ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
12.11.2025Справа № 760/172/23
За позовом Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради
до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Естейт"
про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішень про державну реєстрацію права власності та визнання недійсними правочинів
Суддя Гумега О.В.
Представники учасників справи: не викликались
У грудні 2022 року Перший заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Естейт" про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішень про державну реєстрацію права власності та визнання недійсними правочинів.
Разом з позовом до Солом'янського районного суду м. Києва подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 09.01.2023 № 760/172/23 задоволено заяву про забезпечення позову. Накладено арешт на нежитлову будівлю літ. "А-1", гараж літера "Б" загальною площею 22,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності та зареєстрована за Товариством з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Естейт". Заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора прав, вчиняти дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно об'єкта нерухомості - нежитлової будівлі літ. "А-1", гараж літера "Б" загальною площею 22,8 кв.м АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2430687880000.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 09.01.2023 відкрито провадження у цивільній справі № 760/172/23 за правилами спрощеного позовного провадження (копія даної ухвали а.с. 101 т. 3).
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 05.09.2023 у справі № 760/172/23 задоволено позов у даній справі.
Усунуто перешкоди територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у розпорядженні земельною ділянкою площею 0,3126 га (кадастровий номер 8000000000:72:260:0014) за адресою: АДРЕСА_1 .
Скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 11.08.2021 року, індексний номер 59773831.
Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на житловий будинок загальною площею 22,8 кв. м та гараж за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку загальною площею 22,8 кв. м та гаража загальною площею 16,6 кв. м від 04.11.2021 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. та зареєстрований за № 3721.
Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.11.2021 року, індексний номер 61375532.
Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на житловий будинок загальною площею 22,8 кв. м та гараж загальною площею 16,6 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .
Застосовано наслідки недійсності правочину - договору купівлі-продажу від 04.11.2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. та зареєстрований за № 3721, оформлені актом приймання-передачі нерухомого майна від 22.12.2021 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондрою Л.В. та зареєстрованим у реєстрі за № № 5494, 5495.
Скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.12.2021 року, індексний номер 62549495.
Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ТОВ "Девелопмент Естейт" на нежитлову будівлю літ. "А-1" та гараж літера "Б" загальною площею 22,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ "Девелопмент Естейт" на користь Київської міської прокуратури 13 645 грн судового збору.
В решті позову відмовлено.
Задовольняючи позов, Солом'янський районний суд м. Києва виходив із того, що документи, необхідні для державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на спірний об'єкт нерухомого майна, відсутні, і при проведенні державної реєстрації не подавалися, а тому державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на житловий будинок проведена з порушенням вимог закону та вказане рішення державного реєстратора підлягає скасуванню. У зв'язку із зазначеним, укладений між відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу житлового будинку є таким, що суперечить вимогам закону, а тому підлягає визнанню недійсним. Суд вважав правильним способом захисту прав скасування рішення про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Девелопмент Естейт".
Постановою Київського апеляційного суду від 20.11.2024 у справі №760/172/23 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 05.09.2023 скасовано та ухвалено нове судове рішення:
Провадження у справі за позовними вимогами Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Естейт" про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішень про державну реєстрацію права власності, визнання недійсними правочинів, припинення права власності - закрито.
Повідомлено Першого заступника керівника Київської міської прокуратури, що розгляд цієї справи в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Естейт" про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішень про державну реєстрацію права власності, визнання недійсними правочинів, припинення права власності віднесений до юрисдикції господарського суду.
У задоволенні позовних вимог Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішень про державну реєстрацію права власності та визнання недійсними правочинів - відмовлено.
Стягнуто з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в сумі 20 467 грн. 50 коп.
У вищезазначеній постанові Київського апеляційного суду колегія суддів, зокрема, дійшла висновку, що спір у вказаній частині, а саме щодо вимоги прокурора про усунення перешкод територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради у розпорядженні вказаною земельною ділянкою шляхом визнання недійсним акта приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ "Девелопмент Естейт", не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки за змістом спірних правовідносин спір у цій частині є предметом вирішення в порядку господарського судочинства з огляду на положення статей 4, 20 ГПК України.
Також позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності за ТОВ «"Девелопмент Естейт" на спірну нежитлову будівлю та припинення вказаного права за своїм суб'єктним складом повинні розглядатися в господарському судочинстві, що виключає розгляд справи у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства.
13.06.2025 представник Київської міської прокуратури подав до Київського апеляційного суду заяву про направлення справи за встановленою юрисдикцією до Господарського суду міста Києва.
