65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"06" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/242/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф., при секретарі судового засідання Фатєєвій Г.В. розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства “ЧОРНОМОРСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ за вх.№2-1609/25 від 13.10.2025 про відстрочення виконання рішення суду від 09.05.2025р. по справі №916/242/25
За позовом: Акціонерного товариства “Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта» (39610, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, буд. 3, код ЄДРПОУ 00152307)
До відповідача: Приватного акціонерного товариства “ЧОРНОМОРСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ» (68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Північна, буд. 2, код ЄДРПОУ 31886323)
про стягнення 19 448 417,20грн.
Представники:
від позивача: Коломієць О.О. довіреність;
від відповідача: не з'явився
Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.05.2025р. позовну заяву Акціонерного товариства “Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта» до Приватного акціонерного товариства “ЧОРНОМОРСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ» про стягнення заборгованості за договором поставки №639/2/2118 від 01.10.2021 у розмірі 11417950,81 грн, пені у розмірі 1633793,77 грн, інфляційних втрат у розмірі 5373978,16 грн, 3 % річних у розмірі 1022694,46 грн задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства “ЧОРНОМОРСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ» на користь Акціонерного товариства “Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта» заборгованість за договором поставки №639/2/2118 від 01.10.2021 у розмірі 11417950,81 грн, пені у розмірі 1633793,77 грн, інфляційні втрати у розмірі 5373978,16 грн, 3 % річних у розмірі 1022694,46 грн та витрати судового збору у розмірі 233381,02 грн.
Постановою Південно-західний апеляційний господарський суд від 23.09.2025р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “ЧОРНОМОРСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ» було залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 09.05.2025 у справі №916/242/25 залишено без змін.
13.10.2025р. до суду від Приватного акціонерного товариства “ЧОРНОМОРСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ» надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду, згідно якої останній просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 09.05.2025 у справі № 916/242/25 - строком на один рік.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пункту 9 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, пункту 9.6. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Господарському суді Одеської області, затверджених рішенням зборів суддів від 20.03.2025 №17-01/2025, у зв'язку з надходженням до суду заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 09.05.2025 по справі №916/242/25 за вх.№2-1609/25 від 13.10.2025, а також перебуванням судді Роги Н.В. у відпустці з 01.10.2025 по 01.11.2025, з метою дотримання процесуальних строків, встановлених статтею 331 Господарського процесуального кодексу України, було призначено повторний автоматизований розподіл вищевказаної заяви по справі №916/2682/24.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2025, заяву у справі №916/242/25 передано на розгляд судді Погребної К.Ф., яка своє ухвалою від 16.10.2025р. прийняла та призначила відповідну заяву до розгляду в засіданні суду.
22.10.2025р. за вх.№33339/25 до суду від позивача надійшли заперечення на заяву ПрАТ “Чорноморський паливний термінал» про відстрочення виконання рішення суду, згідно яких останній просить суд в задоволенні заяви ПрАТ “Чорноморський паливний термінал» від 13.10.2025 про відстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області у справі №916/242/25 відмовити повністю.
Заявник в судове засідання 06.11.2025 не з'явився. Про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надіслання ухвали суду від 16.10.2025 до електронного кабінету відповідача, про що свідчить відповідна довідка про доставку електронного документу
Так обґрунтовуючи подану заяву ПрАТ “Чорноморський паливний термінал» починаючи з лютого 2022 року втратило можливість здійснювати нормальну господарську діяльність через блокування морських портів та лише 22.07.2022 з підписанням Ініціативи щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з портів Одеса, Південний, Чорноморськ між Республікою Туреччина, російською федерацією, ООН та Україною, створений та розпочав функціонування так званий Зерновий коридор. Однак, як зазначає заявник повноцінну роботу підприємства відновити не вдавалось, що й зумовило неможливість своєчасного виконання грошового зобов'язання з оплати товару.
За посиланнями заявника, будучи важливим морським логістичним пунктом, неодноразово зазнавало ракетних атак. Воєнний стан призвів до важкого фінансового становища підприємства, що очікувано зумовило брак штатних працівників, кількість яких з 2022 року у 164 працівника зменшилась до 41 у 2024 році. Сукупність цих обставин у 2022 році призвела до неможливості сплати коштів на користь АТ “Укртатнафта» у визначений договором строк, разом з тим, ці ж обставини значною мірою залишаються незмінними для ПрАТ “Чорноморський паливний термінал» і наразі у 2025 році.
