28 жовтня 2025 року Справа № 915/1036/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участі секретаря судового засідання Мавродій Г.В.
за участі представників учасників справи:
від позивача (представника позивача) - в судове засідання не з'явився,
від відповідача (представник відповідача) - в судове засідання не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АРОМА ЮКРЕЙН", проспект Богоявленський, 47, кв. 3, м. Миколаїв, 54018, код ЄДРПОУ 31613817
представник позивача, адвокат Семененко Вадим Борисович
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача: Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, вул. Житня, 14, буд. 1, м. Москва, Російська Федерація, 119991
електронна пошта: info@minjust.gov.ru
про: відшкодування майнової шкоди у розмірі 4 831 768,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АРОМА ЮКРЕЙН" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 27.06.2025 (вх. № 9667/25 від 27.06.2025), в якій просить суд:
1. Стягнути з держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРОМА ЮКРЕЙН" (код ЄДРПОУ 31613817) матеріальну шкоду в розмірі 4 831 768,00 грн. (чотири мільйони вісімсот тридцять одна тисяча сімсот шістдесят вісім гривень 00 коп.), що еквівалентно 132 129 доларам США (сто тридцять дві тисячі сто двадцять дев'ять доларів США) та 121 325 Євро (сто двадцять одна тисяча триста двадцять п'ять євро).
2. Стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати в розмірі 184 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог товариство зазначає, що ТОВ "АРОМА ЮКРЕЙН" є власником нежитлового об'єкту (Виробничого будинку, літ. BІV-1, ВІІІ-1) за адресою: 54018, Миколаївська обл.. місто Миколаїв. вулиця Казарського, будинок 3/23 на праві приватної власності. Здійснюючи свою господарську діяльність ТОВ "АРОМА ЮКРЕЙН", відповідно до свого напряму господарської діяльності, використовувало належні товариству нежитлові виробничі будівлі (Виробничий будинок, літ. BІV-1, ВІІІ-1) за адресою: м. Миколаїв, вул. Казарського, буд. 3/23 в своїй діяльності та веденні бізнесу, що в тому числі являлось джерелом доходів для позивача.
Позивач зазначає, що 01 липня 2022 року невстановлені військовослужбовці збройних сил Російської Федерації, грубо порушуючи закони та звичаї війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, здійснили обстріли цивільної інфраструктури Інгульського району м. Миколаєва Миколаївської області, внаслідок чого в тому числі було завдано майнову шкоду, внаслідок пошкоджень та спричиненої руйнації нежитлових виробничих будівель (Виробничий будинок. літ. BІV-1, ВІІІ-1) за адресою: м. Миколаїв, вул. Казарського. буд. 3/23, які належать ТОВ "АРОМА ЮКРЕЙН" (код ЄДРПОУ 31613817) за цією ж адресою. За результатом артилерійського (ракетного) обстрілу нерухоме майно було зруйновано (пошкоджено).
З метою встановлення, обстеження та фіксації матеріальної шкоди, завданої ТОВ "АРОМА ЮКРЕЙН" внаслідок збройної агресії Російської Федерації, а саме артилерійського (ракетного) обстрілу російськими військами 01.07.2022 року нерухомого майна позивач звернувся до компетентної експертної установи, а саме до Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області.
