Справа № 274/3057/25 Провадження № 2/0274/1430/25 РІШЕННЯ
30.10.2025 м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б. за участю секретаря судового засідання Павлюк-Жук А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на майно,
І. Короткий зміст позовних вимог
Позивач звернулася до суду з указаним позовом, у якому просить суд:
- визнати квартиру загальною площею 43,9 (з яких 30,3 кв.м. житлова площа), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;
- визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частину квартири загальною площею 43,9 (з яких 30,3 кв.м. житлова площа), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Бердичеву реєстраційної служби Бердичівського міськрайонного управління юстиції у Житомирській області, актовий запис № 561 від 30.10.2004.
Подружжя проживало однією сім'єю в шлюбі з 2004? вели спільний побут, що включало наявність спільного бюджету та витрат, придбання майна для спільного користування за спільні грошові кошти внаслідок спільної праці, спільну участь в утриманні житла та подальшу побудову сім'ї.
08.10.2007 з метою подальшого спільного користування подружжя за спільні кошти придбали квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Указаний об'єкт нерухомого майна подружжя придбало за спільні грошові кошти, за домовленістю сторін право власності на вищезазначену квартиру оформлено на відповідача.
У подальшому, шлюб між сторонами було розірвано. Відповідач є власником нерухомого майна, що придбане сторонами за час спільного проживання, зокрема: квартири АДРЕСА_2 .
Внаслідок фактичного припинення між сторонами шлюбних відносин, спільного проживання та ведення спільного господарства, а також зважаючи на те, що сторони не можуть самостійно дійти згоди щодо поділу майна, набутого у шлюбі, позивач змушена звернутися до суду з даним позовом.
Указані обставини стали підставою звернення до суду з цим позовом.
ІІ. Процедура та позиції сторін
Ухвалою суду від 06.05.2025 відкрито загальне позовне провадження.
Ухвалою суду від 09.06.2025 закрито проведення підготовчого засідання, призначено справу до судового розгляду по суті.
Учасники провадження в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та її представника, позовні вимоги підтримує.
Від відповідача заяв по суті справи до суду не надійшло, останній не скористався своїм процесуальним правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, у судові засідання не з'являвся, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Суд розглянув справу за відсутності учасників справи, які належним чином повідомлені про день і час слухання справи, що відповідає положенням ст. ст. 128, 223 ЦПК України, з урахуванням поданих клопотань про розгляд справи за відсутності сторони, що, в свою чергу, не порушує прав та обов'язків учасників судової справи.
За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ст. ст. 244, 259 ЦПК України у судовому засіданні 30.10.2025 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, складення повного тексту якого відкладено до 10 днів.
ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню.
Згідно зі ст. 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і ст. 368 ЦК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 61 СК України, об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.
Статтею 63 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Частиною 1 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Вказані висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).
Статтею 57 СК України визначено перелік видів особистої приватної власності одного з подружжя та підстави її набуття.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: 1) майно, набуте нею, ним до шлюбу; 2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; 3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; 4) житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; 5) земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.
ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду
Судом встановлено, що заочним рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 15.11.2021, справа № 274/4963/21 позов ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено. Розірвано шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 30.10.2004 відділом реєстрації актів цивільного стану Бердичівського міського управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 561.
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 08.10.2007, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , останній набув квартиру за адресою: АДРЕСА_3 . Договір посвідчений приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Ковальчук Т.В., зареєстрований у реєстрі за № 1828.
Зі змісту п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
За приписами ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом (ч.1).
Отже, судом встановлено, що об'єкт нерухомого майна: квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 була набута сторонами в період перебування у зареєстрованому шлюбі та згідно зі ст. 60 СК України, вважається спільним сумісним майном подружжя та підлягає поділу за кожним по частці.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
V. Розподіл судових витрат
На підставі ч. 2 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача документально підтверджені понесені нею судові витрати у вигляді судового збору.
Керуючись ст. ст. 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на майно - задовольнити.
Визнати квартиру загальною площею 43,9 (з яких 30,3 кв.м. житлова площа), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на 1/2 частину квартири загальною площею 43,9 (з яких 30,3 кв.м. житлова площа), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10326,70 грн судового збору.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено 10.11.2025.
Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА