вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"27" серпня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2965/24
Розглянувши матеріли справи за позовом Комунального підприємства «Фастівський комбінат комунальних підприємств»
до Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівська житлово- експлуатаційна контора»
про стягнення 1 079 217,11 грн. (збільшено до 1 153 078,09 грн.)
Суддя Карпечкін Т.П.
За участю представників:
від позивача: Рашківська О.С.;
від відповідача: не з'явився
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Комунального підприємства «Фастівський комбінат комунальних підприємств» до Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» про стягнення 1 079 217,11 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.11.2024 відкрито провадження у справі № 911/2965/24 за правилами загального позовного провадження. Сторони належним чином повідомлені про дане судове провадження.
В ході підготовчого провадження у справі № 911/2965/24 судові засідання відкладались з метою з'ясування усіх обставин, передбачених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, у якій просить стягнути з відповідача 1 153 078,09 грн., з яких: 994 275,49 грн. основного боргу, 118 068,20 грн. інфляційних, 40 734,40 грн. 3 % річних.
Також, з метою з'ясування обставин щодо фактичних розрахунків між сторонами, судом було зобов'язано сторін провести звірку взаєморозрахунків за Договором за наведений у позові період.
За наслідками підготовчого провадження у справі позивач позовні вимоги підтримав, відповідач проти позову заперечував. Сторони зазначили, що ними повідомлено про всі обставини справи, які їм відомі, та надані суду всі докази.
На виконання вимог ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України та ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України судом під час підготовчого провадження у справі № 911/2965/24 вирішено питання та вчинено усі дії, необхідні для підготовки справи до розгляду по суті.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.08.2025.
У судовому засіданні 27.08.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача у судове засідання не з'явився, в ході розгляду спору позовні вимоги заперечував.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
У зв'язку з чим, в судовому засіданні 27.08.2025 судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з викладених у позові обставин, Комунальним підприємством «Фастівський комбінат комунальних підприємств» (позивач) подано позов про стягнення з Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівська житлово-експлуатаційна контора» (відповідач) 994 275,49 грн. основного боргу, 118 068,20 грн. інфляційних, 40 734,40 грн. 3 % річних у зв'язку з порушенням умов Договір № 5/т про надання послуг по захороненню твердих побутових відходів від 02.01.2019 в частині своєчасності та повноти розрахунків за надані послуги.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між Комунальним підприємством «Фастівський комбінат комунальних підприємств» та Комунальним підприємством Фастівської міської ради «Фастівська ЖЕК» укладений Договір № 5/т про надання послуг по захороненню твердих побутових відходів від 02.01.2019 (далі - Договір), згідно умовами якого відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов'язання надати відповідачу послуги по захороненню твердих побутових відходів на полігоні ТПВ.
Відповідно до п. 4.1. Договору Сторони в двосторонньому порядку домовились, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Відповідно до п. 4.2. Договору оплата за цим Договором здійснюється Замовником (відповідачем) на підставі рахунку, наданих Виконавцем, але не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця наступного за звітним.
Відповідно до п. 5.2.1. Договору Замовник зобов'язується своєчасно сплачувати за надані Виконавцем послуги в строки, встановлені п. 4.2. цього Договору.
Пункт 7.1. Договору передбачає, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність у відповідності до діючого законодавства України.
Пункт 5.1. Договору передбачає, що Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором згідно діючого законодавства. До сторони, яка порушила зобов'язання за договором, застосовуються штрафні санкції у розмірі 120 відсоткової облікової ставки НБУ, встановленої на момент закінчення строку надання послуг від загальної вартості послуг, не наданих замовнику.
Відповідно до п. 6.1. цей Договір діє з 02 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року та визначається відповідно до ст. 631 ч. 3 Цивільного кодексу України, але в будь якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором.
Пункт 5.2 Договору передбачає, що якщо жодна зі сторін не заявила про припинення дії договору не пізніше, ніж за 1 місяць до закінчення строку дії даного договору, то він вважається автоматично пролонгованим на кожен наступний рік.
Жодна із сторін договору не заявляла про припинення дії Договору, відповідно Договір продовжує дію і є чинним.