Відповідно до висновку експерта Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області № 115-205 від 12.04.2023 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження встановлено, що загальний розмір заподіяної матеріальної шкоди завданої об'єкту нерухомості (нежитловому об'єкту), що знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Казарського, буд. 3/23, власником якого є ТОВ "АРОМА ЮКРЕЙН". який зруйновано (пошкоджено) внаслідок бойових дій, як результат агресії Російської Федерації проти України, а саме артилерійського (ракетного) обстрілу, завданого 01.07.2022 року становить: 4 831 768.00 грн., що еквівалентно 132 129 доларам США та 121 325 Євро за офіційним курсом Національного банку України станом на 12.04.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 41 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 16, 22, 317, 321, 386, 1166 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.07.2025 у справі №915/1036/25 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АРОМА ЮКРЕЙН" б/н від 27.06.2025 (вх. № 9667/25 від 27.06.2025) залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
11.07.2025 позивач через систему "Електронний суд" надав заяву б/н від 10.07.2025 (вх. № 10292/25 від 11.07.2025) про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 27.08.2025 о 10:00. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "АРОМА ЮКРЕЙН" здійснити переклад російською мовою ухвали Господарського суду Миколаївської області від 28.07.2025 у справі № 915/1036/25 та направити скан-копії такого перекладу на електронну пошту (адресу) Міністерства юстиції Російської Федерації - info@minjust.gov.ru, докази направлення скан-копії такого перекладу на електронну пошту (адресу) Міністерства юстиції Російської Федерації надати суду та у строк до 20.08.2025 направити нотаріально засвідчений переклад російською мовою ухвали Господарського суду Миколаївської області від 28.07.2025 у справі № 915/1036/25 Російській Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації шляхом передання в Посольство Російської Федерації у інших державах, докази чого надати суду. Встановлено відповідачу строк у 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду відзиву на позовну заяву. Здійснено повідомлення відповідача про розгляд справи №915/1036/25 та про призначення підготовчого засідання шляхом публікації оголошення про дату, час та місце проведення підготовчого засідання на офіційному веб-сайті судової влади України.
27.08.2025 через відділ документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області представником позивача подано клопотання б/н від 27.08.2025 в якому просить суд долучити до матеріалів справи №915/1036/25 докази направлення відповідачу нотаріально засвідченого перекладу на російську мову ухвали Господарського суду Миколаївської області від 28.07.2025 у справі №915/1036/25 на адресу Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації шляхом передання в Посольство Російської Федерації в Республіці Польща та докази направлення на електрону адресу info@minjust.gov.ru Міністерства юстиції Російської Федерації.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.08.2025 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів. Підготовче засідання у справі №915/1036/25 відкладено на 25.09.2025 об 11:00. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "АРОМА ЮКРЕЙН" здійснити переклад на російську мову даної ухвали у справі №915/1036/25 та направити скан-копії такого перекладу на електронну пошту (адресу) Міністерства юстиції Російської Федерації - info@minjust.gov.ru та направити нотаріально засвідчений переклад російською мовою даної ухвали Російській Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації шляхом передання в Посольство Російської Федерації в Республіці Польща. Здійснено повідомлення відповідача про відкладення підготовчого засідання у справі №915/1036/25 шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
25.09.2025 через відділ документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області представником позивача подано клопотання б/н від 25.09.2025 (вх. № 13677/25) в якому просить суд долучити до матеріалів справи № 915/1036/25 докази направлення відповідачу нотаріально засвідченого перекладу на російську мову ухвали Господарського суду Миколаївської області від 27.08.2025 у справі № 915/1036/25 на адресу Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації шляхом передання в Посольство Російської Федерації в Республіці Польща.
25.09.2025 через відділ документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області представником позивача подано заяву б/н від 25.09.2025 (вх. № 13678/25) в якій просить суд проводити судове засідання 25.09.2025 об 11:00 у справі № 915/1036/25 без участі позивача та його представника.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.09.2025, у відповідності до ст.177, 182, 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу №915/1036/25 до судового розгляду по суті на 28.10.2025. Запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "АРОМА ЮКРЕЙН" здійснити переклад на російську мову даної ухвали у справі №915/1036/25 та направити скан-копії такого перекладу на електронну пошту (адресу) Міністерства юстиції Російської Федерації - info@minjust.gov.ru та направити нотаріально засвідчений переклад російською мовою даної ухвали Російській Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації шляхом передання в Посольство Російської Федерації в Республіці Польща. Здійснено повідомлення відповідача про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
28.10.2025 через відділ документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області представником позивача подано клопотання б/н від 28.10.25 (вх.№ 15096/25) в якому просить суд долучити до матеріалів справи №915/1036/25 докази направлення відповідачу нотаріально засвідченого перекладу на російську мову ухвали Господарського суду Миколаївської області від 27.08.2025 у справі № 915/1036/25 та ухвали від 25.09.2025 на адресу Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації шляхом передання в Посольство Російської Федерації в Республіці Польща.
