79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
27.10.2025 Справа № 914/3111/24
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Бабій М.Т., розглянув матеріали позовної заяви
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРВАСТЕХ», м. Пустомити, Львівська область
до відповідача: Приватного підприємства «Д.П.Інвест», м. Пустомити, Львівська область
про стягнення 336 699,26 грн
та за зустрічним позовом: Приватного підприємства «Д.П.Інвест», м. Пустомити, Львівська область
до відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРВАСТЕХ», м. Пустомити, Львівська область
про: стягнення 515 986,68 грн збитків та штрафних санкцій
за участю представників:
від позивача (відповідача за зустрічним позовом): Чернявська В.М. - адвокат
від відповідача (позивача за зустрічним позовом): Фартушок Н.Б. - адвокат
Обставини розгляду справи.
18.12.2024 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРВАСТЕХ», м. Пустомити, Львівська область до Приватного підприємства «Д.П.Інвест», м. Пустомити, Львівська область про стягнення 527 510,20 грн.
Ухвалою суду від 23.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.01.2025.
06.01.2025 через підсистему «Електронний суд» від Приватного підприємства «Д.П.Інвест» надійшов відзив на позовну заяву (вх. №241/25 від 06.01.2025).
06.01.2025 Приватне підприємство «Д.П.Інвест» звернулося до Господарського суду Львівської області із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРВАСТЕХ» про стягнення 515 986,68 грн збитків та штрафних санкцій.
Ухвалою суду від 09.01.2025 прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом, об'єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі №914/3111/24, підготовче засідання призначено на 23.01.2025.
10.01.2025 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРВАСТЕХ» надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №771/25 від 10.01.2025).
22.01.2025 через підсистему «Електронний суд» від Приватного підприємства «Д.П.Інвест» надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №1694/25 від 22.01.2025).
23.01.2025 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРВАСТЕХ» надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (вх. №1923/25 від 06.01.2025).
Ухвалою від 23.01.2025 суд відклав підготовче засідання на 06.02.2025.
04.02.2025 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРВАСТЕХ» надійшла заява про надання оригіналів документів та долучення доказів (вх. №3029/25 від 04.02.2025).
06.02.2025 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРВАСТЕХ» надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх. №484/25 від 06.02.2025), а також додаткові обґрунтування до відзиву на зустрічний позов (вх. №3221/25 від 06.02.2025).
Підготовче засідання, призначене на 06.02.2025, не відбулось, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення даного засідання, у місті Львові тривала повітряна тривога. Ухвалою суду від 06.02.2025 підготовче засідання призначено на 17.02.2025.
Ухвалою суду від 17.02.2025 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРВАСТЕХ» про зменшення позовних вимог, підготовче засідання відкладено на 13.03.2025.
13.03.2025 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРВАСТЕХ» надійшла заява про долучення додаткових доказів до відзиву на зустрічну позовну заяву (вх. №6489/25 від 13.03.2025).
З огляду на те, що за результатами підготовчого провадження було вирішено усі необхідні завдання, сторонами подані усі докази, які доводять обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд ухвалою від 13.03.2025 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 07.04.2025.
14.03.2025 через підсистему «Електронний суд» від Приватного підприємства «Д.П.Інвест» надійшли додаткові пояснення по справі (вх.№6641/25 від 14.03.2025).
04.04.2025 через підсистему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРВАСТЕХ» надійшли додаткові пояснення по справі (вх.№8718/25 від 04.04.2025).
Ухвалою від 07.04.2025 суд відклав судове засідання на 05.05.2025.
В судовому засіданні 05.05.2025 було оголошено перерву до 26.05.2025.
В судовому засіданні 26.05.2025 було оголошено перерву до 03.06.2025.
Судове засідання, призначене на 03.06.2025, не відбулось, оскільки протягом часу, визначеного судом для проведення даного засідання, у місті Львові тривала повітряна тривога. Ухвалою суду від 03.06.2025 підготовче засідання призначено на 30.06.2025.
У зв'язку із перебуванням судді Мазовіта А.Б. у щорічній основній відпустці з 30.06.2025 по 02.07.2025, ухвалою суду від 23.06.2025 судове засідання призначено на 10.07.2025.