19.06.2025 Київським апеляційним судом витребувано з Солом'янського районного суду м. Києва матеріали цивільної справи №760/172/23, які надійшли до суду апеляційної інстанції 21.08.2025.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22.09.2025 постановлено заяву Київської міської прокуратури задовольнити; передати справу № 760/172/23 в частині вирішення позовних вимог Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Естейт" про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішень про державну реєстрацію права власності, визнання недійсними правочинів, припинення права власності до Господарського суду міста Києва для вирішення в порядку господарського судочинства.
25.09.2025 матеріали справи №760/172/23 надійшли до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2025 справу №760/172/23 передано на розгляд судді Гумезі О.В.
Під час опрацювання матеріалів справи Солом'янського районного суду м. Києва №760/172/23, яка надійшла з Київського апеляційного суду на виконання ухвали від 22.09.2025 року, було встановлено невідповідність оформлення зазначеної вище справи до вимог розділу ІХ "Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України", а саме: до сформованої справи № 760/172/23 долучений конверт з назвою "матеріали по справі №760/172/23" та супровідний лист з копіями ухвал та додатками, які не підшиті, не пронумеровані, не внесені до внутрішнього опису документів, що не відповідає визначеному цією Інструкцією порядку формування документів судової справи у паперовій формі. Зазначене підтверджується Актом про стан справи від 25.09.2025 № 269/25, складеним відповідальними працівниками Відділу автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів.
Оскільки зазначені обставини позбавляють суд можливості пересвідчитись у цілісності та повній комплектності документів судової справи №760/172/23, суд вважав за необхідне направити матеріали справи №760/172/23 до Київського апеляційного суду для усунення вищевикладених недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2025 відкладено вирішення питання про прийняття до свого провадження справи №760/172/23 до повернення із Київського апеляційного суду матеріалів справи №760/172/23, оформлених відповідно до розділу ІХ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (із змінами).
06.11.2025 до Господарського суду міста Києва згідно супровідного листа Київського апеляційного суду від 30.10.2025 № 760/172/23/232537/2025 надійшли матеріали справи №760/172/23 на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 01.10.2025.
Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного суду від 22.09.2025 передано справу № 760/172/23 в частині вирішення позовних вимог Першого заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Естейт" про усунення перешкод у розпорядженні земельною ділянкою шляхом скасування рішень про державну реєстрацію права власності, визнання недійсними правочинів, припинення права власності до Господарського суду міста Києва для вирішення в порядку господарського судочинства, судом досліджено наявну в матеріалах справи позовну заяву (а.с. 1 - 25 т. 1) Першого заступника керівника Київської міської прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - Київрада, позивач) та додані до неї документи (а.с. 26-92 т. 1) на предмет додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, зважаючи на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Прокурором не дотримано вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.
У позовній заяві зазначено місцезнаходження юридичної особи відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Естейт" (далі - ТОВ "Девелопмент Естейт", відповідач) за адресою: 01113, місто Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 44-Б, тоді як відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань юридична особа відповідача має таке зареєстроване місцезнаходження: Україна, 01103, місто Київ, вулиця Бойчука Михайла, будинок 43, офіс 5.
Крім того, позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.
Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 6 ГПК України визначено, що електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Приписами абзацу 1 частини 6 статті 6 ГПК України встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Прокурором не дотримано вимог п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.
Як встановлено судом, у позовній заяві, поданій прокурором до Солом'янського районного суду м. Києва, відповідачами були визначені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелопмент Естейт", а позовні вимоги до вказаних відповідачів викладено у пунктах 1-5 прохальної частини позовної заяви. Разом з цим, з позовної заяви не вбачається зміст позовних вимог щодо кожного з вказаних відповідачів.
Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного суду від 22.09.2025 передано справу № 760/172/23 в частині вирішення позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Київради до ТОВ "Девелопмент Естейт" до Господарського суду міста Києва для вирішення в порядку господарського судочинства, суд відзначає, що зі змісту позовної заяви прокурора чітко не вбачається зміст позовних вимог саме до ТОВ "Девелопмент Естейт".
Крім того, суд звертає увагу на висновки Київського апеляційного суду у постанові від 20.11.2024 у даній справі № 760/172/23, яка набрала законної сили 20.11.2024, щодо належного способу захисту у відповідній категорії справ. З урахуванням положень законодавства та позицій Верховного Суду, Київський апеляційний суд у наведеній постанові зазначив таке:
"У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 року у справі № 916/1174/22 (провадження № 12-39гс23) вказано, що:
Можливі способи захисту прав особи - власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, прямо визначені статтею 376 ЦК України, яка регулює правовий режим самочинно побудованого майна.
Не допускається набуття права власності на споруджені об'єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого іншого речового права на земельну ділянку, що передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на відповідній ділянці. Виходячи з принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди право власності на об'єкт нерухомого майна набуває той, хто має речове право на земельну ділянку ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (пункти 92-94), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт 35)).
