вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про закриття підготовчого провадження
та призначення справи до судового розгляду по суті
11.11.2025м. ДніпроСправа № 904/4360/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В.
за участю секретаря судового засідання Давидової Є.О.
та представників:
від позивача: Орищенко Н.С.
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу
за позовом Фермерського господарства "Альянс" (63450, Харківська область Чугуївський (Зміївський) район, село Роздольне, вулиця Молодіжна, будинок 1-А; ідентифікаційний код 31374476)
до відповідача Фізичної особи-підприємця Мовчан Олексія Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про стягнення за договором №9/23 НП від 01.04.2023 про надання послуг коштів в сумі 650 000,00 грн оплати та 2 175 100,00 грн збитків
07.08.2025 до господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" від представника Фермерського господарства "Альянс" (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця Мовчан Олексія Володимировича (далі відповідач) надійшла позовна заява про стягнення за договором №9/23 НП від 01.04.2023 про надання послуг 650 000,00 грн оплати та 2 175 100,00 грн збитків, відповідно до якої позивач просить суд:
- зобов'язати Фізичну особу-підприємця Мовчан Олексія Володимировича надати відповіді на запитання про обставини, що мають значення для справи, викладені у цій позовній заяві;
- стягнути з Фізичної особи-підприємця Мовчан Олексія Володимировича на користь Фермерського господарства "Альянс" 2 825 100,00 грн, що складається з суми оплати за договором про надання послуг №9/23 НП від 01.04.2023 року у розмірі 650 000,00 грн та збитків на сплату сільськогосподарських робіт у розмірі 2 175 100,00 грн;
- стягнути з Фізичної особи-підприємця Мовчан Олексія Володимировича на користь Фермерського господарства "Альянс" судові витрати по справі, у тому числі судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу у орієнтовному розмірі 150 000,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2025 справу №904/4360/25 передано на розгляд судді Мілєвій І.В.
08.08.2025 cуддею Мілєвою І.В. подано заяву про самовідвід від розгляду справи №904/4360/25. Відповідна заява мотивована тим, що суддя Мілєва І.В. вже брала участь у вирішенні спору щодо стягнення з Фізичної особи-підприємця Мовчана Олексія Володимировича на користь Фермерського господарства "Альянс" 650 000,00 грн суми оплати за договором про надання послуг №9/23 НП від 01.04.2023.
08.08.2025 ухвалою господарського суду (суддя Мілєва І.В.) задоволено заяву про самовідвід судді Мілєвої І.В. від розгляду справи №904/4360/25 та передано матеріали справи №904/4360/25 для повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
11.08.2025 розпорядженням керівника Господарського суду Дніпропетровської області №305 призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/4360/25.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2025 справу №904/4360/25 передано на розгляд судді Івановій Т.В.
Разом із вказаною позовною заявою представник позивача звернувся до господарського суду із заявою про забезпечення позову, відповідно до якої просив суд вжити заходи забезпечення позову Фермерського господарства "Альянс" до Фізичної особи-підприємця Мовчан Олексія Володимировича про стягнення коштів, а саме:
- забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Мовчан Олексію Володимировичу як фізичній особі-підприємцю та як фізичній особі, що знаходяться на всіх відкритих рахунках та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали, у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, а також шляхом накладення арешту на транспортні засоби, що належать Мовчан Олексію Володимировичу (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), а саме: транспортний засіб марки Citroen, модель Berlingo 2017 року випуску об'єм (потужність) двигуна 1560 см3, транспортний засіб марки Citroen, модель Berlingo 2011 року випуску об'єм (потужність) двигуна 1560 см3, транспортний засіб марки Infiniti? модель Q70 2017 року випуску об'єм (потужність) двигуна 3696 см3, та заборонити вчиняти будь-які дії та укладати будь-які правочини щодо відчуження зазначеного майна або передачі прав на майно третім особам, у межах ціни позову у розмірі 2 825 100,00 грн;
- заборонити органам і суб'єктам, які наділені повноваженнями у сфері державної реєстрації прав, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо транспортних засобів, що вказані у пункті 1.2. цієї заяви.
