адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004
12.11.2025 Справа № 917/1567/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Трикотажсервіс" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 70 000,00 грн у зв'язку із розглядом справи №917/1567/25 (вх. №14121 від 04.11.2025 року)
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Трикотажсервіс", вул. Небесної Сотні, 13, м. Полтава, 36020
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Робін Гудд", вул. Ватутіна, 2, м. Полтава, 36039
про стягнення 728 591,50 грн,
Без виклику учасників справи
В провадженні Господарського суду Полтавської області перебувала справа № 917/1567/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Трикотажсервіс" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Робін Гудд" про стягнення основної заборгованості в сумі 728 591,50 грн за договором №14/19 оренди нежитлового приміщення від 01.06.2019 року (вх. № 1626/25).
Розгляд справи № 917/1567/25 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Рішенням Господарського суду Полтавської області 30.10.2025 р. позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ТОВ "Робін Гудд" на користь ТОВ фірма "Трикотажсервіс" заборгованість з несплаченої орендної плати за Договором оренди нежитлового приміщення №14/19 від 01.06.2019р. у розмірі 728 591,50 грн та 8743,10 грн витрат по сплаті судового збору.
У позовній заяві позивачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат, пов'язаних з розглядом справи (витрати на професійну правничу допомогу), які він очікує понести становить 70 000,00 грн. Також позивачем було подано через систему "Електронний суд" заяву (вх. №10679 від 15.08.2025 року), що додаткові докази, які підтверджують витрати на професійну правничу допомогу будуть надані до суду протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.
04.11.2025 року до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 70 000,00 грн у зв'язку із розглядом справи №917/1567/25 (вх. № 14121).
Ухвалою від 06.11.2025 р. вказану заяву ТОВ фірма "Трикотажсервіс" прийнято до розгляду та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) учасників справи.
Оскільки відповідач ТОВ "Робін Гудд" не має зареєстрованого електронного кабінету в системі ЄСІТС, копію ухвали від 06.11.20245 року було направлено відповідачу у паперовому вигляді рекомендованим листом з повідомленням.
На дату ухвалення додаткового рішення на адресу суду не повернулось поштове повідомлення про отримання відповідачем направленої судом копії ухвали. Проте, відповідно до інформації з сайту АТ "Укрпошта" 10.11.2025 року зафіксовано невдалу спробу вручення відповідачу копії ухвали від 06.11.2025 року (поштове відправлення №R067032655731).
Згідно зі ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
З огляду на викладене, заява позивача про ухвалення додаткового рішення у даній справі розглядається без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Під час розгляду питання про розподіл судових витрат суд дійшов висновку про наступне:
Згідно з пунктом 12 частини третьої статті 2 ГПК України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно зі ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому, як зазначено у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Робін Гудд" понесені витрати на правову допомогу в сумі 70 000,00 грн.
До заяви про ухвалення додаткового рішення ТОВ фірма "Трикотажсервіс" було додано належним чином засвідчені копії Договору №01/05 про надання правової допомоги від 01.05.2025 року, додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги від 01.05.2025 року, акту приймання-передачі виконаних робіт від 31.10.2025 року, наданих послуг за договором про надання правової допомоги №01/05 від 01.05.2025 року та копію ордеру серія ВІ №1315593 від 01.05.2025 року.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.05.2025 року між ТОВ фірма "Трикотажсервіс" (далі - позивач, клієнт) та Кошелевим Д. К. (далі - адвокат) було укладено договір №01/05 про надання правової допомоги.
Умовами договору сторони узгодили наступне:
- адвокат приймає доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу, а саме: надання клієнту правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі. Складання заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво та захист інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, перед фізичними та юридичними особами, а також в судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного , кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України тощо з будь-яких питань (п. 1.1 договору);
- розмір та порядок сплати гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін (п. 3.1 договору).
Відповідно до п. 1 додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги від 01.05.2025 року (далі - додаткова угода №1), дана додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвокату за надання правової допомоги, що полягає у представництві інтересів клієнта під час підготовки та судового розгляду справи у суді за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Робін Гудд" (код ЄДРПОУ 38968281) про стягнення основної заборгованості в сумі 728 591,50 грн, за договором №14/19 оренди нежитлового приміщення від 01.06.2019 року, що включає, зокрема, але не виключно: аналіз наданих клієнтом документів, підготовку та подання до суду позовної заяви, копій документів та заяв по суті справи, збирання та подання доказів до суду, участь у судових засіданнях не залежно від їх кількості в суді першої інстанції, роботою з нормативно-правовою базою під час складання позовної заяви та заяв по суті справи, підготовка заяв, скарг, клопотань та інших процесуальних документів, складання усіх необхідних процесуальних документів під час підготовки та судового розгляду справи, інші необхідні процесуальні дії, пов'язані із розглядом справи.
Усі необхідні процесуальні дії, пов'язані із розглядом справи, не зазначені у цьому переліку, відображаються сторонами у акті виконаних робіт і вважаються такими, що входять до предмету цієї додаткової угоди і включені до вартості послуг визначеної у цьому пункті.
За згодою сторін плата за надання адвокатом послуг, згідно до умов договору, визначена сторонами в сумі 70 000,00 грн (п. 2 додаткової угоди).
Правова допомога вважається наданою після підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги, який підписується сторонами (п. 4.1 додаткової угоди).
