ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.11.2025Справа № 910/11944/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велика інвестиційна компанія" про стягнення 131 161,39 грн,
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),
У вересні 2025 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велика інвестиційна компанія" (далі - Товариство) 131 161,39 грн, з яких: 47 326,26 грн - заборгованість за послуги з централізованого опалення, 22 416,55 грн - заборгованість за послуги з постачання теплової енергії, 7 169,42 грн - заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води, 4 712,80 грн - заборгованість за послуги з постачання гарячої води, 100,52 грн - заборгованість з оплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку, 1 080,98 грн - заборгованість з плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії, 548,82 грн - заборгованість з плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води, 37 986,87 грн - інфляційні втрати, 9 746,56 грн - три проценти річних, 72,61 грн - пеня.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати спожитих ним послуг за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 вересня 2025 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/11944/25, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
13 жовтня 2025 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання від цієї ж дати вих. № 0109, у якому останній заперечував проти задоволення позову, вказував, що розрахунки спірної заборгованості здійснені позивачем виключно на підставі методики та середніх показників споживання по будинку. Однак, у відповідача наявні індивідуальні прилади обліку (лічильники) теплової енергії та гарячої води. Крім того, у квартирі № АДРЕСА_2, загальною площею 47,2 м2, встановлено індивідуальний водонагрівач (бойлер), який забезпечує підігрів гарячої води в автономному порядку. Таким чином, відповідач фактично не користувався послугами з централізованого постачання гарячої води, які надає позивач, а тому, на думку Товариства, нарахування за цією послугою є безпідставними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства. Відповідач вказав, що з вересня 2024 року вказане ним у клопотанні нерухоме майно було відчужене на підставі договору купівлі-продажу. У зв'язку з необхідністю проведення звірки розрахунків між сторонами та уточнення фактичних обставин утворення заборгованості, відповідач просив суд зобов'язати позивача підготувати акти звірки за: послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії, послуги з централізованого постачання гарячої води, за послуги з постачання гарячої води, з урахуванням показників індивідуальних приладів обліку теплової енергії та гарячої води відповідача. У цьому ж клопотанні відповідач просив надати додатковий строк для подання відзиву на позовну заяву після проведення звірки взаєморозрахунків між сторонами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15 жовтня 2025 року в задоволенні вказаного клопотання відповідача відмовлено.
Жодних інших заяв чи клопотань від сторін справи не надходило.
Положеннями частини 9 статті 165 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27 грудня 2017 року № 1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", позивача визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування Публічного акціонерного товариства "Київенерго". Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року № 591 Підприємству видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам. З 1 травня 2018 року позивач здійснює постачання теплової енергії у місті Києві.
Згідно з пунктом 2.2.1 статуту позивача предметом його діяльності є надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, постачання та розподілу електричної енергії.
З матеріалів справи вбачається, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, - оснащений теплолічильником центрального опалення. Дана обставина підтверджується доданими позивачем до позовної заяви належним чином засвідченими копіями: актів прийняття теплового вузла обліку: від 13 січня 2015 року: № 2-7374, № 2-7373, № 2-7372, від 18 липня 2017 року № 2-8074; актів про готовність вузла комерційного обліку до роботи: від 31 серпня 2018 року № 305-0585, від 24 вересня 2019 року № 2/2-305-0745, від 11 червня 2020 року № 2/2-305-1525, від 5 жовтня 2021 року: № 2/2-3/10-2852, № 2/2-3/10-2855, № 2/2-3/10-2856, від 3 листопада 2023 року: № 2/2-3/11-299, № 2/2-3/11-295, № 2/2-3/11-298; актів перевірки стану вузла обліку теплової енергії споживача: від 5 жовтня 2021 року № 2/2-3/10-2846, від 22 березня 2023 року: № 16262, № 16263, № 16264, від 27 лютого 2023 року № 17780, від 3 листопада 2023 року № 2/2-3/11-296.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи копій: договору купівлі-продажу квартири від 4 липня 2017 року № НМЕ 162028, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 4 липня 2017 року № 91095704 та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 4 липня 2017 року № 91096043, власником квартири АДРЕСА_1, загальною площею 47,3 м2, зазначено Товариство.
Докази вибуття з володіння відповідача вказаного об'єкта нерухомого майна чи його відчуження на користь третіх осіб у спірний період у матеріалах справи відсутні й Товариством надано не було.
