154/4096/25
3/154/2065/25
12 листопада 2025 року м. Володимир
Суддя Володимирського міського суду Волинської області Мушкет О.О., розглянувши в м. Володимирі матеріали, що надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Біла Церква Київської області, не працюючої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
-за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
30.09.2025 року, о 10:05 годині, на території МАПП «Устилуг» прикордонним нарядом «Перевірка документів» виявлено громадянку України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка враховуючи вимоги п.1 ст.2 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 року, здійснила спробу незаконного перетину державного кордону України без відповідних документів, а саме надала на паспортний контроль паспорт громадянина Фінляндії на ім'я ОСОБА_2 , виданий 17.07.2025 року, чим порушила ст.2,3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року.
Правопорушниця в судове засідання не з'явилась без поважних причин, про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом надсилання судових повісток, клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи не надходило.
За правилами статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України», «…сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку…».
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції ООН про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процесу безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» №28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Частиною 2 статті 268 КУпАП не передбачена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні ОСОБА_1 , що присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.204-1 КУпАП, не є обов'язковою, а також практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі матеріалів.
Не зважаючи на неявку порушниці в судове засідання, її вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 010097Е від 30.09.2025 року, копією паспорта громадянина Фінляндії на ім'я ОСОБА_2 , виданого 17.07.2025 року, копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_3 , виданого 10.06.2016 року, рапортом, письмовими поясненнями ОСОБА_1 .
Таким чином, суд вважає, що провина порушниці доведена в повному обсязі, а дії правильно кваліфіковані за ч.1 с. 204-1 КУпАП, як перетинання або спроби перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
При вирішенні питання про накладення стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважаю доцільним накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, у межах санкції статті, за якою він притягується до адміністративної відповідальності.
Також, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. ч.1 с. 204-1 , 283 КУпАП, ст.4 ч.2 Закону України «Про судовий збір», суддя-
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 с. 204-1 КУпАП, та піддати її адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходу громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 грн судового збору за наступними реквізитами: отримувач коштів: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимирський міський суд Волинської області.
Роз'яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
На постанову протягом десяти днів з моменту її винесення може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду .
Суддя: Олександр МУШКЕТ