Адвокат надає клієнту акт приймання-передачі наданої правової допомоги, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір вартості послуг (гонорару), який підлягає сплаті відповідно до умов договору, додаткові витрати, які були понесені адвокатом понад узгоджену суму гонорару (якщо такі мали місце) (п. 4.2 додаткової угоди).
Отже, враховуючи умови договору №01/05 про надання правової допомоги від 01.05.2025 року та додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги від 01.05.2025 року, суд прийшов до висновку, що сторони узгодили фіксовану форму гонорару.
Згідно з актом наданих послуг від 31.10.2025 року, підписаним сторонами договору №01/05 про надання правової допомоги від 01.05.2025 року, адвокат виконав та передав наступні роботи/послуги: надання правової допомоги, що полягає у представництві інтересів клієнта під час підготовки та судового розгляду справи №917/1567/25 у Господарському суді Полтавської області за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Робін Гудд" (код ЄДРПОУ 38968281) про стягнення основної заборгованості в сумі 728 591,50 грн, за договором №14/19 оренди нежитлового приміщення від 01.06.2019 року, що включає:
- аналіз документів та підготовка та подачі позовної заяви до суду, робота з нормативно-правовою базою, вивчення судової практики, формування правової позиції та консультація щодо стратегії захисту інтересів клієнта в суді під час розгляду справи, підготовка та подача заяви про надання доказів - 28 годин - 70 000,00 грн.
Загальна вартість робіт/послуг, наданих адвокатом клієнту за домовленістю сторін склала в сумі 70 000 грн 00 коп.
Клієнт прийняв всі вище перелічені роботи/послуги без зауважень (п. 3 акту).
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону).
Відповідно до ст. 19 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру і ін.
Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 ГПК України).
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського від 02.02.2024 року по справі № 910/9714/22 зазначено, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:
- не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);
- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);
- суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
Судом встановлено, що відповідач не надав до суду клопотання про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Проаналізувавши доводи позивача, суд встановив наступне:
З матеріалів справи вбачається, що спір у даній справі є майновим. Докази, якими позивач підтверджував обставини та на яких ґрунтувались позовні вимоги, не містили значного обсягу письмових документів, що підлягали аналізу представником позивача у даній справі та фактично складались із Договору №14/19 оренди нежитлового приміщення від 01.06.2019 року, актів надання послуг та рахунків на оплату згідно з вказаним договором, а також платіжних документів. Отже, з урахуванням характеру та предмету спору, кількості його учасників, складності та обсягу матеріалів справи, а також обсягу документів, наданих сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, не можна стверджувати, що вивченню та дослідженню адвокатом в межах даної справи підлягав значний обсяг документів, а спір у справі був нестандартним або нетиповим з юридичної точки зору та вимагав від адвоката вивчення значного обсягу джерел права.
Також з акту наданих послуг від 31.10.2025 року вбачається, що адвокатом було включено до наданих робіт / послуг - "підготовка та подача заяви про надання доказів".
Дійсно, 15.08.2025 року від представника позивача - адвоката Кошелева Д. К. до суду через систему "Електронний суд" надійшла заява, відповідно до якої було заявлено, що додаткові докази, які підтверджують витрати на надання професійної правничої допомоги будуть надані до суду протягом 5 днів після ухвалення рішення суду (вх. № 10679).
Однак, суд не вбачає підстав для стягнення витрат за такі надані послуги, як "підготовка та подача заяви про надання доказів", оскільки такі послуги були виключною ініціативою позивача (дана інформація могла бути зазначена позивачем у позовній заяві), а тому вартість оплати послуг адвоката за складання та подання до суду вищезазначеної заяви не може бути покладена на відповідача.
Виходячи із встановлених у справі обставин, суд вважає, що фактичний обсяг наданих позивачу послуг, що полягав у аналізі документів, підготовці та подачі позовної заяви до суду, роботі з нормативно-правовою базою, вивченні судової практики, формуванні правової позиції та консультація щодо стратегії захисту інтересів клієнта в суді під час розгляду справи, а також підготовка та подача заяви про надання доказів (яка є виключною ініціативою позивача), не був значним, а характер та предмет спору не вимагав дослідження та ознайомлення адвоката із значним обсягом процесуальних документів та не становив виключної правової проблеми для кваліфікованого адвоката.
У постанові Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 р. у справі № 914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
З огляду на викладене, вивчивши надані сторонами документи (докази), приймаючи до уваги характер та обсяги виконаних адвокатами робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат та розумності їхніх розмірів, враховуючи задоволення позовних вимог, суд прийшов до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Трикотажсервіс" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрати на професійну правничу допомогу у справі №917/1567/25 (вх. №14121 від 04.11.2025 року) підлягає частковому задоволенню у розмірі 10 000 грн.
Керуючись ст.ст. 123, 124, 126, 129, 221, 244 ГПК України, суд
1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Робін Гудд" (вул. Української Повстанської Армії (колишня назва - вул. Ватутіна), 2, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 38968281) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Трикотажсервіс" (вул. Небесної Сотні, 13, м. Полтава, 36020, код ЄДРПОУ 05440672) 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
2. В іншій частині заяви відмовити.
Додаткове рішення складено та підписано 12.11.2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку і строки, встановлені ст.ст.256,257 ГПК України.
Суддя О. М. Тимощенко