вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про відмову в забезпеченні позову
"12" листопада 2025 р. м. Київ Справа №911/3435/25
Суддя Грабець С.Ю., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі
за позовом ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про стягнення заборгованості,
без виклику учасників справи
10 жовтня 2025 року через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 (далі - заявник) про забезпечення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Згідно з ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Умовою застосування судом заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що спірне майно, наявне на момент пред'явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
В обґрунтування позовних вимог представник заявника послався на порушення відповідачем умов договорів оренди нежитлового приміщення.
За твердженнями представника заявника, сума заборгованості відповідача, згідно з договором №1 оренди нежитлового приміщення від 01 лютого 2025 року, складає 160 000,00 грн, а відповідно до договору №1 оренди нежитлового приміщення від 01 березня 2025 року, - 12 000,00 грн.
Так, в обґрунтування заяви про забезпечення позову представник заявника послався на ймовірну втрату відповідачем майна та можливий виїзд за межі України на постійне проживання, що унеможливить виконання рішення суду та задоволення позовних вимог за рахунок цього майна в майбутньому.
Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Так, представником заявника не додані до заяви документи, що підтверджували б вищевказані обставини, а також те, що обставини, на які він послався у заяві про забезпечення позову, свідчать про неможливість виконання рішення суду, в разі невжиття судом заходів забезпечення позову, а забезпечення позову не може ґрунтуватись на припущеннях, тому заява про забезпечення позову задоволенню судом не підлягає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ч. ч. 1, 2 ст. 136, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 137, ч. ч. 1, 6 ст. 140, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову;
2. направити ухвалу заявнику.
Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала підписана 12.11.2025 року.
Суддя С. Грабець