30 жовтня 2025 року м. Харків Справа №917/687/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гребенюк Н.В., суддя Россолов В.В.,
за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,
за участю представників сторін у режимі відеоконференції:
позивача (в режимі відеоконференції) - Пихтіна Ю.А. (адвокат), свідоцтво серія ПТ№2115 від 11.04.2018 року, довіреність №29-14/48 від 02.01.2025 року;
відповідача - Марховець В.М. (особисто), паспорт серія НОМЕР_1 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - фізичної особи-підприємця Марховця Віктора Миколайовича (вх.№1645П/1) на рішення Господарського суду Полтавської області від 18.06.2025 року у справі №917/687/25
за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго», вул. Польська, 2а, м. Полтава, Полтавська область, 36008,
до фізичної особи-підприємця Марховця Віктора Миколайовича, АДРЕСА_1 ,
про стягнення 187705,07 грн,-
02.04.2025 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до відповідача - фізичної особи-підприємця Марховця Віктора Миколайовича про стягнення 187705,07 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 01.12.2022 року між сторонами індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, з яких: 162567,18 грн основна заборгованість за період з 01.11.2022 року по 31.12.2024 року, 497,27 грн пеня, 6023,63 грн 3% річних та 18616,99 грн інфляційні втрати.
Правовими підставами позову зазначено ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 193, 222 Господарського кодексу України.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 18.06.2025 року у справі №917/687/25 (повний текст підписано 18.06.2025 року, суддя Ківшик О.В.) позов задоволено повністю.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Марховця Віктора Миколайовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (36008, м.Полтава, вул. Польська, 2А, код ЄДРПОУ 03338030, UА 4l3204780000026004000214065 АБ Укргазбанк МФО 320478) 162567,18 грн основного боргу; 497,27 грн пені; 6023,63 грн 3% річних; 18616,99 грн інфляційних втрат та 3028,00 грн судового збору.
Фізична особа-підприємець Марховець Віктор Миколайович звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить повернути справу на новий розгляд до суду першої інстанції, зобов'язати Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» здійснити перерахунок вартості послуг з постачання теплової енергії для фізичної особи-підприємця Марховець Віктора Миколайовича за адресою: АДРЕСА_3 за період з листопада 01.01.2022 року по 31.12.2024 року.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що:
- ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є лише балансоутримувачем групи інвентарних об'єктів Кременчуцької ТЕЦ, а не виробником або постачальником теплової енергії у місті Кременчуці Полтавської області; у підприємства відсутні ліцензії на провадження діяльності з виробництва теплової енергії по місту Кременчуку Полтавської області, а тому постає питання, щодо правомірності застосування позивачем тарифів, встановлених Полтавською обласною радою рішеннями від 30.09.2022 року №477, від 28.07.2023 року №669, від 30.08.2024 року №854 у місті Кременчуці Полтавської області, на які посилається позивач у позовній заяві;
- звертає увагу, що в він не є споживачем послуги, що визначена в позовній заяві, а саме в спірних приміщеннях наявна автономна система теплопостачання, у зв'язку з чим проведені розрахунки є неналежними оскільки вчинені щодо невірної площі та застосовано невірні приписи Методики.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.07.2025 року (у складі колегії суддів: головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.) витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/687/25, відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи.
05.08.2025 року до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/687/25.
Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2025 року у зв'язку з відпусткою судді Склярук О.І. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Плахов О.В., суддя Россолов В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 року відкрито апеляційне провадження за скаргою відповідача - фізичної особи-підприємця Марховця Віктора Миколайовича на рішення Господарського суду Полтавської області від 18.06.2025 року у справі №917/687/25. Встановлено позивачу строк протягом якого він має право подати до суду відзив на апеляційну скаргу, а також встановлено строк протягом якого учасники справи мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі. Запропоновано Марховцю Віктору Миколайовичу уточнити вимоги апеляційної скарги. Попереджено учасників процесу, що апеляційна скарга на рішення Господарського суду Полтавської області від 18.06.2025 року у справі №917/687/25 буде розглядатися за правилами ч.10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи.
