номер провадження справи 7/162/25
05.11.2025 Справа № 908/2624/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, за участі секретаря судового засідання Даниленко Віти Сергіївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження №908/2624/25
за позовом: Вознесенської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, буд. 5, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ/умовний код 0290997323) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, -
позивача: Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 04053915)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Промактив груп» (03127, м.Київ, проспект Голосіївський, 132, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43746308)
про стягнення 144437,16 грн.
за участю представників учасників справи
від прокуратури: Тронь Г.М., (Запорізька обласна прокуратура) службове посвідчення №075790 від 01.03.2023
від позивача: Кисельова О.О., виписка з ЄДР, дов. б/н від 17.02.2025, посвідчення №1857 від 17.02.2025
від відповідача: не з'явився
Процесуальні дії по справі.
До Господарського суду Запорізької області звернувся заступник керівника Вознесенської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області із позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, - Запорізької міської ради про стягнення несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної форми власності, кадастровий номер 2310100000:02:018:0106, загальною площею 0,8052 га, по вул.Теплична, буд. 16 у місті Запоріжжя за період з 01.07.2024 по 31.12.2024 з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Промактив груп» в сумі 144 437,16грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Лєскіній І.Є.
Ухвалою суду від 01.09.2025 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі №908/2624/25, яке суд ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання призначено на 01.09.2025 о 09 год. 30 хв.
У судове засідання 30.09.2025 прибули прокурор та представник позивача. Однак, із технічних причин судове засідання не відбулось, так як стався збій у роботі системи “Електронний суд», за допомогою якої повинно було здійснюватися фіксування судового засідання, про що судом складено відповідний акт.
Представник відповідача у судове засідання 30.09.2025 не прибув. Згідно з ч. 1 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Ухвалою суду від 30.09.2025 відкладено розгляд справи на 21.10.2025 об 11 год. 30 хв.
У судовому засіданні 21.10.2025 представники прокуратури та позивача підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач про причини неявки уповноваженого представника в судове засідання 21.10.2025 суд не повідомив. Правової позиції щодо предмету спору не висловив.
Ухвалою суду 21.10.2025 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 05.11.2025 о/об 12 год. 00 хв.
В судове засідання 05.11.2025 з'явились прокурор та представник позивача. Представник відповідача до суду не з'явився. Про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, ухвала суду від 24.09.2025 була направлена до його електронного кабінету та доставлена 27.10.2025 о 15 год. 38 хв. Про причини неявки відповідач суду не повідомив. З огляду на викладене судом постановлено розглядати справу за відсутності відповідача.
У судовому засіданні 05.11.2025 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення, роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В якості підстав для звернення з позовом прокурор зазначив, що між Запорізькою міською радою та Відкритим акціонерним товариством «Завод напівпровідників» укладено договір оренди землі за № б/н, а саме: земельної ділянки загальною площею 0,8052 га, з кадастровим номером 2310100000:02:018:0106, який зареєстрований в Управлінні Держкомзему міста Запоріжжя Запорізької області від 11.11.2011 за № 231010004000149.
Відповідно до свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажу майна в провадженні у справі про банкрутство, зареєстрованого в реєстрі за № 1-123 від 01.04.2021, право власності на вказані об'єкти нерухомості, зокрема, розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:02:018:0106, перейшло від ПрАТ «Завод напівпровідників» до ТОВ «Промактив груп». Посилаючись на приписи ст. 120 Земельного кодексу України у редакції, яка діяла на момент набуття відповідачем права власності, право користування вказаною земельною ділянкою перейшло до ТОВ «Промактив груп» на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача - ПрАТ «Завод напівпровідників».
Пунктом 1 Договору визначено, що орендодавець, відповідно до рішення дев'ятої сесії шостого скликання Запорізької міської ради від 18.05.2011 за № 51/70 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування виробничого майданчика, розташовану за адресою: вул. Теплична, 16, м. Запоріжжя.
За змістом пункту 2 Договору передбачається, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0, 8052 га, з кадастровим номером 2310100000:02:018:0106.
