12 листопада 2025 року м. Харків Справа № 913/181/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О.,
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вх.№1937Л) на рішення Господарського суду Луганської області від 22.08.2025 у справі №913/181/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ
до Міловської селищної ради, смт. Мілове Старобільського району Луганської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міловська селищна військова адміністрація Старобільського району Луганської області
про стягнення 160588,01 грн
19.06.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Міловської селищної ради про стягнення 160588,01 грн за договором постачання природного газу від 09.11.2021 №11-1029/21-БО-Т (далі - договір), з яких сума основного боргу 93649,75 грн, пеня у сумі 18605,44 грн, три відсотка річних у сумі 8669,51 грн та інфляційні втрати у сумі 39663,31 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем обов'язку з оплати вартості поставленого в листопаді та грудні 2021 року, січні та лютому 2022 року природного газу за договором постачання природного газу від 09.11.2021 №11-1029/21-БО-Т на суму 93649,75 грн, у зв'язку з чим вказану суму заявлено до стягнення разом з нарахованими на неї на підставі ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України сумами інфляційних втрат, 3% річних у сумі, а також пені на підставі п. 7.2. договору в зазначених вище розмірах.
Рішенням Господарського суду Луганської області від 22.08.2025 у справі №913/181/25 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Міловської селищної ради відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення від 22.08.2025 суд першої інстанції зазначив, що як на час подання позовної заяви, так і на час розгляду справи повноваження Міловської селищної ради Старобільського району Луганської області тимчасово здійснює (до моменту відновлення повноважень селищної ради) Міловська селищна військова адміністрація Старобільського району Луганської області. А тому, Міловська селищна рада є неналежним відповідачем у справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 22.08.2025 у справі №913/181/25 щодо відмови у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» щодо стягнення: у загальній сумі 160588,01 грн, у тому числі: основний борг у сумі 93649,75 грн; пеню у сумі 18605,44грн.; три проценти річних у сумі 8669,51 грн; інфляційні втрати у сумі 39663,31 грн; прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» щодо стягнення: основний борг у сумі 93649,75 грн; пеню у сумі 18605,44 грн; три проценти річних у сумі 8669,51грн; інфляційні втрати у сумі 39663,31 грн, у стягненні яких було відмовлено, задовольнити; судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 2422,40 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 3633,60 грн покласти на відповідача.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає, що суд першої інстанції неправильно здійснив тлумачення частини 3 статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». На думку позивача, вказана норма не передбачає передачу повноважень військовій адміністрації щодо розрахунків по договору на підставі рішення суду, адже такі кошти на виконання рішення суду стягуються в безспірному порядку з казначейських рахунків відповідача.
Позивач вважає, що місцевий господарський суд при вирішенні даного спору мав би застосувати положення статті 52 ГПК України, зазначає, якщо на думку суду відповідачем у справі повинна бути військова адміністрація, то суд першої інстанції повинен був залучити його як правонаступника повноважень відповідача.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 (колегія суддів головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вх.№1937Л) на рішення Господарського суду Луганської області від 22.08.2025 у справі №913/181/25; залучено до участі у справі №913/181/25 Міловську селищну військову адміністрацію Старобільського району Луганської області (ЄДРПОУ 44781762, 92500, Луганська обл., Старобільський район, селище Мілове, вул. Центральна, буд. 73) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» в строк до 19.09.2025 включно надати суду докази направлення Міловській селищній військовій адміністрації Старобільського району Луганської області копій позовної заяви та апеляційної скарги з доданими до них документами; встановлено учасникам справи строк по 06.10.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження; попереджено учасників процесу, що апеляційна скарга на рішення Господарського суду Луганської області від 22.08.2025 у справі №913/181/25 буде розглядатися за правилами ч.10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи.
18.09.2025 позивачем надано докази направлення копії позовної заяви та апеляційної скарги Міловській селищній військовій адміністрації Старобільського району Луганської області.
06.10.2025 від Міловської селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому погоджується з доводами ТОВ «Нафтогаз Трейдинг» у частині визначення належного відповідача, а саме Міловської селищної ради. Зазначає, що Міловська селищна військова адміністрація Старобільського району Луганської тимчасово здійснює повноваження органу місцевого самоврядування в частині функцій управління, що не свідчить про перехід прав та обов'язків у договірних чи боргових відносинах.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», як постачальником, та Міловською селищною радою (EIC код 56XS000049BFP000), як споживачем, було укладено договір постачання природного газу від 09.11.2021 №11-1029/21-БО-Т.
Згідно з пунктом 1.1. зазначеного договору постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Пунктом 1.2. договору визначено, що природний газ, що постачається за цим договором використовується споживачем для своїх власних потреб.
У пункті 1.3. договору сторони визначили, що за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.
За умовами пункту 2.1. договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з жовтня 2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 39,000 тис. куб. метрів.