При цьому формулювання положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею. Тож, як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила таке будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правового режиму такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті (пункти 6.31-6.33 постанови від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13; пункти 53-56 постанови від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц; пункт 46 постанови від 20.07.2022 у справі № 923/196/20).
Тобто відповідно до приписів частин третьої та п'ятої статті 376 ЦК України як особа, що здійснила самочинне будівництво, так і власник земельної ділянки, на якій здійснили самочинне будівництво, можуть набути самочинно збудоване майно у власність. Однак для цього їм необхідно дотримуватись чіткого алгоритму дій, передбаченого в зазначеній статті.
Якщо нерухоме майно є самочинним будівництвом, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно у будь-який інший спосіб, окрім визначеного статтею 376 ЦК України (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за особою, яка його побудувала, або за власником земельної ділянки), є такою, що не відповідає вимогам цієї статті. Можливість настання інших правових наслідків, ніж передбачені статтею 376 ЦК України, як у випадку самочинного будівництва, здійсненого власником земельної ділянки, так і у випадку самочинного будівництва, здійсненого іншою особою на чужій земельній ділянці, виключається.
За обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.
Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.
Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності (пункт 123 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20)).
Державна реєстрація права власності не породжує права власності, в силу державної реєстрації право власності не виникає, вона визначає лише момент, з якого право власності виникає, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності. Факт набуття права власності має передувати державній реєстрації, оскільки юридичний зміст державної реєстрації полягає у визнанні і підтвердженні державою цього факту.
Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.
Оскільки положення статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно за особою - власником земельної ділянки у будь-який інший спосіб, окрім визначеного цією статтею (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за власником земельної ділянки), також не змінює правовий режим самочинного будівництва. За вказаних обставин особа - власник земельної ділянки не набуває право власності на самочинно побудоване нерухоме майно.
Якщо право власності на об'єкт самочинного будівництва зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у разі задоволення позовної вимоги про знесення об'єкта самочинного будівництва суд у мотивувальній частині рішення повинен надати належну оцінку законності такої державної реєстрації.
Якщо суд дійде висновку про незаконність державної реєстрації права власності на об'єкт самочинного будівництва, таке судове рішення є підставою для закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи з огляду на положення пункту 5 частини першої статті 14 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ).
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що у випадку задоволення однієї із зазначених вище вимог юридична доля самочинно побудованого майна (спірного об'єкта нерухомості) буде вирішена у встановленому законом порядку. Разом із цим буде відновлено стан єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна. Натомість заявлена позивачем у цій справі вимога зазначеного не забезпечує.
У категорії справ, за обставинами яких певна особа неправомірно зареєструвала право власності на самочинно побудоване майно, неналежною є як вимога про скасування рішення (запису) про реєстрацію права власності, так і вимога про припинення права власності.
Звертаючись до суду із цим позовом, прокурор, який діяв в інтересах держави в особі Київської міської ради, посилався на те, що спірне нерухоме майно було зареєстроване на праві власності за відповідачем ОСОБА_1 , а на підставі договору купівлі-продажу - за Тарасевичем К.В. за адресою земельної ділянки, право власності на яку не зареєстровано в Державному реєстрі прав, та за відсутності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчував би прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, та документа, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна поштової адреси .
Зокрема вказував, що Київська міська рада як власник земельної ділянки по АДРЕСА_1 в установленому законом порядку фізичним чи юридичним особам у власність чи користування, в тому числі для будівництва, земельну ділянку не передавала, правовстановлюючі документи на неї не отримувалися; документи, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва за адресою АДРЕСА_1 у Солом'янському районі міста Києва Департаментом з питань архітектурно-будівельного контролю м. Києва не видавались та не розглядались.
Тобто, фактично прокурор обґрунтовує свої вимоги … тим, що реєстрація права власності на спірне нерухоме майно була проведена без відповідного документа, який би давав право виконувати будівельні роботи, що свідчить про те, що таке нерухоме майно є самочинним будівництвом.
Також, прокурор зазначав, що позов у цій справі пред'явлено на захист та відновлення порушених прав Київської міської ради на самостійне розпорядження земельною ділянкою комунальної власності.
Посилаючись на те, що право власності на спірне нерухоме майно, яке є самочинно побудованим, зареєстровано без дотримання вимог закону, прокурор не врахував, що задоволення вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію права власності на таке майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.
Враховуючи наведені вище правові висновки, у зазначеній категорії справ відповідачем є особа, за якою неправомірно зареєстровано право власності на самочинно побудоване майно, а належним способом захисту є вимоги, пред'явлені до такої особи, з формулюванням: про знесення самочинно побудованого нерухомого майна, про зобов'язання останнього власника повернути земельну ділянку територіальній громаді, привівши її у придатний для використання стан, шляхом знесення розміщених на ній будівель і споруд, про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні міською радою цією земельною ділянкою тощо".