Відповідач вказує, що відкритих відомостей вбачається, що фінансові показники відповідача не дозволяють виконати одразу усі грошові зобов'язання перед АТ “Укртатнафта», які підтверджені рішенням господарського суду. Так, у 2023 та 2024 ПрАТ “Чорноморський паливний термінал» не отримувало жодного доходу, а діяльність підприємства залишилась вкрай збитковою з початком воєнного стану: 802 075 000,00 грн у 2022 році; 252 639 000,00 грн у 2023 році; 427 563 000,00 грн у 2024 році. При цьому у 2021 році прибуток підприємства складав 68 112 000,00 грн. Вартість активів підприємства за період 2022-2024 роки також стрімко знизилась з 1 721 038 000,00 грн у 2022 році до 1 372 471 000,00 грн у 2024 році. Значну частку активів складають довгострокові фінансові інвестиції (684 071 тис. грн) та дебіторська заборгованість (482 958 тис. грн). Доволі складне фінансове становище продовжує залишатись станом на ІІ квартал 2025 року.
Крім того, заявник зазначає, що боржниками ПрАТ “Чорноморський паливний термінал» на цей час також не здійснено погашення заборгованостей перед відповідачем, за рахунок якої могли б бути задоволені вимоги АТ “Укртатнафта» та від вчиняє усі необхідні дії задля стягнення заборгованостей з власних боржників, однак брак представників - адвокатів, тривалість судових процесів та наявність арештів на кошти боржників суттєво ускладнюють стягнення заборгованості.
Відповідач зазначає, що негайне виконання рішення Господарського суду Одеської області у справі № 916/242/25 щодо сплати заборгованості у стягнутому судом розмірі є обтяжливим для ПрАТ “Чорноморський паливний термінал», призводить до раптового суттєвого погіршення платоспроможності боржника та несе реальну загрозу зупинення діяльності підприємства.
Також відповідач вказує, що з урахуванням наявних можливостей здійснювати претензійно-позовну роботу сподівається на можливість погашення усієї суми заборгованості за рішенням суду у цій справі протягом наступного звітного року.
Заперечуючи проти поданої заяви, позивач вказує, до заяви відповідача про відстрочку виконання судового рішення не надано доказів відсутності у нього коштів, як різновиду майна, що підлягають обов'язковій сплаті за рішенням суду. З цієї підстави, відповідне клопотання є необґрунтованим. Додані до клопотання документи є носіями загальної інформації стосовно відповідача у минулому, проте, вони не засвідчують відсутності коштів на рахунках зараз та не засвідчують неможливості виконання судового рішення у майбутньому. Також оскільки обставини війни впливають на обидві сторони спору і умови рівні, то надання відповідачу переваги у формі відтермінування обов'язку сплатити борг - буде порушенням принципу справедливості та балансу інтересів сторін. А отже саме по собі відтермінування виконання рішення суду має ґрунтуватись на практичній ефективності цього заходу. Відтермінування рішення суду є крайньою мірою, яка могла би сприяти фінансовому оздоровленню боржника для послідуючого виконання ним цього ж рішення. Проте, заявник (боржник, відповідач у даній справі) не надав доказів того, що через 12 місяців погасить борг.
Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «ЧОРНОМОРСЬКИЙ ПАЛИВНИЙ ТЕРМІНАЛ» про відстрочення виконання судового рішення у справі № 916/242/25, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Вказані положення кореспондуються з частиною 2 статті 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів».
Відповідно до частин 1 та 2 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Вказані положення кореспондують зі статтею 18 ГПК України.
Як передбачено статтею 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини на державу покладено позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 р. у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003 р.). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 р. у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Савіцький проти України» (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 р. судом наголошено, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 07.06.2005 р. у справі “Фуклев проти України», заява № 71186/01, п. 84).
Механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення, при цьому винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо розстрочення виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування.
Відтак, особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункту 1 статті 6 Конвенції.
Приписами статті 1 Закону України “Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України “Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 р. по справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року по справі № 11-рп/2012).
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з ч.1 ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
За приписами ч.1 ст.33 Закону України “Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо) сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також, серед іншого, враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору та наявність стихійного лиха, інших надзвичайних подій тощо.
Щодо застосування наведених положень ст.331 ГПК України та ст.33 Закону України “Про виконавче провадження» господарський суд зазначає, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявна загрозу банкрутства (неплатоспроможності), відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Поряд з цим відстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.
При цьому відповідно до приписів статей 74, 76-79 ГПК України саме на заявника покладається обов'язок доведення існування відповідних обставин.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №796/43/2018 та від 28.05.2024 у справі №906/1035/23.
