ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.10.2025Справа № 910/5642/25
Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Блажівської О.Є. за участю секретаря судового засідання Глиняної А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №910/5642/25
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС ІНВЕСТ-ЮГ» (02141, місто Київ, вул. О. Мишуги, 10, оф. 214; ЄДРПОУ 35570044)
відповідача 2 Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (02068, місто Київ, вул. О. Кошиця, буд. 11; ЄДРПОУ 37388222)
про припинення трудових відносин, зобов'язання вчинити певні дії,
за участю представників: згідно протоколу судового засідання
1. Стислий виклад позовних вимог.
До Господарського суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС ІНВЕСТ-ЮГ» та Управління (центр) надання адміністративних послуг Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про припинення трудових відносин, зобов'язання вчинити певні дії.
Позов мотивований тим, що 28.07.2020 рішенням єдиного учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС ІНВЕСТ-ЮГ» №12 ОСОБА_1 був обраний директором, про що було зазначено в трудовій книжці. На підставі та на виконання наказу №112 від 04.08.2020 позивач приступив до виконання своїх обов'язків за сумісництвом з 04.08.2020.
12.03.2025 позивач звернувся із письмовою заявою про звільнення за власним бажанням до єдиного учасника товариства, надіславши вказану заяву рекомендованим листом за адресою, яка вказана у Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, разом з тим, у вказаній заяві позивачем зазначено про скликання загальних зборів учасників товариства, на порядок денний яких було винесене питання про звільнення директора Товариства та обрання нового директора товариства та внесення відомостей до ЄДР про нового керівника.
Проте, загальні збори учасників товариства не відбулись, про що позивач склав відповідний протокол загальних зборів учасників (засновників) від 30.04.2025, відтак, питання про припинення повноважень позивача як директора товариства вирішено не було.
У зв'язку з викладеним позивач просить суд припинити трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗС ІНВЕСТ-ЮГ» у зв'язку зі звільненням з посади директора за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України з 30.04.2025 та зобов'язати державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внести зміни до відомостей про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС ІНВЕСТ-ЮГ».
Позивачем у позовній заяві було зазначено відповідачем 2 - Управління (центр) надання адміністративних послуг Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації.
Після отримання позивачем відзиву Відповідача 2 (Управління (центр) надання адміністративних послуг Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації), позивачем було подане клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем, та зазначено, що належним відповідачем 2 у даній справі є - Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації.
В подальшому, позивач подав клопотання про уточнення позовних вимог по справі №910/5642/25 від 24.05.2025, в якому зазначив: припинити трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗС ІНВЕСТ-ЮГ» у зв'язку зі звільненням з посади директора за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України та зобов'язати уповноважених осіб (державних реєстраторів) Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації внести зміни до відомостей у Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань шляхом виключення відомостей про ОСОБА_1 як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС ІНВЕСТ-ЮГ».
2. Стислий виклад заперечень відповідача 1.
Відповідач 1 правом на подання відзиву на позовну заяву у відповідності до приписів ст. 178 ГПК України не скористалися.
3. Стислий виклад заперечень відповідача 2 (до заміни первісного відповідача 2 - Управління (центр) надання адміністративних послуг Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації на належного відповідача 2 - Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації)
Управління (центр) надання адміністративних послуг Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації у поданому відзиві зазначає, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про адміністративні послуги» центра надання послуг - це постійно діючий робочий орган або структурний підрозділ місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування, що зазначений у ч. 2 цієї статті, в якому надаються адміністративні послуги через адміністратора шляхом його взаємодії з суб'єктами надання адміністративних послуг.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про адміністративні послуги» основними завданнями адміністратора є: 1) надання суб'єктам звернень вичерпної інформації та консультацій щодо вимог та порядку надання адміністративних послуг; 2) прийняття від суб'єктів звернень документів, необхідних для надання адміністративних послуг, їх реєстрація та подання документів (їх копій) відповідним суб'єктам надання адміністративних послуг не пізніше наступного робочого дня після їх отримання; 3) видача або забезпечення направлення через засоби поштового зв'язку суб'єктам звернень результатів надання адміністративних послуг (у тому числі рішення про відмову в задоволенні заяви суб'єкта звернення), повідомлення щодо можливості отримання адміністративних послуг, оформлених суб'єктами надання адміністративних послуг; 4) організаційне забезпечення надання адміністративних послуг суб'єктами надання адміністративних послуг; 5) здійснення контролю за додержанням суб'єктами надання адміністративних послуг термінів розгляду справ та прийняття рішень; 6) надання адміністративних послуг за рішенням органу, який прийняв рішення про утворення центру надання адміністративних послуг; 7) складення протоколів про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 8) розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладення стягнень.
Відтак, Управління (центр) надання адміністративних послуг Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації зазначив, що відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги» у Центра немає повноваження внести зміни до відомостей про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Цібульського М.В. як керівника ТОВ «АЗС ІНВЕСТ-ЮГ» та зазначив, що він є неналежним відповідачем у даній справі.
4. Стислий виклад заперечень відповідача 2 (після заміни первісного відповідача 2 - Управління (центр) надання адміністративних послуг Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації на належного відповідача 2 - Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації)
28.07.2025 Відділом з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації подано до суду відзив на позовну заяву. У поданому відзиві Відповідач 2 зазначає, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» встановлена обов'язковість наявності відомостей про керівника юридичної особи, а відтак в Єдиному державному реєстрі поля у вкладці «Керівник» мають бути заповнені, відтак, норми чинного законодавства не передбачають виключення відомостей з Єдиного державного реєстру про попереднього керівника юридичної особи без внесення змін щодо призначення нового керівника.
Також відповідач зазначає, що до виключної компетенції Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС ІНВЕСТ-ЮГ» відносяться питання призначення і звільнення Директора Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС ІНВЕСТ-ЮГ» і відповідно до вимог ст.ст. 9, 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» обов'язок внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відомостей про керівника юридичної особи шляхом подання відповідних документів для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі. Дарницька районна в місті Києві державної адміністрації не впливає на прийняття рішення про припинення трудових відносин, а відтак є неналежним відповідачем у даній справі.
5. Стислий виклад відповіді Позивача на відзив відповідача 2.
Позивачем 29.07.2025 подано до суду Відповідь на Відзив. У відповіді на відзив Позивач зазначає, що Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації є належним відповідачем у даній справі, оскільки саме державні реєстратори Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців апарату Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації здійснюють внесення змін до ЄДР. Відповідач 2 має правосуб'єктність на виконання рішення суду в частині внесення змін до ЄДР.
Також позивач зазначає, що судова практика не передбачає виключення з відомостей ЄДР даних про попереднього керівника юридичної особи, без внесення змін щодо призначення нового керівника.
Відтак, процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з товариством має супроводжуватись виключенням директора з ЄДР.
6. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.05.2025 вказану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали суду, у визначений спосіб, шляхом: зазначення поштового індексу місця проживання чи перебування позивача; надання доказів сплати судового збору у розмірі 3028, 00 грн; доказів надсилання копії заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачам.
13.05.2025 через канцелярію суду від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.
Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд визнав їх достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 18.06.2025.
03.06.2025 через канцелярію суду від Управління (центр надання адміністративних послуг Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації надійшов відзив на позовну заяву.
03.06.2025 через канцелярію суду від Управління (центр надання адміністративних послуг Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації надійшло клопотання про заміну первинного відповідача належним відповідачем.
06.06.2025 через канцелярію суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь відзив на позовну заяву.
18.06.2025 у судове засідання з'явився позивач.
18.06.2025 у судове засідання не з'явився відповідач (представник відповідача) 1. Ухвала суду 19.05.2025 була направлена відповідачу 20.05.2025 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - 02141, місто Київ, вул. О. Мишуги, буд. 10, оф. 214; код ЄДРПОУ 35570044. Згідно трекінгу 0610254222154 ухвала суду від 19.05.2025 була вручена Одержувачу 03.06.2025.
