Справа № 168/763/25
Провадження № 3/168/402/25
12 листопада 2025 року сел. Стара Вижівка
Суддя Старовижівського районного суду Волинської області Малюта А.В., розглянувши матеріали, які надійшли від сектору поліцейської діяльності № 3 (сел.Стара Вижівка) Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
жителя
АДРЕСА_1 , пенсіонера,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП,
03 серпня 2025 року о 02.25 год. ОСОБА_1 на автодорозі с.Кримне - с.Любохини Ковельського району Волинської області керував електроскутером «Fada», в стані алкогольного сп'яніння.
Чим порушив вимоги пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України. За що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки не повідомив.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Климук В.С. зазначив, що ОСОБА_1 не є суб'єктом вчинення вказаного правопорушення, оскільки електроскутер не є механічним транспортним засобом і не підлягає державній реєстрації, так як має потужність двигуна не менше ніж 3кВт. Що узгоджується з постановами Чернігівського апеляційного суду від 10 грудня 2024 року (справа № 734/2289/24), Кропивницького апеляційного суду від 12 вересня 2023 року (справа № 385/642/23). Крім цього вказав, що за результатом проведення огляду на стан сп'яніння, прилад «Алкофор 507» показав 0,26 проміле. Що з урахуванням допустимої похибки приладу може складати від 0,22 до 0,26 проміле. Крім цього, відповідно до статті 8 пункту 5 Конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року у всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається. Тому результат тестування ОСОБА_1 не може бути допустимим доказом перебування в стані алкогольного сп'яніння.
Тому, просив провадження у справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Заслухавши думку адвоката Клімука В.С., дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при розгляді адміністративних справ, зокрема за статтею 130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема, пункт 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №13-06 (далі -ПДР України).
Згідно з пунктом 1.10 ПДР України, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Даний термін охоплює всі види транспортних засобів, які можуть рухатися дорогами загального користування.
Механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Таким чином, як вбачається з вищенаведених термінів, поняття «транспортний засіб» та «механічний транспортний засіб» можна трактувати як два різні поняття: в широкому - транспортний засіб, в тому числі і електроскутер, і в вузькому - механічний транспортний засіб.
Відповідно до положень статті 16 Закону України «Про дорожній рух», водій, серед іншого, зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Частина перша статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктами правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, зокрема є водії транспортних засобів, а тому слід зазначити, що вказана норма закону передбачає відповідальність водіїв транспортних засобів, а не лише механічних транспортних засів.
Отже, відповідно до діючого законодавства електроскутер, яким керував ОСОБА_1 , належить до транспортних засобів. Що узгоджується з постановою Верховного суду від 15 березня 2023 року (справа № 127/5920/22), постановою Верховного Суду від 01 березня 2018 року (Справа № 278/3362/15-к), постановою Київського апеляційного суду від 11 серпня 2025 року (справа № 940/828/25).
Що стосується посилання захисника на допустимісь технічної похибки у роботі приладу «Алкофор 505», то суд їх не бере до уваги, оскільки вони спростовуються наступними встановленими обставинами.
Відповідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки - газоаналізатору «Алкофор 507» , межі допустимої абсолютної похибки (в інтервалі діапазону вимірювання від 0 до 0,4 проміле) - +/- 0,04 проміле; відносної (в діапазоні вимірювання понад 0,4 проміле) - +/- 10%.
Згідно з результату тестування на стан сп'яніння ОСОБА_1 , який міститься в матеріалах справи, результат тесту склав 0,26 проміле., а отже прилад «Алкофор 505», маючи допустиму похибку +/- 0,04 проміле, з урахуванням похибки, складав би 0,22 проміле. Таким чином, в розглядуваному випадку результат огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 навіть з урахуванням допустимої похибки приладу перевищує границі допустимої норми.
Що стосується посилання адвоката на Конвенцію про дорожній рух від 08 листопада 1968 року, то суд зазначає, що наведена вище норма Конвенції не встановлює мінімального рівня алкоголю в крові або у повітрі, що видихається водієм, а навпаки, встановлює його максимальний рівень, за яким настає алкогольне сп'яніння.
Проте, Конвенція про дорожній рух не забороняє національним органам влади встановлювати інші показники рівня алкоголю, менші за 0,25 мг у видихуваному повітрі, що й має місце в Україні, де встановлено мінімальний показник рівня алкоголю 0,2 ‰.
Відтак, положення зазначеної Конвенції застосуванню, у зазначеному випадку, не підлягають.
З огляду на наведене, ураховуючи норми національного законодавства в частині визначення мінімального показника рівня алкоголю, результат тесту ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, з урахуванням похибки, підстави вважати, що останній, на момент керування транспортним засобом, перебував в стані алкогольного сп'яніння, відсутні.
Відповідно до статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами. А саме: протоколом серії ЕПР1 № 410787 від 03 серпня 2025 року, результатом тестування (0,26 проміле), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, направленням на огляд водія з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння; рапортом поліцейського та відеозаписом події правопорушення з нагрудної камери поліцейського. Наданий відеозапис є належним i допустимим доказом в справі, оскільки в повному обсязі відображає відомості про вчинення правопорушення.
З довідок СПД №3 (сел.Стара Вижівка) вбачається, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 01 лютого 2018 року. До адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП протягом року не притягувався.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП.
Пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин судом не встановлено.
З врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його майнового стану, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення, передбачене санкцією частини 1 статті 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення.
Згідно із пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладене таке стягнення сплачується судовий збір в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 33, 40-1, 130, 283, 284, 289, 294 КУпАП,
суддя
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 стягнення - штраф у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Реквізити сплати штрафу: рахунок отримувача: UA 278999980313000106000003544; код класифікації доходів бюджету: 38009371.
У разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови після набрання нею законної сили, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, відповідно до частини 2 статті 308 КУпАП у ході примусового виконання постанови суду штраф стягується у подвійному розмірі.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 (шістсот п'ять гривень 60 копійок) гривень за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106 код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Старовижівський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя А. В. Малюта