вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" листопада 2025 р. Справа № 910/6107/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Мальченко А.О.
Ходаківської І.П.
розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій ГазЗбут"
на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2025 (повне рішення складено 29.07.2025) (суддя Кирилюк Т.Ю.)
у справі № 910/6107/25 Господарського суду міста Києва
за позовом фізичної особи-підприємця Савицької Ганни Павлівни
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій ГазЗбут"
про стягнення 59 143,99 грн
Короткий зміст і підстави позовних вимог
Фізична особа-підприємець Савицька Ганна Павлівна (позивачка) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій ГазЗбут" (відповідач) про стягнення коштів за неспожитий природний газ у сумі 59 143,99 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань із повернення переплати за договором № 41АР200-92812-22 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 23.06.2022 (далі - Договір).
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.2025 у справі № 910/6107/25 позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій ГазЗбут" на користь фізичної особи-підприємця Савицької Ганни Павлівни 59 143,03 грн основного боргу та 2 422,36 грн витрат зі сплати судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що обов'язок повернути позивачці кошти, сплачені в якості передоплати за Договором, відповідач не виконав, у результаті чого в останнього утворилась заборгованість перед позивачкою у розмірі 59 143,03 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва 25.07.2025 у справі № 910/6107/25, Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій ГазЗбут" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 6, 22, 226, 509, 525, 526, 549, 699, 610, 611, 623, 626, 628, 629, 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 175, 202, 217, 230, 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. 2, 13, 73, 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову фізичної особи-підприємця Савицької Ганни Павлівни.
При цьому скаржник зазначає, що сторони чітко визначили в Договорі порядок виконання його умов та нарахування штрафу за порушення договірних зобов'язань щодо отримання планового обсягу. Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Твій ГазЗбут" діяло та діє виключно згідно з положеннями чинного законодавства України та умовами укладеного між сторонами Договору та додаткової угоди до нього, відповідно до якої фізична особа-підприємець Савіцька Ганна Павлівна погодилась з їх умовами, зокрема, про право постачальника зарахувати попередню оплату споживача в рахунок оплати штрафу, передбаченого п. 6 додаткової угоди, внаслідок недобору замовленого обсягу природного газу у зв'язку з достроковим розірванням Договору.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, суддів Мальченко А.О., Ходаківської І.П.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій ГазЗбут" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2025 у справі № 910/6107/25; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 19.09.2025.
Позиції учасників справи
Позивачка подала до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, посилаючись на те, що суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що обов'язок повернути позивачці кошти, сплачені в якості передоплати за Договором, відповідач не виконав, у результаті чого в останнього утворилась заборгованість перед позивачкою в розмірі 59 143,03 грн.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору № 41АР200-92812-22 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 23.06.2022, укладеного між позивачкою як споживачем та відповідачем як постачальником (Договір), постачальник зобов'язався передати у власність споживачу у 2022 році природний газ (далі - газ), а споживач - прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором (п. 1.1 Договору). Річний плановий обсяг постачання газу - до 890 куб. м (п. 1.2 Договору).
Додатковою угодою № ДУ-9/41АР200-92812-22 від 28.08.2023 внесено зміни та доповнення до Договору.
У зазначеній додатковій угоді сторони, зокрема, домовились викласти з 01.09.2023 п. 1.1 Договору в редакції, відповідно до якої постачальник зобов'язується передати у власність споживачу в 2022-2024 роках природний газ (далі - газ), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.
Згідно з пунктом 1.3 Договору планові обсяги постачання газу по місяцях визначено в додатку 1, що є невід'ємною частиною Договору.
Плановий обсяг постачання за тарифом "Газовий фікс" становить 2 100 м3 (пункт 1 додаткової угоди № ДУ-9/41АР200-92812-22 від 28.08.2023).
Пунктом 2.3 Договору встановлено, що обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (пункт 4.1 Договору), що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднанні до договору розподілу природною газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ.
Пунктом 2.5 Договору передбачено, що визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку:
- за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ (підп. 2.5.1 Договору);
- на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГТС постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника або з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (підп. 2.5.2 Договору);
- споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу (підп. 2.5.3 Договору);
- у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних оператора ГРМ чи оператора ГТС. Споживач в такому разі не позбавлений права звернутись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника. У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акта приймання-передачі газу або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання протягом 2 календарних днів з дати отримання, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних постачальника (підп. 2.5.4 Договору);
- сторони домовилися, що до моменту обміну оригіналами актів приймання-передачі газу, скановані копії підписаних сторонами актів приймання-передачі газу, надіслані сторонами одна одній по електронній пошті за адресами, які зазначені в розділі 10 Договору, мають силу оригіналу (підп. 2.5.4 Договору).