Відповідно до пункту 3.1. договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Згідно з п. 3.5. договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідальному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Пунктом 3.5.1. договору визначено, що споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ т/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (п. 3.5.2. договору).
Згідно з п. 3.5.3 договору споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
Звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС (п. 3.6. Договору).
Відповідно до п. 4.1. договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:
Ціна природного газу за 1000 куб.м газу без ПДВ - 13658,42 грн, крім того, податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того, тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб.м.
Всього ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16554,00 грн.
Згідно з п. 4.3. договору загальна вартість цього договору на дату укладання становить 538005,00 грн, крім того ПДВ - 107601,00 грн, разом з ПДВ - 645606,00 грн.
У пункті 5.3. договору сторони погодили, що оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору.
Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1. цього договору.
Згідно з п. 7.1. договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.
Відповідно до п. 7.2. договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору (п. 13.1. Договору).
Договір підписаний представниками сторін та скріплено печатками юридичних осіб.
До матеріалів справи позивачем додані акти приймання-передачі природного газу за січень 2022 року з обсягом споживання 4,29923 тис. куб. м на суму 71169 грн 43 коп. з ПДВ та лютий 2022 року з обсягом споживання 2,69800 тис. куб. м на суму 44662 грн 68 коп. з ПДВ, що підписані тільки постачальником.
Для підтвердження об'єму спожитого природного газу позивачем був надісланий адвокатський запит до ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», у відповідь на який надійшов лист від №ТОВВИХ-24-16724 від 01.11.2024, згідно якого в інформаційній платформі споживачем з ЕІС-кодом 56XS000049BFP000 (відповідач) спожито природний газ з ресурсу позивача за періоди з 21.11.2021 по 30.11.2021 - 1178,93 м3, з 01.12.2021 по 31.12.2021 - 3910,00 м3, з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 4299,23 м3, з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 2698,00 м3. Зазначена інформація також підтверджується додатками до зазначеного листа, а саме Інформаціями щодо остаточної алокації відборів споживача за ЕІС-кодом 56XS000049BFP000 в періоди з 01.11.2021 по 31.03.2022.
Інформацією про надходження коштів на рахунки позивача від відповідача за період з 09.11.2021 по 30.10.2024 підтверджуються оплати відповідачем за поставлений газ 30.12.2021 на суму 16423 грн 62 коп., 21.01.2022 на суму 3092 грн 37 коп., 21.01.2022 на суму 86908 грн 47 коп.
Позивач у позовній заяві зазначив, що передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 200074 грн 21 коп., а відповідач оплату за природний газ здійснив лише частково в розмірі 106424 грн 46 коп., у зв'язку з чим, відповідач має основну заборгованість у розмірі 93649 грн 75 коп за актами приймання-передачі від 31.01.2022 та 28.02.2022.
Оскільки відповідачем обов'язок щодо повної та своєчасної оплати вартості поставленого природного газу не виконано, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 93649 грн 75 коп., пені у сумі 18605 грн 44 коп., три відсотка річних у сумі 8669 грн 51 коп. та інфляційні втрати у сумі 39663 грн 31 коп.
Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Статтею 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Частиною 2 статті 48 ГПК України встановлено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Виходячи з наведеного, визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Натомість установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який він виконує під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред'явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (такий правовий висновок викладений у постанові від 24.06.2021 у справі №904/1039/20).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, було введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та триває на даний час.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.
Відповідно до частин 2-3 статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.
Військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених цим Законом.
Військову адміністрацію населеного пункту (населених пунктів) очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за пропозицією Генерального штабу Збройних Сил України або відповідної обласної державної адміністрації.
Начальником військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) може бути призначений відповідний сільський, селищний, міський голова.
Зокрема, у відповідності до положень статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню; складання та затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, забезпечення виконання відповідного бюджету; здійснюють управління майном, яке перебуває у комунальній власності відповідної територіальної громади (крім вирішення питань відчуження, у тому числі і шляхом приватизації комунального майна та надання комунального майна в оренду на строк понад один рік). Також військові адміністрації населених пунктів здійснюють делеговані повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законами України.
Фінансування діяльності військових адміністрацій із виконання повноважень органів місцевого самоврядування здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, виконання інших функцій - за рахунок коштів Державного бюджету України (ч.6 ст.4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2022 №397 затверджено «Порядок фінансового забезпечення діяльності військових адміністрацій», яким передбачено, що фінансування діяльності здійснюється, зокрема військових адміністрацій населених пунктів, за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету територіальної громади, де утворено військову адміністрацію.
Пунктами 4, 7 частини 6 статті 15 вказаного вище Закону також визначено, що начальник військової адміністрації є розпорядником бюджетних коштів; укладає від імені територіальної громади, відповідної військової адміністрації договори згідно із законодавством.
