вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" листопада 2025 р. Справа№ 910/762/25 (910/7861/25)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пантелієнка В.О.
суддів: Доманської М.Л.
Козир Т.П.
секретар судового засідання Дюкарєва І.М.
за участю представників згідно протоколу судового засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу господарського суду м.Києва від 27.08.2025р.
(повний текст складено 27.08.2025р.)
у справі №910/762/25(910/7861/25) (суддя Стасюк С.В.)
за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1
до 1.Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Дельта Банк"
2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія (далі - ТОВ "ФК) Інвест-Кредо" про визнання зобов'язання припиненим
у справі за позовом ТОВ "ФК Інвест-Кредо"
до ОСОБА_1
про визнання недійсною відмови від прийняття спадщини
в межах справи №910/762/25
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність
Ухвалою господарського суду м.Києва від 27.08.2025р. у справі №910/762/25(910/7861/25) зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 з доданими до неї документами повернуто без розгляду.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду, 09.09.2025р. ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду м.Києва від 27.08.2025р. у справі №910/762/25(910/7861/25), в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу; клопотання ОСОБА_1 про зменшення судового збору задовольнити та зменшити судовий збір за подання ОСОБА_1 зустрічної позовної заяви в справі №910/762/25(910/7861/25) до розміру 12120 грн., який нею вже сплачено; повернути справу до господарського суду м.Києва для вирішення питання про відкриття провадження у справі №910/762/25(910/7861/25) за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 .
У відзивах на апеляційну скаргу ТОВ "ФК Інвест-Кредо" та ПАТ "Дельта Банк" просять відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду м.Києва від 27.08.2025р. у справі №910/762/25(910/7861/25) залишити без змін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду м.Києва від 27.08.2025р. у справі №910/762/25(910/7861/25) та призначено її до розгляду на 10.11.2025р.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників провадження у даній справі, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 та ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно ч.6 ст.12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до вимог ч.4 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
У провадженні господарського суду м.Києва перебуває справа №910/762/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 на стадії процедури реструктуризації боргів, введеної ухвалою господарського суду м.Києва від 13.03.2025р.
20.06.2025р. ТОВ "ФК Інвест-Кредо" звернулося з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсною відмову ОСОБА_1 від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , оформлену заявою від 07.08.2024р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність ознак фраудаторності оспорюваного правочину, вказуючи: що 01.06.2012р. настав кінцевий строк повернення кредиту, тобто на момент відмови від прийняття спадщини Боржник мала прострочену заборгованість перед Кредитором; у розумінні ст.202 ЦК України відмова від прийняття спадщини, оформлена заявою від 07.08.2024р., є одностороннім правочином; відмова від прийняття спадщини є безоплатним правочином; відмова від прийняття спадщини вчинена на користь сина ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , тобто, близького родича Боржника, який одночасно з нею подав заяву при прийняття спадщини, що вказує на узгодженість їх дій; до складу спадщини входить квартира, в якій Боржник зареєстрована та проживає, тобто, продовжує фактично користуватись нерухомим майном, від якого відмовилась; у Боржника у власності на момент відмови від прийняття спадщини не залишилось іншого майна, за рахунок якого може бути повністю погашена її заборгованість перед Кредитором, а після повернення квартири у власність Боржника з'ясувалось, що її вартості недостатньо для повного задоволення кредиторських вимог; відмова від спадщини створила умови та підстави для звернення Боржника до суду із заявою про відкриття провадження у справі №910/762/25 про власну неплатоспроможність; Боржник добровільно не погашає заборгованість перед Кредитором; відмова від спадщини відбулась після відкриття виконавчого провадження 28.10.2021р.; відмова від спадщини відбулась після ухвалення заочного рішення Святошинського районного суду м.