ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
12.11.2025Справа № 910/13891/25
Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши матеріали
за позовом Київської міської ради
до: 1. Представництва «Геледжен, ІНК.»
2. Дочірнього підприємства «ГРАНД ПЛАЗА»
про стягнення 1 531 506,16 грн,
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Київської міської ради до Представництва «Геледжен, ІНК.» та Дочірнього підприємства «ГРАНД ПЛАЗА» про стягнення 1 531 506,16 грн заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Прорізна, буд. 24/39 у Шевченківському районі міста Києва площею 2929 кв.м. з кадастровим номером 8000000000:76:018:0006 згідно з договором на право тимчасового довгострокового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 08.04.1998, за період з 08.11.2024 по 24.09.2025.
Дослідивши матеріли вказаної позовної заяви, суд встановив наявність підстав для залишення її без руху.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Однак, позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам, оскільки не містить відомих номерів засобів зв'язку відповідача-1 або зазначення про те, що такі відомості щодо вказаного учасника справи не відомі позивачу або відсутні.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
За приписами ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Так, на першому аркуші позовної заяви вказано, що позов не містить вимог майнового характеру, втім позовні вимоги стосуються стягнення коштів з відповідачів.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Отже, суд констатує, що позивачем не дотримано вимог п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не зазначено ціну позову.
Водночас, згідно із п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Суд звертає увагу позивача, що предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, яка повинна викладатися чітко й безумовно, з метою його належного виконання. Суд не може вийти за межі позовних вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно визначати відповідну матеріально-правову вимогу.
У прохальній частині позову позивач просить стягнути з Представництва «Геледжен, ІНК.» та Дочірнього підприємства «ГРАНД ПЛАЗА» на користь Київської міської ради заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Прорізна, буд. 24/39 у Шевченківському районі міста Києва площею 2929 кв.м. з кадастровим номером 8000000000:76:018:0006 згідно з договором на право тимчасового довгострокового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 08.04.1998, у сумі 1 531 506,16 грн за період з 08.11.2024 по 24.09.2025.
Однак, суд звертає увагу, що вказана позовна вимога викладена некоректно, оскільки не видається за можливе встановити однозначно, позивач просить стягнути вказану суму заборгованості з кожного відповідача окремо або солідарно з відповідачів.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
Враховуючи викладене вище, позовна заява залишається без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.
Керуючись статтями 162, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. Позовну заяву Київської міської ради залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду заяви, що містить:
- відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти Представництва «Геледжен, ІНК.» або зазначення про те, що такі відомості щодо останнього не відомі позивачу або відсутні;
- зазначення ціни позову;
- конкретний зміст позовних вимог (вимоги мають бути викладені до кожного відповідача окремо чи до обох солідарно).
3. Звернути увагу позивача, що заява про усунення недоліків з доданими до неї матеріалами має бути направлена на адресу відповідачів.
4. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 4 ст. 174 ГПК України, за яким позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Ю. Трофименко