28.10.2025 через відділ документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області представником позивача подано заяву б/н від 25.0928.10.2025 (вх.№ 15097/25) в якій просить суд розглянути справу №915/1036/25 без участі позивача та його представника. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, суд зазначає, що за приписами ст.3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору. Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 ГПК України).
Відповідно до ч.1 ст.367 ГПК України у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - Постанову Верховної Ради України "Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності" від 19.12.1992.
Згідно зазначеної Угоди Компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов'язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо. При виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.
Разом з тим, у зв'язку з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", за зверненням Мін'юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Відповідно до Закону України від 12.01.2023 №2855-ІХ, який набрав чинності з 05.02.2023, Україна вийшла з Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, вчиненої у м. Києві 20 березня 1992 року та ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-XII (Відомості Верховної Ради України, 1993, № 9, ст. 66).
У відповідності до листа Міністерства юстиції України від 21.03.2022 № 25814/12.1.1/32-22 "Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану" з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
Крім того, у зв'язку з агресією з боку Російської Федерації та введенням воєнного стану АТ "Укрпошта" з 24.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з Російською Федерацією.
Згідно ч. 2 ст. 367 ГПК України судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Разом з тим, у зв'язку із порушенням Російською Федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряді інших документів ОБСЄ, у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справи України 24.02.2022 нотифікувало МЗС РФ про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з Росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією від 14.02.1992.
Відтак діяльність дипломатичних представництв України в Росії та Росії в Україні, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинено відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.
Отже, подальше застосування відповідного алгоритму для подачі будь-яких судових документів до російської сторони дипломатичними каналами не є можливим з огляду на розірвання дипломатичних відносин та евакуацію всіх співробітників дипломатичних та консульських установ України через повномасштабну агресію Російської Федерації проти України.
З огляду на викладене, на період збройного конфлікту у відносинах з державою-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва, у тому числі у зв'язку із припиненням поштового сполучення.
Відтак, взявши до уваги викладене вище, єдиним доступним для суду способом повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи було розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідного оголошення-повідомлення. І такі заходи судом належним чином застосовувалися, що підтверджується матеріалами справи.
При цьому відповідно до ч.4 ст.122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Призначення судом кожної дати підготовчого засідання, а також судового засідання щодо розгляду справи по суті, здійснювалося судом із достатніми інтервалами часу для забезпечення відповідачу процесуальної можливості відреагувати на розгляд цієї справи та повідомити суд про своє відношення до розглядуваного справи .
Протягом розгляду справи судом повідомлено відповідача про дати, час та місце проведення судових засідань у даній справі шляхом розміщення на офіційному веб-порталі судової влади України відповідного оголошення в порядку, передбаченому ч.4, 5 ст. 122 ГПК України.
Крім того, інформація про час та місце проведення судового засідання була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.
Додатково, суд зауважує, що позивачем надано до матеріалів справи докази направлення позовної заяви відповідачу шляхом направлення в Посольство Російської Федерації в Республіці Польщі.
Також, на виконання вимог ухвали суду від 28.07.2025, від 27.08.2025 та від 25.09.2025 позивачем направлялись, скан-копії ухвал Господарського суду Миколаївської області від 28.07.2025, від 27.08.2025 та від 25.09.2025 у справі №915/1036/25 з перекладом на російську мову та нотаріально засвідчені, на адресу Російській Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації шляхом передання в Посольство Російської Федерації в Республіці Польща та на електрону адресу info@minjust.gov.ru Міністерства юстиції Російської Федерації.
