154/3381/25
2-а/154/23/25
12 листопада 2025 року м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Вітера І.Р.,
при секретарі судових засідань: Багдасарової Л.А.,
з участю представника позивача Кібальника В.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Володимирського міського суду Волинської області клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кібальника В.П. про зупинення провадження у справі, подане в межах розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
До Володимирського міського суду Волинської області звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ГУНП у Волинській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА 5311179 від 25.07.2025 року за ч.4 ст.126 КУпАП.
Мотивом оскарження постанови за доводами позивача є його незгода з нею, оскільки як він стверджував у позові права керування транспортним засобом його ніхто не позбавляв.
Ухвалою суду від 19 серпня 2025 року позовну відкрито провадження в справі, призначено розгляд справи за правилами ст.286 КАС України з повідомленням учасників відповідно до ст.268 КАС України, витребувано у ГУНП у Волинській області матеріали справи про адміністративне правопорушення.
01 вересня 2025 року відповідачем надано відзив із запереченнями щодо позову, на виконання ухвали суду про витребування доказу представлено матеріали справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.4 ст.126 КУпАП.
15 вересня 2025 року від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кібальника В.П. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому представник позивача просить зупинити провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. У підтвердження даного факту представником позивача надано довідки військової частини НОМЕР_1 форми 5 за 2023-2024 роки.
14 жовтня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кібальник В.П. клопотав про долучення до справи довідки військової частини НОМЕР_1 від 03.10.2025 № 1850 про перебування ОСОБА_1 на військовій службі.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кібальник В.П. своє клопотання про зупинення провадження у справі підтримав, вказав на неможливість формування позиції з приводу заявленої позовної вимоги через відсутність зв?язку із позивачем.
Суд, вивчивши доводи поданого клопотання та матеріали справи, приходить до наступного.
Як убачається зі змісту позовної заяви, позивач просить суд скасувати постанову інспектора Володимирського РВП ГУНП Волинській області Гоменюка М.Л. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 25 липня 2025 року серії ЕНА 5311179 та закрити адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.126 КУпАП.
При цьому слід зазначити, що відповідно до положень ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, а згідно ч.2 ст. 9 КУпАП суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
У статті 129 Конституції України одними із основних засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Процесуальний порядок провадження в адміністративних справах визначається КАС України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність адміністративних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів адміністративно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Відповідно до змісту п.5 ч.1 ст.236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Отже, процесуальний закон пов'язує необхідність зупинення провадження у справі з фактом перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Відповідно до ст.65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Збройні Сили України» Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Військова служба у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком осіб (за винятком випадків, визначених законом), пов'язаній із захистом України.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Воєнний стан введено в Україні з 24 лютого 2022 року і триває на даний час.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. (ч.1 ст. 2 КАС України)
До основних засад судочинства частиною 3 ст. 2 КАС України віднесено розумність строків розгляду справи судом, диспозитивність, змагальність сторін.
Приписи п.5 ч.1 ст.236 КАС України мають своєю метою захист процесуальних прав учасника адміністративного процесу, який перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан. Вони покликані забезпечити об'єктивний розгляд справи.
Провадження у справі підлягає зупиненню лише у випадку наявності обставин, які перешкоджають розгляду справи.
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та вирішення питань, пов'язаних з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі, врегульовано Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення).
Відповідно до пункту 12 Положення встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Результат аналізу пункту 12 Положення дає підстави зробити висновок про те, що встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом оформлюється письмовими наказами по особовому складу.
Згідно наданого представником позивача витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 193-од від 30.06.2023 року (про призов військовозобов?язаних на військову службу за мобілізацією) від 30.06.2023, солдата ОСОБА_1 призвано на військову службу за мобілізацією до складу ЗСУ та відправлено за іменними списками для подальшого проходження служби у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 .
Згідно довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією рф проти України № 700 від 20.03.2025 року ОСОБА_1 в період з 03.09.2023 по 11.03.2024, з 19.04.2024 по 03.05.2024, з 09.05.2024 по 20.09.2024 брав участь у заходах, необхіднх для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією рф проти України.
Згідно довідки № 2250 від 20.09.2024 ОСОБА_1 20.09.2024 отримав вогнепальне осколкове сліпе поранення променево-зап?ясткового суглобу, вогнепальний відкритий перелом кісток зап?ястку.
Довідкою командира військової частини НОМЕР_1 № 1850 від 03.10.2025 року стверджується про те, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .
Разом з тим, на підставі п.5 ч.1 ст.236 КАС України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, якщо сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Отже, описані вище документи не є достатніми для зупинення провадження у справі, адже прецедентна практика Верховного Суду вимагає від сторін надання доказів залучення особи до бойових дій, здійснення заходів з національної безпеки та оборони, переведення конкретної військової частини на воєнний стан тощо.
В той же час суд звернув увагу на те, що довідка № 1850 від 03.10.2025 року була видана у селі Старичі Яворівського району Львівської області.
В порядку ч.4 ст.9 КАС України суд скерував запит командиру військової частини з проханням в разі неможливості фізичної участі ОСОБА_1 у розгляді даної справи через виконання обов?язків військової служби письмово повідомити на адресу суду. Письмової відповіді суд не отримав, що свідчить не спростовує безпосередню участь позивача у розгляді даної справи.
Отримана судом відповідь з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів… за 2025 рік № 1993329 від 10.11.2025 свідчить про те, що ОСОБА_1 з лютого 2025 року не отримує додаткових винагород у розмірі 100 000, 50 000, 30 000 гривень, тощо, військовослужбовцям , які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, передбачених пунктом 2 розділу ХХХIV наказу МОУ № 260 від 07.06.2018 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам»
Таким чином вищезазначені документи у сукупності не підтверджують наявності підстав для зупинення провадження у справі, які передбачені п.5 ч.1 ст.236 КАС України.
Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. І саме держава бере на себе такий обов'язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другої статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (рішення Конституційного Суду України від 07 травня 2002 року № N 8-рп/2002).
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).
Оскільки стороною позивача не було надано документів, які б підтверджували інформацію про залучення до виконання завдань у зоні бойових дій військовою частиною, в якій позивач перебуває на військовій службі, клопотання про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 травня 2023 року у справі № 280/4125/21.
При вирішенні даного клопотання суд також враховує, що розгляд адміністративного позову здійснюється у спрощеному позовному провадженні за правилами ст.286 КАС України, яке повинно тривати не більше десяти днів.
З огляду на те, що інтереси позивача у справі представляє адвокат, суд вважає, що позивач, виконуючи конституційний обов'язок із захисту Вітчизни, міг впродовж тривалого розгляду справи і може на даний час реалізувати процесуальні права й обов'язки у справі через свого представника, брати участь у розгляді справи іншим способом (письмово, через системо відеоконференцзв?язку із приміщення іншого суду або власних технічних засобів).
Отже, права позивача, як учасника справи, в даному судовому провадженні в разі не зупинення провадження у справі, не будуть обмежені.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі, а відтак клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 73, 236, 248, 294 КАС України суд,-
В задоволені клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кібальника В.П. про зупинення провадження у справі - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя Ігор Вітер