65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"06" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4254/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Громадської організації "Інвалідів "Водолей" про розстрочення виконання судового рішення у справі
за позовом: Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691, 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1)
до відповідача: Громадської організації "Інвалідів "Водолей" (код ЄДРПОУ 35358699, 65029, м. Одеса, вул. Князівська, буд.9)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 44162529, 65011, Одеська обл., м. Одеса, вул. Успенська, буд. 83/85)
про стягнення 807812,79 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Марія Олексієнко
від відповідача: Олена Асташенкова
від третьої особи: не з'явився
Позивач Одеська міська рада звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Громадської організації "Інвалідів "Водолей" про стягнення 807812,79 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області (суддя Пінтеліна Т.Г.) від 17.12.2024 позовні вимоги Одеської міської ради були задоволені повністю.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 апеляційну скаргу Громадської організації "Інвалідів "Водолей" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 17.12.2024 у справі № 916/4254/23 залишено без змін.
17.10.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про розстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 17.12.2024.
При цьому, 02.10.2025 Вищою радою правосуддя було прийнято рішення "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Господарського суду Херсонської області (відряджена до Господарського суду Одеської області) у зв'язку з поданням заяви про відставку" №2046/0/15-25.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2025 заяву у справі №916/4254/23 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Сулімовській М.Б.
Ухвалою суду від 20.10.2025 заяву Громадської організації "Інвалідів "Водолей" про розстрочення виконання судового рішення у справі №916/4254/23 прийнято до розгляду; для розгляду заяви призначено судове засідання на 06.11.2025.
30.10.2025 до суду від позивача надійшло заперечення.
У судове засіданні 06.11.2025 з'явились представники позивача та відповідача.
Представник відповідача підтримала заяву про розстрочення виконання рішення суду, надала пояснення та просить суд її задовольнити.
Представник позивача заяву відповідача вважає необгрунтованою та заперечує проти її задоволення.
Розглянувши заяву Громадської організації "Інвалідів "Водолей" про розстрочення виконання рішення суду у справі №916/4254/23, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Вказані положення кореспондуються з частиною 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів".
Відповідно до частини 1 статті 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з частиною 1 статті 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Як передбачено статтею 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-ІV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Окрім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у Параграфі 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на доступ до суду включає право на своєчасне виконання рішення (рішення у справі "Трихліб проти України", заява №58312/00, пп.25-32, від 20 вересня 2005 року, у справі "Іммобіліаре Саффі проти Італії", заява №22774/93, ЄСПЛ 1999-V, п.66).
В рішенні у справі "Анацький проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що з огляду на невиконання рішення з грудня 2002 року, приблизно два роки та одинадцять місяців, та неспроможність здійснити необхідні заходи для виконання рішення на користь заявника, державні органи позбавили п.1 ст.6 Конвенції та ст. 1 Протоколу №1 їх практичного змісту. Таким чином, у цій справі п. 1 статті 6 Конвенції та стаття 1 Протоколу №1 були порушені ("Анацький проти України" № 10558/03, пп.22 - 23, рішення від 13 грудня 2005 року).
Отже, внаслідок тривалого невиконання рішення суду порушуються права стягувача у виконавчому провадженні та вимоги ст. 124 Конституції України, Закону України "Про виконавче провадження", ст. 6 Конвенції, ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
У зв'язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні суди в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997).
Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції", Reports 1997-II, пункт 40; рішення у справі "Бурдов проти росії", заява № 59498/00, пункт 34, ECHR 2002-III, та рішення від 06.03.2003 у справі "Ясюнієне проти Литви", заява №41510/98).
Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення, при цьому винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування. Відтак, особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
Згідно з ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, що підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
При цьому, при вирішенні заяви сторони про розстрочку виконання рішення судом враховується те, що задоволення вказаної заяви можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають можливість виконання рішення.
Частиною 1 статті 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Так, в обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду відповідач зазначає, що ГО "Інвалідів "Водолей" є неприбутковою організацією, яка існує за рахунок внесків учасників та добровільних благодійних внесків третіх осіб, які йдуть виключно на забезпечення виконання мети громадської організації, сплату податків та оплати праці. Метою діяльності організації є здійснення заходів щодо сприяння соціальному захисту, реабілітації інвалідів.