Військові адміністрації населених пунктів, районні, обласні військові адміністрації здійснюють свої повноваження протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування (частина 8 статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Положеннями частини 2 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що у разі утворення військової адміністрації населеного пункту (населених пунктів) Верховна Рада України за поданням Президента України може прийняти рішення про те, що у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування, начальник військової адміністрації крім повноважень, віднесених до його компетенції цим Законом, здійснює повноваження сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету, сільського, селищного, міського голови.
У разі прийняття Верховною Радою України рішення, передбаченого ч.1 або 3 цієї статті, начальник військової адміністрації, відповідна обласна та/або районна військова адміністрація здійснюють повноваження, передбачені відповідно частиною другою або третьою цієї статті, з дня набрання чинності зазначеним рішенням Верховної Ради України протягом строку, передбаченого цими частинами.
У разі усунення загроз для безпеки і правопорядку на території області за поданням Президента України Верховна Рада України може прийняти рішення про поновлення роботи органів місцевого самоврядування на території відповідної області до закінчення 30-денного строку, передбаченого частиною 2 або 3 цієї статті, але не раніше дня припинення чи скасування воєнного стану (частина 4 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Як встановлено судом апеляційної інстанції, згідно з пунктом 2 Указу Президента України «Про утворення військових адміністрацій населених пунктів у Луганській області» №665/2022 від 23.09.2022 утворено Міловську селищну військову адміністрацію Старобільського району Луганської області.
Закон України «Про військово-цивільні адміністрації» визначає організацію, повноваження і порядок діяльності військово-цивільних адміністрацій, що утворюються як тимчасовий вимушений захід з елементами військової організації управління для забезпечення безпеки та нормалізації життєдіяльності населення в районі відсічі збройної агресії російської федерації, зокрема в районі проведення антитерористичної операції, що не має на меті зміни та/або скасування конституційно закріпленого права територіальних громад на місцеве самоврядування.
За змістом статті 1 вказаного Закону для виконання повноважень місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених цим Законом, в районі відсічі збройної агресії російської федерації, зокрема в районі проведення антитерористичної операції можуть утворюватися військово-цивільні адміністрації.
Військово-цивільні адміністрації населених пунктів - це тимчасові державні органи, що здійснюють на територіях відповідних територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України, повноваження сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, сільських, селищних, міських голів та інші повноваження, визначені цим Законом.
Військово-цивільні адміністрації є юридичними особами публічного права і наділяються цим та іншими законами повноваженнями, у межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Військово-цивільні адміністрації населених пунктів набувають прав та обов'язків з дня внесення запису про їх державну реєстрацію як юридичних осіб до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (частина 2 зазначеної норми).
У разі утворення військово-цивільної адміністрації населених пунктів повноваження відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, сільських, селищних, міських голів припиняються з дня призначення керівника такої військово-цивільної адміністрації. Повноваження виконавчих органів зазначених рад, апаратів цих рад та їх виконавчих комітетів, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у таких органах та апаратах, припиняються з дня, наступного за днем прийняття рішення зазначеним керівником військово-цивільної адміністрації населених пунктів про можливість цієї військово-цивільної адміністрації здійснювати повноваження, віднесені законом до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (абзац 2 частина 1 статті 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації»).
Фінансування діяльності військово-цивільних адміністрацій населених пунктів здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, а районних і обласних військово-цивільних адміністрацій - за рахунок коштів Державного бюджету України та відповідних районних і обласних бюджетів (частина 7 статті 3 вказаного Закону).
Повноваження військово-цивільних адміністрацій населених пунктів починаються з дня внесення запису про їх державну реєстрацію як юридичних осіб до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і припиняються у день відкриття першої сесії новообраної ради (абзац 2 частини 11 статті 3 Закону).
Відповідно до наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації 26.09.2022 внесено запис про державну реєстрацію Міловської селищної військової адміністрації (ідентифікаційний код 44781762).
Згідно з постановою Верховної Ради України від 03.11.2022 № 2705-ІХ «Про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Сватівському, Старобільському, Щастинському районах Луганської області повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування начальники Сватівської міської, Білокуракинської, Красноріченської, Лозно-Олександрівської, Нижньодуванської, Троїцької селищних та Коломийчиської сільської військових адміністрацій Сватівського району, Старобільської міської, Біловодської, Білолуцької, Марківської, Міловської, Новопсковської селищних, Чмирівської та Шульгинської сільських військових адміністрацій Старобільського району, Щастинської міської, Новоайдарської, Станично-Луганської селищних, Нижньотеплівської та Широківської сільських військових адміністрацій Щастинського району Луганської області крім повноважень, віднесених до їх компетенції Законом України «Про правовий режим воєнного стану», здійснюють повноваження відповідних сільських, селищних та міських рад, їх виконавчих комітетів, відповідних сільських, селищних, міських голів; можуть затвердити тимчасову структуру виконавчих органів відповідної сільської, селищної, міської ради (для працівників, посади яких не включені до тимчасових штатних розписів, оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду).