18.06.2025 у судове засідання не з'явився відповідач (представник відповідача) 2. Ухвала суду від 19.05.2025 була направлена відповідачу 2 в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім, про що свідчить повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи. Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Враховуючи викладене, відповідач 2 повідомлений належним чином про розгляд даної справи.
18.06.2025 у судовому засіданні суд зазначив, що відповідно до приписів статті 48 ГПК України суд має право лише за клопотанням позивача замінити первісного відповідача належним відповідачем, з огляду на викладене клопотання Управління (Центр) надання адміністративних послуг Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про заміну первинного відповідача належним відповідачем від 03.06.2025 суд залишає без розгляду.
18.06.2025 у судовому засіданні позивач надав усні пояснення та підтримав клопотання про заміну неналежного відповідача на належного.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 клопотання позивача про заміну неналежного відповідача задоволено. Замінено первісного відповідача 2 - Управління (центр) надання адміністративних послуг Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (02068, місто Київ, вул. Степана Олійника, 21; ЄДРПОУ 42369175) на належного відповідача 2 - Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (02068, місто Київ, вул. О. Кошиця, буд. 11; ЄДРПОУ 37388222).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання у даній справі на 23.07.2025.
20.06.2025 до канцелярії суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення доказів/документів.
01.07.2025 до канцелярії суду від Головного управління Державної податкової служби у м.Києві надійшла відповідь про розгляд запиту на отримання публічної інформації.
21.07.2025 до канцелярії суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення доказів/документів.
У судове засідання 23.07.2025 з'явився позивач.
Представник відповідача 1 у судове засідання 23.07.2025 не з'явився. Ухвала суду від 18.06.2025 була направлена відповідачу 1 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - 02141, місто Київ, вул. О. Мишуги, 10, оф. 214. Згідно трекінгу відправлення (0610262903985) станом на 24.07.2025 11:12 конверт з ухвалою суду від 18.06.2025 повернено відправнику за закінченням терміну зберігання. Від відповідача (представника) клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, та/або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом» (посилання в мережі інтернет - https://vkz.court.gov.ua/) згідно ст. 197 ГПК України, призначене на 23.07.2025, до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд» не подано, клопотань/заяв від відповідача (представника) не було подано до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд», а також не направлено до суду через відділення поштового зв'язку.
Представник відповідача 2 у судове засідання 23.07.2025 не з'явився, ухвала Господарського суду міста Києва від 18.06.2025 була направлена відповідачу 2 в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім, про що свідчить довідка про доставлення електронного листа від. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Враховуючи викладене відповідач повідомлений належним чином про розгляд даної справи. Від відповідача 2 (його представника) клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, та/або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом» (посилання в мережі інтернет - https://vkz.court.gov.ua/) згідно ст. 197 ГПК України, призначене на 23.07.2025, до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд» не подано, клопотань/заяв від відповідача 2 (представника) не було подано до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд», а також не направлено до суду через відділення поштового зв'язку.
Позивач зазначив та надав пояснення щодо клопотання про долучення доказів від 20.06.2025 та клопотання про долучення доказів від 21.07.2025.
Заслухавши позицію сторони та дослідивши матеріали справи, врахувавши необхідний час для написання відзиву та відповіді на відзив, суд ухвалив, застосувавши принцип розумності процесуальних строків, відповідно до ст. 114 Господарського процесуального кодексу України, відкласти підготовче провадження.
23.07.2025 після закінчення судового засідання через систему «Електронний суд» від Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання та розгляду справи спочатку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2025 відкладено підготовче засідання у даній справі на 13.08.2025.
28.07.2025 до канцелярії суду від Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації надійшов відзив на позовну заяву.
29.07.2025 до канцелярії суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
13.08.2025 через систему «Електронний суд» від Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження.
У судове засідання 13.08.2025 з'явився позивач.
