адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004
11.11.2025 Справа № 917/1658/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., секретар судового засідання Сьомкіна А.В., розглянувши матеріали справи №917/1658/25
за позовною заявою Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", вул. П. Орлика, 40 А, м. Полтава, 36020
до відповідача Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод", вул. Ливарна, 12, м. Полтава, 36034
про стягнення 73 838,75 грн,
27.08.2025 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" до Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" про стягнення заборгованості за скид стічних вод з понаднормовим забрудненням у розмірі 64 437,54 грн, інфляційних втрат у розмірі 7 723,87 грн та 3% річних у розмірі 1 677,34 грн (вх. № 1722/25).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.08.2024 року з метою контролю якості стічних вод, що надходять від відповідача у каналізаційні мережі м. Полтава на підставі п.4.1.2. Договору № 29-6/2002-25 від 01.07.2002 р. представниками позивача в присутності представника відповідача було здійснено відбір проб стічних вод, які скидаються з об'єкта відповідача, розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Ливарна, 12 для вимірювання показників їх складу та властивостей, в результаті чого виявлено понаднормативне забруднення. Позивачем здійснено розрахунок плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями згідно «Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення» (Наказ Міністерства Регіонального Розвитку, Будівництва та Житлово-Комунального Господарства України від 01.12.2017 № 316). За розрахунками позивача основна сума заборгованості за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням складає 64 437,54 грн. У зв'язку з несплатою відповідачем вказаної суми та незадоволення претензії позивача останній нарахував відповідачу інфляційні нарахування за період з 17 вересня 2024 року по 31 липня 2025 року, які складають 7 723,87 грн., а також три проценти річних в розмірі 1 677,34 грн.
Як докази позивачем до позову додано: копії витягу з ЄДРПОУ по КП ПОР "Полтававодоканал", розпорядження Полтавської обласної ради № 34 від 07.02.2025, наказу № 26К/тр від 07.02.2025 року, Договору 29-6/2002-25 від 01.07.2002 р. про надання комунальних послуг з водопостачання та водовідведення з додатками, претензії № 109 вих. № 25/3821, поштової квитанції від 26.08.2024 р. про відправку аналізів стічних вод, поштової квитанції від 17.09.2024 року про відправку претензії, рахунку №109 від 16.09.2024 року, Акту відбору проб від 21.08.2024 року, посадової інструкції, розрахунок плати за скид понаднормативних забруднень, розрахунок ціни позову.
Ухвалою від 01.09.2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - для подання відповіді на відзив, а відповідачу - заперечення на відповідь на відзив.
17.09.2025 року від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що застосування позивачем при розрахунку допустимої концентрації розрахунку саме норм забруднюючих речовин в максимально стічних водах, що визначені місцевими правилами є протиправним та не відповідає нормам чинного законодавства. Також відповідач посилався на те, що у відповідності до Порядку розроблення нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у системи централізованого водовідведення та переліку забруднюючих речовин, скидання яких у системи централізованого водовідведення нормується, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 364 від 29.03.2024р., показник гранично допустимого скидання забруднюючої речовини, що входить до переліку забруднюючих речовин, скидання яких у системи централізованого водовідведення нормується, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2024 р. № 364, визначається виходячи із значення показника гранично допустимої концентрації забруднюючої речовини та максимального обсягу стічних вод, що надходять до очисних споруд системи централізованого водовідведення за добу. Показник гранично допустимої концентрації забруднюючої речовини встановлюється з урахуванням загальної кількості забруднюючої речовини, яка може надходити на очисні споруди системи централізованого водовідведення, але не менше ніж значення показників максимальної концентрації забруднюючих речовин у стічних водах, що можуть надходити до очисних споруд систем централізованого водовідведення, наведених у додатку (Концентрація азоту амонійного не може перевищувати 53 мг/дм куб.). На думку відповідача, концентрація азоту амонійного, яка була виявлена в стічних водах відповідача, знаходиться в межах допустимих норм встановлених законодавством України, а отже нарахування плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням, що здійснено позивачем, є неправомірним.