Ухвалою від 10.07.2025 суд відклав судове засідання на 31.07.2025.
31.07.2025 розгляд справи не відбувся у зв'язку з тим, що у період з 28.07.2025 по 31.07.2025 суддя Мазовіта А.Б. перебував у відпустці. Ухвалою суду від 05.08.2025 підготовче засідання призначено на 11.09.2025.
Ухвалою від 11.09.2025 суд відклав судове засідання на 09.10.2025.
Ухвалою від 09.10.2025 суд відклав судове засідання на 27.10.2025.
Заяви про відвід суду не поступало.
Суть спору та правова позиція сторін.
В обґрунтування позовних вимог за первісним позовом, з урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог, позивач за первісним позовом посилався на те, що 07.12.2022 між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом було укладено договір купівлі-продажу №2-Д/2024, на виконання умов якого відповідачу за первісним позовом згідно видаткових накладних було передано у власність товар загальною вартістю 1 996 560,00 грн. Однак, відповідач за первісним позовом свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару виконав частково, заборгованість становить 244 800,00 грн. У зв'язку з порушенням строків оплати вартості товару відповідачу за первісним позовом нараховано 3% річних в сумі 27 933,79 грн, інфляційних в сумі 63 965,47 грн. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом, становить 336 699,26 грн.
В судових засіданнях представник відповідача за первісним позовом проти первісного позову заперечив, просив відмовити в задоволенні первісних позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. В своїх запереченнях зазначив, що 31.12.2024 в порядку, передбаченому п. 11.3. договору, відповідач за первісним позовом надіслав на адресу позивача за первісним позовом повідомлення про дострокове розірвання договору в односторонньому порядку. Враховуючи викладене, через 10 календарних днів з дня відправки такого повідомлення, а саме з 11.01.2025 договір є розірваним. Пунктом 11.5. договору передбачено, що у випадку розірвання/припинення договору між сторонами з будь-яких причин, усі борги, що належать до сплати покупцем, розраховуються і сплачуються протягом 30 днів з дати розірвання договору. Отже, у вказаному пункті договору сторони за взаємною згодою визначили інші строки сплати усіх боргів, що належать до сплати відповідачем на момент такого розірвання, тобто інші умови оплати основного боргу, ніж було погоджено сторонами у п. 2.6. договору. Узгодження сторін, що викладено у п. 11.5. договору, забезпечує належне волевиявлення сторін, спрямоване на зміну строку виконання договірного зобов'язання щодо розрахунку за поставлений товар відповідно до статей 651, 654 ЦК України. Відповідач за первісним позовом скористався визначеним п. 11.5 договору правом, а тому, фактично змінився порядок розрахунків за таким договором поставки. Враховуючи викладене останнім днем строку для здійснення оплати за поставлений на підставі договору товар є 21.01.2025, відтак, станом на дату звернення до суду із позовом право позивача не є порушеним.
В обґрунтування позовних вимог за зустрічним позовом позивач за зустрічним позовом зазначив, що 07.12.2022 між сторонами було укладено договір купівлі-продажу №2-Д/2024, на виконання умов якого позивачу за зустрічним позовом згідно видаткових накладних було передано у власність товар загальною вартістю 1 996 560,00 грн. Відповідачем за зустрічним позовом було подано для реєстрації податкові накладні, загальна сума ПДВ за якими склала 332 760,00 грн. Водночас, реєстрація таких накладних була зупинена. У зв'язку з недотриманням постачальником вимог п. 7.6. договору та зупинки контролюючим органом реєстрації податкових накладних з відповідача за зустрічним позовом підлягає стягненню штраф у розмірі суми ПДВ, що зазначена у податкових накладних, реєстрація яких була зупинена, а саме 332 760,00 грн. Крім того, податкові накладні, загальна сума ПДВ за якими склала 183 226,68 грн, не були зареєстровані. У зв'язку із наведеним, позивача було позбавлено права на включення суми ПДВ у розмірі 183 226,68 грн до податкового кредиту. Таким чином, позивач за зустрічним позовом просив стягнути з відповідача за зустрічним позовом 183 226,68 грн збитків та 332 760,00 грн штрафу.
