 2025 року селище Лугини
Лугинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Свинченко Г.Д.,
за участі:
секретаря судових засідань Михальченко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Лугини заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Адвокат Єлісєєв Д.О. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просить переглянути та скасувати заочне рішення Лугинського районного суду Житомирської області від 13.10.2025 року, яким було ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором № 786201256 від 18.04.2021 року у розмірі 30219,50 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.
В обґрунтування заяви ОСОБА_2 зазначив, що відповідач ухвалу про відкриття провадження не отримував, тому не знав про наявність щодо нього судового процесу про стягнення грошових коштів і не був повідомлений. Про наявність судової справи дізнався лише після того як зазначене рішення з'явилось у відповідача у застосунку "Дія". Обставинами, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також ненадання відзиву є те, що відповідачу жодного разу не були вручені судові повістки, поштові повідомлення не надходили, кредитор не намагався жодним чином врегулювати спір в досудовому порядку. З моменту відкриття провадження відповідач знаходився не за місцем своєї реєстрації, у тому числі коли справа була в суді. В матеріалах справи не містяться зворотні повідомлення про те, що відповідач сповіщений належним чином. ОСОБА_1 є військовослужбовцем та на момент розгляду справи виконував обов'язки щодо проходження військової служби, що унеможливлювало його присутність у суді та отримання судових повідомлень. Відповідач не погоджується з існуванням заборгованості перед позивачем у заявленому розмірі, тому є необхідність ознайомитись із кредитним договором та іншими доказами, наданими позивачем. У зв'язку з цим заочне рішення підлягає перегляду для реалізації права відповідача наданого процесуальним законодавством України, яке охороняється Конституцією та положеннями Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка ратифікована Україною, що надає право людині на справедливий і законний захист прав.
У зв'язку з вищевикладеним, заявник просить переглянути та скасувати заочне рішення Лугинського районного суду Житомирської області від 13.10.2025 року по цивільній справі №281/320/25 та призначити справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Лугинського районного суду Житомирської області від 05.11.2025 прийнято заяву адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення до розгляду та призначено судове засідання.
07.11.2025 року від ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" надійшла заява про відмову в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, залишення заочного рішення без змін. У разі задоволення заяви про перегляд заочного рішення просять переглядати його за правилами спрощеного позовного провадження. Свої заперечення мотивують тим, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи. У застосунку "Дія" українці можуть отримувати сповіщення про призначені судові засідання, у яких вони є учасниками справи. Крім того, відповідно до даних підсистеми "Електронний суд", за відповідачем зареєстровано електронний кабінет, створений 01.09.2024 року. Отже, відповідач мав реальну та технічну можливість отримувати судові повідомлення, ознайомлюватися з матеріалами справи, а також відслідковувати хід її розгляду через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. З огляду на вищевикладене, заява про перегляд заочного рішення є необгрунтованою та не підлягає задоволенню.
10.11.2025 року від адвоката Єлісєєва Д.О. надійшла заява про розгляд справи без його участі та без участі відповідача, заяву про перегляд заочного рішення підтримують.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положення цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали поданої заяви та проаналізувавши надані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Встановлено, що 30.06.2025 року на адресу суду від Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирській області надійшла інформація про те, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, суд дійшов висновку, що зазначена адреса є останньою відомою адресою реєстрації відповідача.
ОСОБА_1 повідомлявся судом про день, час та місце судового засідання у встановленому ст.ст. 128, 130 ЦПК України порядку, шляхом направлення судового повідомлення на адресу вказану в позовній заяві, яка є останньою відомою адресою його реєстрації, та шляхом публікації оголошення від 24.09.2025 року на сайті суду.
Ухвала про відкриття провадження повернулась до суду без вручення відповідачу, однак судова повістка про виклик ОСОБА_1 в судове засідання, яке відбулося 13.10.2025 року було доставлено в його електронний кабінет 27.09.2025 року, що підтверджується поштовими конвертами та довідкою про доставку електронного документу. Жодних заперечень, клопотань та відзиву на позов від відповідача на адресу суду не надходило.
Частиною 1 статті 131 ЦПК України визначено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
13.10.2025 року Лугинським районним судом винесене заочне рішення, яким було задоволено позовні вимоги.
Як вбачається з матеріалів справи, заочне рішення суду було направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням за останнім відомим місцем його реєстрації та доставлено до його електронного кабінету 17.10.2025 року.
Копія заочного рішення була повернута на адресу суду оператором поштового зв'язку 29.10.2025 року без вручення відповідачу.
Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, враховуючи, що доставлено до його електронного кабінету, слід вважати, що заочне рішення суду було вручене відповідачу 17.10.2025 року.
У заяві про перегляд заочного рішення суду відповідач зазначив, що про існування заочного рішення суду дізнався із застосунку "Дія".
ОСОБА_1 на підтвердження того, що він є військовослужбовцем надав копії військового квитка та посвідчення учасника бойових дій, однак з наданих документів не можливо встановити чи відповідач на момент розгляду справи виконував обов'язки щодо проходження військової служби, що унеможливлювало його присутність у суді та отримання судових повідомлень.
Відповідно до інформації про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, ОСОБА_1 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, дата реєстрації: 01.09.2024 року.
За правилом частини 1 статті 288 Цивільного процесуального кодексу України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Виходячи із змісту наведеної вище норми статті Кодексу можливо виокремити дві умови, одночасна наявність яких слугуватиме підставою для скасування заочного рішення суду:
1. поважність причини неявки відповідача у судове засідання та не подання відзиву на позовну;
2. посилання на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Лише одночасна наявність обох, зазначених вище, умов може бути підставою для скасування заочного рішення суду.
Так, поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, проте у судове засідання не з'явився без поважних причин, доказів протилежного суду не надав.
Разом із тим, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку, що в заяві відсутні посилання на докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з існуванням заборгованості перед позивачем у заявленому розмірі та відсутність досудового врегулювання спору.
Стосовно щодо вжиття позивачем заходів досудового врегулювання спору слід виходити з правової позиції викладеної у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 30 січня 2018 року по справі №419/316/15-ц де зазначається: «Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом а не обов'язком особи, яка добровільно виходячи з власних інтересів, його використовує».
Тобто, самостійно відповідач не надав жодних доказів, що відповідні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить, які б спростовували розрахунок позивача та його позовні вимоги, тобто доказів, які в розумінні ст. 76 ЦПК України мали б істотне значення для правильного вирішення справи.
Отже, суд дійшов висновку про відсутність необхідних умов в їх сукупності, визначених ст.288 ЦПК України, а тому відмовляє в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст.ст. 259-261, 284-288, 353-355ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 13.10.2025 року по справі № 281/320/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Роз'яснити відповідачу ОСОБА_1 , що в разі незгоди з рішенням суду, він має право на апеляційне оскарження в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Галина СВИНЧЕНКО