Прокурором не дотримано вимог п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у позовній заяві не вказано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Разом з тим, прокурором до позовної заяви не додано жодних доказів надсилання відповідачу - ТОВ "Девелопмент Естейт" копії позовної заяви і копій доданих до неї документів листом з описом вкладення або в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, прокурором не дотримано вимог п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у сумі: 1 (один) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як передбачено ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік", прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року складає 3 028 гривні.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
Законом України "Про судовий збір" передбачено сплату судового збору за місцем розгляду справи із зарахуванням його до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. (ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір").
Судовий збір з позовних заяв, що подаються до Господарського суду міста Києва, сплачується на наступні реквізити: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA918999980313191206083026001; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд м. Києва (назва суду, де розглядається справа).
В матеріалах № 760/172/23 відсутні докази сплати судового збору за місцем розгляду справи у Господарському суді міста Києва.
Приписами ч. 2 ст. 174 ГПК України передбачено, що якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Як зазначалось, зі змісту позовної заяви прокурора чітко не вбачається зміст позовних вимог саме до ТОВ "Девелопмент Естейт". Відтак, після усунення відповідного недоліку позовної заяви прокурору необхідно сплатити судовий збір у встановленому порядку та у розмірі, визначеному п. 2 ч. 2 ст. 4, ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір".
Щодо судового збору, сплаченого на рахунок Солом'янського районного суду м. Києва, суд зауважує, що оскільки провадження у справі № 760/172/23 за позовними вимогами прокурора в інтересах держави в особі Київради до ТОВ "Девелопмент Естейт" було закрито, прокурору слід звернути увагу на приписи п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", якими визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Прокурором не дотримано вимог ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.
На стор. 6 позовної заяви прокурор посилається на матеріали реєстраційної справи об'єкта нерухомого майна № 2430687880000, проте з переліку додатків до позовної заяви не вбачається, що матеріали такої реєстраційної справи додано до позовної заяви. Отже, до позовної заяви додано не всі наявні у прокурора докази.
Таким чином, прокурором не дотримано вимог п. 2, 4, 9 ч. 3 ст. 162, п. 1, 2 ч. 1, ч. 2 ст. 164, ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, а відтак позовна заява підлягає залишенню без руху.
Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Суд відзначає, що з метою усунення встановлених недоліків прокурор має:
- зазначити місцезнаходження юридичної особи відповідача - ТОВ "Девелопмент Естейт" відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- вказати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін;
- надати письмові пояснення, в яких викласти зміст позовних вимог до відповідача - ТОВ "Девелопмент Естейт" з урахуванням позицій Верховного Суду, викладених у постанові Київського апеляційного суду від 20.11.2024 у справі № 760/172/23, щодо належного способу захисту у відповідній категорії справ;
- зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- надати докази на підтвердження надсилання позивачу - Київраді та відповідачу - ТОВ "Девелопмент Естейт" копії позовної заяви і копій доданих до неї документів листом з описом вкладення або в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України;
- надати докази сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі;
- надати належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи об'єкта нерухомого майна № 2430687880000, на які прокурор посилається на стор. 6 позовної заяви.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст. 162, 164, 172, 174, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву прокурора залишити без руху.
2. Встановити прокурору спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- зазначити місцезнаходження юридичної особи відповідача - ТОВ "Девелопмент Естейт" відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- вказати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін;
- надати письмові пояснення, в яких викласти зміст позовних вимог до відповідача - ТОВ "Девелопмент Естейт" з урахуванням позицій Верховного Суду, викладених у постанові Київського апеляційного суду від 20.11.2024 у справі № 760/172/23, щодо належного способу захисту у відповідній категорії справ;
- зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- надати докази на підтвердження надсилання позивачу - Київраді та відповідачу - ТОВ "Девелопмент Естейт" копії позовної заяви і копій доданих до неї документів листом з описом вкладення або в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України;
- надати докази сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі;
- надати належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційної справи об'єкта нерухомого майна № 2430687880000, на які прокурор посилається на стор. 6 позовної заяви.
3. Встановити прокурору строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали.
4. Зобов'язати прокурора подати до суду разом із заявою про усунення недоліків позовної заяви докази направлення копії цієї заяви і доданих до неї документів позивачу та відповідачу з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
5. Звернути увагу прокурора, що виконання ним вимог ухвали суду у строк, встановлений судом, доводиться саме позивачем.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 12.11.2025 та оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана ГУМЕГА