26 квітня 2019 року між Товариством і Підприємством було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до житлових приміщень суб'єктів господарювання № 053029400520101, за умовами якого останнє зобов'язалось надавати споживачу відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води згідно з діючими нормативами, а Товариство - своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги за встановленими тарифами в строки й на умовах, передбачені цією угодою.
Цей правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.
Об'єктом надання обумовлених договором послуг є квартира АДРЕСА_1 (опалювальна площа приміщення 45,20 м2) (пункт 3.1. договору).
Відомості про наявність засобів обліку гарячої води та про їх характеристики у договорі не зазначені. Докази взяття засобів обліку відповідача на абонентський облік Підприємством у передбаченому пунктом 4 вказаного правочину порядку в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до пунктів 5, 7, 8, 10 договору тарифи на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води затверджуються органом виконавчої влади, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. У разі зміни тарифів, оплата за централізоване опалення та постачання гарячої води здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору. Плата за надані послуги справляється згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630. У разі встановлення будинкових засобів обліку води в багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями нежитлових приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку, та представника установи, що обслуговує внутрішньобудинкову мережу. За наявності витоків із загальнобудинкової мережі, споживачі, які не мають квартирних засобів обліку, оплачують послуги з централізованого постачання гарячої води за показаннями будинкового засобу обліку, але не більше встановлених нормативів (норм) за місяць, у якому ці витоки виявлено.
Згідно з пунктом 13 вказаного правочину розрахунковим періодом є календарний місяць. Система оплати послуг щомісячна. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг, платежі вносяться не пізніше 20-го числа місяця, що настає за розрахунковим.
За підпунктом 1 пункту 22 договору споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлений договором строк.
Цей договір діє з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення його печатками та діє до 15 травня 2020 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії жодною зі сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду. Закінчення строку договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (пункти 36, 37 вказаного правочину).
З набранням чинності Законом України від 3 грудня 2020 року № 1060 "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг" внесені зміни до організації моделі договірних відносин з виконавцем послуг, а саме: запроваджено укладання публічного договору приєднання.
З усіма фізичними або юридичними особами - власниками квартир і нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, які протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, вважаються укладеними публічні договори приєднання за формою, встановленою Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (далі - Правила).
Згідно з частиною 2 статі 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Відповідно до абзаці 1 частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
За змістом абзацу 2 частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору в загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Судом встановлено, що 30 вересня 2021 року позивач на своєму офіційному веб-сайті (https://kte.kmda.gov.ua/) опублікував тексти договорів: про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленою Правилами (з урахуванням внесених до них подальших змін), про надання послуги з постачання гарячої води.
Крім того, позивач у своєму позові зазначив, що ним було розміщено повідомлення про місце опублікування тексту цих договорів у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах у приміщеннях ЦОК та/або рахунках на оплату послуг.
Однак, відповідач не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги (позивачем) відповідних індивідуальних договорів про надання комунальних послуг, що є публічним договором приєднання. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи вищевикладені обставини, у силу прямих приписів законодавства між Підприємством і відповідачем, як власником житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, - укладені публічні договори про надання послуги з постачання теплової енергії та про надання послуги з постачання гарячої води.
За умовами договору про надання послуги з постачання теплової енергії позивач зобов'язався надавати споживачу послуги відповідної якості та в обсязі, відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач - своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначених цим правочином.
Відповідно до пункту 7 вказаного договору виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною 1 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною 1 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Згідно з пунктом 8 договору про надання послуги з постачання теплової енергії виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості, згідно з вимогами пунктів 5 і 6 цього правочину, до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку).
За змістом пункту 11 вказаного договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315 (далі - Методика розподілу). Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).
Відповідно до пункту 20 договору про надання послуги з постачання теплової енергії, у разі відсутності інформації про показання вузла (вузлів) комерційного обліку та/або недопущення споживачем виконавця до вузла (вузлів) комерційного обліку для зняття показань для визначення обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, визначається середній обсяг споживання теплової енергії в будинку протягом попереднього опалювального періоду, а у разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів. Після відновлення надання показань вузлів комерційного обліку виконавець зобов'язаний провести перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок із споживачем. Перерозподіл обсягу спожитої послуги у будинку та перерахунок із споживачем проводиться у тому розрахунковому періоді, у якому було отримано в установленому порядку інформацію про невідповідність обсягу, але не більш як за 12 розрахункових періодів.
Згідно з пунктом 30 договору про надання послуги з постачання теплової енергії споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії, плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії договору, новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу, виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу (пункт 31 договору про надання послуги з постачання теплової енергії).