Наведене вище у сукупності дає підстави стверджувати, що ті заходи, які в межах цієї справи було вчинено судом задля забезпечення обізнаності відповідача про сутність розглядуваної справи, про стадії її розгляду, відповідні дати проведення судових засідань, є достатніми для висновку про належне повідомлення відповідача, як про зміст позовних вимог, так і про рух справи, а тривалість судового розгляду справи свідчить про наявність у відповідача достатнього часу для того, щоб представити суду свої аргументи щодо позову.
Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Позивач у позовній заяві зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «РосКосметика» перейменовано у Товариство з обмеженою відповідальністю "АРОМА ЮКРЕЙН".
Товариство з обмеженою відповідальністю "АРОМА ЮКРЕЙН" (позивач) є юридичною особою, резидентом України, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань 31613817 (арк.24-27).
Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "АРОМА ЮКРЕЙН" затвердженого Протоколом загальних зборів №13/11/2024 від 13.11.2024, товариство створене у відповідності з Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», іншими нормативними актами, що регламентують діяльність юридичних осіб та цим статутом.
Згідно п.21 Статуту, учасник товариства ОСОБА_1 , гр.України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , володіє часткою у розмірі 150 000,00 грн., що сформована повністю. Учасник товариства ОСОБА_2 , гр. України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , володіє часткою у розмірі 150 000,00 грн., що сформована повністю, учасник товариства ОСОБА_3 , гр.України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , володіє часткою у розмірі 300 000,00 грн., що сформована повністю.
Видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "АРОМА ЮКРЕЙН" згідно КВЕД є: 20.41 Виробництво мила та мийних засобів, засобів для чищення та полірування (основний); 20.42 Виробництво парфумних і косметичних засобів; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.75 Роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах; 20.53 Виробництво ефірних олій.
Як вбачається з Витягу №220571949 від 17.08.2020 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, Товариство з обмеженою відповідальністю «РосКосметика» (змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "АРОМА ЮКРЕЙН") є власником нерухомого майна, а саме нежитлової виробничої будівлі за літ.ВIII-1, загальною площею 35,6 кв.м., нежитлової виробничої будівлі за літ. ВIV-1, загальною площею 487,5 кв.м., за адресою: Миколаївська область, м.Миколаїв, вул.Казарського, буд.3/23 (арк.46).
24.02.2022 держава Російська Федерація здійснила повномасштабну збройну агресію відносно України і ввела свої війська на її територію.
Як зазначає позивач, 01 липня 2022 року невстановлені військовослужбовці збройних сил РФ, грубо порушуючи закони та звичаї війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, здійснили обстріли цивільної інфраструктури Інгульського району м. Миколаєва Миколаївської області, внаслідок чого в тому числі було завдано майнову шкоду, внаслідок пошкоджень та спричиненої руйнації нежитлових виробничих будівель (Виробничий будинок. літ.ВIII-1, літ. ВIV-1) за адресою: м. Миколаїв, вул.Казарського. буд. 3/23, які належать ТОВ "АРОМА ЮКРЕЙН" (код ЄДРПОУ 31613817). За результатом артилерійського (ракетного) обстрілу нерухоме майно було зруйновано (пошкоджено).
01 липня 2022 року членами комісії, створеної на підставі наказу директора ТОВ «Арома Юкрейн» №87/2 від 01.07.2022, складено акт обстеження №87/3 відповідно до якого встановлено руйнування нежитлової будівлі - літ.ВIII-1 - «Нежитлова виробнича будівля» та нежитлової будівлі - літ. ВIV-1 - «Нежитлова виробнича будівля». Подальше перебування в даних будівлях є небезпечними для життя та здоров'я, подальше використання будівель з метою ведення господарської діяльності є неможливим (арк.55).