Вказана ухвала була направлена позивачу до електронного кабінету користувача у системі електронний суд і доставлена йому 11.08.2025 року. Відповідачу копія ухвали направлялась засобами поштового зв'язку.
22.08.2025 року від апелянта надійшла заява про уточнення вимог апеляційної скарги (вх.№10025), в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю та ухвалити нове рішення на підставі наведеного розрахунку за спірні опалювальні періоди з 01.11.2022 року по 31.12.2024 року, а саме всього 10877,42 грн.
При цьому апелянт надав клопотання про долучення до матеріалів справи нововиявлених доказів.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№10167 від 26.08.2025 року), в якому зазначає, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвалою суду від 13.10.2025 року, керуючись приписами ст. 270 Господарського процесуального кодексу України призначено справу №917/687/25 за апеляційною скаргою відповідача - фізичної особи-підприємця Марховця Віктора Миколайовича на рішення Господарського суду Полтавської області від 18.06.2025 року до розгляду на 23.10.2025 року на 12:15 год. у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.
21.10.2025 року позивач надав до суду письмові заперечення на заяву про уточнення вимог апеляційної скарги та на клопотання про долучення до матеріалів справи нововиявлених доказів (вх.№12406), які колегією суддів досліджено та долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 23.10.2025 року протокольно оголошено перерву у розгляді справи до 30.10.2025 року.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2025 року у зв'язку з відпусткою судді Плахова О.В., для розгляду справи №917/687/25 сформовано новий склад суду, а саме: головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гребенюк Н.В., суддя Россолов В.В.
У судовому засіданні 30.10.2025 року відповідач підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги з урахуванням уточнень до неї у повному обсязі і наполягав на її задоволенні.
Представник позивача проти позиції апелянта заперечував з підстав викладених у відзиві та письмових запереченнях.
Щодо наданих відповідачем до уточненої апеляційної скарги додаткових (нововиявлених) доказів колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 - 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Окрім того, відповідно до положень ч. 3, 4, 5, 8 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Проте, вказані докази не були предметом дослідження суду першої інстанції, а відповідачем не доведено виняткових обставин неможливості подання їх суду з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Враховуючи викладене, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для прийняття наданих відповідачем додаткових (нововиявлених) доказів.
У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на нерухоме майно ФОП Марховець В.М. є власником нежитлового приміщення площею 150,8 кв.м, що знаходиться у багатоквартирному будинку №57 по проспекту Свободи (колишня назва - вулиця 60-річчя Жовтня) у місті Кременчуці на підставі договору купівлі-продажу ВВЕ№944826 від 12.07.2004 року.
Вказане нежитлове приміщення має підключення до централізованої системи опалення житлового будинку по вул. Свободи, 57 у м. Кременчуці Полтавської області, який оснащено вузлом комерційного обліку теплової енергії (ВКО/ТЕ), тобто система опалення та гарячого водопостачання є невід'ємною складовою централізованої системи теплопостачання житлового будинку, в якому воно розташоване.
Позивач вказує, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» забезпечує вказаний житловий будинок послугами з постачання теплової енергії та гарячої води, а тому його співвласники зобов'язані сплачувати за їх обсяг.
За даними позивача, відповідач за вказані послуги не розрахувався, з огляду на що заявив до стягнення з ФОП Марховця В.М. 187705,07 грн заборгованості, з яких: 162567,18 грн основна заборгованість за період з 01.11.2022 року по 31.12.2024 року, 497,27 грн пеня, 6023,63 грн 3% річних та 18616,99 грн інфляційні втрати.
Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: розрахунок заборгованості; розрахунок iндексу інфляції; розрахунок трьох відсотків рiчних; розрахунок пенi; копія типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання; копія інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 27.11.2024 року та 27.03.2025 року; копія довідки з ЄДР (онлайн-сервіс YouControl); копія рахунків на оплату з 01.11-2022 - 30.11.2024; копія актів зняття показників теплової енергії; пояснення щодо обсягів теплової енергії на потреби опалення нежитлового приміщення за адресою: проспект Свободи, будинок 57; інформація щодо обсягів теплової енергії відпущеної на потреби опалення нежитлового приміщення за адресою: проспект Свободи, будинок 57; інформацію про розмір опалювальних площ приміщень житлового будинку за адресою: проспект Свободи, будинок 57; копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки SKS-3 DN 25 зав.№0055191; копія акта про початок опалювального сезону 2024-2025 проспект Свободи, 57; копія акта про початок опалювального сезону 2023-2024 проспект Свободи, 57; копія акта про початок опалювального сезону 2022-2023 проспект Свободи, 57; копія акта про закічення опалювального сезону 2023-2024 проспект Свободи, 57; копія акта про закінчення опалювального сезону 2022-2023 проспект Свободи, 57; рішення виконавчого комітету Кременчуцького міської ради Кременчуцького району Полтавської області №2299 від 23.10.2023; рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №457 від 28.03.2023; рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №677 від 26.03.2024; рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №1574 від 31.10.2022; рішення виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області №2535 від 31.10.2024.
Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що, доведеним є факт отримання відповідачем послуг з постачання теплової енергії наданої ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» до житлового будинку вул. Свободи, 57, м. Кременчук, в якому знаходиться нежитлове приміщення ФОП Марховця В.М., і це підтверджуються наданими позивачем доказами. При цьому, з боку відповідача за весь час не було будь-яких зауважень чи претензій щодо послуги та її якості.
Колегія суддів вважає вказані висновки місцевого господарського суду передчасними з огляду на таке.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства «Полтаватеплоенерго» та ФОП Марховець В.М. є укладеним та є обов'язковим для виконання сторонами.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність застосування позивачем тарифів, встановлених рішеннями Полтавської обласної ради №477, №669 та №854.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про доведеність позивачем наявності ліцензії на виробництво теплової енергії, а саме про те, що ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» є ліцензіатом Полтавської обласної державної адміністрації та внесено до ліцензійного реєстру суб'єктів господарювання (ліцензіатів), які здійснюють господарську діяльність з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії (в тому числі з використанням альтернативних видів палива) у Полтавській області.
Проте, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про підтвердження позивачем обґрунтованості обсягу та вартості наданих ним відповідачеві послуг, з огляду наступне.
Так, ФОП Марховець В.М. є власником приміщення площею 150,8 кв.м за адресою Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свободи (стара назва вул. 60-річчя Жовтня), буд. 57.
Наразі, позивачем належним чином не доведено факт споживання відповідачем теплової енергії за період 01.11.2022 року по 30.11.2024 року у визначеному ним розмірі.
По-перше, колегія суддів вважає неможливим задоволення такої позовної вимоги про стягнення коштів, яка не має здатності до арифметичної (математичної) перевірки.
Так, якщо розмір грошової вимоги не може бути верифікований, перевірений в ході судового розгляду, вимога не може бути задоволена навіть у разі, коли загальні підстави позову видаються суду переконливими.
Так, позивачем не надано розрахунку обсягів теплової енергії на потреби опалення приміщення відповідача, а лише наведені пояснення, з яких неможливо встановити розмір фактично спожитої відповідачем теплової енергії у спірний період та неможливо перевірити його вірність.
Зокрема позивач, обраховуючи обсяги теплової енергії на потреби опалення приміщення ФОП Марховець В.М., послався на Методику розподілу між споживачами обсягів, спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджену Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 року №315, яка встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Методики №315 загальний обсяг спожитої у будинку теплової енергії у кожному розрахунковому періоді розподіляється на:
- обсяг спожитої теплової енергії на забезпечення загальнобудинкових потреб (визначається спрощено та складає 25% від загального обсягу, спожитої будинком, теплової енергії, згідно п. 8, розділу IV Методики, (ст. 7) та розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будинку (ст. 4), (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень (ст. 3), згідно п. 12, розділу IV Методики;
- обсяг спожитої теплової енергії на забезпечення безпосередньо опалення житлових та нежитлових приміщень (прим) визначається як різниця загального обсягу, спожитої у будинку, теплової енергії та обсягу теплової енергії донарахованої до мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії на опалення приміщень, обсягу спожитої теплової енергії приміщень з транзитними мережами внутрішньобудинкової системи опалення та обсягу теплової енергії, спожитої на забезпечення загальнобудинкових потреб, (ст. 11 = ст. 6 - ст 8 - ст. 10 - ст. 7); розподіляється на площі житлових/нежитлових приміщень, підключених до ЦСО (ст. 5), пропорційно до площі кожного приміщення.