Положеннями пункту 32 договору про надання послуги з постачання теплової енергії встановлено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів, умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Згідно з пунктом 34 договору про надання послуги з постачання теплової енергії споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, який настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
За умовами пункту 38 договору про надання послуги з постачання теплової енергії споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладання зазначеного правочину.
Договір про надання послуги з постачання теплової енергії набирає чинності з моменту його акцептування споживачем, але не раніше, ніж через 30 днів з моменту опублікування, і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із стороні не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, останній вважається продовженим на черговий однорічний строк (пункти 51 та 52 договору).
За умовами пункту 5 договору про надання послуги з постачання гарячої води виконавець зобов'язався надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач - своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу гарячої води, спожитої у будинку, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання". Витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) визначаються та розподіляються відповідно до Методики розподілу. Витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) розподіляються на всіх споживачів, у тому числі тих, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Відповідно до пункту 7 договору про надання послуги з постачання гарячої води виконавець забезпечує постачання послуги безперервно з гарантованим рівнем безпеки, температури та тиску.
Згідно з пунктом 12 договору про надання послуги з постачання гарячої води обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг гарячої води, спожитої в будинку, за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу. Обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) розраховується відповідно до Методики розподілу. Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку гарячої води відповідно до вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої гарячої води здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої споживачем гарячої води є 1 м3. Одиницею вимірювання обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є гігакалорія (Гкал).
На підставі пункту 30 договору про надання послуги з постачання гарячої води споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року № 1023, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу спожитої гарячої води або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку; плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу з постачання теплової енергії та визначеного обсягу відповідно до Методики розподілу; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або веб-сайті виконавця https://kte.kmda.gov.ua/wp- content/uploads/2021/09/Zminy-do-Nakazu-360.pdf.
Відповідно до пункту 32 договору про надання послуги з постачання гарячої води розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги, обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування та плата за послугу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку розміру плати за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Згідно з пунктом 34 договору про надання послуги з постачання гарячої води споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
За умовами пункту 38 договору про надання послуги з постачання гарячої води споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладання зазначеного правочину.
Договір про надання послуги з постачання гарячої води набирає чинності з моменту його акцептування споживачем, але не раніше, ніж через 30 днів з моменту опублікування, і діє протягом одного року з дати набрання чинності. Якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна із стороні не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, останній вважається продовженим на черговий однорічний строк (пункти 51 та 52 договору).
Судом також встановлено, що за період з лютого 2019 року по вересень 2024 року відповідачу надавались послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, що підтверджується наявними в матеріалах справи: актами надання послуг з централізованого опалення за період з лютого 2019 року по жовтень 2021 року, актами надання послуг з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по вересень 2024 року, актами надання послуг з централізованого постачання гарячої води за період з лютого 2019 року по жовтень 2021 року, актами надання послуг з постачання гарячої води за період з листопада 2021 року по жовтень 2024 року, актом звіряння розрахунків за послуги з централізованого опалення за період з лютого 2019 року по травень 2025 року, актом звіряння розрахунків за послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по травень 2025 року, актом звіряння розрахунків за послуги з централізованого постачання гарячої води за період з лютого 2019 року по травень 2025 року, актом звіряння розрахунків за послуги з постачання гарячої води за період з листопада 2021 року по травень 2025 року, рахунком на оплату заборгованості за послуги з централізованого опалення від 31 травня 2025 року № 053029400520101/05/2025/2, рахунком на оплату заборгованості за послуги з постачання теплової енергії від 31 травня 2025 року № 053029400520101/05/2025/2, рахунком на оплату заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води від 31 травня 2025 року № 053029400520101/05/2025/1, рахунком на оплату заборгованості за послуги з постачання гарячої води від 31 травня 2025 року № 053029400520101/05/2025/1, розрахунком заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з лютого 2019 року по травень 2025 року по особовому рахунку № 053029400520101, розрахунком заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по травень 2025 року по особовому рахунку № 053029400520101, розрахунком заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води за період з лютого 2019 року по травень 2025 року по особовому рахунку № 053029400520101, розрахунком заборгованості за послуги з постачання гарячої води за період з листопада 2021 року по травень 2025 року по особовому рахунку № 053029400520101, розрахунком здійсненого Підприємством перерахунку нарахувань за централізоване опалення за адресою: АДРЕСА_1, - за період з жовтня 2018 року по жовтень 2021 року, розрахунком здійсненого Підприємством перерахунку нарахувань за послугу з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , - за період з листопада 2021 року по вересень 2024 року, розрахунком здійсненого Підприємством перерахунку нарахувань за централізоване постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , - за період з травня 2018 року по серпень 2019 року, розрахунком здійсненого Підприємством перерахунку нарахувань за послугу з постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 , - за період з квітня 2023 року по вересень 2024 року, копіями корінців нарядів на включення та відключення об'єкта теплоспоживання відповідача, відомостей обліку споживання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1, - за період з 1 листопада 2021 року по 22 січня 2023 року, копіями відомостей спожитої теплової енергії за адресою: місто Київ, вулиця Джона Маккейна, будинок 7, - за періоди: з 22 січня 2023 року по 22 березня 2023 року, з 24 червня 2024 року по 25 вересня 2024 року, копіями подобових відомостей обліку параметрів теплоспоживання за період з 23 березня 2023 року по 23 червня 2024 року.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань з постачання теплової енергії та гарячої води на вказаний об'єкт також свідчить відсутність з боку відповідача претензій і повідомлень про порушення постачальником умов даної угоди. Докази звернення відповідача у спірний період до Підприємства у визначеному договорами порядку з повідомленням про зміну його статусу як споживача по об'єкту за адресою: АДРЕСА_1 , - у матеріалах справи також відсутні.
