номер провадження справи 7/169/25
12.11.2025 Справа № 908/2671/25
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., розглянувши заяву Суддя Господарського суду Запорізької області Лєскіна І.Є., розглянувши матеріали розглянувши заяву позивача про відвід судді Лєскіної І.Є. у справі № 908/2671/25
позивача 1: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
позивача 2: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 )
позивача 3: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 )
позивача 4: ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 )
позивача 5: ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 )
позивача 6: ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 )
позивача 7: ОСОБА_7 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_7 )
позивача 8: ОСОБА_8 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_8 )
до відповідача 1: Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (69006, м.Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20, код ЄДРПОУ 00130872)
до відповідача 2: ОСОБА_9 ( АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_9 )
про стягнення суми
Без виклику учасників справи.
До Господарського суду Запорізької області через систему «Електронний суд» (зареєстрована в канцелярії суду вх. № 2917/08-07/25 від 28.08.2025) надійшла позовна заява від позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до відповідачів: Акціонерне товариство «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (далі - АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО») та ОСОБА_9 із вимогами про солідарне стягнення суми компенсації за примусово вилучені акції ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» з урахуванням інфляційних втрат, а саме:
1. Стягнути солідарно з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 00130872) та ОСОБА_9 (РНОКПП: НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму компенсації за примусово вилучені акції ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» з інфляційними втратами в розмірі 189 290 (сто вісімдесят дев'ять тисяч двісті дев'яносно) грн. 41 коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 95 897 (дев'яносто п'ять тисяч вісімсот дев'яносто сім) грн. 55 коп.
2. Стягнути солідарно з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 00130872) та ОСОБА_9 (РНОКПП: НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) суму компенсації за примусово вилучені акції ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» з інфляційними втратами в розмірі 694 064 (шістсот дев'яносто чотири тисячі шістдесят чотири) грн. 82 коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 351 624 (триста п'ятдесят одна тисяча шістсот двадцять чотири) грн. 35 коп.
3. Стягнути солідарно з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 00130872) та ОСОБА_9 (РНОКПП: НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) суму компенсації за примусово вилучені акції ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» з інфляційними втратами в розмірі 694 064 (шістсот дев'яносто чотири тисячі шістдесят чотири) грн. 82 коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 351 624 (триста п'ятдесят одна тисяча шістсот двадцять чотири) грн. 35 коп.
4. Стягнути солідарно з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 00130872) та ОСОБА_9 (РНОКПП: НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) суму компенсації за примусово вилучені акції ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» з інфляційними втратами в розмірі 694 064 (шістсот дев'яносто чотири тисячі шістдесят чотири) грн. 82 коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 351 624 (триста п'ятдесят одна тисяча шістсот двадцять чотири) грн. 35 коп.
5. Стягнути солідарно з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 00130872) та ОСОБА_9 (РНОКПП: НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 суму компенсації за примусово вилучені акції ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» з інфляційними втратами в розмірі 706 684 (сімсот шість тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 18 коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 358 017 (триста п'ятдесят вісім тисяч сімнадцять) грн. 52 коп.
6. Стягнути солідарно з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 00130872) та ОСОБА_9 (РНОКПП: НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 ) суму компенсації за примусово вилучені акції ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» з інфляційними втратами в розмірі 750 851 (сімсот п'ятдесят тисяч вісімсот п'ятдесят одна) грн. 95 коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 380 339 (триста вісімдесят тисяч триста дев'ять) грн 27 коп.
7. Стягнути солідарно з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 00130872) та ОСОБА_9 (РНОКПП: НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_7 ) суму компенсації за примусово вилучені акції ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» з інфляційними втратами в розмірі 1 261 936 (один мільйон двісті шістдесят одна тисяча дев'ятсот тридцять шість) грн. 04 коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 639 317 (шістсот тридцять дев'ять тисяч триста сімнадцять) грн 00 коп.
8. Стягнути солідарно з Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (ЄДРПОУ 00130872) та ОСОБА_9 (РНОКПП: НОМЕР_9 ) на користь ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_8 ) суму компенсації за примусово вилучені акції ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» з інфляційними втратами в розмірі 2 208 388 (два мільйони двісті вісім тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 08 коп., відсотки за користування чужими грошовими коштами на загальну суму 1 118 804 (один мільйон сто вісімнадцять тисяч вісімсот чотири грн 75 коп.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 28.08.2025 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2671/25 та визначено до розгляду судді Лєскіній І.Є.
Ухвалою суду від 02.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/2671/25 за правилами загального позовного провадження.
Через систему «Електронний суд» 06.11.2025 від представника позивача надійшла заява про відвід судді Лєскіної І.Є., яка 06.11.2025 визначена для розгляду судді Лєскіній І.Є. у даній справі.
Згідно із заявою, враховуючи наявні сумніви щодо неупередженості судді Господарського суду Запорізької області Лєскіної Ірини Євгенівни та його спроможності справедливо розглядати цю справу, керуючись ст.35 ГПК України, представник позивача заявляє у справі №908/2671/25 відвід судді Господарського суду Запорізької області ЛєскінійІ.Є.
Відповідно до ч. 13 ст. 32, ч.2. ст.39 ГПК України, абзацу 2 пункту 7.7. Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Запорізької області, питання про відвід судді вирішив суд, який розглядає справу, який, згідно з ухвалою від 10.11.2025, дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та наявності підстав для передачі заяви про відвід у справі № 908/2671/25 судді Лєскіної І.Є. на автоматизований розподіл справи між суддями з метою вирішення питання про відвід в іншому складі суду, визначеному в порядку, встановленому ч. 1 ст.32 ГПК України.