Згідно з п. 10 Договору, договірні відносини укладаються на 49 років.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.04.2024 у справі за №908/3734/23, яке набрало законної сили 21.05.2024, внесено зміни до договору оренди землі № б/н, який зареєстрований в Управлінні Держкомзему міста Запоріжжя Запорізької області від 11.11.2011 за № 231010004000149, зокрема у преамбулі договору вказано інформацію про орендаря в редакції: «Товариство з обмеженою відповідальністю «Промактив Груп», та в розділі «Реквізити сторін» змінено реквізити орендаря, а саме на: «Товариство з обмеженою відповідальністю «Промактив Груп».
Також, вказаним судовим рішенням викладено пункт 5 Договору в наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 9 161 887 грн. 68 коп. (дев'ять мільйонів сто шістдесят одна тисяча вісімсот вісімдесят сім грн. 68 коп.) в цінах 2023 року».
Окрім цього, судовим рішенням внесено зміни у пункт 11 Договору, а саме: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 274 856 грн. 63 коп. (двісті сімдесят чотири тисячі вісімсот п'ятдесят шість грн. 63 коп.), що складає 3% нормативної грошової оцінки землі за календарний рік в цінах 2023 року».
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням їхнього цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п. 12. Договору).
Вимогами п. 14 Договору вказано, що розмір орендної плати переглядається, зокрема у разі: зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати; затвердження нової нормативно грошової оцінки землі; в інших випадках, передбачених законом.
Підпунктом 33.6 п. 33 Договору акцентовано, що орендар зобов'язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.
Орендодавець має право здійснювати контроль за виконанням умов договору з боку орендаря, в тому числі за правильністю індексування та повнотою перерахування орендної плати (пп. 30.8 п. 30 Договору).
При цьому, відповідно до свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажу майна в провадженні у справі про банкрутство, зареєстрованого в реєстрі за № 1-123 від 01.04.2021, право власності на вказані об'єкти нерухомості, зокрема розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:02:018:0106,перейшло від ПрАТ «Завод напівпровідників» до ТОВ «Промактив груп».
Отже, враховуючи застереження статті 120 Земельного кодексу України у редакції, яка діяла на момент набуття права власності, право користування вказаною земельною ділянкою перейшло до ТОВ «Промактив груп» на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача: ПрАТ «Завод напівпровідників».
Разом з тим, рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 (далі - Рішення №7) затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя та з 01.01.2016 введено в дію нову нормативну грошову оцінку земель міста Запоріжжя.
Згідно з п. 8 Рішення № 7 нормативна грошова оцінка земель міста Запоріжжя підлягає щорічній індексації відповідно до вимог діючого законодавства.
Пунктом 11 вказаного рішення відповідному управлінню Запорізької міської ради доручено здійснити з 01.01.2016 нарахування земельного податку і орендної плати за землю на підставі відповідних витягів з нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до наданих витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки встановлено нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:018:0106 у розмірі 9 161 887 грн 68 коп. (витяг від 21.04.2023 за № НВ-2300028452023).
Надалі, Запорізькою міською радою самостійно вживалися заходи щодо стягнення з ТОВ «Промактив груп» несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,8052 га з кадастровим номером 2310100000:02:018:0106 за період часу з 01.04.2021 по 31.07.2023 та з 01.08.2023 по 30.06.2024.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 13.10.2023 у справі за №908/2646/23, яке набрало законної сили 08.01.2024, позовні вимоги Запорізької міської ради задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «Промактив груп» заборгованість за договором оренди землі № б/н, який зареєстрований в Управлінні Держкомзему міста Запоріжжя Запорізької області від 11.11.2011 за № 231010004000149, за період з 01.04.2021 по 31.07.2023 у розмірі 307 061 грн 21 коп.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.10.2024 у справі за №908/2109/24, яке набрало законної сили 23.10.2024, позовні вимоги Запорізької міської ради задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «Промактив груп» заборгованість за договором оренди землі № б/н, який зареєстрований в Управлінні Держкомзему міста Запоріжжя Запорізької області від 11.11.2011 за № 231010004000149, за період з 01.08.2023 по 30.06.2024 у розмірі 159 357 грн 75 коп.
