65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про закриття провадження у справі
"06" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3859/23
Господарський суд Одеської області у складі:
судді С.В. Літвінова
при секретарі Т.О. Липі
розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк"; (вул.Грушевського,1-Д, Київ 1, 01001) до відповідачів: 1. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) 2. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) за участтю третьої осіби, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТАЙМ СІ" (65029, м. Одеса, вул. Дюківська, 5, ЄДРПОУ 34773624) про визнання договору недійсним
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідачів: не з'явився
від 3-ої особи: не з'явився
ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 та до ОСОБА_2 про визнання договору від 23.09.2020 про відступлення части у статутному капіталі ТОВ "З Іноземними інвестиціями " Гуткін" (нинішнє найменування ТОВ "Таймс Сі") недійсним.
29.10.2025 від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що спір не підлягає розгляду у рамках господарського судочинства.
Також 04.11.2025 від Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" надійшли заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження у справі, у яких позивач просить відмовити заявнику проте, якщо буде задоволено клопотання та закритто провадження у справі №916/3859/23 на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України, передати справу № 916/3859/23 за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання договору від 23.09.2020 про відступлення частки у статутному капіталі ТОВ "З Іноземними інвестиціями " Гуткін"(нинішнє найменування ТОВ "Таймс Сі") недійсним до Центрального районного суду міста Дніпра, як суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд справи
У судове засідання 06.11.2025 сторони не з'явились.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку, що клопотання представника ОСОБА_1 про закриття провадження підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Пунктом 3, ч. 1., ст. 42 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У частині 1 статті 20 ГПК України унормовано, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Ознаками господарського спору є, зокрема: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18, від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18, від 25.02.2020 у справі № 916/385/19 та постановах Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 920/277/22, від 10.05.2023 у справі № 920/343/22, від 10.05.2023 у справі № 920/155/22.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду вже розглядала питання предметної та суб'єктної юрисдикції спорів у справі за позовом стягувача у виконавчому провадженні про визнання недійсним договору відчуження/продажу боржником власних корпоративних прав, що був укладений з метою ухилення від виконання судового рішення у справі (постанова від 04.09.2019 у справі № 927/90/19).
Велика Палата Верховного Суду у цій справі виснувала, що спір ґрунтується на правовідносинах, які не мають господарсько-правових ознак. Позов у справі направлений на захист прав позивача, як стягувача у виконавчому провадженні, щодо майна (частки в ТОВ) боржника, яким останній розпорядився, відчуживши його іншій фізичній особі. Тому вирішення цього спору має здійснюватися за нормами Цивільного процесуального кодексу України
Як вже було встановлено, позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю обґрунтовані тим, що вказаний правочин укладений не з метою настання реальних правових наслідків, а з метою унеможливлення звернення стягнення на майно ОСОБА_1 як спадкоємиці ОСОБА_3 .
При цьому, заявник наголошує, що позивач не є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю “ТАЙМ СІ » та, як вбачається зі змісту позовної заяви, не має на меті отримання частки ОСОБА_1 у товаристві з метою участі в управлінні та діяльності цієї юридичної особи, адже його вимоги спрямовані до ОСОБА_1 саме як до боржника у зобов'язальних правовідносинах.
Тобто, характер і предмет спору свідчать про те, що інтерес позивача пов'язаний з необхідністю відновити становище, яке існувало до відчудження часткий ТОВ. Таким чином, немайновий спір між фізичними особами у спорі, рішення якого при задоволенні позову не передбачає передачі корпоративних прав, часток, паїв чи акцій позивачу, не належить до спорів, які розглядаються у порядку господарського судочинства, і має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Тому, враховуючи, що заявлений позов не направлений на захист корпоративних прав позивача, а також те, що сторонами оспорюваного правочину є фізичні особи, і правовідносини сторін спору не мають ознак господарсько-правових, розгляд цієї справи має відбуватися за правилами цивільного судочинства. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.10.2024 у cправі № 904/4459/23.
Суд зазначає, що немайновий спір між фізичними особами у спорі, рішення якого при задоволенні позову не передбачає передачі корпоративних прав, часток, паїв чи акцій позивачу, не належить до спорів, які розглядаються у порядку господарського судочинства, і має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Тому, враховуючи, що заявлений позов не направлений на захист корпоративних прав позивача, а також те, що сторонами оспорюваного правочину є фізичні особи, і правовідносини сторін спору не мають ознак господарсько-правових, розгляд цієї справи має відбуватися за правилами цивільного судочинства. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.10.2024 у cправі № 904/4459/23.
Таким чином, даний спір не може бути розглянутий в порядку господарського судочинства.
Як визначено у з п. 2 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Положеннями ч. 2 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Суд роз'яснює позивачеві, що розгляд даного спору віднесено до юрисдикції місцевого загального суду, як суду першої інстанції.
Отже враховуючи вищенаведені обставини, суд доходить висновку про те, що провадження у даній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до відповідачів: 1. ОСОБА_1 ; 2. ОСОБА_2 за участтю третьої осіби, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТАЙМ СІ" про визнання договору недійсним підлягає закриттю, оскільки даний спір не підвідомчий господарським судам, а підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.
Керуючись п.п. 1 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 234-235, 254-255 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Провадження у справі № 916/3859/23 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до відповідачів: 1. ОСОБА_1 ; 2. ОСОБА_2 за участтю третьої осіби, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТАЙМ СІ" про визнання договору недійсним закрити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.
Повний текст ухвали складено 11.11.2025 р.
Суддя С.В. Літвінов