19.09.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив.
Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.
Відповідно до частини п'ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.
За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України). Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.
Між Комунальним підприємством Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" та Приватним підприємством "Полтавський ливарно-механічний завод" укладено Договір №29-6/2002-25 від 01.07.2002 про надання комунальних послуг з водопостачання та водовідведення (арк. справи 7-9).
За умовами вказаного Договору Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (позивач) зобов'язалося надавати послуги з водопостачання та водовідведення, а Приватне підприємство "Полтавський ливарно-механічний завод" (відповідач) здійснювати оплату на умовах договору.
Відповідач несе відповідальність за перевищення гранично допустимої концентрації стічних вод (пункт 4.1.3 Договору).
Відповідно до п.п.4.1.2 Договору Водоканал має право здійснювати раптовий (в будь-яку годину доби), непогоджений з підприємством заздалегідь, відбір проб для контролю за якістю стічних вод, що скидаються, та застосування на підставі результатів контролю (при виявленні порушень договірних вимог) підвищення тарифів.
Згідно з п. 3.8. Договору при скиданні Абонентом стоків з перевищенням гранично-допустимої концентрації забруднюючих речовин, оплата послуг водовідведення здійснюється Абонентом за підвищеним тарифом з коефіцієнтом кратності, що визначається у відповідності з п. 6.3. та п. 6.4. Правил приймання стічних вод в каналізаційну мережу м. Полтава, за скидання стічних вод без дозволу (або після закінчення терміну його дії) Абонент сплачує за послуги каналізації за підвищеним тарифом з коефіцієнтом 5, до оформлення відповідного дозволу.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.08.2024 р. на підставі п.4.1.2. Договору представниками позивача, в присутності представника відповідача, було здійснено відбір проб стічних вод, які скидаються з об'єкта відповідача, розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Ливарна, 12 для вимірювання показників їх складу та властивостей, відбір проб оформлено відповідним Актом (арк. справи 18).
За результатами перевірки якості стічної води виробничою лабораторією служби охорони водних ресурсів Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" встановлено перевищення норми гранично допустимої концентрації азоту амонійного, а саме при максимально допустимій нормі в 17,0 мг/дм куб., було встановлено концентрацію в 32,4 мг/дм куб.
26.08.2024 року позивач направив на адресу відповідача рекомендованим листом результати аналізу стічних вод, що підтверджується фіскальним чеком про відправку від 26.08.2024 р. ( арк. справи 14).
Позивач здійснив розрахунок плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями згідно "Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення" (Наказ Міністерства Регіонального Розвитку, Будівництва та Житлово-Комунального Господарства України від 01.12.2017 № 316). За розрахунками позивача сума заборгованості за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням складає 53 697,95 грн. без ПДВ, з ПДВ сума становить 64 437,54 грн (арк. справи 13)
16.09.2024 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 109 вих. № 25/3821 на суму 64 437,54 грн. разом з розрахунком понаднормових забруднень та рахунком на сплату. У претензії позивач вказав, що відповідач зобов'язаний оплатити наданий позивачем рахунок у двотижневий строк з моменту його отримання.
До цього часу відповідач оплату не здійснив, що й стало підставою для звернення позивача до суду із цим позовом.
Відповідач позов заперечував з мотивів, викладених у відзиві.
При вирішенні спору суд враховує наступне.
Законодавство у сфері питної води та питного водопостачання складається з Водного кодексу України, Кодексу України про надра, законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", цього Закону та інших нормативно - правових актів, що регулюють відносини у цій сфері (ст. 3 Закону).
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.
Закон України "Про питну воду та питне водопостачання" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою. Згідно з визначеннями, наведених у вказаному Законі, централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води (ст. 1 Закону).
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 №316 затверджено "Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення" та "Порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення" (надалі - Правила №316).