13.08.2025 ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 02.09.2025.
13.08.2025 ухвалою господарського суду заяву представника Фермерського господарства "Альянс" про забезпечення позову задоволено.
19.08.2025 до господарського суду від відповідача надійшла заява (вх. суду №36024/25 від 19.08.2025) щодо повторного розгляду справи з тих самих обставин, відповідно до якої відповідач просить витребувати та залучити судові рішення.
02.09.2025 у підготовче засідання з'явився повноважний представник позивача. Повноважний представник відповідача у вказане підготовче засідання не з'явився. Про дату час та місце судового засідання сторони повідомлялися належним чином, відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.
02.09.2025 ухвалою господарського суду відкладено підготовче судове засідання ц справі на 18.09.2025 о 14:45 год.
02.09.2025 до господарського суду від відповідача надійшло клопотання (вх. №37985/25 від 02.09.2025) про залучення до участі в справі, в якості захисника та законного представника - Державу України, в особі правозахисника, громадського діяча та журналіста Кісель Юрія Івановича.
15.09.2025 до господарського суду від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли письмові пояснення (вх. суду №40003/25 від 15.09.2025).
15.09.2025 до господарського суду від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду №40005/25 від 15.09.2025) про долучення доказів.
18.09.2025 листом було проінформовано відповідача про неможливість залучення громадянина Кіселя Ю.Я. у справі №904/4360/25 у статусі представника відповідача Фізичної особи-підприємця Мовчана Олексія Володимировича з огляду на положення статті 58 Господарського процесуального кодексу України.
18.09.2025 до господарського суду від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли наступні документи:
- заява (вх. суду №40801/25 від 18.09.2025) про призначення судової почеркознавчої експертизи;
- заява (вх. суду №40806/25 від 18.09.2025) про скасування частини заходів забезпечення позову;
- заява (вх. суду №40807/25 від 18.09.2025) про відкладення підготовчого засідання;
- додаткове клопотання (вх. суду №40811/25 від 18.09.2025) про залучення до участі в справі, в якості захисника та законного представника - Державу України, в особі правозахисника, громадського діяча та журналіста Кісель Юрія Івановича, в доповнення до клопотання (вх. №37985/25 від 02.09.2025);
- заява (вх. суду №40846/25 від 18.09.2025), відповідно до якої представник відповідача просить суд відмовити у позові з наявними підробленими документами - накладними тощо, та відсутністю належних доказів причинених господарству збитків в повному обсязі;
- 18.09.2025 до господарського суду від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі (вх. суду №40851/25 від 18.09.2025), до яких відповідач долучив заяву щодо дослідження матеріалів справи на наявність підробки, в доповнення до заяви (вх. суду №40801/25 від 18.09.2025) про призначення судової почеркознавчої експертизи.
18.09.2025 у підготовче засідання з'явився повноважний представник позивача. Представник відповідача у вказане підготовче засідання не з'явився. Про дату час та місце судового засідання сторони повідомлялися належним чином, відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.
У вказаному підготовчому судовому засіданні судом було встановлено, що представник позивача не ознайомлена із жодним зі скерованих відповідачем процесуальним документом від 18.09.2025, у зв'язку із чим клопотала перед судом про надання додаткового часу на ознайомлення із ними.
18.09.2025 ухвалою господарського суду відкладено підготовче засідання у справі на 01.10.2025 о 12:30 год. Призначено клопотання відповідача, викладені у заявах вх. суду №36024/25 від 19.08.2025, вх. суду №40801/25 від 18.09.2025, вх. суду №40806/25 від 18.09.2025, вх. суду №40846/25 від 18.09.2025, вх. суду №40851/25 від 18.09.2025, до розгляду у підготовчому засіданні на 01.10.2025 о 12:30 год. Зобов'язано позивача до 25.09.2025 (включно) подати до господарського суду письмові пояснення стосовно додаткових письмових пояснень відповідача (вх. суду №40801/25 від 18.09.2025, вх. суду №40806/25 від 18.09.2025, вх. суду №40846/25 від 18.09.2025, вх. суду №40851/25 від 18.09.2025).