Києва у справі №759/15639/13-ц від 10.12.2013р., яким стягнуто заборгованість з ОСОБА_1 у загальному розмірі 5 086 710,38 грн.; відмова від спадщини відбулась після ухвалення постанови КАС у справі №759/4755/19 від 30.09.2020р., залишеним без змін постановою ВС від 28.09.2021р., яким стягнуто заборгованість з ОСОБА_1 у загальному розмірі 2 503 025,18 грн. та судові витрати у розмірі 93 856,45 грн.; відмова від спадщини відбулась після ухвалення рішення Шевченківського районного суду м.Києва у справі №761/18567/20 від 02.02.2021р., залишеним без змін постановою КАС від 24.06.2021р., яким відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 до ТОВ "Фінансова Компанія Інвест-Кредо", АТ "Дельта Банк" про визнання недійсним Договору №2227/К про відступлення прав вимоги від 15.04.2020р.; визнання кредитного зобов'язання припиненим; заборону вчиняти дії; відмова від спадщини відбулась після ухвалення рішення Святошинського районного суду м.Києва у справі №759/25139/21 від 06.06.2023р., яким визнано недійсним Договір дарування квартири від 25.03.2021р. та застосовано наслідки недійсності правочину; Боржник раніше вже вчиняла дії, спрямовані на уникнення стягнення заборгованості: подарувала єдину квартиру близьким родичам, намагалась визнати виконавчі листи у справі №759/25139/21 такими, що не підлягають виконання. Крім того, з метою уникнення відповідальності за невиконання кредитного зобов'язання, вона використовувала нікчемні правочини - Договір про розірвання іпотечного договору від 02.07.2014р. (визнаний нікчемним у справі №127/14035/17) та Договір про відступлення права вимоги від 02.07.2014р. (визнаний недійсним у справі №910/12760/16). Ці правочини дозволили ОСОБА_1 відчужити 15 квартир у м.Вінниця, які були предметом іпотеки та забезпечували виконання її кредитного зобов'язання. Таким чином, Боржник відчужила все іпотечне майно, які придбала за кредитні кошти, проте, з Кредитором не розрахувалась; Боржник, відмовляючись від спадщини, діяла недобросовісно, оскільки, її дії були спрямовані виключно на унеможливлення звернення стягнення на спадкове майно в рахунок погашення боргу перед Кредитором у межах виконавчого провадження. При цьому спадкове майно має перейти у власність її сина, тобто залишитись у володінні її сім'ї, що дозволяє їй їм вільно користуватись. У свою чергу її син, ОСОБА_3 , був достеменно обізнаний з вищевикладеними обставинами, оскільки щонайменше був учасником справи №759/25139/21.
Ухвалою господарського суду м.Києва від 14.07.2025р. було прийнято позовну заяву ТОВ "ФК Інвест-Кредо" до ОСОБА_1 про визнання недійсною відмови від прийняття спадщини до розгляду в межах справи №910/762/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання призначено на 21.08.2025р.; залучено до участі у справі №910/762/25(910/7861/25) в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шаповаленка Анатолія Івановича.
28.07.2025р. до господарського суду м.Києва надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "ФК Інвест-Кредо", в якій позивач за зустрічним позовом просив місцевий суд: визнати належними ОСОБА_1 на праві власності з 02.07.2014р. права вимоги до ОСОБА_1 як позичальника за кредитним договором №1210-Ф від 02.06.2008р., укладеним між ОСОБА_1 (як позичальником) та Закритим акціонерним товариством "Сведбанк" (як кредитодавцем); визнати відсутніми у ПАТ "Дельта Банк" з 02.07.2014р. права власності на права вимоги до ОСОБА_1 як позичальника за кредитним договором №1210-Ф від 02.06.2008р., укладеним між ОСОБА_1 (як позичальником) та Закритим акціонерним товариством "Сведбанк" (як кредитодавцем); визнати відсутніми у ТОВ "ФК Інвест-Кредо" права власності на права вимоги до ОСОБА_1 як позичальника за кредитним договором №1210-Ф від 02.06.2008р., укладеним між ОСОБА_1 (як позичальником) та Закритим акціонерним товариством "Сведбанк" (як кредитодавцем).
Ухвалою господарського суду м.Києва від 14.08.2025р. зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та встановлено ОСОБА_1 п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в сумі 75 279, 19 грн.
20.08.2025р. до господарського суду м.Києва надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви, в якій ОСОБА_1 просила зменшити судовий збір за подання позовної заяви до розміру 12 120 грн., який нею уже був сплачений.
Ухвалою господарського суду м.Києва від 27.08.2025р. клопотання відхилено, зустрічну позовну заяву з доданими до неї документами повернуто ОСОБА_1 без розгляду.
Апеляційна скарга мотивовано тим, що на підтвердження підстав для зменшення судового збору ОСОБА_1 вказала, що її позовні вимоги зустрічного позову носять негаторний характер та є немайновими вимогами.