Представник відповідача 1 у судове засідання 13.08.2025 не з'явився. Ухвала суду від 24.07.2025 була направлена відповідачу 1 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - 02141, місто Київ, вул. О. Мишуги, 10, оф. 214. Згідно трекінгу відправлення (0610270580400) станом на 13.08.2025 конверт з ухвалою суду від 24.07.2025 повернено відправнику за закінченням терміну зберігання. Від відповідача (представника) клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, та/або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом» (посилання в мережі інтернет - https://vkz.court.gov.ua/) згідно ст. 197 ГПК України, призначене на 23.07.2025, до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд» не подано, клопотань/заяв від відповідача (представника) не було подано до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд», а також не направлено до суду через відділення поштового зв'язку.
Представник відповідача 2 у судове засідання 13.08.2025 не з'явився. Ухвала Господарського суду міста Києва від 24.07.2025 була направлена відповідачу 2 в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім, про що свідчить довідка про доставлення електронного листа. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Враховуючи викладене відповідач 2 (представник) повідомлений належним чином про розгляд даної справи. 13.08.2025 від Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження.
13.08.2025 судом у засіданні було зазначено щодо клопотання представника відповідача 2 про розгляд справи спочатку від 23.07.2025.
Позивач висловив позицію та заперечував щодо розгляду справи спочатку.
Судом 13.08.2025 у судовому засіданні зазначено щодо клопотання відповідача 2 про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження від 13.08.25.
Позивач надав пояснення та висловив позицію щодо клопотання відповідача 2 про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження від 13.08.25.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2025 клопотання відповідача 2 Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про початок розгляду справи спочатку від 23.07.2025 задоволено.
Розгляд справи №910/5642/25 за позовом ОСОБА_1 до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС ІНВЕСТ-ЮГ» та відповідача 2 Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації здійснюватиметься спочатку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2025 клопотання відповідача 2 відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку проведення підготовчого провадження від 13.08.2025 задоволено та відкладено підготовче засідання у даній справі на 03.09.2025.
03.09.2025 у судове засідання з'явився позивач та представник відповідача 2.
Представник відповідача 1 у судове засідання 03.09.2025 не з'явився. Ухвала суду від 13.08.2025 була направлена відповідачу 1 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - 02141, місто Київ, вул. О. Мишуги, 10, оф. 214. Згідно трекінгу відправлення (0610275610405) станом на 03.09.2025 конверт з ухвалою суду від 13.08.2025 повернено відправнику за закінченням терміну зберігання. Від відповідача 1 (представника) клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, та/або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом» (посилання в мережі інтернет - https://vkz.court.gov.ua/) згідно ст. 197 ГПК України, призначене на 03.09.2025, до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд» не подано, клопотань/заяв від відповідача 1 (представника) не було подано до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд», а також не направлено до суду через відділення поштового зв'язку.
03.09.2025 у засіданні судом поставлено на обговорення питання щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 03.09.2025 позивач не заперечував щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
03.09.2025 у судовому засіданні представник відповідача 2 не заперечував щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначити на 24.09.25.
16.09.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача 2 надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи, призначене на 24.09.2025.
16.09.2025 через відділ документообігу суду від позивача надійшла заява про проведення розгляду справи за його відсутності.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2025 засідання у справі № 910/5642/25 призначено на 29.10.25.
У судове засідання 29.10.2025 з'явився позивач.
29.10.2025 у судове засідання не з'явився представник відповідача 1, 2.
Ухвала суду від 29.09.2025 була направлена відповідачу 1 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - 02141, місто Київ, вул. О. Мишуги, 10, оф. 214. Конверт з ухвалою суду від 29.09.2025 повернено відправнику за закінченням терміну зберігання. Від відповідача 1 (представника) клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, та/або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом» (посилання в мережі інтернет - https://vkz.court.gov.ua/) згідно ст. 197 ГПК України, призначене на 29.10.2025, до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд» не подано, клопотань/заяв від відповідача 1 (представника) не було подано до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд», а також не направлено до суду через відділення поштового зв'язку.