Водночас з матеріалів справи вбачається, що відповідач взяті на себе зобов'язання за вказаним правочином у спірний період не виконав, у зв'язку з чим в останнього утворилась заборгованість за спожиті ним послуги, зокрема: за послуги з централізованого опалення у розмірі 47 326,26 грн, за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 22 416,55 грн, за послуги з централізованого постачання гарячої води в розмірі 7 169,42 грн, за послуги з постачання гарячої води в розмірі 4 712,80 грн.
Крім того, з наявних у матеріалах справи: актів виконаних робіт з внесків за обслуговування вузла комерційного обліку (будинкового) комунальної послуги з постачання теплової енергії по обліковому рахунку № НОМЕР_1 за період: І квартал 2020 року - ІІІ квартал 2021 року, акта звіряння взаєморозрахунків внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії за період з березня 2020 року по травень 2025 року, рахунку на оплату заборгованості внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії від 31 травня 2025 року № 053029400520101/05/2025/1, розрахунку заборгованості внесків за обслуговування будинкового вузла комерційного обліку комунальної послуги з постачання теплової енергії води за період з березня 2020 року по травень 2025 року по особовому рахунку № 053029400520101, актів виконаних робіт з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії по обліковому рахунку № НОМЕР_1 за період з листопада 2021 року по жовтень 2024 року, акта звіряння взаєморозрахунків плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії по обліковому рахунку № НОМЕР_1 за період з листопада 2021 року по травень 2025 року, рахунку на оплату заборгованості плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії від 31 травня 2025 року № 053029400520101/05/2025/1, розрахунку заборгованості плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по травень 2025 року по особовому рахунку № 053029400520101, розрахунку здійсненого Підприємством коригувань нарахувань за обслуговування послуги з постачання теплової енергії від 18 жовтня 2024 року по особовому рахунку № 053029400520101, актів виконаних робіт з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води по обліковому рахунку № НОМЕР_1 за період з листопада 2021 року по жовтень 2024 року, акта звіряння взаєморозрахунків плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води по обліковому рахунку № 053029400520101 за період з листопада 2021 року по травень 2025 року, рахунку на оплату заборгованості плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води від 31 травня 2025 року № 053029400520101/05/2025/1, розрахунку заборгованості плати за абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води за період з листопада 2021 року по травень 2025 року по особовому рахунку № 053029400520101, розрахунку здійсненого Підприємством коригувань нарахувань за обслуговування послуги з постачання гарячої води від 18 жовтня 2024 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 , - вбачається, що у відповідача наявна заборгованість: з оплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії за період: І квартал 2020 року - ІІІ квартал 2021 року, - у розмірі 100,52 грн, з плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по вересень 2024 року - в розмірі 1 080,98 грн, з плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води за період з листопада 2021 року по вересень 2024 року - в розмірі 548,82 грн. Вказані суми на момент розгляду даного спору Товариство не оплатило, докази зворотнього в матеріалах справи відсутні.
Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України), який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до пунктів 5, 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Як передбачено частиною 1 статті 9 вказаного Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок і строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Аналогічна норма міститься в частині 1 статті 9 Закону України "Про теплопостачання".