Відповідно до пункту 3.1 Договору розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Підписуючи цей Договір, споживач підтверджує, що ознайомлений із тим, що протягом дії Договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи цей Договір, споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії Договору, і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається.
Згідно з пунктом 4.1 Договору розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць.
Відповідно до п. 4.2 Договору в редакції додаткової угоди № ДУ-9/41АР200-92812-22 від 28.08.2023 оплата вартості планового обсягу газу за Договором, за період поставки з 01.09.2023 по 30.04.2024, здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: попередня оплата в розмірі 100 % вартості планового обсягу постачання здійснюється споживачем не пізніше останнього дня місяця, що передує періоду поставки.
Пунктом 4.8 Договору встановлено, що у разі переплати вартості газу сума переплати зараховується постачальником у рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період.
Відповідно до пункту 6.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством України.
Пунктом 8.1 Договору встановлено, що зміна постачальника може бути здійснена лише за сукупності таких умов: споживачем попередньо укладено договір постачання газу з новим постачальником; сторони попередньо призупинили дію цього Договору в частині постачання газу або розірвали цей Договір; відсутність у споживача простроченої заборгованості за цим Договором; повідомлення споживачем постачальника про таку зміну за 21 календарний день; якщо на початок періоду фактичного постачання природного газу новим постачальником чи протягом цього періоду у споживача виникне прострочена заборгованість за поставлений природний газ перед попереднім постачальником (через розбіжності між плановим і фактичним споживанням, настання терміну остаточного розрахунку після початку постачання газу новим постачальником тощо), або споживач не буде дотримуватись узгодженого графіка погашення заборгованості із попереднім постачальником, останній має право повідомити про це оператора ГТС та здійснити заходи, передбачені цими Правилами щодо припинення постачання природного газу споживачу-боржнику, у тому числі через оператора ГРМ.
Згідно з пунктом 8.2 Договору у разі зміни постачальника за ініціативою споживача до закінчення дії цього Договору в частині постачання газу, споживач зобов'язується сплатити постачальнику за цим Договором фінансову компенсацію у розмірі 1 % від вартості недопоставленого планового обсягу газу за цим Договором, розрахованою за ціною, чинною в місяці дострокового розірвання цього Договору.
Відповідно до пункту 9.1 Договору, сторони домовилися, що укладення даного Договору та обмін документами, пов'язаними з виконанням його умов, може здійснюватися також в електронній формі з використанням систем електронного документообігу (для підписання та обміну договірними документами - сервіс електронного документообігу "Вчасно"; для підписання та обміну первинними документами та іншими документами - система "М.Е.Doc").
Цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів відповідача в інформаційній платформі оператора ГТС до 31.12.2024, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 10.1 Договору в редакції додаткової угоди № ДУ-9/41АР200-92812-22 від 28.08.2023).
Пунктом 10.2 Договору визначено, що припинення чи розірвання Договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін на підставі та в порядку, встановлених чинним законодавством України та Договором.
Пунктом 10.14 Договору погоджено, що він вважається продовженим (пролонгованим) на наступний календарний рік на тих самих умовах, якщо за місяць (за 30 календарних днів) до закінчення строку дії Договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії. Кількість пролонгацій необмежена (пункт 10.14 Договору в редакції додаткової угоди № ДУ-9/41АР200-92812-22 від 28.08.2023).
На виконання умов Договору відповідачем виставлено позивачці рахунки на оплату від 28.08.2023 № 63175537 на суму 50 695,13 грн та від 29.08.2023 № 63175901 на суму 8 448,86 грн, які були оплачені позивачкою, що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями від 29.08.2023 № 1025 на суму 50 695,13 грн та від 30.08.2023 № 1026 на суму 8 448,86 грн.
Матеріали справи містять акт приймання-передачі природного газу за Договором від 31.08.2023 № ТГ383143763 на суму 0,96 грн, який підписано сторонами, та акти приймання-передачі природного газу за Договором від 30.09.2023 № ТГ383166451 на суму 1,40 грн, від 31.10.2023 № 383180488 на суму 1,40 грн, від 30.11.2023 № ТГ383206616 на суму 7 213,64 грн, які підписано тільки з боку відповідача.
Листом від 02.11.2023 позивачка повідомила відповідача про дострокове розірвання Договору в односторонньому порядку у зв'язку зі зміною постачальника з 20.10.2023 та просила повернути попередню оплату в розмірі 58 000,00 грн.
Листом від 14.11.2023 № 200-Лв-13328-1123 відповідач послався на форс-мажорні обставини, спричинені військовою агресією, та запропонував позивачці зарахувати наявну переплату у рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період.