У подальшому, Запорізькою міською радою на підставі вказаного вище витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21.04.2023 здійснено розрахунок розміру орендної плати за 2024 рік, складений за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 № 1724.
Так, враховуючи вказані розрахунки, розмір орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:02:018:0106 у період з 01.07.2024 по 31.12.2024 мав складати: 144 437 грн 16 коп. (24 072 грн 86 коп. щомісячно).
Разом з тим, відповідно до інформації Головного управління ДПС у Запорізькій області від 16.09.2024 за № 10694/5/08-01-04-01-04 та від 12.06.2025 за № 5862/5/08- 01-04-01-05 ПрАТ «Завод напівпровідників» надавав податкову звітність з плати за землю (орендної плати з юридичних осіб) у період 2024 року. Розмір сплаченої орендної плати за вказаний період становив 0,00 грн.
При цьому, ТОВ «Промактив груп» з 01.07.2024 по теперішній час не нараховує орендну плату за вказану земельну ділянку.
Відтак, загальний розмір несплачених коштів ТОВ «Промактив груп» за період з 01.07.2024 по 31.12.2024 становить 144437 грн 16 коп., які прокурор просить стягнути на користь Запорізької міської ради.
Представник Запорізької міської ради в судовому засіданні підтримав позов прокурора, просив його задовольнити.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву.
Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ураховуючи ненадання відповідачем відзиву на позов, суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Між Запорізькою міською радою та Відкритим акціонерним товариством «Завод напівпровідників» укладено договір оренди землі за № б/н, а саме: земельної ділянки загальною площею 0,8052 га, з кадастровим номером 2310100000:02:018:0106, який зареєстрований в Управлінні Держкомзему міста Запоріжжя Запорізької області 11.11.2011 за № 231010004000149 (далі за тестом - Договір).
Пунктом 1 Договору визначено, що орендодавець, відповідно до рішення дев'ятої сесії шостого скликання Запорізької міської ради від 18.05.2011 за № 51/70 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування виробничого майданчика, розташовану за адресою: вул. Теплична, 16, м. Запоріжжя.
За змістом пункту 2 Договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,8052га, кадастровий номер земельної ділянки: 2310100000:02:018:0106.
Згідно п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 9161887грн 68 коп. у цінах 2023 року.
Договір укладено на 49 років (пункт 10 договору).
Окрім цього, судовим рішенням внесено зміни у пункт 11 Договору, а саме: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та у розмірі 274 856 грн. 63 коп. (двісті сімдесят чотири тисячі вісімсот п'ятдесят шість грн. 63 коп.), що складає 3% нормативної грошової оцінки землі за календарний рік в цінах 2023 року».
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням їхнього цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п. 12. Договору).
Пунктом 14 Договору вказано, що розмір орендної плати переглядається, зокрема, у разі: зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати; затвердження нової нормативної грошової оцінки землі; в інших випадках, передбачених законом.
Підпунктом 33.6 п. 33 Договору акцентовано, що орендар зобов'язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством. Орендодавець має право здійснювати контроль за виконанням умов договору з боку орендаря, в тому числі за правильністю індексування та повнотою перерахування орендної плати (п.п. 30.8 п. 30 Договору).
Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки за Договором оренди землі, Позивачем надано, а ПрАТ «Завод напівпровідників» прийнято в оренду земельну ділянку кадастровий номер 2310100000:02:018:0106 загальною площею 0,8052 га, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16.
Свідоцтвом від 01.04.2021, зареєстрованим в реєстрі за № 1-123 від 01.04.2021, відповідно до ст. 87 Кодексу України з процедур банкрутства та на підставі акта №UA-PS-2021-02-23-000019-3 про придбання майна на аукціоні від 16.03.2021 і протоколу електронного аукціону №UA-PS-2021-02-23-000019-3, посвідчено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМАКТИВ ГРУП» на нерухоме майно, зокрема, за адресою м. Запоріжжя, вул. Теплична, 16, розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:02:018:0106, що раніше належало ПрАТ «Завод напівпровідників».