Як зазначає позивач, станом 01.09.2024 за відповідачем утворилась прострочена заборгованість за наданні послуги по захороненню твердих побутових відходів у сумі 920 414,51 грн.
В ході розгляду спору позивач збільшив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача 994 275,49 грн. основного боргу за наданні послуги по захороненню твердих побутових відходів.
Позивач зазначає, що неодноразово направляв відповідачу претензії, у яких повідомляв про наявність боргу та необхідність його сплати.
У відповідь на претензію позивача відповідач надав відповідь вих. № 01-18/274 від 01.08.2024, в якій повідомив, що немає фінансової можливості для погашення заборгованості за Договором № 5/т від 02.01.2019 та пропонував укласти правочин відступлення права вимоги до боржників за житлово-комунальні послуги.
У підтвердження факту надання Комунальним підприємством «Фастівський комбінат комунальних підприємств» послуг по захороненню твердих побутових відходів на полігоні ТПВ Комунальному підприємству Фастівської міської ради «Фастівська Житлово-експлуатаційна контора», позивач надав Видаткові накладні, які підписані сторонами, та акт звірки розрахунків.
У зв'язку з простроченням відповідачем строків виконання грошових зобов'язань з оплати наданих послуг, позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано та заявлено до стягнення 118 068,20 грн. інфляційних, 40 734,40 грн. 3 % річних.
В ході розгляду спору відповідач подав відзив, у якому позовні вимоги заперечував. В обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що позивачем не надано доказів щодо наявності у нього права здійснювати діяльність по захороненню твердих побутових відходів та експлуатації полігону Твердих побутових відходів (ТПП), зокрема, відповідних дозволів, талонів на захоронення твердих побутових відходів, реєстрів, дорожніх листів.
У відповіді на відзив позивач зазначив, що сторонами підписані видаткові накладні з посиланням на відповідні талони та зазначенням кількості та суми наданих послуг.
Пунктом 5.1.2 Договору передбачено, що у разі виявлення недоліків під час надання Виконавцем послуг за цим Договором, Замовник має право, шляхом надання письмової заяви на адресу Виконавця не пізніше 1 (однієї) доби з моменту виявлення таких недоліків, вимагати від Виконавця їх усунення.
Однак, відповідача за весь час надання послуг не заявляв про недоліки наданих послуг, фактично користувався послугами позивача та підписував видаткові накладні.
Відповідно до п. 4.1. Договору Сторони в двосторонньому порядку домовились, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Відповідно до п. 4.2. Договору оплата за цим Договором здійснюється Замовником (відповідачем) на підставі рахунку, наданих Виконавцем, але не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця наступного за звітним.
Відповідно до п. 5.2.1. Договору Замовник зобов'язується своєчасно сплачувати за надані Виконавцем послуги в строки, встановлені п. 4.2. цього Договору.
Однак, відповідачем оплати здійснювались нерегулярно та не в повному обсязі. При цьому, часткові оплати відповідачем наданих послуг свідчать про фактичне існування між сторонами правовідносин за Договором про надання послуг по захороненню твердих побутових відходів № 5/т від 02.01.2019.
У запереченні на відповідь на відзив відповідач зазначив, що позивачем не надано усіх доказів в підтвердження факту надання послуг, зокрема, талонів на захороненню твердих побутових відходів та їх реєстрів.
У додаткових поясненнях відповідач подав зустрічний розрахунок сум отриманих талонів і їх оплати. З наданого відповідачем зустрічного розрахунку вбачається незгода відповідача з визначеними позивачем обсягами наданих послуг та зарахованими оплатами.
З врахуванням виявлених у ході розгляду спору розбіжностей у обсягах наданих послуг та їх оплатах, судом було витребувано у позивача обґрунтовані письмові пояснення щодо оформлення талонів на захоронення відходів та складання реєстрів наданих послуг та зобов'язано сторін провести звірку заборгованості та надати суду спільний Акт звірки заборгованості у вигляді таблиці з зазначенням: дат надання послуг; посилання на реквізити документів, що їх підтверджують; обсягу та вартості наданих послуг; дат оплати; сум оплати; посилання на реквізити платіжних документів; загальної суми наданих послуг та загальної суми оплат; у разі неможливості проведення спільної звірки розрахунків, кожній із сторін надати суду зустрічні розрахунки заборгованості у єдино визначеному судом форматі: у вигляді таблиці з зазначенням: дат надання послуг; посилання на реквізити документів, що їх підтверджують; обсягу та вартості наданих послуг; дат оплати; сум оплати; посилання на реквізити платіжних документів; загальної суми наданих послуг та загальної суми оплат.