Згідно Наказу №87/1 від 01.07.2022 ТОВ «Арома Юкрейн» «Про зупинення експлуатації об'єкта», у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації і як наслідок влучення та значного пошкодження об'єкту нерухомості (нежитлового об'єкту), що знаходиться за адресою: м.Миколаїв, вул.Казарського, буд.3/23, та в результаті неможливості повноцінного здійснення господарської діяльності, з метою забезпечення фізичної безпеки працівників підприємства, з 01.07.2022 зупинено експлуатацію об'єкту нерухомого (нежитлового об'єкту), що знаходиться за адресою: м.Миколаїв, вул.Казарського, буд.3/23, що належить ТОВ «Арома Юкрейн» на праві приватної власності (арк.56).
02.07.2022 комісією, що утворена відповідно до розпорядження голови адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради від 27.06.2022 №18р, складено акт №98 попереднього візуального огляду об'єктів розташованих в Інгульському району м.Миколаєва, пошкоджених в результаті збройної агресії Російської Федерації, відповідно до якого проведено попередній візуальний огляд нежитлової виробничої будівлі за адресою вул.Казарського, 3/23, що належить ТОВ «Арома Юкрейн» про встановлені відповідні пошкодження (арк.57, 58).
01.07.2022 в Єдиний реєстр досудових розслідувань внесені відомості та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022150000001009 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 438 Кримінального кодексу України.
Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань від 01.07.2022, 01.07.2022 о 05:00 год, невстановлені військовослужбовці із невстановленої зброї здійснили обстріл об'єктів цивільної інфраструктури Інгульського р-ну м.Мтколаєва Миколаївської області внаслідок якого за адресою: вул.Казарського 3/23 пошкоджено будівлі та майно ТОВ «Арома Юкрейн». Вказані дії являються умисним порушенням законів та звичаїв війни.
Згідно матеріалів справи, позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський обласний інжиніринговий центр» з метою проведення експертного обстеження технічного стану і експлуатаційної придатності конструкцій нежитлового об'єкта ВIV -1, BIII-1 «Виробничий будинок» за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, місто Миколаїв, вул.Казарського, 3/23.
За результатами технічного обстеження було складено Технічний звіт №0909/22 про проведення експертного обстеження технічного стану і експлуатаційної придатності конструкцій нежитлового об'єкта ВIV -1, BIII-1 «Виробничий будинок» за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, місто Миколаїв, вул.Казарського, 3/23 (арк.59-66) та Акт за результатами обстеження пошкоджених об'єктів (арк.75, 76)
Згідно Технічного звіту, технічний стан нежитлового об'єкта літ. ВIV -1, BIII-1 «Виробничий будинок» за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, місто Миколаїв, вул.Казарського, 3/23 в цілому визначений як аварійний (категорія 4) та непридатний до подальшої експлуатації. Водночас, капітальний ремонт будівель є економічно недоцільним, рекомендується списання з балансу шляхом ліквідації (арк.59-66).
Крім того, позивач з метою проведення обстеження об'єкта звернувся до Торгово - промислової палати Миколаївської області. За результатом проведення обстеження експертом РТПП Миколаївської області складено Акт №120-0076 від 28.03.2023 обстеження (фотофіксації) нерухомого майна, зруйнованого (пошкодженого) внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Згідно висновків наведених експертом РТПП Миколаївської області в Акті №120-0076 від 28.03.2023, нежитловий об'єкт літ.ВIV -1, BIII-1 «Виробничий будинок», що знаходиться у власності ТОВ «Арома Юкрейн», розташованого за адресою: Миколаївська область, місто Миколаїв, вул.Казарського, 3/23, було зруйновано/пошкоджено в результаті збройної агресії (артобстрілу) Російської Федерації 01 липня 2022 року (арк. 77-85).
Також, позивач звернувся до Регіональної Торгово-промислової палати Миколаївської області для проведення будівельно-технічного дослідження об'єкту нерухомого майна, за результатами якого було виготовлено висновок №115-205 від 12.04.2023 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження в межах кримінального провадження за №22022150000001009 для подальшого подання заяв про компенсацію, а також подання позовів до судових інстанцій, зокрема міжнародних.
