вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"12" листопада 2025 р. Справа№ 910/3919/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Хрипуна О.О.
суддів: Яценко О.В.
Михальської Ю.Б.
перевіривши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АЗОВСЬКИЙ"
про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/3919/25
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬ-С"
на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 та
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2025
у справі № 910/3919/25 (суддя Чинчин О.В.)
за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АЗОВСЬКИЙ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬ-С"
про зобов'язання передати документацію,
У провадженні Північного апеляційного господарського суду перебувала справа № 910/3919/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬ-С" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2025.
За результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬ-С" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2025 у справі № 910/3919/25 Північним апеляційним господарським судом прийнято постанову від 08.10.2025, якою апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬ-С" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2025 у справі № 910/3919/25 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 у справі № 910/3919/25 залишено без змін; додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2025 у справі № 910/3919/25 залишено без змін.
10.10.2025 через систему "Електронний суд" від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АЗОВСЬКИЙ" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/3919/25, у якій заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬ-С" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АЗОВСЬКИЙ" 12 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 10.10.2025 заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/3919/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Хрипун О.О., судді: Яценко О.В., Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 прийнято до розгляду заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АЗОВСЬКИЙ" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/3919/25. Розгляд заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АЗОВСЬКИЙ" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/3919/25 ухвалено здійснювати без повідомлення (виклику) учасників процесу. Повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬ-С" про право подати до суду апеляційної інстанції пояснення та заперечення щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/3919/25 в письмовій формі протягом п'яти днів з дня вручення копії даної ухвали.
23.10.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬ-С" надійшли заперечення щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/3919/25. У вказаних запереченнях відповідач просив відмовити у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/3919/25.
Розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АЗОВСЬКИЙ" про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/3919/25 колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з пунктом 3 частин 1, 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статетю 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1-3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції з підготовки та розгляду даної справи складає 15 000,00 грн. Детальний розрахунок буде надано додатково.
Як вже було зазначено вище, 10.10.2025 через підсистему "Електронний суд" від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АЗОВСЬКИЙ" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/3919/25, у якій заявник просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬ-С" на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АЗОВСЬКИЙ" 12 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, під час розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬ-С" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.08.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 20.08.2025.
Вказана заява про розподіл судових витрат мотивована тим, що заявником понесено витрати на професійну правничу допомогу, розмір яких він вважає співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Колегія суддів зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем були подані письмові заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/3919/25 про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
В обґрунтування зазначеного клопотання представник відповідача наголосив на критерії розумності та співмірності, вказуючи, що такі витрати у розмірі 12 000,00 грн є неспівмірними та необґрунтованими, явно суперечить критеріям пропорційності, співмірності і розумності розміру витрат, з огляду на конкретні обставини даної справи.
Поряд зі згаданим принципом змагальності сторін іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.
Відповідно до статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.01.2021 року у справі № 911/3156/19, від 09.02.2021 року у справі № 910/15201/17, від 03.03.2021 року у справі № 912/354/20.
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Також, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18 підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін і зробила висновок, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).
Колегією суддів встановлено, що в якості доказів понесення адвокатських витрат відповідачем надано:
Акт № 2/1 прийому-передачі наданих послуг від 10.09.2025 до Договору № 21/03/25 про надання правничої допомоги;
Акт № 2/2 прийому-передачі наданих послуг від 09.10.2025 до Договору № 21/03/25 про надання правничої допомоги;
Додаткова угода № 2/1 від 08.09.2025 до Договору № 21/03/25 про надання правничої допомоги;
Додаткова угода № 2/2 від 08.09.2025 до Договору № 21/03/25 про надання правничої допомоги;
Платіжна інструкція № 1001094450 від 09.10.2025,
Платіжна інструкція № 901092257 від 10.09.2025.
Апеляційним судом встановлено, що 21.03.2025 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "АЗОВСЬКИЙ" (Замовник) та Адвокатом Халупним Андрієм Вадимовичем (Виконавець) укладено договір про надання правничої допомоги №21/03/25 (далі за текстом - Договір), за умовами якого виконавець, за завданням замовника надає правничу допомогу та юридичні послуги (пункт 1.1. Договору).
Згідно з розділом 6 Договору за надання послуг, передбачених даним Договором, Замовник сплачує Виконавцеві винагороду. Розмір винагороди визначається Сторонами у Додатках (Додаткових угодах) до цього Договору, а також у переліках необхідних дій чи переліків справ у роботі, листуванні сторін. Замовник оплачує послуги Виконавця на підставі виставлених рахунків за цим Договором, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця в строк, що зазначається в виставленому рахунку. Оплата здійснюється банківським переказом коштів. Оплата коштів Замовником здійснюється без необхідності виставлення рахунку, якщо між Сторонами укладено відповідний Додаток (додаткова угода) і ним визначено строк для сплати винагороди. Ціна цього Договору складає суму винагороди за його виконання Виконавцем, що буде здійснена фактично Замовником протягом строку його дії.
Виконавець має право долучати до виконання своїх обов'язків сторонніх осіб, та несе повну відповідальність за їх роботу (пункт 3.3. Договору).
Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом 1 (одного) календарного року із дати підписання Договору Сторонами (пункт 9.1. Договору).
Сторони погодили підписання цього Договору, додаткових угод, актів та інших документів пов'язаних з виконанням цього Договору за допомогою електронного підпису (пункт 10.1. Договору).
21.03.2025 між Адвокатом Халупним А.В. та адвокатом Дуднік М.А. було укладено Договір № 21/04 про залучення адвоката до виконання Договору про надання правничої допомоги № 21/03/25 від 21.03.2025, укладеного між адвокатом Халупним А.В. і ОСББ "АЗОВСЬКИЙ".
Згідно умов вказаного вище Договору Замовник залучає Виконавця до виконання Договору про надання правничої допомоги № 21/03/25 від 21.03.2025 укладеного між адвокатом Халупним А.В. і ОСББ "АЗОВСЬКИЙ" шляхом надання юридичних послуг та правничої допомоги Клієнту.
У відзиві на апеляційну скаргу у даній справі заявник зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції має наступний вигляд: 5000,00 грн позивач вже поніс за підготовку і написання відзиву на апеляційну скаргу; 15 000,00 грн позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції.
08.09.2025 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "АЗОВСЬКИЙ" (Замовник) та Адвокатом Халупним Андрієм Вадимовичем (Виконавець) укладено Додаткову угоду № 2/1 до Договору № 21/03/25 про надання правничої допомоги від 21.03.2025, за умовами якої сторони погодили:
1. Предметом Договору № 21/03/25 про надання правничої допомоги від 21.03.2025 є надання Виконавцем Замовнику юридичних послуг і правової допомоги, що полягають у представництві інтересів Замовника в суді у справі № 910/3919/25;
2. Сторони дійшли згоди відповідно до п.6.2 Договору визначити наступний перелік послуг і розмір винагороди за цим Договором:
- підготовка і подання відзиву на апеляційну скаргу 4000,00 грн;
- представництво інтересів в судовому засіданні один раз 5000,00 грн.
3. Оплата за юридичний супровід інтересів Замовника проводиться за виставленими рахунками Виконавцем в залежності від виконаних робіт. Оплата може бути проведена шляхом авансування.
4. Підтвердженням оплати, надання правової допомоги Виконавцем Замовнику є підписаний акт наданих послуг.
5. Усі інші положення Договору № 21/03/25 про надання правничої допомоги від 21.03.2025 залишити незмінними.
Також, 09.09.2025 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "АЗОВСЬКИЙ" (Замовник) та Адвокатом Халупним Андрієм Вадимовичем (Виконавець) укладено Додаткову угоду № 2/2 до Договору № 21/03/25 про надання правничої допомоги від 21.03.2025, за умовами якої сторони погодили:
1. Предметом Договору № 21/03/25 про надання правничої допомоги від 21.03.2025 є надання Виконавцем Замовнику юридичних послуг і правової допомоги, що полягають у представництві інтересів Замовника в суді у справі № 910/3919/25;
2. Сторони дійшли згоди відповідно до п.6.2 Договору визначити наступний перелік послуг і розмір винагороди за цим Договором:
- підготовка та подання клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу -3 000,00 грн.
3. Оплата за юридичний супровід інтересів Замовника проводиться за виставленими рахунками Виконавцем в залежності від виконаних робіт. Оплата може бути проведена шляхом авансування.
4. Підтвердженням оплати, надання правової допомоги Виконавцем Замовнику є підписаний акт наданих послуг.
5. Усі інші положення Договору № 21/03/25 про надання правничої допомоги від 21.03.2025 залишити незмінними.
29.01.2025 між сторонами складено та підписано акти прийому-передачі наданих послуг № 2/1 від 10.09.2025( Підготовка і подання відзиву на апеляційну скаргу по справі № 910/3919/25 - 5 000,00 грн), № 2/2 до Договору № 21/03/25 про надання правничої допомоги (представництво інтересів Замовника в судовому засіданні по справі № 910/3919/25 - 4 000,00 грн, підготовка та подання клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу по справі № 910/3919/25 - 3 000,00 грн), відповідно до яких виконавець надав, а замовник прийняв у відповідності з Додатковими угодами № № 2/1,2/2 до Договору № 21/03/25 про надання правничої допомоги від 21.03.2025.
Загальна вартість наданих послуг за цими актами складає 12 000, 00 грн.
Згідно з частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Колегія суддів зазначає, що для оплати послуг, визначених договором про надання правової допомоги, вони мають бути фактично наданими, що вбачається зі змісту договору та положень Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Також надані послуги мають бути підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність наданих послуг, які є підставою для їх оплати.
Таким чином, підставою оплати наданої правничої допомоги клієнту за умовами договору є фактичне її надання, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами, які б підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону наданих послуг, їх справжність, економічну вигоду й ділову мету. Без цього неможливо перевірити факт надання правової допомоги та встановити обґрунтованість і правомірність її оплати.
Так, згідно з актами прийому-передачі наданих послуг адвокатом надано замовнику послуги на загальну суму 12 000,00 грн.