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості про право власності ТОВ «ПРОМАКТИВ ГРУП» на об'єкти нерухомого майна, зазначені у свідоцтві від 01.04.2021, внесено до державного реєстру 01.04.2021 та 02.04.2021.
Запорізькою міською радою 30.06.2015 було прийнято рішення №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», згідно з яким вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016. Рішення за №7 оприлюднене 14.07.2015 в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності з 01 січня 2016 року.
Запорізька міська рада 28.11.2018 прийняла рішення №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», яким було внесено зміни до рішення Запорізької міської ради №6. Зазначеним рішенням Запорізькою міською радою було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Відповідно до додатку до вказаного рішення, річний розмір орендної плати за земельні ділянки рекреаційного призначення, зайняті фізкультурно-оздоровчими та спортивними закладами, не змінився та становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки.
Рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 та від 28.11.2018 №26 у спірний період не змінювались, не скасовувались і є чинними.
Відповідно до витягу № НВ-2300028452023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 21.04.2023, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:018:0106 становить 9161887 грн 68 коп.
Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Запорізькій області від 16.09.2024 за № 10694/5/08-01-04-01-04 та від 12.06.2025 за № 5862/5/08- 01-04-01-05 ПрАТ «Завод напівпровідників» надавав податкову звітність з плати за землю (орендної плати з юридичних осіб) у період 2024 року. Розмір сплаченої орендної плати за вказаний період становив 0,00 грн.
При цьому, ТОВ «Промактив груп» з 01.07.2024 по теперішній час не нараховує орендну плату за вказану земельну ділянку.
Відтак, загальний розмір несплачених коштів ТОВ «Промактив груп» за період з 01.07.2024 по 31.12.2024 становить 144437 грн 16 коп., які прокурор просить стягнути на користь Запорізької міської ради.
Відповідач не сплачував орендну плату за Договором оренди землі у відповідності до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, затвердженої рішенням Запорізької міської ради №7 від 30.06.2015, у зв'язку з чим прокурор звернувся до суду з даним позовом.
Доказів погашення суми заборгованості відповідач на час розгляду справи суду не надав.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Щодо підстав здійснення прокурором представництва інтересів держави у спірних правовідносинах суд зазначає таке.
З положень статті 131-1 вбачається, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді до юрисдикції якого вона віднесена законом.
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина третя статті 4 ГПК України).
Згідно з частиною 3 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частин четвертої ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Підстави для звернення до суду прокурора визначені у ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до норм якої прокурор здійснює представництво інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти висновку, що «інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так й інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).
Інтереси держави та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - «інтересів держави», про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Отже, суду належить з'ясувати питання наявності уповноваженого органу та вжиття ним заходів із захисту порушених інтересів держави.
Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Статтею 143 Конституції України встановлено, що територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.
За змістом ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема, законності, поєднання місцевих і державних інтересів, державної політики та гарантії місцевого самоврядування.
Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до компетенції рад належить питання щодо регулювання земельних відносин відповідно до закону. Повноваження сільських, селищних міських, районних та обласних рад визначені ст. ст. 8-12 Земельного кодексу України (розпорядження землями, передача земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб, передача земельних ділянок у користування, вилучення земельних ділянок, викуп для суспільних потреб, організація землеустрою тощо).
Отже, державою гарантується належне функціонування місцевого самоврядування та наділення повноваженнями діяти від імені територіальної громади відповідних рад.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено правовий висновок, відповідно до якого прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Прокурор за певних обставин може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №469/1044/17 та постановах Верховного Суду від 08.12.2020 у справі №908/1664/19, від 19.01.2021 у справі № 925/1133/18.
У позовній заяві прокурор зазначив, що порушення інтересу держави у спірних правовідносинах відбулося внаслідок несплати ТОВ «Промактив груп» орендної плати за землю в повному розмірі у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що порушує інтереси територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, який може бути використаний.
Суд зазначає, що відповідно до інформації з Державного земельного кадастру власником земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:02:018:0106 є Запорізька міська рада, а тому є уповноваженим державою органом здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Як убачається з матеріалів справи, Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області направлено на адресу Запорізької міської ради запити від 03.10.2024 за № 52-103-9360ВИХ-25 та від 23.01.2025 за № 52-1172-24 про надання інформації про вжиті заходи претензійно-позовного характеру щодо стягнення з ТОВ «Промактив груп» несплаченої орендної плати за фактичне використання земельної ділянки, кадастровий номер: 2310100000:02:018:0106.