В судових засіданнях представник відповідача за зустрічним позовом проти зустрічного позову заперечив, просив відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог. Зокрема зазначив, що передбачена п. 7.6. договору відповідальність постачальника не пов'язана з виконанням ним своїх господарських зобов'язань щодо поставки товару, оскільки виникає в разі невиконання постачальником вимог податкового законодавства. Невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на відповідача за зустрічним позовом господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції. Крім того, відповідно ст. 22 ЦК України для стягнення збитків необхідна наявність складу господарського правопорушення, що включає в себе: протиправну поведінку, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками та вину.
У процесі розгляду справи суд встановив наступне.
07.12.2022 між Приватним підприємством «Д.П.Інвест» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРВАСТЕХ» (постачальник) укладено договір купівлі-продажу №07/12/2022 (далі - договір).
За цим договором постачальник (позивач за первісним позовом) зобов'язується передавати у власність покупця (відповідача за первісним позовом), а покупець приймати та оплачувати визначені сторонами товари (надалі - товар) відповідно до умов цього договору, протягом його дії (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 2.1. договору, асортимент, ціна товару, що поставляється за договором, його окремі характеристики визначаються сторонами в накладних.
Згідно з п. 2.2. договору ціна договору складається з вартості поставленого та прийнятого покупцем товару згідно відповідних накладних за цим договором протягом його дії.
На виконання умов вищевказаного договору, позивач за первісним позовом передав відповідачу за первісним позовом згідно видаткових накладних №48 від 20.12.2022 на суму 151 760,00 грн, №49 від 23.12.2022 на суму 176 640,00 грн, №50 від 23.12.2022 на суму 181 520,00 грн, №51 від 26.12.2022 на суму 183 040,00 грн, №52 від 26.12.2022 на суму 76 480,00 грн, №53 від 26.12.2022 на суму 182 400,00 грн, №54 від 26.12.2022 на суму 173 920,00 грн, №55 від 26.12.2022 на суму 178 240,00 грн, №56 від 26.12.2022 на суму 172 480,00 грн, №57 від 27.12.2022 на суму 57 520,00 грн, №59 від 29.12.2022 на суму 177 440,00 грн, №60 від 29.12.2022 на суму 185 120,00 грн (завірені копії долучені до матеріалів справи) товар на загальну суму 1 996 560,00 грн.
Відповідно до п. 2.6. договору оплата за кожну партію товару здійснюється протягом 7 банківських днів з дати поставки та належного виконання постачальником вимог п. 2.5. договору.
31.05.2024 сторонами був складаний та підписаний акт звірки, згідно якого відповідач за первісним позовом підтвердив, що має заборгованість перед позивачем у сумі 444 800,00 грн.
Відповідач за первісним позовом частково оплатив вартість послуг на суму 1 751 760,00 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача за первісним позовом.
Згідно з п. 7.6. договору постачальник гарантує складання та заповнення податкових накладних в електронній формі з дотриманням встановлених законодавством України вимог, в тому числі, щодо накладення електронного цифрового підпису уповноваженої особи постачальника за результатами приймання товару покупцем. Постачальник зобов'язується зареєструвати податкову накладну в ЄРПН в строки, встановлені законодавством України. У разі відсутності реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або їх реєстрації із порушенням терміну, а саме, у період після останнього дня другого місяця, що слідує за датою складання податкової накладної/ розрахунку коригування (у т. ч. у разі зупинення реєстрації з боку контролюючих органів), постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі ПДВ, що зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, але не менше 10 000,00 гривень за кожний випадок такого порушення.
Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРВАСТЕХ» на підставі операцій щодо поставки товару Приватному підприємству «Д.П.Інвест» було складено та подано до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних такі податкові накладні:
№12 від 20.12.2022 на суму 151 760,00 грн (сума ПДВ - 25 293,33 грн);
№13 від 23.12.2022 на суму 176 640,00 грн (сума ПДВ - 29 440,00 грн);
№14 від 23.12.2022 на суму 181 520,00 грн (сума ПДВ - 30 253,33 грн);
№15 від 26.12.2022 на суму 183 040,00 грн (сума ПДВ - 30 506,67 грн);
№16 від 26.12.2022 на суму 176 480,00 грн (сума ПДВ - 29 413,33 грн);
№17 від 26.12.2022 на суму 182 400,00 грн (сума ПДВ - 30 400,00 грн);
№18 від 26.12.2022 на суму 173 920,00 грн (сума ПДВ - 28 986,67 грн);
№19 від 26.12.2022 на суму 172 480,00 грн (сума ПДВ - 29 706,67 грн);
№ 20 від 26.12.2022 на суму 178 240,00 грн (сума ПДВ - 28 746,67 грн);
№ 21 від 27.12.2022 на суму 57 520,00 грн (сума ПДВ - 9 586,67 грн);
№ 23 від 29.12.2022 на суму 185 120,00 грн (сума ПДВ - 29 573,33 грн);
№ 24 від 29.12.2022 на суму 177 440,00 грн (сума ПДВ - 30 853,33 грн).
Загальна сума ПДВ за складеними вище податковими накладними становила 332 760,00 грн.
Реєстрація зазначених у цій заяві податкових накладних була зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, що підтверджується квитанціями про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Надалі Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРВАСТЕХ» було вжито заходів для реєстрації в ЄРПН лише частини складених податкових накладних, зокрема: №13 від 23.12.2022 на суму ПДВ 29 440,00 грн, №14 від 23.12.2022 на суму ПДВ 30 253,33 грн, №16 від 26.12.2022 на суму ПДВ 29 413,33 грн, №23 від 29.12.2022 на суму ПДВ 30 853,33 грн, №24 від 29.12.2022 на суму ПДВ 29 573,33 грн.
Водночас, податкові накладні №12 від 20.12.2022 на суму ПДВ 25 293,33 грн, №15 від 26.12.2022 на суму ПДВ 30 506,67 грн, №17 від 26.12.2022 на суму ПДВ 30 400,00 грн, №18 від 26.12.2022 на суму ПДВ 28 986,67 грн, №19 від 26.12.2022 на суму ПДВ 28 746,67 грн, №20 від 26.12.2022 на суму ПДВ 29 706,67 грн, №21 від 27.12.2022 на суму ПДВ 9 586,67 грн станом на дату подання зустрічного позову відповідно до вимог чинного законодавства України не були зареєстровані.
Відповідно до п. 11.3. договору покупець має право розірвати договір достроково, в односторонньому порядку, без укладення про це додаткової угоди, шляхом надсилання іншій стороні, за вказаною в цьому договорі адресою, відповідного письмового повідомлення про розірвання договору. Договір вважається розірваним, в такому випадку, через 10 календарних днів з моменту відправки такого повідомлення.
31.12.2024 Приватне підприємство «Д.П.Інвест» надіслало на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРВАСТЕХ» повідомлення про дострокове розірвання договору в односторонньому порядку за вих. №1-30 від 31.12.2024.
Пунктом 11.5. договору передбачено, що у випадку розірвання/припинення договору між сторонами з будь-яких причин, усі борги, що належать до сплати покупцем, розраховуються і сплачуються протягом 30 днів з дати розірвання договору.
Умови цього договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін, яка повинна бути викладена в письмовій формі, за виключенням випадків, що передбачені умовами цього договору. Зміни умов даного договору, або доповнення до нього, відображаються сторонами в додаткових угодах, оформлених належним чином, які є невід'ємною частиною даного договору. Додаткові угоди складаються в двох екземплярах, що мають однакову юридичну силу, по одному екземпляру для кожної зі сторін (п. 10.1. договору).
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом своїх обов'язків щодо оплати вартості товару, позивач за первісним позовом просив суд стягнути з відповідача за первісним позовом 244 800,00 грн основного боргу, 27 933,79 грн 3% річних, 63 965,47 грн інфляційних.
Водночас, Приватне підприємство «Д.П.Інвест» звернулося суду із зустрічним позовом про стягнення 183 226,68 грн збитків та 332 760,00 грн штрафу у зв'язку із неналежним виконанням вимог щодо реєстрації податкових накладних.
Розглянувши первісний позов, суд вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач за первісним позовом ствердив, що він свої зобов'язання щодо передачі відповідачу за первісним позовом товару суму 1 996 560,00 грн виконав, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних.