Колегія суддів, дослідивши надані заявником докази встановила, що заявник просить стягнути витрати зокрема за підготовку та подання клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 3 000, 00 грн.
Втім, колегія суддів зазначає, що заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною, з огляду на що, подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом справи по суті спору.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду погодився з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 914/1564/20 та у додаткових постановах від 20.09.2023 у справі № 922/838/22, від 14.09.2023 у справі № 911/3076/21, від 06.09.2023 у справі № 914/131/22, від 30.08.2023 у справі № 911/3586/21, від 25.07.2023 у справі № 914/4092/21, від 07.02.2023 у справі № 922/4022/20, від 23.08.2022 у справі № 909/328/18, від 05.07.2022 у справі № 910/10507/21 щодо застосування статей 123, 126 Господарського процесуального кодексу України, про те, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.
Одночасно, колегія суддів зазначає, що дана справа не є складною, оскільки: предметом та характером спірних правовідносин є вимога про зобов'язання відповідача передати документацію на багатоквартирний будинок, зазначені правовідносини регулюються малою кількістю нормативно правових актів, а саме статтею 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статті 18 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що наявна велика кількість аналогічних судових справ, наявна стала практика Верховного Суду щодо регулювання цих правовідносин.
Зокрема, правові позиції щодо застосування частини 18 статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" відносно обов'язку попереднього балансоутримувача будинку передати примірник документації на будинок об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку, який виникає у нього з дня державної реєстрації об'єднання та не залежить від прийняття об'єднанням рішення про передачу йому функцій з управління будинком та про прийняття будинку на баланс, оскільки будь-яких інших умов, крім державної реєстрації об'єднання, для передачі документації від попереднього балансоутримувача Законом не визначено, викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/6167/18, та підтверджується сталою практикою, викладеною у постановах Верховного Суду від 26.10.2021 у справі № 925/610/20, від 02.09.2021 у справі № 925/1068/20, від 01.06.2021 у справі № 925/318/20, від 13.11.2019 у справі № 917/1208/18, від 11.06.2019 у справі № 921/753/16-г/11.
Також колегія суддів звертає увагу, що позиція позивача під час розгляду справи в суді першої інстанції та під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції була однакова, а адвокати Халупний А.В. та Дуднік М.А., які здійснюють захист прав позивача в суді апеляційної інстанції також представляли інтереси позивача в суді першої інстанції.
Вказане свідчить, що адвокати Халупний А.В. та Дуднік М.А. знайомі з матеріалами справи те не потребують вивчення додаткових матеріалів для здійснення належного захисту прав позивача в суді апеляційної інстанції.
Отже виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність даної справи, а також те, що інтереси позивача представляють одні адвокати, як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати на оплату послуг адвоката в сумі 12 000, 00 грн не є пропорційними до предмета спору, не відповідають критерію реальності таких витрат та становлять надмірний тягар для відповідача в умовах воєнного стану, що суперечить принципу розподілу таких витрат.
Беручи до уваги неспівмірність суми адвокатських витрат зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, колегія суддів вважає заявлену суму компенсації витрат надмірною, тому присуджує її частково у розмірі 6 500, 00 грн.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності) та критерію розумності їхнього розміру буде відповідати відшкодування в розмірі 6 500,00 грн, і цей розмір витрат є співмірним із виконаною адвокатом роботою.
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Колегія суддів бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 від № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19 тощо). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Відповідно до статті 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, за яким позивач, заперечуючи проти задоволення апеляційної інстанції відповідача, дотримувався правової позиції, яка викладена у позовній заяві, у клопотанні про стягнення судових витрат заявником також було дотримано ту ж саму позицію, що і в поданому клопотанні про стягнення судових витрат у суді першої інстанції.
Здійснивши аналіз поданих заявником доказів понесення ним судових витрат на правничу допомогу, колегія суддів вважає, що останнім не доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) з врахуванням критеріїв ч. ч. 5-7, 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Отже виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність даної справи, а також те, що інтереси позивача представляють адвокати, як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати на оплату послуг адвоката в суді апеляційної інстанції в розмірі 12 000,00 грн не є пропорційними до предмета спору, не відповідають критерію реальності таких витрат та становлять надмірний тягар для відповідача в умовах воєнного стану, що суперечить принципу розподілу таких витрат.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції до 6 500,00 грн.
Отже, відповідно до вимог ст. ст. 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вказаних висновків Великої Палати Верховного Суду, Касаційного господарського суду та критерії "необхідності і обґрунтованості", з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 6 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АЗОВСЬКИЙ" про ухвалення додаткового рішення по справі № 910/3919/25 - задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМІНЬ-С" (02144, місто Київ, вул. Чавдар Єлизавети, будинок 32, кімната 6, Ідентифікаційний код юридичної особи 33587098) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "АЗОВСЬКИЙ" (02144, місто Київ, вул.Чавдар Єлизавети, будинок 38-Б, Ідентифікаційний код юридичної особи 45483943) витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 500 (шість тисяч п'ятсот) гривень 00 коп.
3. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.
4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/3919/25.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.
Головуючий суддя О.О. Хрипун
Судді О.В. Яценко
Ю.Б. Михальська