Відповідач наголошує, що 21.07.2025 він звернувся до ПГО "Реал-Мрамор" з листом, в якому вказав про необхідність відшкодування стягнутих коштів за рішенням суду, оскільки саме ПГО "Реал-Мрамор" є безпосереднім та фактичним користувачем спірної земельної ділянки, та саме за ПГО "Реал-Мрамор" зареєстроване право господарського відання щодо ЦМК, який знаходиться на земельній ділянці.
Листом від 14.10.2025 ПГО "Реал-Мрамор" надав згоду відшкодувати стягнену суму коштів, проте, враховуючи фінансову неспроможність сплатити всю суму повністю, ПГО "Реал-Мрамор" запропонувало такий графік сплати коштів: листопад 2025 року - 68327,50 грн.; грудень 2025 року - 68327,50 грн.; січень 2026 року - 68327,50 грн.; лютий 2026 року - 68327,50 грн.; березень 2026 року - 68327,50 грн.; квітень 2026 року - 68327,50 грн.; травень 2026 року- 68327,50 грн.; червень 2026 року - 68327,50 грн.; липень 2026 року - 68327,50 грн.; серпень 2026 року- 68327,50 грн.; вересень 2026 року - 68327,50 грн.; жовтень 2026 року - 68327,50 грн.
Саме за таким графіком відповідач просить розстрочити виконання рішення суду та наголошує, що таке розстрочення виконання рішення не порушить інтереси сторін, забезпечить їх баланс, буде співмірним можливості поновлення порушеного права стягувача з можливістю відповідача забезпечити таке поновлення. Розстрочення виконання рішення Господарського суду Одеської області від 17.12.2024 у даній справі матиме наслідком дотримання балансу інтересів сторін і унеможливить надмірне обтяження фінансової спроможності відповідача.
До матеріалів заяви відповідачем долучено довідку АТ "Ощадбанк", в якій зазначено, що станом на 27.06.2025 жодних надходжень на рахунок з моменту його відкриття не надходило, рух коштів за весь період відсутній.
У своїх запереченнях позивач зазначає, що вимога відповідача у заяві про розстрочення виконання судового рішення у справі № 916/4254/23 на 12 місяців з листопада 2025 року по жовтень 2026 року пропорційними рівними частками зі сплатою заборгованості щомісячно в сумі 68327,50 грн. є не обґрунтованою, такою, що не підтверджена належними та допустимими доказами у розумінні норм господарського процесуального законодавства України, та не відповідає ч. 5 ст. 331 ГПК України.
Одеська міська рада наголошує, що згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ГО "Інвалідів "Водолей" є засновником ПГО "Реал-Мрамор", з розміром частки 150000,00 грн. Вищим органом управління ПГО "Реал-Мрамор" також є його засновник - ГО "Інвалідів «Водолей". Тобто, позивач вважає, що ці дві юридичні особи пов'язані між собою взаємовідносинами щодо здійснення господарської діяльності.
Позивач зазначає, що ПГО "Реал-Мрамор" не є учасником даної справи, розгляд та вирішення питання погашення заборгованості ГО "Інвалідів "Водолей" за рахунок ПГО "Реал-Мрамор" є внутрішніми фінансовими взаємовідносинами між зазначеними юридичними особами, які не повинні впливати на виконання вказаного рішення.
Крім того, позивач вважає, що перекладання ГО "Інвалідів "Водолей" відповідальності за виконання рішення у даній справі на ПГО "Реал-Мрамор" свідчить про ухилення або затягування виконання рішення суду у справі 916/4254/23, яке набрало законної сили та повинно бути виконаним.
Одеська міська рада наполягає, що відповідач не довів належними та допустимими доказами факту фінансової неспроможності та факту можливості виконання судового рішення у випадку надання судом розстрочення виконання судового рішення в даній справі.