Листом від 10.04.2025 № 06523/03.3-20/03 Запорізька міська рада надала окружній прокуратурі розрахунки розміру орендної плати за земельну ділянку, кадастровий номер: 2310100000:02:018:0106, за період з 01.07.2024 по 31.12.2024.
У подальшому, Запорізька міська рада листом від 02.05.2025 за № 21407-03.3-20/05, 02392/03.3-32/05, 06523/03.3-20/05 повідомила про те, що Департаментом правового забезпечення Запорізької міської ради вживалися заходи претензійно-позовного характеру щодо стягнення з ТОВ «Промактив груп» несплаченої орендної плати за використання вказаної земельної ділянки з кадастровим номером: 2310100000:02:018:0106, за період часу з 01.04.2023 по 31.07.2023 та з 01.08.2023 по 30.06.2024.
Однак, Запорізькою міською радою залишено поза увагою період несплати ТОВ «Промактив груп» орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:02:018:0106 за період з 01.07.2024 по 31.12.2024.
Таким чином, Запорізька міська рада, як власник земельної ділянки та орендодавець земельної ділянки, не вжила достатніх заходів щодо стягнення з орендаря належного розміру орендної плати відповідно до вимог договору та законодавства та не звернулась до суду з відповідним позовом.
Зазначене є доказом нездійснення захисту інтересів територіальної громади органом місцевого самоврядування та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що прокурором доведено наявність підстав представництва інтересів держави у спірних правовідносинах.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:02:018:0106 за період з 01.07.2024 по 31.12.2024 у розмірі 144437,16 грн.
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю.
Статтею 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.
Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:02:018:0106 належить до комунальної власності, власником земельної ділянки є територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.
У відповідності до ч. 3 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок комунальної власності юридичним особам у разі розташування на цих ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), які перебувають у їх власності, здійснюється у порядку, встановленому ст. 123 цього Кодексу.
Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом, зокрема, укладення договору оренди земельної ділянки.
За правилами ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Як передбачено ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За приписами ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).
Частиною 3 ст. 7 закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на дату набуття відповідачем права власності на нерухоме майно), до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Аналіз положень наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене, у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. При цьому, договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника об'єкта нерухомості) припиняється відповідним правочином, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 922/510/19.
Отже, оскільки ТОВ «Промактив груп» набуло у приватну власність об'єкти нерухомості, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:02:018:0106, а попередній власник таких об'єктів нерухомості: ПрАТ «Завод напівпровідників» мав право користування вказаною земельною ділянкою на підставі Договору оренди землі, який зареєстрований в Управлінні Держкомзему міста Запоріжжя Запорізької області від 11.11.2011 за № 231010007000141, то право користування на таку земельну ділянку перейшло до ТОВ «Промактив груп» та умовах такого договору.
Статтями 206 ЗК України та ст. 270 ПК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
За змістом статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
За змістом підпункту14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України)
Отже, орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі», підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України), з іншого боку, є однією з форм плати за землю як обов'язкового платежу в складі податку на майно нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Такий висновок наведено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 25.02.2025 у справі №908/929/24, від 13.10.2021 у справі № 910/14176/20, 09.06.2020 у справі № 911/2685/18.
Подвійна правова природа орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України «Про оренду землі», необхідно враховувати і вимоги ПК України (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19).
Варто зауважити, що норми, що регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за землі державної та комунальної власності, характеризуються більшим ступенем імперативності регулювання порівняно із землями приватної власності.
Для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України «Про оцінку земель».
Відповідно до частини п'ятої статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Статтею 13 Закону України «Про оцінку земель» встановлено випадки обов'язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Згідно із частиною першою статті 15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
За змістом статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».
Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону України «Про оцінку земель». Частинами першою, третьою та четвертою цієї статті передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.