Ухвала суду від 29.09.2025 була направлена відповідачу 2 в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім, про що свідчить довідка про доставлення електронного листа. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Враховуючи викладене відповідач 2 (представник) повідомлений належним чином про розгляд даної справи. Від відповідача 2 (представника) клопотань, заяв про відкладення розгляду судового засідання та/або про неможливість прибути у судове засідання, та/або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу «Система захищеного відеоконференцзв'язку з судом» (посилання в мережі інтернет - https://vkz.court.gov.ua/) згідно ст. 197 ГПК України, призначене на 29.10.2025, до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд» не подано, клопотань/заяв від відповідача 2 (представника) не було подано до канцелярії суду та через систему «Електронний Суд», а також не направлено до суду через відділення поштового зв'язку.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 29.10.2025 з'явився позивач.
29.10.2025 у судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.
29.10.2025 у судовому засіданні представники відповідача 1, 2 не з'явилися.
29.10.2025 у судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення суду.
ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
26.11.2007 державним реєстратором Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації було проведено державну реєстрацію створення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС ІНВЕСТ-ЮГ», номер запису: 10681020000021464.
Рішенням №12 власника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС ІНВЕСТ-ЮГ» від 28.07.2020, звільнено з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС ІНВЕСТ-ЮГ» ОСОБА_2 з 03.08.2020 та призначено директором Товариства ОСОБА_1 з 04.08.2020.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №118782025218 єдиним засновником (учасників) юридичної особи є ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), розмір частки статутного (складено) капіталу (пайового фонду) - 11979907,04 грн.
12.03.2025 позивач подав заяву б/н про звільнення його з посади директора Товариства за власним бажанням, яку направив на адресу єдиного учасника Товариства ОСОБА_3 , що підтверджується накладними відділення поштового зв'язку №RA031820385UA та №RA031820399UA.
Також цими ж поштовими відправленням позивачем було направлено на адресу єдиного учасника Товариства ОСОБА_3 повідомлення про скликання загальних зборів (єдиного учасника) на 30.04.2025.
30.04.2025 загальні збори учасників (засновників) Товариства проведені не були у зв'язку з відсутністю єдиного учасника Товариства ОСОБА_3 .
Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 вказує, що оскільки загальні збори учасників Товариства не відбулися, він не має можливості звільнитись із займаної посади без рішення загальних зборів товариства, а тому просить вирішити питання щодо припинення трудових правовідносин між ним та Товариством у судовому порядку, відповідно до чинного законодавства.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими позивач ті відповідач обґрунтовував свої доводи та заперечення, а саме копії: протоколу №1 загальних зборів учасників від 16.11.2007; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «АЗС ІНВЕСТ-ЮГ» від 26.11.2007; статут ТОВ «АЗС ІНВЕСТ-ЮГ» від 27.04.2021; рішення власника (учасника) ТОВ «АЗС ІНВЕСТ-ЮГ» від 12 щодо зміни керівника від 28.07.2020; наказ ТОВ «АЗС ІНВЕСТ-ЮГ» №112 від 04.08.2020 про прийняття на посаду директора; трудова книжка ОСОБА_1 ; витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ «АЗС ІНВЕСТ-ЮГ»; виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ «АЗС ІНВЕСТ-ЮГ»; паспорт ОСОБА_3 від 17.10.2017; довідки управління у справах громадянства №46/2023 від 03.02.2023; заява про звільнення за власним бажанням від 12.03.2025; повідомлення про скликання загальних зборів Товариства від 12.03.2025; чек про відправлення АТ «УКРПОШТА» з трек номером від 13.03.2025; наліпка на відправлений конверт в Латвію з трек номером; роздруківки з офіційного Інтернет сайту АТ «УКРПОШТА»; протокол загальних зборів (які не відбулися) від 30.04.2025; докази направлення листа від 14.03.2025; журнал відвідувань офіса 214 по АДРЕСА_3 від 30.04.2025, витяг з Державного реєстру санкцій; платіжні інструкції щодо сплати податків по підприємству ТОВ «АЗС ІНВЕСТ-ЮГ»; лист Головного управління ДПС у м. Києві Державної податкової служби України №351/ЗПІ/26-15-19-04-14 від 25.06.2025, судом надано оцінку доказам, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Названими нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Матеріалами справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗС ІНВЕСТ-ЮГ» (відповідач) не укладало з ОСОБА_1 (позивач) трудового договору (контракту), а отже, між сторонами не виник спір стосовно припинення такого правочину, проте, позивач був наділений повноваженнями на управління товариством, отже між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗС ІНВЕСТ-ЮГ» виникли трудові відносини відповідно до долученого до матеріалів справи Рішення №12 власника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС ІНВЕСТ-ЮГ» від 28.07.2020.