З приводу наведеного відповідачем суд зауважує, що відсутність відповідних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, про що зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та "Бакалов проти України", та не є тими обставинами, з якими приписи статті 331 ГПК України пов'язують можливість надання розстрочення.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.10.2011 у справі "Агрокомплекс проти України" зазначив, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов'язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у зазначеній статті 1 Першого протоколу.
Таким чином, постановлення на користь позивача в даній справі судового рішення про стягнення з відповідача грошових коштів, у незалежності від правової природи цих коштів, становить "майно" позивача, на отримання якого позивач має легітимні сподівання.
Обов'язок відповідача щодо виконання грошових зобов'язань перед позивачем є безумовним і не залежить від зовнішніх чинників чи дій інших осіб.
Також суд враховує, що спір у даній справі виник саме з вини відповідача, оскільки ГО "Інвалідів "Водолей" без достатньої правової підстави та за рахунок власника земельної ділянки - Одеської міської ради, зберегла у себе кошти, які мала сплатити за її користування, та які наразі зобов'язана повернути.
Частина 2 статті 617 Цивільного кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
За таких обставин, сам факт відсутності грошових коштів не може бути достатньою підставою, що ускладнює виконання рішення або робить його неможливим.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим. Позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично.
Вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, господарський суд також повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Оцінивши викладені відповідачем у заяві та поясненнях підстави, якими він обґрунтовує необхідність відстрочення виконання судового рішення у цій справі, а також докази, подані на підтвердження своїх доводів, суд відзначає, що саме по собі складне фінансове становище боржника не може бути безумовною та єдиною підставою для розстрочення виконання судового рішення.
Також відповідач не надав докази на підтвердження реальної можливості самостійного проведення розрахунків із позивачем в майбутньому, оскільки розстрочення виконання рішення повинно забезпечити його виконання у межах строку розстрочення, а не ухилення від його виконання на певний час.
Суд наголошує, що посилання на лист ПГО "Реал-Мрамор", в якому останній надав згоду на сплату грошових коштів за відповідним графіком, та які в подальшому будуть сплачені позивачу в межах виконання рішення у справі №916/4254/23, не може вважатись належним доказом, оскільки взаємовідносини між відповідачем та особою, яка не є учасником справи, не стосуються даного спору.
Також, відповідачем не надано належних доказів відносно наявності відкритих рахунків в інших банківських установах із наявними чи відсутніми на них коштами, у той же час надана довідка АТ "Ощадбанк" з особового рахунку відповідача не надає можливості оцінити стан фінансів організації на усіх відкритих банківських рахунках, вказана довідка підтверджує виключно відсутність коштів на рахунку, відкритому у АТ "Ощадбанк".
Інших доказів матеріали заяви не містять.
З урахуванням викладеного, виходячи із збалансованості інтересів обох сторін та враховуючи матеріальні інтереси кожної із них, суд дійшов висновку, що заява відповідача про розстрочення виконання судового рішення у даній справі з підстав, викладених вище, задоволенню не підлягає.
Також суд звертає увагу, що у відповідності до частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Таким чином, виходячи з положень частини 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, яка є імперативною нормою, суд не має можливості розстрочити виконання судового рішення більше ніж на один рік.
В даному випадку, оскільки рішення Господарського суду Одеської області у справі №916/4254/23 було ухвалено 17.12.2024, граничний строк на розстрочення виконання рішення складає - 17.12.2025.
Разом з цим, Громадська організація "Інвалідів "Водолей" звернулась до суду з заявою про розстрочення виконання судового рішення до жовтня 2026 року, тобто, заявник звернувся з вимогою, яка перевищує строк, передбачений ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на обмеження, передбачені ч. 5 ст. 331 ГПК України, а також баланс інтересів сторін та право на справедливий судовий розгляд, ефективний судовий захист та очікування належного виконання судового рішення, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розстрочення виконання рішення суду у даній справі.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76-80, 86, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні заяви Громадської організації "Інвалідів "Водолей" про розстрочення виконання судового рішення у справі №916/4254/23 відмовити.
Суддя М.Б. Сулімовська
Ухвала суду набрала законної сили 06.11.2025 та може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст.ст. 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 11.11.2025.