справа № 166/1554/25
провадження № 2-др/166/9/25
іменем України
12 листопада 2025 року с-ще Ратне
Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Свистун О.М., з участю секретаря Омелько Н.І., розглянувши заяву представника позивача Пилипчук Аліни Сергіївни про винесення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Представник позивача Пилипчук А.С. звернулася у суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 12.06.2023-100000501 від 12.06.2023 у розмірі 7000 грн.
Ратнівський районний суд Волинської області рішенням від 22.10.2025 позов ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнив повністю, стягнув із відповідача в користь позивача заборгованість за кредитним договором № 12.06.2023-100000501 від 12.06.2023 у розмірі 7000 грнта 2422 грн 40 коп судового збору.
Представник позивача Пилипчук А.С. 28 жовтня 2025 року подала заяву про ухвалення додаткового рішення у вказаній справі, оскільки у позовній заяві було зазначено орієнтований розмір витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи, які складаються із судового збору в розмірі 2422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн.
Просить ухвалити додаткове рішення у справі № 166/1554/25, яким вирішити питання про компенсацію судових витрат при розгляді справи у сумі 6000 грн, які поніс позивач, стягнувши їх з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Споживчий центр"
Відповідач заперечень щодо ухвалення додаткового рішення суду не надав.
Дослідивши докази, додані до заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, матеріали цивільної справи № 166/1554/25, суд дійшов такого виснову.
Згідно зі ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представник позивача подав до суду такі документи: копію договору про надання правової допомоги № 01/25-СЦ від 01.04.2025, укладеного між ТОВ "Споживчий центр" та адвокатським об'єднанням "Лекс Верітас", відповідно до якого вартість послуг визначено у розмірі 6000 грн за один позов; звіт про виконану роботу від 24.10.2025; платіжну інструкцію № СЦ00049191 від 27.10.2025, згідно з якою ТОВ "Споживчий центр" перераховано 6000 грн на рахунок АО "Лекс Верітас" за надання правничої допомоги у справі за позовом до ОСОБА_1 .
Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні без участі представника позивача.
Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача, оскільки стягнення заборгованості також є предметом його діяльності, відповідно, не потребують витрат значного часу на складання документів та визначення правових позиції.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги зміст заяв та клопотань представника позивача по суті, складність справи, яка є нескладною та розглядалась в спрощеному позовному провадженні, ціну позову в розмірі 7000 грн, а також враховує, що представник позивача не брав участі у судовому засіданні. Виходячи з критерію розумності, реальності таких витрат, суд уважає, що визначений розмір оплати є дещо завищеним та неспівмірним обсягу наданих послуг.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).
Відтак, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в сумі 3000 грн, уважаючи таке рішення справедливим і виваженим.
Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву представника позивача Пилипчук Аліни Сергіївни про винесення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" 3000 (три тисячі)гривень витрат на правову допомогу.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційних скарг в 30 - денний строк з дня складення повного додаткового рішення.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", код ЄДРПОУ 37356833, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А;
Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя Ратнівського
районного суду О.М. Свистун