За результатами повторного автоматизованого розподілу заяви від 10.11.2025 заяву визначено для розгляду судді Науменку А.О.
Розглянувши матеріали справи № 908/2671/25 та заяви про відвід судді, суд дійшов висновку про визнання необґрунтованою заяви позивача про відвід судді Лєскіної І.Є. від розгляду даної справи.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.
Статтею 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних. Основними засадами судочинства є: 1) законність; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) забезпечення доведеності вини;4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; 6) забезпечення обвинуваченому права на захист; 7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; 9) обов'язковість рішень суду. Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Згідно зі ст. 35 Господарського процесуального кодексу України:
1. Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
2. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
3. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
4. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Статтею 36 ГПК України встановлена недопустимість повторної участі судді у розгляді справи:
1. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.
2. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
3. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.
4. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.
5. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
6. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Відповідно до ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
В обґрунтування заяви про відвід судді, заявники посилаються на виникнення сумнівів щодо неупередженості головуючого судді, її спроможності вирішувати справу справедливо у відповідності до завдань та принципів господарського судочинства, оскільки головуюча суддя щодо призначення експертизи, не в повній мірі з ясувала характер спірних правовідносин, закон, який їх регулює, та існуючу практику Верховного Суду у подібних спорах. Задоволення клопотання про призначення експертизи буде свідчити про упередженість головуючої судді, яка свідомо або не свідомо буде допомагати Відповідачам затягувати розгляд цієї справи.
У Позивачів не має довіри до головуючої судді Господарського суду у Запорізької області Лєскіної Ірини Євгенівни, тому позивачі заявляють їй відвід у розгляді цієї справи.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст.35 ГПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України.
Підстави для відводу судді у даній справі згідно зі ст. 35 ГПК України, і зокрема, передбачені п. 5 ч.1 ст. 35 ГПК України (є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді) судом не вбачаються.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу щодо недопустимості повторної участі судді у розгляді справи.
Судом не вбачається і наявність підстав для відводу судді, згідно зі ст. 36 ГПК України.
У заяві про відвід судді у даній справі заявником фактично надається оцінка процесуальним діям судді при розгляді процесуальних питань.
Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
До того ж, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків, вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).
На думку Європейського суду з прав людини, судді у своїй професійній діяльності мають бути вільними від особистих симпатій, уподобань, схильностей. Вважається, що суддя є безстороннім, якщо немає доказів, які свідчили б про протилежне (суб'єктивна безсторонність). Суду також належить бути безстороннім об'єктивно, тобто мати достатньо гарантій, що виключають будь-які сумніви стосовно нього. Цей аспект висуває додаткові обмеження для суддів щодо їхньої участі в політичному житті держави або будь-якій іншій діяльності, оскільки це може викликати підозру в їхній особистій заінтересованості під час вирішення справ. Суддя не буде об'єктивно безстороннім у випадку його залежності від чогось або когось.
Закон не покладає на суддю обов'язку переконувати у своїй неупередженості. Суддя (суд) своєю процесуальною та позапроцесуальною поведінкою має таку неупередженість та безсторонність транслювати, демонструючи презумпцію неупередженості судді. Якщо у судді існують реальні факти для самовідводу, які впливатимуть на його безсторонність, суддя має вказати про це у поданій заяві (процесуальному рішенні).
Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. Саме така позиція відображена у пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, та статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з'їздом суддів України 22 лютого 2013 року.
У рішенні у справі «Castillo Algaro v. Spain» (постанова від 28 жовтня 1998 року, збірник 1998-VIII, с. 3116, параграф 45) зазначено, що дійсно навіть припущення про факти, які ставлять під сумнів безсторонність суду, можуть мати певне значення; йдеться про довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні викликати у людей.
Як зазначено у коментарі до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1, відчуття упередженості - це формування у судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об'єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Подібна позиція висловлена Радою суддів України у рішенні від 7 вересня 2017 року № 46, в пункті 2 якого зазначено, що наявність судового рішення, яке ухвалене судом (суддею, слідчим суддею) в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних чи інших питань у тій самій справі, не породжує у діяльності судді (суддів) конфлікту інтересів у розумінні Закону України «Про запобігання корупції».
Крім цього, як зазначено у пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Craxi v. Italy» від 7 грудня 2000 року, професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд.
Доказів, які б свідчили про упередженість або необ'єктивність судді Лєскіної І.Є, її заінтересованості у результаті розгляду справи № 908/2671/25 у заяві не наведено, та до заяви не надано.
Згідно зі ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.
Відповідно до ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не доведені, не обґрунтовані та не підтверджені підстави для відводу судді Лєскіної І.Є. від розгляду даної справи, визначені приписами ст.ст. 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
Доводи заявника про відвід не ґрунтуються на положеннях ст.ст. 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заяви представника позивача про відвід судді Лєскіної І.Є. від розгляду справи № 908/2671/25, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
У задоволенні заяви про відвід судді у даній справі відмовляється.
Керуючись ст. ст. 35, 36, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви представника заявника Погрібної С.О. про відвід судді Лєскіної І.Є від розгляду справи № 908/2671/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 12.11.2025 та не піддягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя А.О. Науменко