01.10.2025 у підготовче засідання з'явився повноважний представник позивача. Представник відповідача у вказане підготовче засідання не з'явився. Про дату час та місце судового засідання сторони повідомлялися належним чином, відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.
01.10.2025 ухвалою господарського суду продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, а саме: по 11.11.2025 включно. Відкладено підготовче засідання у справі на 16.10.2025 о 15:30 год. Повторно призначено клопотання відповідача, викладені у заявах вх. суду №36024/25 від 19.08.2025, вх. суду №40801/25 від 18.09.2025, вх. суду №40806/25 від 18.09.2025, вх. суду №40846/25 від 18.09.2025, вх. суду №40851/25 від 18.09.2025, до розгляду у підготовчому засіданні на 16.10.2025 о 15:30 год.
08.10.2025 ухвалою господарського суду призначено підготовче засідання у справі на 11.11.2025 о 15:00 год. Призначено клопотання відповідача, викладені у заявах вх. суду №36024/25 від 19.08.2025, вх. суду №40801/25 від 18.09.2025, вх. суду №40806/25 від 18.09.2025, вх. суду №40846/25 від 18.09.2025, вх. суду №40851/25 від 18.09.2025, до розгляду у підготовчому засіданні на 11.11.2025 о 15:00 год.
15.10.2025 до господарського суду від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №45269/25 від 15.10.2025) про відкладення підгтовчого засідання, у зв'язку із перебуванням на лікарняному.
11.11.2025 у підготовче засідання з'явився повноважний представник позивача. Відповідач або його уповноважений представник у вказане підготовче засідання не з'явився. Про дату час та місце судового засідання сторони повідомлялися належним чином, відповідно до вимог статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши у підготовчому засіданні заяву відповідача (вх. суду №36024/25 від 19.08.2025) про витребування та долучення до матеріалів даної справи копій судових рішень по справі №904/874/24, господарський суд зазначає наступне.
У зазначеному клопотанні відповідачем наведено перелік 24-х процесуальних документів, однак не обґрунтовано, які саме фактичні обставини у даній справі можуть бути встановлені за допомогою цих документів та яким чином вони впливають на вирішення спору по суті.
Згідно із приписами статті 81 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що сторона, яка подає клопотання про витребування доказів, зобов'язана обґрунтувати, які саме обставини має підтвердити відповідний доказ, та довести неможливість самостійного отримання такого доказу. Проте відповідач не навів жодних підстав, які б свідчили про неможливість самостійного отримання копій судових рішень, а також не надав доказів звернення до суду або інших органів за їх отриманням.
Більше того, судом встановлено, що відповідач є стороною у справі №904/874/24, а тому відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України має право доступу до всіх матеріалів вказаної справи, включно з ухвалами, рішеннями та судовими наказами, і може самостійно отримати копії даних документів у суді або завантажити їх із Єдиного державного реєстру судових рішень.
За таких умов заявник не може перекладати обов'язок зі збору доказів на суд, а вимога витребувати документи, які йому безпосередньо доступні, не відповідає приписам процесуального закону.
Суд звертає увагу, що судові рішення в іншій справі не є доказами в даній справі, за винятком випадків встановлення преюдиційних фактів відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України. Водночас відповідач у поданому клопотанні не зазначив, які саме факти у справі №904/874/24 він вважає преюдиційними та яким чином вони мають значення для правильного вирішення справи №904/4360/25. Наведення загального переліку технічних і процесуальних ухвал без конкретизації не може бути підставою для задоволення клопотання.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача (вх. суду №36024/25 від 19.08.2025) про витребування та долучення до матеріалів даної справи копій судових рішень по справі №904/874/24.
Розглянувши у підготовчому засіданні заяву відповідача (вх. суду №37985/25 від 02.09.2025) про залучення до участі в справі, в якості захисника та законного представника - Державу України, в особі правозахисника, громадського діяча та журналіста Кісель Юрія Івановича, з урахуванням клопотання (вх. суду №40811/25 від 18.09.2025), господарський суд зазначає наступне.
В господарському процесі відсутнє поняття захисник, у свою чергу поняття "законні представники" визначено у статті 57 Господарського процесуального кодексу України: законні представники представляють інтереси категорій осіб, до яких відповідач не належить - інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб представляють у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом; інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть представляти у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом, що передбачено у статті 57 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до положень статті 58 Господарського процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу. Вказана справа не визнавалась судом та не є малозначною, а отже інтереси відповідача може представляти адвокат, або відповідач шляхом самопредставництва.
З долучених матеріалів доказів не вбачається, що Кісель Ю.І. має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю або інший спеціальний юридичний статус, який би надавав йому право здійснювати представництво у господарському судочинстві.
Посилання відповідача на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Загородній проти України" та на рішення Конституційного суду України щодо адвокатської монополії є необґрунтованими, оскільки наведені акти стосуються виключно кримінального процесу, вибору захисника підозрюваним та застосування статті 59 Конституції України в аспекті кримінального обвинувачення. Зазначені рішення не регулюють порядок представництва у господарських спорах, який є чітко та вичерпно визначеним нормами Господарського процесуального кодексу України і не допускає довільного розширення.
Посилання відповідача на можливість представництва "Держави України в особі громадського діяча" є юридично неспроможним, оскільки представництво держави у судах здійснюється виключно органами державної влади або адвокатами, уповноваженими відповідним органом, а не приватними особами, які не мають жодного нормативно визначеного зв'язку з державою.
Надане відповідачем рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпра, в якому Кісель Ю.І. був зазначений як учасник у контексті виправлення описки, не має жодного стосунку до правовідносин у господарській справі та не створює преюдиційних чи процесуальних наслідків, які б підтверджували його право представляти будь-яку особу у господарському суді.
Крім того, у прохальній частині своїх клопотань відповідач фактично вимагає від суду надати юридичну оцінку "правовим актам, що суперечать Конституції", утримуватися від власного тлумачення норм закону та після розгляду справи звернутися до Верховного Суду з питанням про конституційність положень Господарського процесуального кодексу. Такі вимоги виходять за межі повноважень господарського суду, суперечать принципу незалежності суду, а також порушують положення статті 129 Конституції України.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку відмовити у задоволенні заяви відповідача (вх. суду №37985/25 від 02.09.2025) про залучення до участі в справі, в якості захисника та законного представника - Державу України, в особі правозахисника, громадського діяча та журналіста Кісель Юрія Івановича, з урахуванням клопотання (вх. суду №40811/25 від 18.09.2025).
Розглянувши у підготовчому засіданні заяву відповідача (вх. суду №40801/25 від 18.09.2025) про призначення судової почеркознавчої експертизи, з урахуванням заяви (вх. суду №40851/25 від 18.09.2025), господарський суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що вимоги відповідача, викладені у заяві (вх. №40851/25 від 18.09.2025), щодо проведення судом самостійного "візуального порівняння підписів" та встановлення факту підробки документів, виходять за межі повноважень суду та суперечать положенням статей 98- 100 Господарського процесуального кодексу України. Суд не володіє спеціальними криміналістичними знаннями, необхідними для встановлення автентичності почерку чи факту підроблення документа, а тому не може здійснювати такі дії замість експерта. У зв'язку із цим подана заява розцінюється судом як доповнення до клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, а не як самостійна процесуальна вимога.
Вказані заяви у своїй сукупності зводяться до намагання відповідача домогтися встановлення судом факту підроблення накладної виключно на підставі його власних припущень, без подання жодних належних та допустимих доказів, а також без надання об'єктів та матеріалів, необхідних для проведення експертизи. Зміст поданих клопотань не містить конкретного, підтвердженого доказами, обґрунтування необхідності призначення експертизи та не демонструє, які саме істотні обставини справи не можуть бути встановлені іншими доказами. Фактично відповідач прагне замінити належний процес доказування власними твердженнями, що прямо суперечить статтям 74, 98- 100 Господарського процесуального кодексу України та не може бути предметом судового розгляду в межах господарського процесу.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні суду.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про судову експертизу", судово-експертна діяльність здійснюється експертами відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 71 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що підставою для проведення судової експертизи є відповідне рішення суду чи органу досудового розслідування або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
Відповідно до статті 10 зазначеного Закону, до проведення судових експертиз можуть залучатися також експерти, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, за умови, що вони відповідають вимогам цього Закону.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінка в разі необхідності може бути здійснена господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи й доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Такий підхід до застосування положень статті 99 Господарського процесуального кодексу України неодноразово підтриманий Верховним Судом, зокрема у постановах від 28.09.2023 у справі №927/32/23, від 07.07.2022 у справі №910/886/21, від 30.09.2021 у справі №927/110/18, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19 та від 14.07.2021 у справі №902/834/20.
Недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду справи упродовж розумного строку.
Подані відповідачем клопотання фактично спрямовані на створення штучних підстав для затягування судового процесу, що має ознаки зловживання процесуальними правами відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України. З огляду на те, що відповідачем не доведено неможливість встановлення обставин справи іншими доказами, а призначення експертизи за відсутності обґрунтованих підстав суперечитиме принципам ефективності судового розгляду та розумного строку, підстави для призначення почеркознавчої експертизи відсутні.
Оцінивши подані клопотання, їх мотиви, зміст та надані матеріали, господарський суд дійшов висновку, що подані заяви відповідача є необґрунтованими, поданими без дотримання вимог процесуального законодавства, не підтверджені жодними належними доказами.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку відмовити у задоволенні заяви відповідача (вх. суду №40801/25 від 18.09.2025) про призначення судової почеркознавчої експертизи, з урахуванням заяви (вх. суду №40851/25 від 18.09.2025).
Розглянувши у підготовчому засіданні заяву відповідача (вх. суду №40806/25 від 18.09.2025) про скасування заходів забезпечення позову, в частині коштів необхідних для утримання дітей та прожиткового мінімуму, господарський суд зазначає наступне.
Оцінюючи заяву відповідача про скасування заходів забезпечення позову, суд виходить із приписів статей 74, 145 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими скасування забезпечення позову допускається лише за наявності вмотивованого клопотання учасника справи, яке підтверджує відпадання підстав для застосування відповідних заходів або наявність нових обставин, що виключають необхідність їх подальшої дії. Обов'язок доведення таких обставин покладається виключно на заявника.
Інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в судовому процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання рішення суду, прийнятого в справі.
За правовою позицією, викладеною у рішенні Конституційного Суду України №4-рп/2011 від 31.05.2011, з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. Цей інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення, оскільки забезпечення позову спрямоване на недопущення ситуацій, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово висловлював думку про те, що основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб. Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.
Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов'язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до набрання рішення суду законної сили.
Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у постанові №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011, оскільки забезпечення позову є гарантією задоволення законних вимог позивача, то суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. При цьому, відповідно до положень частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язковим є подання заявником доказів того, що після вжиття судом відповідних заходів забезпечення позову змінились обставини, що спричинили їх застосування. Тобто, обґрунтування необхідності скасування забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про скасування забезпечення позову.
Отже, чинним Господарським процесуальним кодексом України передбачена незмінність заходів забезпечення позову до часу виконання рішення або зміни способу його виконання. Винятком з цих правил є випадки, коли: 1)потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або 2)змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або 3)забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Разом з тим, слід зазначити, що під час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову суд не оцінює правомірність та доцільність вжиття ним заходів забезпечення позову, а лише з'ясовує, чи потреба у забезпеченні позову відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Подана відповідачем заява не містить жодного фактичного чи правового обґрунтування. Заявник не надав доказів, які б свідчили про те, що застосовані заходи забезпечення позову є надмірними, непропорційними чи такими, що порушують баланс інтересів сторін. Не наведено й даних про те, що накладені арешти унеможливлюють забезпечення базових потреб дітей або позбавляють заявника засобів існування. За відсутності доказів суд не може припускати існування таких обставин.
Крім того, під час з'ясування думки представника позивача з приводу вказаного клопотання відповідача, представник позивача повідомив суд, що відповідно до рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2020 року у справі №204/6212/19 місце проживання дітей відповідача визначено із матір'ю, що не узгоджується із позицією відповідача щодо перебування на його утриманні трьох дітей.
Таким чином, подана заява є неконкретною, необґрунтованою, не підтверджена належними та допустимими доказами, не містить нових обставин, які б виправдовували скасування заходів забезпечення позову, та спрямована радше на формальне оскарження забезпечення, ніж на доведення реальної необхідності його скасування.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку відмовити у задоволенні заяви відповідача (вх. суду №40806/25 від 18.09.2025) про скасування заходів забезпечення позову, в частині коштів необхідних для утримання дітей та прожиткового мінімуму.
Суд роз'яснює відповідачу, що відповідно до вимог частини 6 статті 145 Господарського процесуального кодексу України відмова у скасуванні забезпечення позову не позбавляє його права повторно звернутися до суду з таким самим клопотанням, якщо з'являться нові обставини, які обґрунтовують необхідність скасування заходів забезпечення позову.
Належним обґрунтуванням може бути лише конкретна та підтверджена доказами інформація щодо арештованих рахунків, сум коштів, їхнього цільового призначення, фактичного впливу на утримання дітей або обмеження прожиткового мінімуму, а також інші зміни, які істотно впливають на оцінку судом необхідності подальшого забезпечення позову.
Розглянувши у підготовчому засіданні заяву відповідача (вх. суду №40846/25 від 18.09.2025), господарський суд зазначає наступне.
Зміст поданої відповідачем заяви свідчить, що фактично вона є реакцією на позовні вимоги, містить виклад заперечень проти позову, оцінку доказів, доводи щодо нікчемності вимог та прохання відмовити у позові. Тобто за своєю суттю та змістом подана заява є відзивом на позов, поданим після закінчення встановленого судом строку.
Згідно з частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України процесуальні дії повинні вчиняться в передбачені процесуальним законом або судом строки. Відповідно до частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України, документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи не поновить пропущений строк.
Відповідач не подав жодного клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву (даної заяви), не обґрунтував причин пропуску такого строку та не навів будь-яких даних, що могли б свідчити про поважність причин пропуску.
Подання відповідачем заперечень проти позову поза межами відповідного строку, без клопотання про поновлення такого строку, унеможливлює їх розгляд судом
З огляду на викладене, подана з пропуском вказана заява відповідача підлягає залишенню без розгляду на підставі частин 1, 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку залишити без розгляду заяву відповідача (вх. суду №40846/25 від 18.09.2025).
Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України він, зокрема, має такі процесуальні права:
- брати участь у судових засіданнях, подавати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи й заперечення;
- подавати докази, клопотання, заяви по суті спору та інші процесуальні заяви у визначені законом або судом строки;
- знайомитися з матеріалами справи, отримувати копії документів, робити з них витяги, користуватися технічними засобами для копіювання;
- отримувати копії судових рішень та ухвал;
- користуватися правовою допомогою, у тому числі професійною правничою допомогою адвоката, або діяти особисто;
- надавати суду свої докази, брати участь у їх дослідженні, ставити питання іншим учасникам справи, експертам та свідкам;
- оскаржувати судові рішення в апеляційному та касаційному порядку згідно з вимогами Господарського процесуального кодексу України;
- укладати мирову угоду, змінювати або уточнювати свої пояснення та заперечення;
- користуватися іншими процесуальними правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України.
Суд також роз'яснює відповідачу право звернутися за наданням безоплатної правової допомоги відповідно до Закону України "Про безоплатну правову допомогу", зокрема до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги для отримання юридичних консультацій, складання процесуальних документів та представництва інтересів у суді (за наявності такої потреби у відповідача).
Окремо суд наголошує, що зловживання процесуальними правами не допускається (стаття 43 Господарського процесуального кодексу України). Подання завідомо необґрунтованих заяв, повторних клопотань без нових обставин, навмисне затягування розгляду справи чи інші дії, спрямовані на перешкоджання належному здійсненню правосуддя, можуть бути підставою для застосування заходів процесуального примусу або вирішення справи за наявними матеріалами.
У вказаному підготовчому засіданні обговорені питання, що стосуються виконання завдань підготовчого засідання, передбачених статтею 182 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
У підготовчому засіданні судом відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України суд за результатами підготовчого засідання постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до пункту 18 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті.
З огляду на викладене, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 185 та пункту 18 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження у справі підлягає закриттю, а справа - призначенню до судового розгляду по суті із визначенням дати, часу та місця проведення судового засідання.
На підставі викладеного, керуючись статтею 177, пунктом 18 частини 2 статті 182, пунктом 3 частини 2 статті 185, 197 статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. У задоволенні заяви відповідача (вх. суду №36024/25 від 19.08.2025) про витребування та долучення до матеріалів даної справи копій судових рішень по справі №904/874/24 - відмовити.
2. У задоволенні клопотання відповідача (вх. суду №37985/25 від 02.09.2025) про залучення до участі в справі, в якості захисника та законного представника - Державу України, в особі правозахисника, громадського діяча та журналіста Кісель Юрія Івановича, з урахуванням клопотання (вх. суду №40811/25 від 18.09.2025) - відмовити.
3. У задоволенні заяви відповідача (вх. суду №40801/25 від 18.09.2025) про призначення судової почеркознавчої експертизи, з урахуванням заяви (вх. суду №40851/25 від 18.09.2025) - відмовити.
4. У задоволенні заяви відповідача (вх. суду №40806/25 від 18.09.2025) про скасування заходів забезпечення позову, в частині коштів необхідних для утримання дітей та прожиткового мінімуму - відмовити.
5. Заяву відповідача (вх. суду №40846/25 від 18.09.2025) - залишити без розгляду.
6. Закрити підготовче провадження у справі №904/4413/25 за позовом Фермерського господарства "Альянс" до Фізичної особи-підприємця Мовчан Олексія Володимировича надійшла позовна заява про стягнення за договором №9/23 НП від 01.04.2023 про надання послуг 650 000,00 грн оплати та 2 175 100,00 грн збитків.
7. Справу призначити до судового розгляду по суті в засіданні на 18.11.2025 об 11:00 год., яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання №3-409 за адресою: місто Дніпро, вулиця Володимира Винниченка, 1.
8. Запропонувати позивачу до дати наступного підготовчого засідання:
- надати до господарського суду додаткові письмові пояснення стосовно предмету та підстав позову у справі №904/874/24 та предмету і підстав позову у справі №904/4360/25.
9. Роз'яснити учасникам справи про їх право на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за відповідною заявою.
10. Попередити учасників справи про те, що відповідно до пункту 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
11. Повідомити учасників справи про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в Інтернет за посиланням: https://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/gromadyanam/csz/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 11.11.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України
Суддя Т.В. Іванова