Листом-вимогою від 18.12.2023 позивачка повторно повідомила відповідача про укладення договору постачання природного газу з іншим постачальником та просила здійснити повернення передплати.
18.12.2023 позивачкою направлено скаргу до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на дії відповідача.
Листом від 08.01.2024 № 200-Сл-146-0124 відповідач визнав дострокове припинення Договору, відмовив позивачці у поверненні передоплати та повідомив про зарахування наявної попередньої оплати в погашення нарахованого позивачці, на підставі пункту 6 додаткової угоди від 28.08.2023, штрафу.
За результатами розгляду скарги позивачки Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, сторонам у справі направлено лист, яким повідомлено, що з 01.12.2023 позивачку закріплено на інформаційній платформі ОГС у Реєстрі споживачів нового постачальника та про необхідність здійснити відповідачем повернення позивачці переплати за послуги постачання природного газу.
Неповернення відповідачем попередньої оплати у розмірі 59 143,99 грн і стало підставою для звернення фізичною особою-підприємцем Савицькою Ганною Павлівною з позовом у даній справі.
Відповідач, заперечуючи проти позову, послався на відсутність у позивачки переплати за Договором з огляду на застосовування до позивачки господарсько-правової санкції у вигляді штрафу у розмірі 51 925,61 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
Згідно зі ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України (який був чинний до 28.08.2025) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно із частиною першою статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (частина перша статті 656 ЦК України).
Згідно з положеннями частини першої статті 662 та статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Положеннями абзацу першого частини першої статті 693 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається.
Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Як слушно враховано місцевим господарським судом, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 у справі № 918/631/19 сформувала правовий висновок, згідно з яким аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема за товар, який має бути поставлений. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, із чиєї вини це відбулося.
Грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Правовідношення, в якому у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки у постачальника (продавця) виникло зобов'язання повернути покупцю суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, є грошовим зобов'язанням.
Вказане зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України виникає в особи, яка отримала попередню оплату і не виконала обов'язку з поставки, фактично у зв'язку із закінченням обумовленого сторонами строку поставки, після настання якого постачальник (продавець) має усвідомлювати протиправний характер неповернення грошових коштів.
Тобто, за висновками Великої Палати Верховного Суду у постачальника (продавця) виникає зобов'язання повернути покупцю суму передоплати (сплатити грошові кошти) відповідно до ч. 2 ст. 693 та ч. 1 ст. 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки.
Як встановлено місцевим господарським судом і свідчать матеріали справи, станом на момент звернення позивачки до суду з даним позовом відповідачем попередню оплату в розмірі 59 143,99 грн позивачці не повернуто.
Разом із тим, як обґрунтовано встановив суд першої інстанції, розмір попередньої оплати, заявлений позивачкою до стягнення, не відповідає дійсності, оскільки акт приймання-передачі природного газу за Договором від 31.08.2023 № ТГ383143763 на суму 0,96 грн є погодженим сторонами. Щодо інших актів приймання-передачі природного газу за Договором - від 30.09.2023 № ТГ383166451 на суму 1,40 грн, від 31.10.2023 № 383180488 на суму 1,40 грн, від 30.11.2023 № ТГ383206616 на суму 7 213,64 грн - суд правильно врахував, що вони не погоджені позивачкою, а відповідачем, у свою чергу, не доведено постачання товару за ними позивачці.
У частині посилання відповідача на наявність у нього права на нарахування штрафу, оскільки позивачкою у порушення договірних умов прийнято природний газ у меншому обсязі, ніж передбачено п. 1 додаткової угоди № ДУ-9/41АР200-92812-22 від 28.08.2023 до Договору, судом першої інстанції надано йому належну правову оцінку та зазначено, що дані обставини не входять до предмета доказування у спорі про обов'язок постачальника здійснити повернення передоплати за договором.
Крім того, в разі наявності у відповідача порушеного права, останній не позбавлений можливості звернутися до суду з позовними вимогами до позивачки про стягнення нарахованого штрафу.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що грошові кошти в розмірі 59 143,03 грн є попередньою оплатою за Договором, яка підлягає поверненню, тому позовні вимоги у зазначеній частині підлягають задоволенню, а в задоволенні іншої частини позову належить відмовити.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного в даній справі судового рішення відсутні.
За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Судові витрати
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій ГазЗбут" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2025 у справі № 910/6107/25 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України
У зв'язку з перебуванням судді Демидової А.М. з 28.10.2025 по 30.10.2025 (включно) у відпустці, а судді Ходаківської І.П. - з 28.10.2025 по 09.11.2025 (включно) на лікарняному, повна постанова складена та підписана - 11.11.2025.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді А.О. Мальченко
І.П. Ходаківська