Так, висновок №115-205 від 12.04.2023 виготовлено судовим експертом Шапошниковою Еліною Олександрівною, яка про кримінальну відповідність за ст.384 КК України за надання завідомо неправдивого висновку обізнана.
У висновку №115-2025 експерта визначено наступне: загальний розмір матеріальної шкоди завданої об'єкту нерухомості (нежитловий об'єкт), що знаходиться за адресою: Миколаївська область, м.Миколаїв, вул.Казарського, 3/23 власником якого є ТОВ «Арома Юкрейн», який зруйновано (пошкоджено) внаслідок бойових дій, як результат агресії Російської Федерації проти України, а саме артилерійського (ракетного) обстрілу завданого 01.07.2022 року становить 4 831 768,0 грн., зокрема: - розмір матеріальних збитків, заподіяних внаслідок пошкодження нежитлової будівлі - літ. BIII-1 - «Нежитлова виробнича будівля» становить 161 017,25 грн.; - розмір матеріальних збитків, заподіяних внаслідок пошкодження нежитлової будівлі - літ.ВIV -1 - «Нежитлова виробнича будівля» становить 4 670 750,00 грн., що еквівалентно 132 129 дол. США, 121 325 евро.
Таким чином, позивач вважає, що викладеними вище обставинами та наданими доказами підтверджено заподіяння відповідачем шкоди майну позивача, доведено причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та завдану майну шкоду, доведено протиправність дій відповідача, а також підтверджено наявність вини відповідача у заподіянні шкоди майну позивача.
Наведені обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України.
Згідно з частиною 2 статті 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є, зокрема, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
Відповідно до частин 1, 4 статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ТОВ «Арома Юкрейн» визначило відповідачем державу - російську федерацію в особі її міністерства юстиції.
Згідно з частиною 1 статті 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.
Відповідно до частини 4 статті 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачено, що у тих випадках, коли в порушення норм міжнародного права Україні, її майну або представникам в іноземній державі не забезпечується такий же судовий імунітет, який згідно з частинами першою та другою цієї статті забезпечується іноземним державам, їх майну та представникам в Україні, Кабінетом Міністрів України може бути вжито до цієї держави, її майна відповідних заходів, дозволених міжнародним правом, якщо тільки заходів дипломатичного характеру не достатньо для врегулювання наслідків зазначеного порушення норм міжнародного права.
Отже, Закон України "Про міжнародне приватне право" встановлює судовий імунітет щодо іноземної держави за відсутності згоди компетентних органів відповідної держави на залучення її до участі у справі у національному суді іншої держави.
Міжнародно-правові норми про юрисдикційний імунітет держави уніфіковано у двох конвенціях: Європейській конвенції про імунітет держав, прийнятій Радою Європи 16.05.1972, та Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності, прийнятій резолюцією 59/38 Генеральної Асамблеї 02.12.2004.
Як Європейська конвенція про імунітет держав 1972 року (стаття 11), так і Конвенція ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності 2004 року (стаття 12) передбачають, що Договірна держава не може посилатися на імунітет від юрисдикції при розгляді справи в суді іншої Договірної держави, який зазвичай має компетенцію розглядати справи, які стосуються грошової компенсації (відшкодування) у разі смерті чи заподіяння тілесного ушкодження особі чи заподіяння шкоди майну або його втрати в результаті дій чи бездіяльності держави, якщо така дія чи бездіяльність мали місце повністю або частково на території держави суду.
Російська федерація здійснює військову агресію проти України, у зв'язку із чим, указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває станом на даний час.
Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02 березня 2022 року військова агресія російської федерації була засуджена як така, що порушує ст. 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, російську федерацію було зобов'язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.
Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16 березня 2022 року у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти російської федерації) зобов'язав російську федерацію припинити військову агресію проти України.
Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24 березня 2022 року, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від російської федерації припинення військових дій, в тому числі проти атак проти цивільних осіб та цивільних об'єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.
Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 про заяву Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні" визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №210/4458/15-ц, від 30.01.2020 у справі 287/167/18-ц, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.08.2017 у справі № 761/9437/15-ц висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує.
Положеннями Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та Законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, ІV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу , співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародна правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
Отже, дії російської федерації вийшли за межі її суверенних прав, оскільки будь-яка іноземна держава не має права здійснювати збройну агресію проти іншої країни. Вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов'язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено у Статуті ООН.
Крім того, як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №990/80/22, російська федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії.
При цьому, Верховний Суд виходив з того, що країна-агресор діяла поза межами свого суверенного права на самооборону, навпаки, віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, тому безумовно російська федерація надалі не користується в такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Такі висновки наведено в постановах Верховного Суду від 08 та 22 червня 2022 року у справах № 490/9551/19 та № 311/498/20.
У постановах від 18.05.2022 у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц Верховний Суд розширив правові висновки, згідно з якими підтримання юрисдикційного імунітету російської федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Верховний суд також констатував, що загальновідомим є (тобто таким, що не потребує доказування) те, що російська федерація відкидає визнання будь-якої відповідальності за свою протиправну військову діяльність в Україні, включаючи не тільки повномасштабну збройну агресію, але і будь-яку участь своїх збройних сил у військових діях в Донецькій та Луганській областях з 2014 року. Не існує жодної розумної підстави припустити, що порушене право позивача, за захистом якого він звернувся до українського суду, могло би бути захищене шляхом подання позову до суду російської федерації.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що, звертаючись із позовом до російської федерації в особі Міністерства юстиції російської федерації, для правильного вирішення спору позивач не потребує згоди компетентних органів держави російської федерації на розгляд справи у судах України або наявності міжнародної угоди між Україною та російською федерацією з цього питання.
При цьому судом враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19, відповідно до якої національне законодавство України виходить із того, що за загальним правилом шкода, завдана в Україні фізичній особі в результаті протиправних дій будь-якої іншої особи (суб'єкта), може бути відшкодована за рішенням суду України (за принципом "генерального делікту").
Таким чином, у даній справі підлягає застосуванню "деліктний виняток", відповідно до якого будь-який спір, що виник на її території у юридичної особи України, навіть з іноземною країною, зокрема, й російською федерацією, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом.
Отже до спірних правовідносин підлягає застосуванню матеріальний закон України, включно з відповідними положеннями міжнародних договорів, як частиною системи національного законодавства України.
Згідно із статтями 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення).
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 ЦК України, доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.
Згідно із ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Збитки, як категорія цивільно-правової відповідальності являють собою ті негативні наслідки, що виникають у кредитора як невідворотний результат порушення боржником свого зобов'язання.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою - є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
При цьому саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 910/ 6657/16, від 07.02.2018 у справі № 917/1651/16.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами Цивільного кодексу України відповідальність настає незалежно від вини.
Приписами ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 321, ч. 3 ст. 386 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
У силу положень національного законодавства України та міжнародних договорів, як частини українського національного законодавства, дії відповідача за своєю суттю є актом збройної агресії по відношенню до України. Тому будь-які дії відповідача з метою реалізації такої агресії є протиправними, у тому числі протиправним є і ракетний обстріл майна позивача, здійснений в рамках реалізації акту агресії відповідачем.
За таких умов, пошкодження належного позивачу на праві власності майна порушує відповідне право власності позивача, який у зв'язку із цим набуває право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
Відповідно до ст.25 Положення про закони та звичаї війни на суходолі (додаток до конвенції про закони і звичаї війни на суходолі) забороняється будь-яким способом атакувати чи бомбардувати незахищені міста, селища, житлові будинку чи споруди.