Частинами першою, другою статті 334 ЦК України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.
Зважаючи на наведене, відповідачем не спростовано факт поставки товару на загальну суму 1 996 560,00 грн згідно видаткових накладних, копії яких долучено до матеріалів справи.
Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З врахуванням цих положень позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в сумі 27 933,79 грн, інфляційні в сумі 63 965,47 грн.
Судом перевірено розрахунок 3% річних, інфляційних та встановлено, що такі нараховано правильно.
Як ствердив відповідач за первісним позовом, надіславши повідомлення про розірвання договору, він скористався визначеним п. 11.5 договору правом, у зв'язку із чим фактично змінився порядок розрахунків за таким договором поставки.
Судом не беруться до уваги такі доводи відповідача за первісним позовом з огляду на наступне.
Як встановлено судом, п. 2.6. договору визначено, що оплата за кожну партію товару здійснюється протягом 7 банківських днів з дати поставки.
Судом також встановлено, що згідно п. 10.1. договору умови цього договору можуть бути змінені за взаємною згодою сторін, яка повинна бути викладена в письмовій формі, за виключенням випадків, що передбачені умовами цього договору. Зміни умов даного договору, або доповнення до нього, відображаються сторонами в додаткових угодах, оформлених належним чином, які є невід'ємною частиною даного договору. Додаткові угоди складаються в двох екземплярах, що мають однакову юридичну силу, по одному екземпляру для кожної зі сторін.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження укладення сторонами додаткових угод щодо зміни умов оплати, викладених у п. 2.6. договору, сторонами факт укладення таких угод не підтверджується.
Водночас, з положень п. 11.5. договору не вбачається, що вони змінюють умови оплати, визначені п. 2.6. договору, оскільки вказаним положенням прямо не визначено, що вони змінюють умови, визначені п. 2.6. договору, стосуються виключно зобов'язань, які набули статусу боргу, тобто зобов'язань, які на момент такого розірвання вже є простроченими та, у разі реалізації покупцем права на розірвання, спрямовані на пришвидшення виконання саме простроченого зобов'язання.
Розглянувши зустрічний позов, суд вважає зустрічні позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.
Як встановлено судом, пунктом 7.6. договору сторони погодили, що постачальник гарантує складання та заповнення податкових накладних в електронній формі з дотриманням встановлених законодавством України вимог, в тому числі, щодо накладення електронного цифрового підпису уповноваженої особи постачальника за результатами приймання товару покупцем. Постачальник зобов'язується зареєструвати податкову накладну в ЄРПН в строки, встановлені законодавством України. У разі відсутності реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або їх реєстрації із порушенням терміну, а саме, у період після останнього дня другого місяця, що слідує за датою складання податкової накладної/ розрахунку коригування (у т. ч. у разі зупинення реєстрації з боку контролюючих органів), постачальник сплачує покупцю штраф в розмірі ПДВ, що зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, але не менше 10 000,00 гривень за кожний випадок такого порушення.
Відповідно до пункту 201.1, абзаців 1, 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: - для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Отже, встановлюючи відповідальність постачальника у виді штрафу в розмірі ПДВ, що зазначено в такій податковій накладній, сторони тим самим фактично передбачили компенсацію позивачеві за зустрічним позовом негативних наслідків, що можуть у нього виникнути в разі невиконання відповідачем за зустрічним позовом передбаченого нормами податкового законодавства зобов'язання зі складення та реєстрації податкової накладної та неможливості отримання позивачем за зустрічним позовом у зв'язку з цим податкового кредиту.
Тобто, передбачена пунктом 7.6. договору відповідальність постачальника не пов'язана з виконанням ним своїх основних зобов'язань щодо поставки товару, оскільки виникає в разі невиконання постачальником вимог податкового законодавства.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Таким чином, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд, зокрема у постановах у справах №902/380/17 від 13.04.2018, №908/3565/16 від 02.05.2018, №917/799/17 від 10.05.2018.
