Справа № 159/7280/25
Провадження № 3/159/3062/25
12 листопада 2025 року м. Ковель
Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Смалюх Р.Я., розглянувши справу, що надійшла від Ковельського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України (РНОКПП: НОМЕР_1 ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого, за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ст. 173, Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він 30.09.2025 року близько 22 год. 20 хв. в м. Ковель по вул. Міцкевича, 10, перебуваючи біля будівлі комунального закладу «Просвіта», вчинив дрібне хуліганство, а саме вчинив дії, які виразили явну неповагу до суспільства та порушив громадський порядок - на інформаційну табличку з текстом історичного змісту, розміщену на фасаді вказаної будівлі, наклеїв плакат та наніс чорну фарбу, чим спричинив обурення у громадян, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Крім того, ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він 30.09.2025 року близько 22 год. 30 хв. в м. Ковель по вул. Незалежності, перебуваючи біля приміщення закладу позашкільної освіти «Ковельський палац учнівської молоді імені Івана Франка», вчинив дрібне хуліганство, а саме вчинив дії, що порушують громадський порядок, а саме на місці де розташована інформаційна табличка, яка містить інформацію інформацію про історичне походження ЗПО «Ковельський палац учнівської молоді імені Івана Франка», наклеїв плакат та частково замалював поверхню таблички чорною фарбою, чим спричинив обурення працівників закладу, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Суддя роз'яснив особі яка притягується до адміністративної відповідальності положення ст. 63 Конституції України, права передбачені ст. 268 КУпАП, будь якими з роз'яснених прав вона скористатись не бажала.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину не визнав. Пояснив, що він зазначених вище дій не вчиняв. Пояснив, що у нього на утриманні є син з інвалідністю, і він у вечірній час перебуває вдома. Додатково заначив, що у нього були розмови з керівником комунального закладу «Просвіта» та керівником ЗПО «Ковельський палац учнівської молоді імені Івана Франка» щодо незгоди з тим, що на фасадах цих установ відсутня інформація про діячів української культури, які працювали у цих установах.
Також у судовому засіданні суд заслухав пояснення керівника комунального закладу «Просвіта» ОСОБА_2 та керівника ЗПО «Ковельський палац учнівської молоді імені Івана Франка» ОСОБА_3 , які повідомили, що вранці 01.10.2025 виявили заклеїними інформаційні таблички на фасаді їхніх установ. Про те, хто це зробив їм не відомо.
Вивчивши матеріали справи, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначених вище адміністративних правопорушень не доведена.
Диспозиція ст. 173 КУпАП передбачає, що об'єктивна сторона складу дрібного хуліганства складається з самостійних альтернативних діянь: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії. При цьому, нормаст.173 КУпАП визначає, що кожна кваліфікуюча ознака повинна бути поєднана з порушенням громадського порядку і спокою громадян, а також вчинена з хуліганських мотивів.
В матеріалах справи відсутні докази вчинення ОСОБА_1 вказаних адміністративних правопорушень Суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути достатнім доказом вчинення протиправності дій. У матеріалах справи відсутні пояснення осіб у присутності яких були вчинені протиправні дії. Відеозаписи додані до матеріалів справи, не дають однозначного висновку, що вказані дії вчинені ОСОБА_1 .
Таким чином, в порушення вимог ст. 255 КУпАП, уповноваженими на складання протоколів про адміністративні правопорушення посадовими особами, на яких покладено обов'язок щодо збирання доказів, не долучено до матеріалів справи належних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 КУпАП.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У частині 2 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод зазначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.
У своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
ЄСПЛ підкреслює, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Так, в рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Також суд враховує правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 15.05.2019, у якій суд зробив висновок щодо недостатності визнання вини особою для встановлення факту вчиненого нею правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суддя всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, прийшов до висновку, що наявними в матеріалах справи доказами вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 173 КУпАП, не доведена, а тому в його діях відсутній склад даних адміністративних правопорушень.
Керуючись ст.ст. 36, 221, 247, 253, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суддя
Об'єднати в одне провадження справи №159/7280/25 за ст. 173 КУпАП, №159/7281/25 за ст. 173 КУпАП, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, присвоївши справі єдиний унікальний номер 159/7280/25.
Провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, при цьому строк давності призупиняється на час розгляду скарги у разі оскарження постанови або на період відстрочки її виконання згідно зі статтею 301 КУпАП.
СуддяР. Я. Смалюх