Пунктом 35 Правил визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інший порядок та строки не встановлені договором. Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною 2 статті 9 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", - за розрахунковим або середнім обсягом споживання), обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі ведення обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), та розподіляється між споживачами в порядку, визначеному статтею 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".
Згідно з пунктом 24 Правил розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів- розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.
За частиною 1 статті 17 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства. Внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання включаються до плати виконавцю відповідної комунальної послуги і в рахунку відображаються окремо.
За частиною 1 статті 6 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги внесків на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку.
Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 24 грудня 2019 року № 2244 встановлені обов'язкові внески за обслуговування Підприємством вузлів комерційного обліку комунальних послуг, а саме: вузлів комерційного обліку послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води.
Положеннями статей 13, 19, 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 21 серпня 2019 року в справі № 922/4239/16.
За пунктом 11 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" плата за абонентське обслуговування - це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
Пунктом 26 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води та пунктом 24 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання і централізоване водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року № 869, передбачено, що до складу тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, централізоване водопостачання та централізоване водовідведення не включаються витрати, які внесено до складу плати за абонентське обслуговування згідно з Законом України "Про житлово-комунальні послуги". Застосування плати за абонентське обслуговування до споживача здійснюється з урахуванням умов договору про надання комунальної послуги, укладеного між сторонами.
Згідно з положеннями пунктів 34, 35 та 39 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 року № 690, пункту 39 Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1182, пункту 33 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830: споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуги або у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого теплопостачання та постачання гарячої води; споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору; споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб; розмір плати за абонентське обслуговування, визначений виконавцем, не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Судом також враховано, що механізм відключення житлових будинків, окремих квартир та нежитлових приміщень від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання визначається Порядком відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року № 169.
Згідно з пунктом 3 розділу III цього Порядку для відокремлення (відключення) від централізованого опалення власник квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку звертається до органу місцевого самоврядування з письмовою заявою в довільній формі із зазначенням причини відокремлення (відключення) та подає інформацію про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) такої квартири чи нежитлового приміщення.
Виконання робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від централізованого опалення здійснюється виконавцем робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання чи іншим залученим власником суб'єктом господарювання, які у випадках, передбачених законодавством, мають ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, з обов'язковим переліком робіт із монтажу внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання. Для виконання робіт із відокремлення (відключення) від централізованого опалення власник квартири чи нежитлового приміщення повідомляє виконавця відповідної комунальної послуги та виконавців робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання про своє рішення щодо відокремлення (відключення) від централізованого опалення шляхом подання письмової заяви в довільній формі, у якій зазначається наявність підстави для такого рішення згідно із Законом. До заяви додається копія витягу з протоколу засідання Комісії про розгляд питання щодо відокремлення (відключення) такої квартири чи нежитлового приміщення від централізованого опалення, а також копія проекту такого відокремлення (відключення) (пункти 9 та 10 розділу III вищевказаного Порядку).
Однак, у матеріалах справи відсутні докази, які вказували б на відключення відповідачем спірного житлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) або централізованого гарячого водопостачання у встановленому законом порядку.
Будь-яких доказів того, що відповідач звертався до постійно діючої комісії позивача для розгляду питань щодо відключення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води з письмовою заявою про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання, як і доказів отримання Товариством або попереднім власником спірної квартири необхідного погодження на такі дії, у тому числі залучення уповноваженої організації та розробленого проекту відключення, відповідачем під час розгляду даної справи не надано і в матеріалах даної справи такі докази відсутні.
Так само в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження відсутності підключення спірного об'єкта нерухомості до централізованого опалення до моменту їх набуття у власність Товариством.
У свою чергу, самовільне відключення приміщення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення споживача від оплати за послуги теплопостачання. Споживач, що самовільно відключив належне йому приміщення від систем централізованого опалення, зобов'язаний оплачувати послуги з теплопостачання в такому ж порядку і розмірах, якби відповідне відключення ним проведено не було.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду: від 2 березня 2018 року в справі № 915/89/16, від 17 травня 2018 року в справі № 922/2186/17, від 22 травня 2018 року в справі № 904/8810/17.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом даного спору є заборгованість Товариства з оплати наданих позивачем житлово-комунальних послуг за період з лютого 2019 року по вересень 2024 року, а також інших обов'язкових платежів, по об'єкту - квартира № АДРЕСА_1, а не квартира АДРЕСА_2, про яку зазначав відповідач у своєму клопотанні від 12 жовтня 2025 року.