Відповідно ж до висновку, наведеного у постанові Верховного Суду у постанові від 18.11.2019 у справі №904/5949/18, за своєю правовою природою зобов'язання зі здійснення реєстрації податкової накладної є податковим, яке регулюється нормами податкового законодавства та за порушення якого нормами Податкового кодексу України передбачена окрема відповідальність, а тому, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (ненадання зареєстрованої податкової накладної протягом трьох календарних днів від дня виникнення податкових зобов'язань) не є правопорушенням у сфері господарювання та відповідно до вимог статті 218, частини 1 статті 230 Господарського кодексу України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.
Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За змістом пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів / послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів / послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Стаття 201 ПК України передбачає, що у разі невиконання продавцем покладених на нього обов'язків щодо складання та реєстрації податкових накладних у ЄРПН, платник ПДВ має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця за формою згідно з додатком 8 до такої декларації відповідно до наказу Міністерства Фінансів України від 28.01.2016 №21.
Оскільки, відповідачем за зустрічним позовом було здійснено поставку товару на загальну суму 1 996 560,00 грн, то на виконання вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України останній зобов'язаний був скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні.
Водночас, як встановлено судом, в ЄРПН не були зареєстровані податкові накладні на суму ПДВ 183 226,68 грн.
В той же час відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Наведене правове регулювання та встановлені обставини справи дають підстави для висновку, що порушення порядку реєстрації податкових накладних в ЄРПН позбавляє позивача за зустрічним позовом права на включення спірної суми до податкового кредиту.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17.
Відтак, суд вважає обґрунтованими доводи позивача за зустрічним позовом, що зазначені обставини позбавляють його можливості на зменшення податкового зобов'язання шляхом віднесення суми податку на додану вартість у розмірі 183 226,68 до складу податкового кредиту.
Згідно з правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18 та Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17, при порушенні контрагентом (продавцем) за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних належним способом захисту для заявника (покупця) може бути звернення до суду з позовом про відшкодування завданих збитків.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (п. 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
Підставою для відшкодування збитків відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК України та ст. 224 ГК України є порушення зобов'язання.
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6.15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18).
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п. 14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №917/877/17).
Відповідач не виконав вимог ст. 201 ПК України, у зв'язку з цим позивач за зустрічним позовом був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 183 226,68 грн.
При цьому, хоча обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, невиконання такого обов'язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18).
Тому має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача за зустрічним позовом щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Доказів відшкодування відповідачем за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом заявлених до стягнення збитків суду не надано.
За таких обставин, суд приходить висновку, що права позивача за зустрічним позовом, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем за зустрічним позовом, а тому зустрічні позовні вимоги в частині відшкодування 183 226,68 грн збитків обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають до задоволення повністю, за зустрічним позовом підлягають до задоволення частково - лише в частині стягнення збитків. В задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом слід відмовити.
Оскільки спір за первісним позовом виник з вини відповідача за первісним позовом, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача за первісним позовом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, що його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Беручи до уваги те, що позивачем за первісним позовом подано заяву про зменшення позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду, судовий збір підлягатиме поверненню позивачеві за первісним позовом за ухвалою суду у випадку подання відповідного клопотання.
Судові витрати позивача за зустрічним позовом відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача за зустрічним позовом пропорційно до задоволених вимог.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд
1. Первісний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Д.П.Інвест», м. Пустомити, вул. Лисенка, буд. 29, Львівська область (ідентифікаційний код 30741934) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРВАСТЕХ», м. Пустомити, вул. Шевченка, буд. 5, Львівська область (ідентифікаційний код 39584045) 244 800,00 грн основного боргу, 27 933,79 грн 3% річних, 63 965,47 грн інфляційних, 5 050,49 грн судового збору.
3. Зустрічний позов задовольнити частково.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРВАСТЕХ», м. Пустомити, вул. Шевченка, буд. 5, Львівська область (ідентифікаційний код 39584045) на користь Приватного підприємства «Д.П.Інвест», м. Пустомити, вул. Лисенка, буд. 29, Львівська область (ідентифікаційний код 30741934) 183 226,68 грн збитків, 2 198,72 грн судового збору.
5. В задоволенні решти позовних вимог за зустрічним позовом відмовити.
6. Накази видати згідно ст. 327 ГПК України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 06.11.2025.
Суддя Мазовіта А.Б.