Пунктом 271.2 статті 271 ПК України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Згідно із пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 % їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 % їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 % та не більше 1 % їх нормативної грошової оцінки.
Положеннями пункту 289.1, 289.2 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.
Водночас обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель»). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Така позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22. Велика Палата Верховного Суду висновує, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.
Обґрунтовуючи підстави для звернення з даним позовом до суду прокурор зазначив, що відповідач у період з 01.07.2024 по 31.12.2024 не сплачував орендну плату за договором оренди землі у відповідності до нової нормативної грошової оцінки, яка введена в дію з 01.01.2016 року, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 144437,16 грн.
Як встановлено судом, 30.06.2015 Запорізькою міською радою було прийнято рішення №7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», згідно з яким вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016. Рішення за №7 оприлюднене 14.07.2015 в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності з 01 січня 2016 року. Отже, з 01.01.2016 - початок застосування нової нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя - змінилися права та обов'язки сторін договору оренди землі № 231010004000151 від 11.11.2011р. в частині розміру орендної плати.
Частиною третьої статті 20 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Отже, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу.
Відповідно до витягу №НВ-2300028452023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 21.04.2023, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:018:0106 становить 9161887,68 грн.
За правовим висновком, викладеним у постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі №646/4738/19, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 (п. 7.19), постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20, постанова Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19, постанова Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 904/4933/15, постанова Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 751/1543/19).
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147 затверджена «Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок» (далі по тексту - Методика). Ця Методика встановлює методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених Законом України «Про оцінку земель». Об'єктом нормативної грошової оцінки є земельні ділянки усіх категорій та форм власності в межах території територіальної громади (або її частини) (згідно п. 1 Методики).
Відповідно до п. 20 Методики дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17. Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.
Наданий до позовної заяви Витяг № НВ-2300028452023 із технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 21.04.2023 відповідає додатку 17 Методики.
Велика Палата Верховного Суду у пунктах 108-110 постанови від 05.06.2024 у справі №914/2848/22 зазначила, що нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах. Розмір нормативної грошової оцінки згідно з наведеними вище законодавчими нормами встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування.
Орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми.
Належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.
При цьому, ураховуючи, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок міста Запоріжжя є сталою та не зазнала змін у період з 01.01.2016 по 31.12.2024, суд вважає, що використання прокурором витягу про НГО 2024р. та ділення розміру НГО на відповідні щорічні коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній 2023 рік (і послідовного ділення отриманої нормативної грошової оцінки на такі коефіцієнти за 2022, 2021) при здійсненні розрахунку заборгованості є правомірним та відповідає вищевказаним висновками Великої Палати Верховного Суду, зокрема від 09.11.2021 у справі №905/1680/20.
Перевіривши розрахунок прокурора щодо розміру орендної плати, не сплаченої відповідачем за договором оренди землі № 231010004000149 за період 01.07.2024 по 31.12.2024, суд зазначає, що такий розрахунок виконано правильно.
Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач заявлені позовні вимоги належними та допустимими доказами не спростував, доказів повного виконання зобов'язань зі сплати орендної плати за Договором оренди землі № 231010004000149 за період 01.07.2024 по 31.12.2024 суду не надав, відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 144437,16 грн є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на відповідача відповідно до частини 4 ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 13, 14, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промактив груп» (пр. Голосіївський, буд. 132, м. Київ, 03127, ідентифікаційний код юридичної особи 43746308) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) несплачену орендну плату за договором оренди землі, який зареєстрований в Управлінні Держкомзему міста Запоріжжя Запорізької області від 11.11.2011 за № 231010004000149, у розмірі 144 437 (сто сорок чотири тисячі чотириста тридцять сім) гривень 16 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промактив груп» (пр. Голосіївський, буд. 132, м. Київ, 03127, ідентифікаційний код юридичної особи 43746308) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя (вул. Якова Новицького, буд. 5, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2025 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Із урахуванням здійснення систематичних ворожих атак як на території Запорізької області, так і на території всієї України, а також застосування погодинних графіків відключення електричної енергії у м. Запоріжжі повне рішення складено та підписано 12.11.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя І.Є. Лєскіна