Ці Правила поширюються на суб'єктів господарювання, що провадять господарську діяльність з централізованого водовідведення (відведення та/або очищення стічних вод) (далі - виконавці), на юридичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які використовують воду (у тому числі питну) для виробництва товарів та надання послуг та скидають стічні води до систем централізованого водовідведення або безпосередньо у очисні споруди системи централізованого водовідведення виконавця (далі - споживачі) (пункт 2 Правил №316).
На підставі цих Правил виконавець розробляє місцеві Правила приймання, в яких враховують місцеві особливості приймання та очищення стічних вод, а також визначають ДК забруднюючих речовин, що можуть скидати до системи централізованого водовідведення. Місцеві правила приймання затверджуються органами місцевого самоврядування та є обов'язковими для виконавців та споживачів (пункт 4 Правил № 316).
У м. Полтава виконавчий комітет Полтавської міської ради Рішенням від 16.12.2021 №2832 затвердив Правила приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Полтава в новій редакції згідно з додатками (далі - Правили). Правила, зокрема, встановлюють вимоги до споживачів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки споживачів і виробника (КП ПОР "Полтававодоканал"), порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.
Згідно з розділом 2 Правил КП ПОР "Полтававодоканал" зобов'язаний здійснювати контроль за якістю стічних вод, що скидають споживачі, а також режимом та обсягом скидання.
Пункт 7.7. цих Правил передбачає. що з метою контролю якості стічних вод споживачів виробник здійснює відбір контрольних разових проб. Разові проби характеризують хімічний склад стічних вод. Виявлені таким чином перевищення ДК забруднюючих речовин є підставою для нарахування додаткової плати згідно з цими Правилами.
Відповідно до Правил приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Полтава допустима концентрація амонію сольового 17,0 мг/дм2 в стічних водах що приймаються від споживачів Супрунівських очисних споруд.
21.08.2024 р. на підставі п.4.1.2. Договору представниками позивача, в присутності представника відповідача, було здійснено відбір проб стічних вод, які скидаються з об'єкта відповідача, розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Ливарна, 12 для вимірювання показників їх складу та властивостей, відбір проб оформлено відповідним Актом (арк. справи 18).
Вказаний акт не містить зауважень з боку Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод" щодо процедури відбору проб води Комунальним підприємством Полтавської обласної ради "Полтававодоканал".
За результатами перевірки якості стічної води виробничою лабораторією служби охорони водних ресурсів Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" встановлено перевищення норми гранично допустимої концентрації азоту амонійного, а саме при максимально допустимій нормі в 17,0 мг/дм куб., було встановлено концентрацію в 32,4 мг/дм куб.
Згідно з п. 3.8. Договору 29-6/2002-25 від 01.07.2002 при скиданні Абонентом стоків з перевищенням гранично-допустимої концентрації забруднюючих речовин, оплата послуг водовідведення здійснюється Абонентом за підвищеним тарифом з коефіцієнтом кратності, що визначається у відповідності з п. 6.3. та п. 6.4. Правил приймання стічних вод в каналізаційну мережу м. Полтава, за скидання стічних вод без дозволу (або після закінчення терміну його дії) Абонент сплачує за послуги каналізації за підвищеним тарифом з коефіцієнтом 5, до оформлення відповідного дозволу.
Позивач здійснив розрахунок плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями згідно "Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення" (Наказ Міністерства Регіонального Розвитку, Будівництва та Житлово-Комунального Господарства України від 01.12.2017 № 316). За розрахунками позивача сума заборгованості за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням складає 53 697,95 грн. без ПДВ, з ПДВ сума становить 64 437,54 грн (арк. справи 13)
16.09.2024 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 109 вих. № 25/3821 на суму 64 437,54 грн. разом з розрахунком понаднормових забруднень та рахунком на сплату. У претензії позивач вказав, що відповідач зобов'язаний оплатити наданий позивачем рахунок у двотижневий строк з моменту його отримання.
Матеріали справи не містять доказів надсилання відповідачем на адресу позивача будь-яких зауважень, заперечень тощо щодо отриманих документів.
Відповідач не спростовує та не заперечує факт правомірність відібрання проб, результати лабораторного аналізу, однак вказує, що концентрація азоту амонійного, яка була виявлена в стічних водах відповідача, знаходиться в межах допустимих норм встановлених законодавством України, а отже нарахування плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням, що здійснено позивачем є неправомірним.
Суд критично оцінює заперечення відповідача проти позову.
Так, згідно з абз.4 ч.1 ст.11 Закону про питну воду затвердження правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення віднесено до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води, питного водопостачання та водовідведення належить затвердження місцевих правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення відповідних населених пунктів (ст.13 Закону про питну воду).
Відповідно до ст.13-1 Закону про питну воду місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту встановлюють вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту.
Місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
У разі, якщо відповідний орган місцевого самоврядування не ухвалив рішення про затвердження місцевих правил, застосовуються правила приймання стічних вод, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Відповідно до п.4 Правил №316 виробник розробляє місцеві Правила приймання, в яких враховують місцеві особливості приймання та очищення стічних вод, а також визначають допустимі концентрації забруднюючих речовин, що можуть скидати до системи централізованого водовідведення. Місцеві правила приймання затверджуються органами місцевого самоврядування та є обов'язковими для виробників та споживачів.
Такими місцевими правилами щодо міста Полтава є Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Полтава (рішення виконкому Полтавської міської ради № 283 від 16.12.2021 року).
Дія цих Правил поширюється на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб - підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації. Отже, враховуючи викладене на думку Позивача, дія даних Правил поширюється на Відповідача
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі №920/528/19 зазначено:
"21 червня 2017 року набрала чинності прийнята 18 травня 2017 року нова редакція Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", згідно з абз.4 ч.1 ст.11 якого затвердження правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення віднесено до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
Закон було доповнено статтею 13-1, згідно з якою місцеві правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту встановлюють вимоги щодо приймання стічних вод населеного пункту.
Місцеві правила розробляються на підставі та з урахуванням вимог правил приймання стічних вод та порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
У Правилах №316 не встановлено і не може бути встановлено ДК, які забезпечують досягнення усіх цілей для кожного населеного пункту України. На загальнодержавному рівні це зроблено для ДК, дотримання яких забезпечує захист здоров'я персоналу систем збирання, відведення стічних вод та очисних споруд, запобігання псуванню обладнання систем водовідведення, очисних і суміжних з ними підприємств, гарантування безперебійної в межах регламентних норм роботи споруд очищення стічних вод та обробки осадів, гарантування, що скиди стічних вод з очисних споруд не спричинять згубного впливу на навколишнє середовище, гарантування, що осад може бути утилізований у безпечний і прийнятний для навколишнього середовища спосіб (п.1 Правил №316).
Для кожного конкретного населеного пункту ДК розраховуються, виходячи з вимог регламенту роботи конкретних каналізаційних очисних споруд, норм гранично допустимих скидів, що встановлені органами екологічного нагляду для виробників послуг з водовідведення (позивача), норм вмісту важких металів в осадах, які утворюються в процесі очищення стічних вод на конкретних каналізаційних очисних спорудах тощо".
Отже, при визначенні у стічних водах граничних ДК забруднюючих речовин необхідно керуватись не тільки Правилами №316, але й місцевими встановленими місцевими приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення.
Цей висновок стосувався показника ДК в цілому як допустимої концентрації забруднюючої речовини, а не виду речовини чи розміру її концентрації (постанова ВС від 08.06.2022 року у справі № 920/1192/20)
За наведених обставин, встановивши, що відповідач здійснив скидання стічних вод з понаднормативним забрудненням у міську систему каналізації, які не оплатив, що є порушенням умов договору та вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову про стягнення плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням розмірі 64 437,54 грн.
Крім того, позивачем нараховано у зв'язку з несплатою відповідачем вказаної суми інфляційні нарахування за період з 17 вересня 2024 року по 31 липня 2025 року, які складають 7 723,87 грн., а також три проценти річних в розмірі 1 677,34 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних, суд дійшов висновку що позивачем невірно визначено початок періоду нарахування.
Так, позивач нараховує інфляційні нарахування та 3% річних за період з 17 вересня 2024 року по 31 липня 2025 року.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України).
Згідно п.7.10 Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Полтава, затверджених рішенням виконкому Полтавської міської ради №283 від 16.12.2021 року, споживачі зобов'язані у двотижневий термін після отримання рахунку задовольнити обґрунтовані вимоги виробника (водоканалу).
Матеріали справи свідчать, що 16.09.2024 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 109вих. № 25/3821 на суму 64 437,54 грн разом з розрахунком понаднормових забруднень та рахунком на сплату. У претензії позивач вказав, що відповідач зобов'язаний оплатити наданий позивачем рахунок у двотижневий строк з моменту його отримання. Направлення претензії з рахунком підтверджується чеком від 17.09.2024 року.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Нормативів та нормативних строків пересилання поштової кореспонденції, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 з подальшими змінами, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день (п. 2 розділу ІІ Нормативів та нормативних строків пересилання поштової кореспонденції).
Матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем претензії (вих. № 25/3821 від 16.09.2024 року), однак з фіскального чеку (а. с. 17) вбачається, що рекомендоване поштове відправлення було здійснено на адресу відповідача 17.09.2024 року. Зважаючи на Нормативи та нормативні строки пересилання поштової кореспонденції, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, суд прийшов до висновку, що дану претензію відповідач отримав 22.09.2024 року.
Як зазначалось вище, згідно п.7.10 Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення м. Полтава, затверджених рішенням виконкому Полтавської міської ради №283 від 16.12.2021 року, відповідач зобов'язаний був у двотижневий термін після отримання рахунку задовольнити вимоги КП ПОР "Полтававодоканал", а саме: здійснити плату за скид понаднормових забруднень.
Отже, датою початку порушення відповідачем строку здійснити плату за скид понаднормових забруднень у розмірі 64 437,54 грн слід вважати - 07.10.2024 року, а тому правомірним є нарахування 3% річних та інфляційних з 07.10.2024 року.
Перевірка правильності розрахунку інфляційних нарахувань та 3 % річних здійснена за допомогою програми Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга: закон".
За розрахунком суду є правомірними та підлягають задоволенню вимоги про стягнення 1 577,03 грн 3 % річних та 7 579,61 грн інфляційних нарахувань (період нарахування 07.10.2024 - 31.07.2025). В іншій частині вимог про стягнення 3 % річних (100,31 грн) та інфляційних витрат (144,26 грн) суд відмовляє.
Доказів проведення розрахунків за позовними вимогами в справу відповідачем не подано.
Доводи та розрахунки позивача з боку відповідача не спростовано.
Оцінюючи подані докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням розмірі 64 437,54 грн., 1 577,03 грн 3% річних та 7 579,61 грн інфляційних нарахувань підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована і не заперечується, а тому підлягає до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").
Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 3 017,97 грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 129,232-233,237-238 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Полтавський ливарно-механічний завод", (ідентифікаційний код 31495420, вул. Ливарна, 12, м. Полтава, 36034) на користь Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", (ідентифікаційний код 03361661, вул. Пилипа Орлика, 40-а, м. Полтава, 36020) 64 437,54 грн плати за скид понаднормових забруднень, 1 577,03 грн 3% річних, 7 579,61 грн інфляційних нарахувань та 3 017,97 грн витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
3. Відмовити в задоволенні позову в іншій частині вимог.
Повне рішення складено 11.11.2025 року.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України
Суддя Тимощенко О.М.