Тобто обсяг теплової енергії, спожитої на опалення житлових та нежитлових приміщень, визначається як різниця загального обсягу спожитої теплової енергії у будинку та обсягу теплової енергії витраченого на загальнобудинкові потреби, обсягу спожитої теплової енергії приміщень з транзитними мережами внутрішньобудинкової системи опалення, обсягу спожитої теплової енергії приміщень, що оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії, обсягу теплової енергії донарахованої до мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії на опалення приміщень.
В обґрунтування позовних вимог позивачем надано лише акти зняття показників приладів обліку теплової енергії в житловому будинку за адресою вул. Свободи, 57 за період з листопада 2022 року по грудень 2024 року.
Тобто з усіх перелічених вище складових формули, які потрібні для визначення споживання конкретно визначеним споживачем обсягу теплової енергії, позивачем надано лише обсяги спожитої теплової енергії у будинку в цілому.
Зокрема, в матеріалах справи відсутні належні докази числових даних обсягу теплової енергії витраченого на загальнобудинкові потреби, обсягу спожитої теплової енергії приміщень з транзитними мережами внутрішньобудинкової системи опалення, обсягу спожитої теплової енергії приміщень, що оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії, обсягу теплової енергії донарахованої до мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії на опалення приміщень, які є складовими формули визначення споживання конкретно визначеним споживачем.
За таких обставин, з наданих позивачем документів неможливо встановити, які саме вихідні дані взяті позивачем для обрахунку обсягу спожитої ним теплової енергії.
З урахуванням наведеного, констатуючи неможливість арифметичного розрахунку/перевірки судом суми позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а у вимозі позивача про стягнення з відповідача 162567,18 грн заборгованості з оплати спожитої послуги з постачання теплової енергії за період з 01.11.2022 по 31.12.2024 слід відмовити.
Істотним є те, що відповідачем до суду першої інстанції був наданий відзив на позов з додатками, який було прийнято до розгляду, а отже наявна необхідність у досліджені доводів відповідача і надані ним оцінки. Проте, суд першої інстанції відповідного не вчинив і проігнорував таку істотну обставину, як наявність у відповідача автономної системи опалення, що впливає на визначення обґрунтованості позовних вимог як щодо наявності наданої послуги, її об'єму та розрахунку.
Так, у 2015 році на замовлення відповідача був розроблений Робочий проект реконструкції системи опалення нежитлового приміщення (далі - робочий проект) у сертифікованої організації , відповідно до Технічних умов виданих Енергопостачальною організацією.
У відповідності до робочого проекту, вузол обліку теплової енергії розміщується в підвальному приміщені магазину. Опалювальні прилади відключаються від опалювальних стояків та переключаються до відокремленої (обособленої) системи (арк. 4 робочого проекту). Опалювальні прилади відключаються від стояків системи опалення та перепідключаються до системи опалення магазину (арк. 6 робочого проекту). При цьому на стояках встановлюються запірні ділянки такого ж діаметру, як і на стояках та заізольвуються утеплювачем Tubex 20 мм. На останньому аркуші цього проекту міститься позначка про узгодження цього проекту і вчинення відповідних дій, що засвідчено печаткою теплопостачальної організації з датою 11.09.2015 року.
Таким чином 11.09.2015 року була затверджена, узгоджена та введена в дію відокремлена - автономна (в робочому проекті - обособленная) система опалення з вузлом обліку Мultical 302 у відповідності до технічних умов.
