Справа № 285/2418/25
про залишення позову без розгляду
"06" листопада 2025 р. селище Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Т.Г. Корсун, за участю секретаря судового засідання М.М. Сороки, позивача - не з'явився, представника відповідача - адвоката О.В. Чернобая, третя особа - не з'явилася, розглядаючи у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 , про захист порушеного авторського права на твір образотворчого мистецтва,
У провадженні Ємільчинського районного суду Житомирської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 , про захист порушеного авторського права на твір образотворчого мистецтва.
Ухвалою суду від 18.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження на 03.07.2025.
Протокольною ухвалою суду від 03.07.2025 підготовче засідання відкладено на 21.07.2025 за клопотання відповідача.
Ухвалою суду від 21.07.2025 витребувано докази. В підготовчому засіданні оголошено перерву до 19.08.2025.
Підготовче засідання 19.08.2025 не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, розгляд справи призначено на 11.09.2025.
Ухвалою суду від 11.09.2025 підготовче засідання відкладено на 13.10.2025 у зв'язку з поданням позивачем клопотання про відкладення для можливості підготовки заперечень на подані представником відповідача клопотання, продовжено строк проведення підготовчого провадження.
У підготовче засідання 13.10.2025 позивач не з'явився, належним чином повідомлений про розгляд справи, будь-яких клопотань чи заяв до суду не подав. Протокольною ухвалою суду від 13.10.2025 розгляд справи відкладено на 30.10.2025.
У підготовче засідання 30.10.2025 позивач не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою, на підтвердження подав інформаційну довідку з електронної системи охорони здоров'я про тимчасову непрацездатність та довідку про огляд лікарем ОСОБА_1 , де зазначено діагноз: гостра інфекція верхніх дихальних шляхів, нежить; медичний висновок виданий з 29.10.2025 по 02.11.2025.
Протокольною ухвалою суду від 30.10.2025 причини неявки позивача судом визнано поважними, підготовче засідання відкладено на 06.11.2025.
У підготовче засідання 06.11.2025 позивач не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою, просив відкласти судове засідання на грудень 2025 року. До клопотання додав листок непрацездатності з 03.11.2025 по 07.11.2025.
Представник відповідача у підготовчому засіданні заперечив проти відкладення розгляду справи, вказав, що при повторній неявці позивача суд не повинен досліджувати питання поважності такої неявки, і така повторна неявка є підставою для залишення позову без розгляду.
Третя особа, належним чином повідомлена про розгляд справи, у підготовче засідання не з'явилася.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте слід враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин (частина третя статті 131 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 197 ЦПК України підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.198 ЦПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша, друга, п'ята статті 223 ЦПК України).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи;.
Таким чином, за змістом положень частини п'ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 686/15042/20, від 03 квітня 2025 року у справі № 203/4777/20
З матеріалів справи вбачається, що підготовчі засідання у цій справі були призначені судом на 03.07.2025, 21.07.2025, 19.08.2025, 11.09.2025, 13.10.2025, 30.10.2025 та 06.11.2025.
Позивач не з'явився у підготовчі засідання 13.10.2025, 30.10.2025 та 06.11.2025.
Ухвалою суду від 11.09.2025 підготовче засідання відкладено на 13.10.2025 у зв'язку з поданням позивачем клопотання про відкладення для можливості підготовки заперечень на подані представником відповідача клопотання, продовжено строк проведення підготовчого провадження.
Однак, у підготовче засідання 13.10.2025 позивач не з'явився, належним чином повідомлений про розгляд справи, будь-яких клопотань чи заяв до суду не подав. Причини неявки не повідомив. Не подав також і заперечень на подані представником відповідача клопотання.
У підготовче засідання 30.10.2025 позивач також не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою, на підтвердження подав інформаційну довідку з електронної системи охорони здоров'я про тимчасову непрацездатність та довідку про огляд лікарем ОСОБА_1 , де зазначено діагноз: гостра інфекція верхніх дихальних шляхів, нежить; медичний висновок виданий з 29.10.2025 по 02.11.2025.
Протокольною ухвалою суду від 30.10.2025 причини неявки позивача судом визнано поважними, підготовче засідання відкладено на 06.11.2025.
У підготовче засідання 06.11.2025 позивач не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою, просив відкласти судове засідання на грудень 2025 року. До клопотання додав листок непрацездатності з 03.11.2025 по 07.11.2025.
Враховуючи, що позивач належним чином був повідомлений про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце розгляду справи, тричі поспіль не з'явився у підготовчі засідання, заяви про розгляд справи за її відсутності не надав, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Верховний Суд виробив сталий підхід щодо застосування пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК і такі висновки враховуються у спірних правовідносинах відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК.
Так, Верховний Суд неодноразово наголошував, що залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19).
Також Верховний Суд звертав увагу, що повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд повинен врахувати всі підстави залишення заяви без розгляду у сукупності. Відсутність хоча б однієї із умов не дає права суду залишати позов без розгляду (постанова Верховного Суду від 17 вересня 2025 року у справі № 764/6846/24).
Норми ЦПК України про залишення позову без розгляду сконструйовані таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду(аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2023 року у справі № 9901/221/21).
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Наведені правові висновки неодноразово викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18, від 03 червня 2021 року у справі № 227/2751/19, від 05 жовтня 2022 року у справі № 465/6745/17, від 21 квітня 2025 року у справі № 543/331/23, від 08 жовтня 2025 року у справі № 154/783/19, від 15 жовтня 2025 року у справі № 179/557/24.
Суд зауважує, що судом вжито усіх необхідних заходів для надання позивачу достатніх можливостей для викладення своєї позиції у судових засіданнях з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, враховуючи процесуальні права інших учасників справи.
Крім цього, суд зазначає, що розгляд справи перебуває на стадії підготовчого провадження. Суд надав позивачу за його клопотанням можливість подати заперечення на клопотання представника відповідача, які мали бути розглянуті у підготовчих засіданнях. Будь-яких заперечень чи пояснень на вказані клопотання позивач не надав, заяви про проведення підготовчого засідання без його участі також не подав.
Суд наголошує на тому, що позивачу було забезпечено участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції з власних технічних засобів, що загалом створювало можливість участі позивача у підготовчих засіданнях дистанційно.
Залишення позову без розгляду у цій ситуації не свідчить про неправомірне обмеження доступу до суду, а особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення її без розгляду, має право звернутися до суду повторно відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України.
З огляду на наведене, відсутні підстави вважати, що права позивача на доступ до суду та справедливий судовий розгляд відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції є порушеними.
Згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», заява № 11681/85, пункт 35, від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06).
Позивач із великим ступенем зацікавленості повинен проявляти інтерес про хід розгляду судом ініційованої ним справи. У разі відсутності обставин непереборної сили, ігнорування позивачем (заявником) протягом тривалого періоду часу судового провадження, відкритого за його позовною заявою (заявою, скаргою), свідчить про недобросовісну поведінку та порушення основоположних засад цивільного процесу.
Наведене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25 вересня 2024 року у справі № 490/9587/18 (пункти 135-139).
Враховуючи повторну неявку позивача в підготовчі засідання тричі поспіль, а також неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, за таких обставин на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України позов слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст. 12-13, 197, 198, 200, 223, 257-261, 293-294, 353 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_3 , про захист порушеного авторського права на твір образотворчого мистецтва - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу подається до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення її суддею.
Повна ухвала складена 11 листопада 2025 року
СуддяТ. Г. Корсун