Великою Палатою Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 викладена позиція про те, що в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою. Позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та/або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.
Згідно зі статтею 38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, зокрема, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
Тобто, відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. Вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18.
Згідно з ч. 1 статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (ч. 1 ст. 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не визначено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.
Згідно з ч. 1-3 статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Відповідно до п. 3.1 Статуту Товариство створене однією особою, яка є його єдиним учасником - ОСОБА_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
За змістом п. 3.2 Статуту, до складу Учасників Товариства за рішенням Загальних зборів учасників можуть бути прийняті інші юридичні та фізичні особи. При цьому визначається порядок та розмір внесення вкладів новими Учасниками до Статутного капіталу Товариства.
Метою діяльності Товариства є організація виробничо-господарської, торгівельної, підприємницької, наукової, комерційної та інших видів діяльності, розвиток зовнішньоекономічних зв'язків України для насичення товарами і послугами підвищення попиту споживчого ринку й одержання прибутку та задоволення на його підставах соціально-економічних інтересів Учасників Товариства (п. 4.1 Статуту).
Відповідно до п. 6.1 Статуту, Товариство є юридичною особою за законодавством України, діє на засадах повного господарського розрахунку, має самостійний баланс, розрахункові (ий) і валютні (ий) рахунки в банківських установах, круглу печатку, зі своїм повним найменуванням, а у випадку господарської потреби - додатково: печатку для податкових накладних та інші види печаток, можливість отримання яких передбачено чинним законодавством, кутовий штамп, штампи, фірмовий бланк, та емблему зі своїм найменуванням, товарний знак та торгову марку на товари та послуги, що ним випускається, інші необхідні реквізити та інтелектуальну власність. Товариство також може мати й інші права та виконувати інші дії відповідно до законодавства.
Пунктом 12.2 Статуту Товариства визначено, що до виключної компетенції Загальних зборів учасників Товариства належить:
а) визначення основних напрямків діяльності Товариства і затвердження планів та звітів про їх виконання;
б) внесення змін до статуту Товариства, зміна розміру його Статутного капіталу;
в) обрання та відкликання Директора Товариства з числа учасників, прийняття чи звільнення Директора Товариства з третіх осіб, обрання та відкликання Голови Товариства, Голови та членів Ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків;
г) прийняття рішення про відчуження майна Товариства на суму, що становить 50 і більше % майна Товариства;
д) затвердження річних результатів діяльності Товариства і його відособлених підрозділів. затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, визначення порядку розподілу прибутку та порядку покриття збитків Товариства;
е) створення, реорганізація та ліквідація підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень, прийняття рішення про заснування підприємств та організацій спільно з іншими юридичними-або фізичними особами:
є) затвердження правил скликання і проведення Загальних зборів учасників Товариства та порядку прийняття ними рішень, визначення організаційної структури Товариства;
ж) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів:
з) вирішення питання про придбання Товариством частки (П частини) учасника та про відступлення частки (її частини) учасника третім особам;
и) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів:
і) виключення учасника з Товариства;
і) винесених рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб Товариства:
й) затвердження порядку розподілу та використання прибутку, нормативів та порядку утворення фондів Товариства;
к) прийняття рішення про ліквідацію Товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Конституційний Суд України у рішеннях від 7 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.
Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.
Згідно зі статтею 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору
За загальними правилами трудового законодавства України, керівник товариства, як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.
Ця правова позиція викладена у постанові Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду від 24 грудня 2019 року в цивільній справі № 758/1861/18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 дійшла висновку про те, що директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою має скликати загальні збори учасників товариства з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов'язків, оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року в справі № 448/362/22 міститься висновок про те, що спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки стосується реалізації загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір пов'язаний із управлінням юридичною особою та належить до юрисдикції господарського суду.
У той же час, Верховний Суд прямо не вказав, що такий "корпоративний" спір може бути вирішений виключно із застосуванням норми трудового права, яка міститься в статті 38 КЗпП України.
Саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 грудня 2019 року в справі № 917/1739/17.
Оскільки в своїй постанові від 6 вересня 2023 року в справі № 127/27466/20 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що позов директора до товариства про припинення трудових відносин є господарським спором та має розглядатись за правилами господарського судочинства, виходячи зі спеціального (особливого) статусу директора, норми Закону, які регулюють порядок звільнення керівника юридичної особи, є спеціальними при розгляді зазначеного спору господарським судом.
За частиною 1 статті 29 Закону загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (частина 1 статті 30 Закону).
Відповідно до частини 1 статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом.
Частинами 1-3 статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Згідно з частинами 2 та 3 статті 30 Закону до компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема: обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства; прийняття інших рішень, віднесених законом до компетенції загальних зборів учасників. Питання, передбачені частиною 2 цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону.
Відповідно до частин 2, 3 статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.
Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення (ч. 4 ст. 32 "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
За змістом частин 1 та 4 статті 39 цього Закону виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.
Частиною 12 цієї статті визначено, що з одноосібним виконавчим органом та кожним членом колегіального виконавчого органу укладається цивільно-правовий або трудовий договір (контракт). Договір (контракт), що укладається з одноосібним виконавчим органом та членом колегіального виконавчого органу, від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.
Повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов'язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов'язків для всіх членів колегіального виконавчого органу(частина 13 статті 39 цього Закону).
Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов'язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має 1) не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й 2) за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження розгляду по суті уповноваженим на звільнення директора органом Товариства заяви позивача про звільнення з посади за власним бажанням, а також фактичного звільнення позивача з посади директора Товариства на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства і внесення змін до відомостей про наведену юридичну особу про зміну її керівника.
Наведене дає підстав для висновку про те, що права позивача були порушені внаслідок позбавлення його можливості припинити свої повноваження як директора Товариства з незалежних від нього причин.
Також в матеріалах справи міститься копія наказ №112 від 04.08.2020 про прийняття на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС ІНВЕСТ-ЮГ» з 04.08.2020 за сумісництвом та копія трудової книжки НОМЕР_2 .
При цьому, в судовому засіданні судом з'ясовувалося наявності чи відсутності у Товариства податкового боргу перед державою та чи здійснює таке Товариство підприємницьку діяльність, а також зазначалося інформації про кінцевого бенефіціарного власника та чи вони не є підсанкційними суб'єктами відповідно до Державного реєстру санкцій.
Позивачем надано та долучено до матеріалів справи витяг з Державного реєстру санкцій, відповідно до якого за вказаними параметрами санкційних дій в Державнмоу реєстрі санкцій не знайдено; платіжні інструкції щодо сплати податків по підприємству ТОВ «АЗС ІНВЕСТ-ЮГ»; лист Головного управління ДПС у м. Києві Державної податкової служби України №351/ЗПІ/26-15-19-04-14 від 25.06.2025, відповідно до якого станом на 23.06.2025 наявні інформація щодо стану розрахунків з бюджетом, облік яких здійснюється ГУ ДПС у м. Києві.
Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 ЦК України. Під порушенням розуміється такий стан суб'єктивного права, за яким воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права, пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Таким чином, у розумінні закону суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Ці право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 5 червня 2018 року в справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц, від 4 червня 2019 року в справі № 916/3156/17, від 13 жовтня 2020 року в справі № 369/10789/14-ц, від 26 січня 2021 року в справі № 522/1528/15-ц, від 16 лютого 2021 року в справі № 910/2861/18, від 15 червня 2021 року в справі № 922/2416/17, від 22 червня 2021 року в справі № 334/3161/17, від 22 червня 2021 року в справі № 200/606/18, від 29 червня 2021 року в справі № 916/964/19).
Невирішення загальними зборами учасників Товариства питання про звільнення за власним бажанням працівника з посади директора є порушенням прав позивача, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання трудових відносин між ОСОБА_1 та Товариством припиненими підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання уповноважених осіб (державних реєстраторів) Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації внести зміни до відомостей у Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом виключення відомостей про ОСОБА_1 як керівника Товариства, суд зазначає таке.
Вимогу позивача щодо виключення з ЄДР запису про директора товариства у господарській юрисдикції необхідно розглядати разом із вимогою про визнання трудових відносин припиненими, але не тому, що перша є похідною від другої. Належність і ефективність обох зазначених вимог має оцінюватися судом під час розгляду справи по суті.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 у справі №448/362/22.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Щодо посилань відповідача на Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» яким встановлена обов'язковість наявності відомостей про керівника юридичної особи в Єдиному державному реєстрі поля у вкладці «Керівник», а відтак норми чинного законодавства не передбачають виключення відомостей з Єдиного державного реєстру про попереднього керівника юридичної особи без внесення змін щодо призначення нового керівника, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 13 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", у тому числі щодо зобов'язання вчинення реєстраційних дій.
За змістом пункту 3 частини 5 статті 25 "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" суб'єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 в справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 року в справі № 910/7164/19.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.02.2020 у справі №914/393/19 зроблено висновок, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
При цьому, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити з його ефективності. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
За приписами частини 2 статті 5 ГПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно з частиною 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (пункт 8.5 постанови Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18).
Так, у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 зроблено, серед іншого, висновок про те, що повноваження директора як посадової особи законодавець пов'язує з моментом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ. У цій частині Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 не відступила від вказаного висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Отже, виходячи із вище викладеного, можна дійти висновку, що процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з товариством має супроводжуватись виключенням директора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про зобов'язання уповноважених осіб (державних реєстраторів) Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації внести зміни до відомостей у Єдиному державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом виключення відомостей про ОСОБА_1 як керівника Товариства.
При цьому, суд зазначає, що зобов'язання відповідача-2 на підставі судового рішення здійснити дії щодо внесення до ЄДР відповідних змін до відомостей про керівника юридичної особи, без включення при цьому до ЄДР відомостей про керівника юридичної особи, не буде суперечити статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".
За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
Так, відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс.
Водночас, відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського суду міста Києва у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Позивач зауважив, що не заперечує проти залишення судового збору за позивачем.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237, 238, 240, 241, 242, 254, 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
2. Припинити трудові відносини між ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЗС ІНВЕСТ-ЮГ» (02141, місто Київ, вул. О. Мишуги, 10, оф. 214; ЄДРПОУ 35570044) у зв'язку зі звільненням з посади директора за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України.
3. Зобов'язати уповноважених осіб (державних реєстраторів) Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації (02068, місто Київ, вул. О. Кошиця, буд. 11; ЄДРПОУ 37388222) внести зміни до відомостей у Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань шляхом виключення відомостей про ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗС ІНВЕСТ-ЮГ» (02141, місто Київ, вул. О. Мишуги, 10, оф. 214; ЄДРПОУ 35570044).
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки відповідно до приписів ст. ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 11.11.2025.
Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА