Додаткова постанова
12.11.2025 року м.Дніпро Справа № 908/302/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Індустріал сервіс» про стягнення судових витрат за професійну правничу допомогу у справі №908/302/24
за позовом: Приватного акціонерного товариства “ЮЖКОКС» (вул. Вячеслава Чорновола, буд. 1, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, ідентифікаційний номер юридичної особи 05393079)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Індустріал сервіс» (вул. Професора Толока, буд. 27-а, кв. 50, м. Запоріжжя, 69096, ідентифікаційний номер юридичної особи 32875731)
про стягнення 3 011 025,19 грн,-
Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.07.2024 року у справі №908/302/24 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.06.2025 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ЮЖКОКС» залишено без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 15.07.2024 року у справі №908/302/24 залишено без змін.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладено на апелянта.
24.04.2025 року від Товариства з обмеженою відповідальністю “Індустріал сервіс» надійшла заява про стягнення судових витрат за професійну правничу допомогу у справі №908/302/24.
Дана заява обґрунтована тим, що внаслідок апеляційного перегляду справи №908/302/24 відповідач поніс додаткові витрати на професійну правничу допомогу. Розмір витрат складає 15 000,00 грн., які заявник просить стягнути з позивача.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення,а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.08.2025 року призначено розгляд заяви Приватного акціонерного товариства “ЮЖКОКС» про стягнення судових витрат за професійну правничу допомогу у справі №908/302/24 в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
Позивачу встановлено строк - 10 днів для подання до Центрального апеляційного господарського суду своїх заперечень стосовно поданої заяви відповідача.
Дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Індустріал сервіс» з огляду на наступне:
Відповідно до ст.16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.124 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Згідно ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до п.2 ч.4, ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в задоволенні позову - на позивача.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У даній справі заявником дотримано процесуальний порядок та строк зверненням з даним клопотанням та надання доказів понесення витрат на правничу допомогу.
Загальне правило розподілу судових витрат визначено в ч.4 ст.129 Кодексу. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначені критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Згідно з ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів ст.ст. 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
Крім того, у ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З матеріалів даної справи вбачається, що судом апеляційної інстанції здійснено апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції. За підсумками апеляційного перегляду справи позивачу відмовлено в задоволенні апеляційної скарги.
Отже, в силу положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України понесені відповідачем судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок позивача.
Згідно ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З матеріалів справи вбачається, що 11.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Індустріал сервіс» (надалі - Клієнт) та адвокатом Безруковою Світланою Олександрівною (надалі - Адвокат) укладено договір про надання правової допомоги б/н (т.1 а.с.132 ).
За змістом вказаного договору передбачено наступне:
1.1. Клієнт доручає, а Адвокат зобов'язується за винагороду в межах умов цього Договору вчинити від імені і за рахунок Клієнта наступні дії: надати правову допомогу, представити та захистити інтереси Клієнта в судах правоохоронних органах, підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності та господарювання, без обмежень.
1.2. Клієнт зобов'язується сплатити гонорар, додаткову винагороду, компенсації та компенсувати фактичні витрати Адвоката, пов'язані з виконанням доручення, в розмірі та на умовах, визначених Додатком № 1 до Договору.
1.3. У разі зміни змісту доручення, визначеного п. 1.1. Договору, Сторони підписують додаткову угоду до даного Договору з внесенням відповідних змін до Додатка № 1 до Договору.
1.2.1. сплатити гонорар, додаткову винагороду, компенсації та компенсувати витрати Адвоката, пов'язані з виконанням доручення на умовах, визначених Додатком 1 до Договору;
7.1. Жодне з положень Договору про надання правової допомоги не може трактуватися як обіцянка або гарантія досягнення певного результату. Будь-які консультації та коментарі, надані Адвокатом щодо очікуваного результату, відображають лише правову позицію Адвоката, що базується на аналізі фактичних обставин справи та чинного законодавства України. Зобов'язання Клієнта щодо оплати Адвокату сум гонорару не залежать від досягнення певного результату, якщо інше не передбачено Додатком № 1 до Договору.
2. Договір про надання правової допомоги є повною угодою між Клієнтом та Адвокатом і має перевагу перед усіма попередніми усними або письмовими домовленостями, досягнутими Сторонами. Будь-які зміни та доповнення до цього Договору набирають чинності тільки за умови, що вони були зроблені в письмовій формі та підписані обома Сторонами.
Згідно додатку №6 до договору про надання правової допомоги б/н від 11.01.2021 року сторонами встановлено розрахунок розміру судових витрат у справі №908/302/24, а саме:
- складання відзиву на апеляційну скаргу - 10 000,00 грн.;
- участь в судовому засіданні 24.04.2025 року по справі в Центральному апеляційному господарському суді - 5 000,00 грн.
В акті приймання - передавання від 24.04.2025 року підтверджено надання вищезазначених послуг.
Акт підписано обома сторонами без зауважень.
Отже, наведені докази підтверджують, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідач отримав таку правничу допомогу: складання відзиву на апеляційну скаргу - вартість 10 000,00 грн. та представництво адвоката в судовому засіданні 24.04.2025 року - вартість 5 000,00 грн.
Таким чином розмір витрат на правову допомогу, понесених заявником в суді апеляційної інстанції за розгляд даної справи в розмірі 15 000,00 грн. є підтвердженим.
Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Позивач просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 3 000,0 грн.
Вирішуючи питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції дослідив надані до заяви відповідні докази, вважає суму витрат відповідача співмірною зі складністю справи, такою, що відповідає критеріям реальності, розумності розміру витрат.
Факт надання професійної правничої допомоги адвокатом Безруковою С.В. (обсяг наданих послуг і виконаних робіт, їх вартість) позивачем не спростований. Тому, наведені в запереченні обґрунтування колегією суддів відхиляються.
Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що заявник згідно з положеннями ст. 74 Господарського процесуального кодексу України довів надання йому адвокатом Безруковою С.В. під час апеляційного розгляду справи №908/302/24 зазначених послуг та їх обґрунтовану вартість.
Колегія суддів вважає за необхідне задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Індустріал сервіс» та стягнути з Приватного акціонерного товариства “ЮЖКОКС» витрати на професійну правничу допомогу, понесені заявником, в розмірі 15 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 221, 236 242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Індустріал сервіс» про стягнення судових витрат за професійну правничу допомогу у справі №908/302/24 задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “ЮЖКОКС» (вул. Вячеслава Чорновола, буд. 1, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, ідентифікаційний номер юридичної особи 05393079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Індустріал сервіс» (вул. Професора Толока, буд. 27-а, кв. 50, м. Запоріжжя, 69096, ідентифікаційний номер юридичної особи 32875731) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн. Видати наказ.
Видачу наказу доручити господарському суду Запорізької області.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя О.Г. Іванов
Суддя Ю.Б. Парусніков