20.10.2016 року був затверджений акт прийняття комерційного вузла обліку теплової енергії від 19.10.2016 року без зауважень. У подальшому, 04.11.2016 року на підставі договору №1314 між відповідачем та ТОВ «Кременчуцька ТЕЦ» (теплопостачальна організація) був підписаний акт про пломбування та акт тепловикористовувальної установки, в якому, зазначено вид підключення - «автономне» та зазначено показники теплового навантаження на опалення. З наданих відповідачем доказів вбачається, що обсяг теплової енергії для опалення площі магазину визначено для 30,9 кв.м і обліковується відповідно до показників комерційного вузла обліку відповідача. Комерційний вузол обліку відповідача був встановлений раніше ніж загально-будинковий вузол обліку будинку по проспекту Свободи 57 і саме на межі розподілу теплових мереж енергопостачальної організації і відповідача.
В межах даної справи, колегія суддів вважає, що має місце невірне застосування судом першої інстанції, норми Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 року №315.
Пунктом 5 Розділу III Методики визначено, що розподіл теплової енергії у будівлі/будинку, у якій приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії для будівлі/будинку, незалежно від наявності або відсутності вузла комерційного обліку теплової енергії, у якій/якому відсутні приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення, та усі приміщення не оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення визначається разом з обсягом спожитої теплової енергії на опалення цих приміщень.
Звертаючись до суду з позовом і здійснюючи розрахунок, позивачем не враховано, а суд не надав оцінки, що в будинку по пр-ту Свободи 57, який не має приладів розподільного обліку теплової енергії, але має вузол комерційного обліку теплової енергії присутні приміщення відповідача з індивідуальним опаленням. Таким чином, обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії, на загальнобудинкові потреби опалення, не може визначається разом з обсягом спожитої теплової енергії на опалення з приміщеннями з індивідуальним (автономним, відокремленим та відключеним від центральної системи опалення будинку) опаленням. Розподілу підлягають обсяги спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у відповідності до складових формул 1, 2, наведених у пункті 2 розділу II цієї Методики, але залежно від наявності/відсутності приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку і пропорційно опалювальній площі приміщення. Опалювальна площа приміщення відповідача складає 30,9 кв.м, а не 150,8 кв.м, як вказує позивач.
Приміщення підвалу - це неопалювальне приміщення і на нього обсяги спожитої у будівлі/будинку теплової енергії не розподіляється. Споживач має платити за тепло, яке він реально міг спожити, а це тільки від трубопроводів, які проходять через його підвальне приміщення. В таких випадках для ділянки транзитного трубопроводу передбачена окрема методика розрахунку. Вона, власне, включає в себе довжину трубопроводу і його утепленість або не утепленість, та можливі втрати у відповідності до затверджених проектний документів і передбачає іншу формулу розрахунку ніж та, що застосована позивачем.
Позивач, звертаючись до суду з позовом, також просив суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 6023,63 грн та 18616,99 грн інфляційних втрат.
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції встановлено недоведеність нарахування основної заборгованості, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню, а вимога позивача щодо стягнення 3% річних та інфляційних витрат задоволенню не підлягає.
Щодо вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 497,27 грн, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції встановлено недоведеність нарахування основної заборгованості, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню, а вимога позивача щодо стягнення пені задоволенню не підлягає.
Відносно інших аргументів апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що вони жодним чином не впливають на висновок суду про недоведеність суми основного зобов'язання як підставу відмови у позові, тому не вимагають детального аналізу суду.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню, у зв'язку з чим рішення Господарського суду Полтавської області від 18.06.2025 року у справі №917/687/25 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до пп. б), в) пункту 4 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України, у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.
Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового, необхідно здійснити перерозподіл судових витрат відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 77, 86, 129, 269, 270, ст. 275, ст. 277, ст.ст. 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Марховця Віктора Миколайовича задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 18.06.2025 року у справі №917/687/25 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
Стягнути з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (36008, м. Полтава, вул. Польська, 2А, код ЄДРПОУ 03338030, UА 4l3204780000026004000214065 АБ Укргазбанк МФО 320478) на користь фізичної особи-підприємця Марховця Віктора Миколайовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 4542,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити Господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 10.11.2025 року.
Головуючий суддя В.С. Хачатрян
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя В.В. Россолов