Враховуючи те, що сума основного боргу Товариства, яка складає: 47 326,26 грн за послуги з централізованого опалення, 22 416,55 грн за послуги з постачання теплової енергії, 7 169,42 грн за послуги з централізованого постачання гарячої води, 4 712,80 грн за послуги з постачання гарячої води, 100,52 грн внесків за обслуговування вузла комерційного обліку, 1 080,98 грн плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії, 548,82 грн плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води, - підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останнє на момент прийняття рішення не надало належних документів, які свідчать про відсутність вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги Підприємства про стягнення з відповідача вказаних сум, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.
Також у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач просив суд стягнути з відповідача 72,61 грн пені, зокрема: 26,97 грн пені, нарахованої за загальний період з 1 червня 2024 року по 31 березня 2025 року на відповідні суми основного боргу за послуги з постачання теплової енергії; 45,64 грн пені, нарахованої за загальний період з 1 червня 2024 року по 30 червня 2025 року на відповідні суми основного боргу за послуги з постачання гарячої води, відповідно до наданого розрахунку.
Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 вищезазначеної статті передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).
Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Приписами статті 230 ГК України, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Пунктом 45 договорів на послуги з постачання теплової енергії та гарячої води передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка від суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Разом із цим, наданий позивачем розрахунок пені є необґрунтованим, оскільки останній здійснив розрахунок пені за ставкою в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а не за ставкою, визначеною пунктом 45 договорів - 0,01%.
У зв'язку з цим судом здійснено власний розрахунок заявленої до стягнення сум пені, обґрунтований розмір якої становить 8,33 грн (3,09 грн за прострочення оплати з послуги з постачання теплової енергії та 5,24 грн за прострочення оплати з послуги з постачання гарячої води). Відтак, вказана позовна вимога підлягає задоволенню у визначеному судом розмірі. Вимога позивача про стягнення 64,28 грн пені є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку з оплати теплової енергії, Підприємство просило суд стягнути з відповідача 37 986,87 грн інфляційних втрат та 9 746,56 грн трьох процентів річних, з яких: 26 890,66 грн - інфляційні втрати та 6 819,86 грн - три проценти річних, нараховані на відповідні суми заборгованості за послуги з централізованого опалення за загальний період з 1 березня 2019 року по 31 травня 2025 року згідно наданого позивачем розрахунку; 5 791,94 грн - інфляційні втрати та 1 541,81 грн - три проценти річних, нараховані на відповідні суми заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за загальний період з 1 грудня 2021 року по 31 травня 2025 року згідно наданого позивачем розрахунку; 4 153,12 грн - інфляційні втрати та 1 070,85 грн - три проценти річних, нараховані на відповідні суми заборгованості за послуги з централізованого водопостачання гарячої води за загальний період з 1 березня 2019 року по 31 травня 2025 року згідно наданого позивачем розрахунку; 1 151,15 грн - інфляційні втрати та 314,04 грн - три проценти річних, нараховані на відповідні суми заборгованості за послуги з постачання гарячої води за загальний період з 1 грудня 2021 року по 31 травня 2025 року згідно наданого позивачем розрахунку.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства, не перевищує розрахованої судом суми, тому позовна вимога про стягнення з відповідача вказаних компенсаційних виплат підлягає задоволенню.
Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо часткового задоволення позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин позов Підприємства підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велика інвестиційна компанія" (79012, місто Львів, вулиця М. Лукаша, будинок 5; ідентифікаційний код 41342990) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код 40538421) 47 326 (сорок сім тисяч триста двадцять шість) грн 26 коп. заборгованості за послуги з централізованого опалення, 22 416 (двадцять дві тисячі чотириста шістнадцять) грн 55 коп. заборгованості за послуги з постачання теплової енергії, 7 169 (сім тисяч сто шістдесят дев'ять) грн 42 коп. заборгованості за послуги з централізованого постачання гарячої води, 4 712 (чотири тисячі сімсот дванадцять) грн 80 коп. заборгованості за послуги з постачання гарячої води, 100 (сто) грн 52 коп. заборгованості з оплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку, 1 080 (одну тисячу вісімдесят) грн 98 коп. заборгованості з плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії, 548 (п'ятсот сорок вісім) грн 82 коп. заборгованості з плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води, 37 986 (тридцять сім тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн 87 коп. інфляційних втрат, 9 746 (дев'ять тисяч сімсот сорок шість) грн 56 коп. трьох процентів річних, 8 (вісім) грн 33 коп. пені та 3 026 (три тисячі двадцять шість) грн 52 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 12 листопада 2025 року.
Суддя Є.В. Павленко