Також пунктом 3 частини 1 статті 78 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради можуть бути достроково припинені у випадках, зокрема, передбачених законами України «Про військово-цивільні адміністрації», «Про правовий режим воєнного стану».
Повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради за наявності підстав, передбачених пунктом 3 частини першої цієї статті, достроково припиняються з дня набрання чинності актом Президента України про утворення відповідної військово-цивільної, військової адміністрації (частина 5 статті 78 вказаного Закону).
Отже, на час подання позовної заяви 19.06.2025 та наразі повноваження Міловської селищної ради тимчасово здійснює (до моменту відновлення повноважень селищної ради) Міловська селищна військова адміністрація Старобільського району Луганської області Подібний висновок наведений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.10.2024 у справі №911/1244/23.
Зокрема, у п.4.12 вказаної постанови у справі за позовом ТОВ «Холенд» до відповідачів 1) Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області та 2) Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області про стягнення заборгованості за договором підряду в сумі 4182486, 55 грн, Верховний Суд зауважив, що з урахуванням положень чинного законодавства, зокрема, норм Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та Указу Президента України від 21.03.2023 № 156/2022 «Про утворення військової адміністрації», яким постановлено утворити Гостомельську селищну військову адміністрацію, визнає правильним висновок судів попередніх інстанцій стосовно того, що з дня утворення Гостомельської селищної військової адміністрації діяльність Гостомельської селищної ради тимчасово (до моменту відновлення повноважень у зв'язку із скасування воєнного стану) зупинена, а тому позовна вимога позивача про солідарне стягнення з відповідачів 4182486,55 грн основної заборгованості за договором, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України в частині стягнення з Гостомельської селищної ради.
З вищенаведеного вбачається неналежність обраного позивачем відповідача - Міловської селищної ради, що, як зазначено вище, є самостійною підставою для відмови в позові.
З приводу доводів заявника апеляційної скарги на необхідність застосування судом першої інстанції положень ст.52 ГПК України та залучення за ініціативою суду у справу Міловської селищної військової адміністрації Старобільського району Луганської області як правонаступника Міловської селищної ради, колегія суддів зазначає таке.
Правонаступництво - це перехід суб'єктивного права від однієї особи до іншої (правонаступника) в порядку похідного правонабуття. Перехід суб'єктивних прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого відбувається через набуття суб'єктивного права та/чи суб'єктивного обов'язку однією особою і, відповідно, їх втрату іншою. Однак при цьому спостерігається зв'язок між набутими суб'єктивними правами і обов'язками та правовідносинами, в яких перебував їх носій-попередник, з іншими особами, в силу чого і було можливе їх існування (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02.02.2023 у справі №910/14422/15).
Колегія суддів зазначає, що військові адміністрації не є правонаступниками рад, оскільки це різні за своїм правовим статусом та функціями органи. Військові адміністрації є тимчасовими державними органами, створеними для управління територіями під час воєнного стану. Натомість, селищні ради - це представницькі органи місцевого самоврядування, що обираються територіальною громадою і діють на постійній основі.
Міловська селищна військова адміністрація Старобільського району Луганської області, хоча тимчасово на час дії воєнного стану і виконує повноваження Міловської селищної ради, проте не є її правонаступником.
Відсутність правонаступництва підтверджує у своєму відзиві на апеляційну скаргу і Міловська селищна військова адміністрація Старобільського району Луганської області.
З приводу посилань позивача на відсутність повноважень військової адміністрації щодо розрахунків по договору на підставі рішення суду, колегія суддів бере до уваги викладений у постанові Верховного Суду від 22.09.2025 у справі №911/2779/23 висновок про те, що у зв'язку з тимчасовою заміною органу місцевого самоврядування як у публічно-владних повноваженнях, так і в бюджетних правовідносинах відбулась фактична заміна зобов'язальної сторони. З огляду на принцип інституційної безперервності влади, в тому числі під час введення військового стану, який не звільняє орган місцевого самоврядування від обов'язку належного виконання договірного зобов'язання, обґрунтованим і правомірним є задоволення позову у цій справі про стягнення заборгованості та інших компенсаційних витрат саме з військової адміністрації, як єдиного розпорядника коштів місцевого бюджету відповідної територіальної громади.
Тобто, колегія суддів приходить до висновку, що військові цивільні адміністрації є відповідальними за договори сільських рад, оскільки з моменту їх призначення, вони перебирають на себе повноваження відповідних місцевих рад, включаючи виконавчі функції.
Згідно зі ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до положень ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та дотриманням норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Луганської області від 22.08.2025 у справі №913/181/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя Н.О. Мартюхіна