Згідно з пунктами 1,3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року (набрала чинності для України 24.08.1991) договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, відшкодовує збитки, якщо для цього є підстави. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, є відповідальною за всі дії, вчинені особами, які входять до складу її збройних сил.
Відтак, дії відповідача щодо обстрілу об'єкту нерухомості, який належить позивачу, були вчинені всупереч законам і звичаям війни, а отже, відповідач несе повну відповідальність як за відповідний ракетний удар, так і за спричинені ним наслідки, у тому числі і за шкоду, заподіяну майну позивача.
За таких умов, пред'явлення позовних вимоги до російської федерації, як до держави в цілому не лише відповідає положенням матеріального закону, але являє собою ефективний спосіб захисту права позивача.
З наявних в матеріалах справи доказів, вбачається, що саме внаслідок збройної агресії Російської Федерації 01.07.2022 було пошкоджено нерухоме майно, яке належить на праві власності позивачу.
Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Водночас зі змісту частини другої статті 1166 ЦК України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди, яка полягає в тому, що наявність вини заподіювача шкоди не підлягає доведенню позивачем, а саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Отже збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Відповідно до частини першої статті 14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №326 було затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, який встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації, починаючи з 19.02.2014.
Згідно з пунктом 5 Загальних засад оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії Російської Федерації, які є додатком до вказаного вище порядку, оцінка збитків, завданих постраждалим, здійснюється шляхом проведення аналітичної оцінки збитків, стандартизованої, незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи. Незалежна оцінка збитків проводиться суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання, визнаними такими Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до висновку №115-2025 експерта, загальний розмір матеріальної шкоди завданої об'єкту нерухомості (нежитловий об'єкт), що знаходиться за адресою: Миколаївська область, м.Миколаїв, вул.Казарського, 3/23 власником якого є ТОВ «Арома Юкрейн», який зруйновано (пошкоджено) внаслідок бойових дій, як результат агресії Російської Федерації проти України, а саме артилерійського (ракетного) обстрілу завданого 01.07.2022 року становить 4 831 768,0 грн., зокрема: - розмір матеріальних збитків, заподіяних внаслідок пошкодження нежитлової будівлі - літ. BIII-1 - «Нежитлова виробнича будівля» становить 161 017,25 грн.; - розмір матеріальних збитків, заподіяних внаслідок пошкодження нежитлової будівлі - літ.ВIV -1 - «Нежитлова виробнича будівля» становить 4 670 750,00 грн., що еквівалентно 132 129 дол. США, 121 325 евро.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позивачем у даній справі доведено належними та допустимими доказами наявність складу цивільного правопорушення, що є умовою та підставою застосування до відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування збитків.
Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).
У п. 50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до п.22 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Відповідно до пп.1 п.2 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Приписами ст.7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" у 2025 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028, 00гривні.
Враховуючи, що ціна позову у даній справі становить 4 831 768,00 грн., розмір судового збору складає 72 476,52 грн. (4 831 768,00 грн. х 1,5%).
Відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід Державного бюджету України.
За таких обставин, з Російської Федерації в дохід Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір у сумі 72 476,52 грн.
Керуючись ст.ст.2, 7, 11, 12, 13, 73-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2.Стягнути з Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (вул.Житня буд.14, будівля 1, м.Москва, Російська Федерація, 119991) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРОМА ЮКРЕЙН" (проспект Богоявленський, 47, кв. 3, м. Миколаїв, 54018, код ЄДРПОУ 31613817) матеріальну шкоду в розмірі 4 831 768,00 грн., що еквівалентно 132 129 доларам США та 121 325 Євро.
3. Стягнути з держави Російська Федерація в особі Міністерства юстиції Російської Федерації (вул. Житня, 14, буд.1, м.Москва, Російська Федерація, 119991) в дохід державного бюджету України 72 476,52 грн. судового збору.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повний текст рішення складено 07.11.2025
Суддя Н.О. Семенчук