Позивачем надано реєстри талонів на захоронення твердих побутових відходів та розрахунок заборгованості у вигляді таблиці, у єдино визначеному судом форматі.
Наведені відповідачем зауваження щодо наданих позивачем документів є формальними і в цілому, за наявності підписаних сторонами видаткових накладних, не спростовують фактів надання послуг.
На виконання вимог суду надано підписаний обома сторонами Акт звірки розрахунків за період з 01.10.2021 по 31.03.2025.
У відповідному Акті звірки за даними позивача обсяг наданих послуг складає 7 381 375,83 грн., з яких оплачено послуги на суму 6 387 100,34 грн., різниця складає 994 275,49 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача ( з урахуванням збільшення позовних вимог).
В свою чергу, відповідачем у наведеному Акті звірки підтверджено загальну суму оплат у розмірі 6 387 100,34 грн. (як наведено і позивачем), підтверджено загальну суму видаткових накладних - 7 381 375,83 грн. (як наведено і позивачем). Заперечення відповідача проти позову та заявленої позивачем заборгованості полягають не у розбіжностях у розрахунках, а виключно з посиланням на недоліки оформлення реєстрів талонів на захоронення твердих побутових відходів.
Суд критично оцінює відповідні заперечення відповідача, оскільки талон на захоронення твердих побутових відходів є одностороннім документом, видається позивачем на підставі листів-замовлень відповідача в якості на пропуску на полігон ТПВ і після використання повертається позивачу. Також реєстри талонів на захороненню твердих побутових відходів є обліковими документами і необхідність їх підписання сторонами фактично свідчить про звірку наданих послуг у відповідному періоді.
В той же час, ні талони на захоронення твердих побутових відходів, ні їх реєстри, самі по собі не засвідчують фактів приймання-передачі послуг, тому не є первинними документами, які засвідчують факт здійснення господарської операції.
Обсяги наданих послуг з посиланням на талони на захоронення твердих побутових відходів відображені у підписаних сторонами видаткових накладних, які є двосторонніми документами і засвідчують факт надання-приймання послуг.
Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Матеріалами справи підтверджується існування простроченої заборгованості відповідача з оплати послуг по захороненню твердих побутових відходів за Договором № 5/т від 02.01.2019.
Зокрема, за даними проведеної сторонами на вимогу суду звірки розрахунків, підтверджується факт надання послуг на суму 7 381 375,83 грн. та їх оплати на суму 6 387 100,34 грн., відповідно, заборгованість складає 994 275,49 грн., як заявлено позивачем і відповідачем не спростовано.
Таким чином, позовні вимоги у відповідній частині стягнення з відповідача 994 275,49 грн. основної заборгованості за надані послуги обґрунтовані, доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як передбачено ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений законом або договором.
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, який не спростований відповідачем, відповідач надані послуги своєчасно та в повному обсязі не оплачував, допускав прострочення протягом наведених у розрахунку періодів, 3% річних та інфляційні нараховані на фактично існуючі суми прострочення (з врахуванням часткових проплат), що відповідає фактичним обставинам справи та ст. 625 Цивільного кодексу України.
У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати наданих послуг, вимоги позивача про стягнення з відповідача 118 068,20 грн. інфляційних та 40 734,40 грн. 3 % річних є обґрунтованими, правомірними і підлягають задоволенню.
Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства Фастівської міської ради «Фастівська Житлово-експлуатаційна контора» (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Нова, 3, код ЄДРПОУ 05447958) на користь Комунального підприємства «Фастівський комбінат комунальних підприємств» (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Нова, 9, код ЄДРПОУ 03346414) 994 275,49 грн. основного боргу, 118 068,20 грн. інфляційних, 40 734,40 грн. 3 % річних та 17 296,17 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст.ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 12.11.2025.
Суддя Т.П. Карпечкін