Господарський суд також враховує висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 27.06.2018 у справі №813/8842/-13а, згідно з яким питання розстрочення або відстрочення постанови суду хоча і перебувають в площинні процесуального права, однак підстави, а саме наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо) залежать від предмету спору.
Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 28.05.2024 у справі №906/1035/23, від 21.01.2020 у справі №910/1180/19, хоча підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення суду згідно зі статтею 331 ГПК України та статтею 33 Закону України “Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які ускладнюють або виключають виконання рішення, утруднюють чи унеможливлюють його виконання, водночас питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін.
Тобто необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення/розстрочення виконання рішення суду є дотримання розумного та пропорційного балансу інтересів сторін, а також дотримання розумного строку відстрочення/розстрочення.
На підтвердження наявності підстав для розстрочення виконання рішення у даній справі заявником надано до суду: акт комісійного обстеження об'єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації від 04.01.2024; фінансову звітність Акціонерного товариства “Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта» та Приватного акціонерного товариства “Чорноморський паливний термінал»; технічний висновок №01/01.01.2024 від 15.01.2024 щодо ймовірної причини виникнення загоряння, яке виникло 01.01.2024 року на території ПрАТ “Чорноморський паливний термінал» , за адресою: Одеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, вул. Північна, №2; висновок №41/11.07.2023 від 20.07.2023 з дослідження технічної причини виникнення загоряння, яке виникло 11.07.2023 року на території ПрАТ “Чорноморський паливний термінал» , за адресою: Олеська область, Одеський район, м. Чорноморськ, вул. Північна, №2; звіт ДП “Адміністрація морських портів України» про управління за 2023 рік; лист СБУ від 28.07.2023 з витягом з ЄРДР; рішення Господарського суду Одеської області від 14.04.2025 у справі №916/201/25; постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.09.2025 у справі №916/201/25; рішення Господарського суду Одеської області від 17.07.2025 у справі №916/213/25; рішення Господарського суду Одеської області від 09.05.2025 у справі №916/242/25; постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 у справі №916/242/25.
В свою чергу позивачем надано до суду витяги з ЄРДР від 02.04.2022, 25.04.2022, 12.05.2022, 18.06.2022, 16.02.2023, 01.03.2023, 02.03.2023, 20.09.2023, 01.11.2023, 28.01.2024, 20.02.2024, 09.10.2024, 19.08.2025, 15.06.2025, 29.06.2025; 21.06.2025
Між тим, оцінивши обставини, викладені відповідачем у заяві за вх.№2-1609/25 від 13.10.2025, та надані ним докази, господарський суд зазначає, що відповідачем не обґрунтовано та не доведено наявність підстав для відстрочення виконання рішення суду у даній справі, не надано жодних доказів на підтвердження того, що у запропонований відповідачем строк відстрочення у нього будуть наявні кошти на погашення заборгованості, яка стягнута за рішенням Господарського суду Одеської області від 09.05.2025 у справі №916/242/25, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.09.2025.
Посилання відповідача на обставини військової агресії рф, неодноразових ракетних атак на підприємство відповідача та скрутний фінансовий стан відповідача, господарським судом до уваги не приймаються, оскільки такі обставини не є тими виключними обставинами, які можуть бути підставою для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду в розумінні ст. 331 ГПК України.
При цьому обставини військової агресії та ракетних атак мають місце і щодо підприємства позивача, а тому такі обставини мають негативний наслідок як для відповідача, так і для позивача, а тому не можуть бути прийняті судом в якості наявності виняткових підстав для відстрочення виконання рішення суду у даній справі.
За таких обставин, враховуючи недоведення відповідачем винятковості обставин, які ускладнюють або виключають виконання рішення, утруднюють чи унеможливлюють його виконання, ненадання до суду жодних доказів на підтвердження того, що відповідач матиме змогу виконувати рішення суду у запропонований ним строк відстрочення, а також приймаючи до уваги необхідність дотримання балансу інтересів як відповідача, так і позивача у справі, які працюють в умовах воєнного стану, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду за вх.№2-1609/25 від 13.10.2025 у справі №916/242/25.
Керуючись ст.ст.331, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні заяви Відмовити Приватного акціонерного товариства “Чорноморський паливний термінал» за вх.№2-1609/25 від 13.10.2025 про відстрочення виконання рішення суду від 09.05.2025р. у справі №916/242/25.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).
Повна ухвала складена 11.11.2025.
Суддя К.Ф. Погребна