Заявник вважає оскаржувану ухвалу незаконною та протиправною з огляду на те, що місцевий суд не вказав достатніх і належних доводів, які б дозволили йому відмовити у клопотанні про зменшення розміру судового збору.
Заявник зазначає, що підстав визнавати заявлені позовні вимоги майновими у суду не було, а тому було достатньо підстав для відкриття провадження за поданою ОСОБА_1 позовною заявою на підставі вже сплаченого нею судового збору, який на її думку є достатнім (12 120,00 грн.).
Крім того, скаржником зазначено, що постановивши ухвалу про необхідність доплати судового збору в розмірі 75 тис. грн., суд обмежує її у доступі до правосуддя вимагаючи сплати суми коштів, що перевищує 25% від річного доходу, який ОСОБА_1 отримала за минулий 2024 рік, на підтвердження чого надала відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків від 16.01.2025р. та декларацію про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2024р.
Водночас ОСОБА_1 просила місцевий суд розглянути заяву про усунення недоліків позовної заяви і клопотання про зменшення судового збору в судовому засіданні для надання можливості її представнику надати відповіді на можливі питання суду чи інших учасників справи щодо ставки і розміру судового збору.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції про відхилення клопотання скаржника про зменшення судового збору та повернення зустрічної позовної заяви без розгляду з підстав не слати судового збору у повному розмірі та ненадання ОСОБА_1 належних та допустимих доказів в обґрунтування поважності підстав для зменшення судового збору за подання зустрічної позовної заяви.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ст.1 Закону України "Про судовий збір").
Згідно з положеннями ст.4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Водночас відповідно до положень ст.8 Закону України "Про судовий збір", суд може відстрочити та розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати з підстав, передбачених у частині першій цієї статті, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не виконала вимоги ухвали господарського суду м.Києва від 14.08.2025р. та не надала суду докази про сплату судового збору в сумі 75 279,19 грн.
Згідно припису Великої Палати Верховного Суду господарський суд, прийнявши рішення про відмову у звільненні від сплати судового збору, має постановити відповідну ухвалу, направити її стороні (заявнику) та переконатись, що заявник отримав цю ухвалу і має розумний строк для сплати судового збору та подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору. Відповідно до ч.6 ст.260 ГПК України, такий строк не повинен перевищувати п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З наведеного вбачається, що суд першої інстанції одночасно постановив ухвалу про відмову заявнику у задоволенні клопотання про зменшення судового збору та про повернення зустрічної позовної заяви. Як наслідок, заявник був позбавлений можливості дізнатись про те, що йому відмовили у задоволенні клопотання та, відповідно, не зміг сплатити судовий збір і усунути недоліки зустрічної позовної заяви.
Враховуючи викладене, колегія суддів наголошує, що господарський суд м.Києва у випадку розгляду по суті клопотання про зменшення судового збору, повинен був надати належну оцінку наведеним у клопотанні доводам та доданим до нього доказам. У разі відмови на підставі такої оцінки в задоволенні клопотання та у зменшенні заявнику судового збору, місцевий суд мав постановити відповідну ухвалу, направити її заявнику та переконатись, що він отримав цю ухвалу і має розумний строк для сплати судового збору та подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказом сплати судового збору.
Проте господарський суд м.Києва не дотримався наведеного алгоритму дій, який є необхідним під час розгляду клопотання про зменшення судового збору за подання зустрічної позовної заяви згідно з положеннями процесуального законодавства та висновками Верховного Суду.
Крім того, апеляційний суд вважає за потрібне зазначити, що особа, яка заявляє клопотання про зменшення судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. Оцінка майнового стану сторони здійснюється судом на підставі оцінки доказів. Обґрунтування обставин майнового стану сторони, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.
Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню, а справу №910/762/25(910/7861/25) необхідно скерувати до господарського суду м.Києва для вирішення питання про відкриття провадження за зустрічною позовною заявою.
Керуючись ст.ст. 255, 269, 275, 280, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу господарського суду м.Києва від 27.08.2025р. у справі №910/762/25(910/7861/25) скасувати, а справу №910/762/25(910/7861/25) скерувати до господарського суду м.Києва для вирішення питання про відкриття провадження за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 288 ГПК України та ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повний текст постанови складений 12.11.2025р.
Головуючий суддя В.О. Пантелієнко
Судді М.Л. Доманська
Т.П. Козир